Ухвала

від 29.01.2020 по справі 640/1873/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 січня 2020 року м. Київ № 640/1873/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., ознайомившись із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків

Головного управління ДПС у м.Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белойл Сістем"

про про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платників податків

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 27.01.2020 року об 16 год. 35 хв. надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - Товариства з обмеженою відповідальністю "Белойл Сістем" (код ЄДРПОУ 39070253), застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 року заяву залишено без руху на надано заявнику строк на усунення недоліків до 09 год. 15 хв. 29 січня 2020 року.

28 січня 2020 року об 11 год. 05 хв. через канцелярію суду заявником подана заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 року, в якій останній просить суд відстрочити ГУ ДПС у м. Києві сплату судового збору за звернення до суду.

В обґрунтування заяви, Головне управління ДПС у м. Києві наголошувало на необхідності врахування того, що на контролюючий орган покладено обов`язок захисту фіскальних інтересів держави, що включає в себе і захист таких інтересів у судах шляхом подання скарг на рішення судів прийнятих не на користь органів ДПС. А тому звільнення від сплати судового збору не зможе поставити у нерівні умови позивача із відповідачем, оскільки обов`язку захисту фіскальних інтересів держави на позивача у справі жодним нормативно-правовим актом не покладено, і при цьому ст. 88 КАС України може бути застосована не тільки до контролюючих органів, а і до платників податків, у разі підтвердження останнім свого незадовільного стану.

Заявник зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовано рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. 20.01.2020 року від ГУ ДКСУ у м. Києві на адресу контролюючого органу надійшов лист про списання грошових коштів з рахунків за КЕКВ 2800 за рядом виконавчих листів, що в свою чергу унеможливлює проведення сплати судового збору по даній справі.

Ознайомившись із вказаною заявою, суд зазначає наступне.

За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Серед визначених у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір" заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Крім того, органи доходів і зборів не належать до суб`єктів, визначених у статті 5 Закону України "Про судовий збір", які звільнені від сплати судового збору.

З аналізу вищенаведених положень у сукупності вбачається, що умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, є долучення до такої заяви документу про сплату судового збору.

Правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.11.2019 у справі № 1.380.2019.002906.

Поряд з цим, Головним управлінням ДПС у м. Києві вимоги ухвали суду від 28.01.2020 року не виконано, недоліки заяви не усунуто.

Крім того, частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, суд звертає увагу Головного управління ДПС у м. Києві, що останнє є юридичною особою, утримується за рахунок державного бюджету та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали суду від 28.01.2020 року заявником не виконані, недоліки заяви не усунуто.

Відповідно до частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 241, 243, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Повернути заяву Головного управління ДПС у місті Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Белойл Сістем" (03150, м. Київ, вул. Ямська, 41, оф. 8, код ЄДРПОУ 39070253).

3. Ухвалу про повернення заяви разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати заявнику негайно.

Ухвала відповідно до ч. 2 ст. 256 набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Суддя О.В. Головань