Рішення

від 22.01.2020 по справі 640/1336/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року м. Київ № 640/1336/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еф ЕР ТІ-Груп (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, кім.414) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування наказу,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Еф ЕР ТІ-Груп (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач) про визнання протиправним дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодопризначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Еф ЕР ТІ-Груп по взаємовідносинах з ТОВ "ОЛТОН-БУД" (код 40414126), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за травень 2016 року у сумі 1 537 грн, за червень 2016 року у сумі 8787 грн, за липень 2016 року у сумі 190 грн по взаємовідносинах з ТОВ "ЕЛЕВТЕК ГРУП" (код 40518981), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за серпень 2016 року у сумі 792 грн, за вересень 2016 року у сумі 7121 грн, за жовтень 2016 року у сумі 447 грн та по взаємовідносинах з ТОВ "АРКАС-ТРЕЙД" (код 40560656), що міститься у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року у сумі 51663 грн та об`єктів оподаткування задекларованих у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2016 рік; визнання протиправним та скасувати Наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11.01.2019 року №263 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Еф ЕР ТІ-Груп .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що у запитах надісланих контролюючим органом позивачу та в оскаржуваному наказі відсутня інформація щодо виявлення фактів порушення податкового законодавства та обґрунтування в чому полягають такі порушення, в рамках яких саме заходів та на підставі якої податкової інформації контролюючим органом встановлено такі факти, тоді як це є обов`язковою умовою при прийнятті рішення про призначення документальної виїзної позапланової перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки процедуру щодо призначення перевірки, порядок вручення наказу та направлень на перевірку посадовими особами контролюючого органу дотримано відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Наказом Головного управління ДФС у м. Києві №263 від 11.01.2019р. призначено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Еф ЕР ТІ-Груп відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, проведення перевірки з 17.01.2019 р., терміном 5 днів, з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин: з ТОВ "ОЛТОН-БУД" (код 40414126) за період: травень - липень 2016 року; з ТОВ "ЕЛЕВТЕК ГРУП" (код 40518981) за період: серпень - жовтень 2016 року; з ТОВ "АРКАС-ТРЕЙД" (код 40560656) за грудень 2016 року.

Метою перевірки стало те, що Головним управління ДФС у м. Києві були виявлені факти, що свідчать про недостовірність визначення Товариства з обмеженою відповідальністю Еф ЕР ТІ-Груп даних податкової звітності з податку на додану вартість, щодо визначення податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "ОЛТОН-БУД" (код 40414126) за період: травень - липень 2016 року; з ТОВ "ЕЛЕВТЕК ГРУП" (код 40518981) за період: серпень - жовтень 2016 року; з ТОВ "АРКАС-ТРЕЙД" (код 40560656) за грудень 2016 року.

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснено вихід на перевірку за податкової адресою позивача, проте останнім відмовлено співробітникам в допуску до перевірки, що підтверджується Актом №16/26-15-14-07-02-22 про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 17.01.2019 року.

Позивач, не погоджуючись із спірними наказом на проведення перевірки, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Право на проведення контролюючими органами перевірки, в тому числі документальної виїзної визначено положеннями пункту 75.1 статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті Податкового кодексу України.

Зокрема, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При цьому суд звертає увагу, що змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов`язково. Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов`язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації, яка потребує додаткової перевірки.

А тому, посилання позивача на те, що запити контролюючого органу не містять конкретних фактів, які свідчать про порушення податкового законодавства є безпідставними, оскільки запит направлявся контролюючим органом для підтвердження або спростування тієї інформації, яку контролюючий орган отримав під час перевірки податкової звітності позивача.

Суд звертає увагу на те, що письмові запити контролюючого органу містять повний перелік інформації, яку саме платник податків повинен надати до відповідача для підтвердження взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (надалі - Порядок).

Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно пункту 73.1 статті 73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності, серед іншого такої підстави: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит (пункт 16 Порядку).

Положення цього пункту Порядку, узгоджується з пунктом 73.3 статті 73 Податковий кодекс України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Суд звертає увагу, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що письмові запити відповідача від 22.11.2018 р. №107399/10/26-15-14-07-02-15, направлені контролюючим органом на адресу позивача містять підпис посадової особи відповідача, печатку контролюючого органу та вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - пункт 73.3, статі 73, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені за наслідком отримання інформації. Запити містили опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

Таким чином, за наслідками розгляду справи судом не встановлено невідповідність запиту вищенаведеним вимогам законодавства, що надавало б позивачу можливість не надавати відповідь на такий обов`язковий запит та відмовити у цьому.

За таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит контролюючого органу, а у відповідача виникло право на її проведення внаслідок безпідставної відмови у цьому.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Суд звертає увагу, що спірний Наказ відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача відповідає цим вимогам.

Фактичною підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит, який сформований контролюючим органом на підставі податкової інформації.

Відповідно до змісту пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при направленні запиту про надання інформації діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством, не отримавши належну відповідь на який, правомірно призначив перевірку, про що видав оскаржуваний наказ.

Таким чином, відповідач під час винесення спірного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому скасуванню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач у спірних правовідносинах захистив свої права самостійно у спосіб недопуску посадовців контролюючого органу до перевірки.

Суд звертає увагу, що за таких обставин оскільки у спірній ситуації позивач реалізував своє право на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що оформлено актом про недопуск, а проведення перевірки не відбулося, такі правовідносини не потребують додаткового захисту, зокрема в судовому порядку.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками викладеними Верховним Судом в постановах від 02.10.2018 року по справі №820/2068/16, від 14.03.2019 року по справі № 820/2251/16.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Еф ЕР ТІ-Груп (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, кім.414) - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій