Рішення

від 22.01.2020 по справі 826/11001/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року м. Київ № 826/11001/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Престиж до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 24.02.2015р. № 0011101706, рішення про результати розгляду скарги від 09.04.2015 р. № 6088/10/26-15-10-08-32, рішення про результати розгляду скарги від 21.05.2015 р. № 10730/6/99-99-10-01-07-15,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Престиж (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - відповідач -1), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач-2), Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач-3) про скасування: рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2015р. № 0011101706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного податку; рішення ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.04.2015 р. № 6088/10/26-15-10-08-32 про результати розгляду первинної скарги; рішення Державної фіскальної служби України від 21.05.2015 р. № 10730/6/99-99-10-01-07-15 про результати розгляду повторної скарги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2015 року, яку залишено без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 року, позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 24.06.2019 року касаційну скаргу ДФС України задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 скасовано у частині задоволених позовних вимог про скасування рішень ГУ ДФС у м. Києві від 09.04.2015 № 6088/10/26-15-10-08-32 про результати розгляду первинної скарги та рішення ДФС України від 21.05.2015 р. № 10730/6/99-99-10-01-07-15 (про результати розгляду повторної скарги) та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що податковим органом необґрунтовано прийнято рішення від 24.02.2015р. № 0011101706, оскільки позивачем не було порушено строків сплати єдиного внеску, отже, застосування штрафних санкцій є протиправним.

Відповідачами 2, 3 подано відзив, в якому проти позову заперечили посилаючись на те, що філією позивача порушено строки сплати єдиного внеску згідно звіту від 19.03.2014 р. №1404604124, отже застосування штрафних санкцій є обґрунтованим.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відзиву на позовну заяву не надав.

Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні у відповідності до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2015р. № 0011101706 на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до філії ТОВ Торговий будинок Престиж за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 3 186,18 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 32,93 грн. (0,1 від суми недоїмки) за період з 21.03.2014 р. по 28.03.2014 р.

Вказане донарахування здійснено податковим органом з посиланням на те, що філією ТОВ Торговий будинок Престиж несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за І половину лютого 2014 р. у сумі 31 373,26 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачем в порядку адміністративного оскарження було подано скарги до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державної фіскальної служби України.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.04.2015 р. № 6088/10/26-15-10-08-32 та рішенням Державної фіскальної служби України від 21.05.2015 р. № 10730/6/99-99-10-01-07-15 скарги було залишено без задоволення, а рішення від 24.02.2015р. № 0011101706 без змін.

Так, Постановою Верховного Суду від 24.06.2019 року скасовано Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016, у частині задоволених позовних вимог про скасування рішень ГУ ДФС у м. Києві від 09.04.2015 № 6088/10/26-15-10-08-32 про результати розгляду первинної скарги та рішення ДФС України від 21.05.2015 р. № 10730/6/99-99-10-01-07-15 (про результати розгляду повторної скарги) та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд звертає увагу, що Постановою Верховного Суду від 24.06.2019 року направлено на новий розгляд справу в частині щодо скасування рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2015р. № 0011101706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного податку.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 1.3 статуту ТОВ Торговий будинок Престиж місцезнаходженням товариства - позивача визначено м. Харків, вул. Лозівська, 8. Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації ( п.3.1).

Згідно п. 1.6 Положення про філію ТОВ Торговий будинок Престиж у місті Києві, затвердженого Зборами учасників ТОВ Торговий будинок Престиж від 16.0.2012 р., філія ТОВ Торговий будинок Престиж не є юридичною особою (далі Положення).

Пунктом 1.7 Положення визначено, що Філія здійснює свою діяльність від імені Товариства і в межах повноважень, встановлених цим Положенням, має поточний рахунок в установі банків, печатку із своїм найменуванням, інші печатки та штампи.

Термін діяльності Філії не обмежується та визначається з моменту внесення відповідних відомостей про Філію до карти Державного реєстру ТОВ Торговий будинок Престиж за цього місцезнаходженням та продовжується на весь період існування діяльності ТОВ Торговий будинок Престиж (п.1.8 Положення).

Відповідно до п. 2.1 Положення, Філія створюється з метою ведення підприємницької діяльності ТОВ Торговий будинок Престиж у м. Києві. Місцезнаходження Філії зазначено, м. Київ, вул. Марини Ракової, 23, оф. 1115, 1117 (п. 1.5).

Згідно Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску Філію ТОВ Торговий будинок Престиж код ЄДРПОУ 3800513 від 01.02.2012 р. було взято на облік в органи Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та присвоєно реєстраційний номер 03-15816, який слід зазначати на всіх документах, що стосуються розрахунків зі сплати єдиного внеску.

Відповідач-1 у запереченнях на позов зазначив, що станом на 20.03.2014 р. у Філії ТОВ Торговий будинок Престиж обліковувалась недоїмка на суму 31 861,69 грн., яка погашена платіжними дорученнями від 21.03.2014 № 48, від 21.03.2014 № 46, від 28.03.2014 № 71.

Відповідно до платіжних доручень: № 46 від 21.03.2014р. позивачем було перераховано грошові кошти у сумі 31531,56 грн. на сплату єдиного внеску за Філію ТОВ Торговий будинок Престиж . При цьому, у графі призначення платежу зазначено: сплата єдиного внеску за 1 пол. березня 2014 р. за Філію ТОВ Торговий будинок Престиж ; №93 від 07.04.2014р. позивачем було перераховано грошові кошти у сумі 31855,15 грн. на сплату єдиного внеску за Філію ТОВ Торговий будинок Престиж . При цьому, у графі призначення платежу зазначено: сплата єдиного внеску за 2 пол. березня 2014 р. за Філію ТОВ Торговий будинок Престиж .

Як вбачається з витягу з ІКП філії ТОВ Престиж з єдиного соціального внеску за 2014 рік, що платіжним дорученням № 46 від 21.03.2014р. позивачем було перераховано грошові кошти у сумі 31531,56 грн (стор. 90 Том ІІ).

Судом враховано, що посилання відповідача-1 про наявність у філії недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 20.03.2014 р. не може слугувати доказом правомірності застосування штрафу рішенням від 24.02.2015 р., оскільки, спірним є неприйняття податковим органом платіжних доручень: № 46 від 21.03.2014 р., № 93 від 07.04.2014 р., № 149 від 22.04.2014 р. про сплату єдиного внеску за березень 2014 р.

Крім того, відповідачем-1 не надано суду доказів на підтвердження того, що вказану суму недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску було погашено саме Філією ТОВ Торговий будинок Престиж .

Доказів повернення грошових коштів позивачу сплачених платіжними дорученнями: № 46 від 21.03.2014 р., № 93 від 07.04.2014 р., № 149 від 22.04.2014 р., як помилково сплачених тощо, відповідачем-1 суду також не надано.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Приписами пункту 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно вимог абзацу 3 частини четвертої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Частиною дванадцятою статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи , внесені зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зокрема, з 01.10.2013 адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється органами доходів і зборів України.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Так, пунктом 3 частини першої статті 14 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що органи доходів і зборів зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Відповідно до пп.14.1.1-1 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Відповідно до пп. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України відокремлені підрозділи - у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Для розділу IV цього Кодексу - у визначенні Господарського кодексу України.

Згідно ч.4 ст.69 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Частиною 8 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є: ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується; юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є: засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов`язаннями; юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується; правонаступники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов`язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов`язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 № 609, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2013 за № 1878/24410) при заповненні поля Призначення платежу у разі здійснення платником податків - юридичною особою сплати за відокремлений підрозділ друкується код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата.

Оскільки позивач - юридична особа ТОВ ТБ Престиж здійснював сплату єдиного внеску за відокремлений підрозділ - Філію ТОВ ТБ Престиж , у платіжних дорученнях: № 46 від 21.03.2014 р., № 93 від 07.04.2014 р., № 149 від 22.04.2014 р. були зазначені реквізити платника - ТОВ ТБ Престиж (код за ЄДРПОУ 31690708) платника, як юридичної особи, що здійснює сплату єдиного соціального внеску за відокремлений підрозділ, що не є порушенням.

Доказів на підтвердження того, що відповідач-1 не отримав грошові кошти перераховані позивачем згідно платіжного доручення № 46 від 21.03.2014 р., № 93 від 07.04.2014 р., № 149 від 22.04.2014 р. з призначенням платежу сплата єдиного соціального внеску за березень 2014 р. за філію ТОВ Торговий будинок Престиж , суду не надано.

Враховуючи те, що доказів несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за березень 2014 р. та відповідно наявності у філії ТОВ Торговий будинок Престиж недоїмки за вказаний період, суду не надано, податковим органом не доведено правомірності прийняття рішення від 24.02.2015р. № 0011101706.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довели правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Престиж задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2015р. № 0011101706.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Престиж судові витрати в сумі 182,70 грн (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

уддя І.В. Смолій