Рішення

від 20.01.2020 по справі 544/694/18

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/694/18

№ пров. 2/544/5/2020

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ступніка С.В. (діє на підставі ордеру та угоди про надання адвокатських послуг),

представника відповідача ТОВ Давидівський дар - адвоката Поповича І.В. (представника за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 м. Пирятин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Давидівський дар про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про реєстрацію речового права,

у с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 5323882200:00:024:0001, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області є вона на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-2165 від 16.12.2015. Земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ Новодавидівське відповідно до договору №б/н від 27.11.2012, укладеного на 5 років та зареєстрованого 18.12.2012. Відтак, строк дії договору - до 18.12.2017. Маючи намір передати земельну ділянку в оренду іншому користувачу - ТОВ Альянс-Агро , позивач звернулася до суб`єкта реєстрації із заявами про припинення дії договору оренди з попереднім орендарем та щодо реєстрації речового права на підставі нового договору. Проте, з`ясувалося, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис від 29.12.2017 щодо реєстрації речового права, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.12.2015, оформленого між позивачем та відповідачем. Позивач не підписувала договору оренди землі з відповідачем та акт приймання-передачі, підписи є підробленими, позивач не мала та не має бажання передавати земельну ділянку в користування відповідачу. У зв`язку з вказаним просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 64 від 25.12.2015, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Давидівський дар щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323882200:00:024:0001, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району та скасувати запис № 24276805 від 29.12.2017 про реєстрацію речового права оренди, яке випливає з даного договору оренди.

26 червня 2018 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача вказав, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження недійсності оспорюваного договору оренди земельної ділянки. Зазначає, що позивач отримувала від відповідача грошові кошти за підписання договору оренди в розмірі 17600,00 грн, про що надала відповідну розписку.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача ТОВ Давидівський дар у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача ТОВ Давидівський дар , розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції станом на момент звернення до суду) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом установлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 101624 земельна ділянка площею 3,5189 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:024:0001, належала ОСОБА_2 (а.с. 7).

27 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ Новодавидівське уклали договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років (а.с. 8-9).

Пунктом 7.3 договору оренди земельної ділянки від 27.11.2012 передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.12.2015 спадщину після його смерті у вигляді земельної ділянки площею 3,5189 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:024:0001, прийняла його дочка ОСОБА_1 (а.с. 11).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

За нормами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами встановлено ЗК України.

Частиною першою ст. 93 ЗК України, як один з видів права на землю, визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Позивач, маючи намір передати належну їй земельну ділянку в оренду іншому користувачу, звернулася до суб`єкта реєстрації із завою про припинення дії договору оренди з попереднім з попереднім орендарем та щодо реєстрації речового права на підставі нового договору.

Так, 15 січня 2018 року позивач звернулася до Чорнухинської РДА з проханням вчинити реєстраційні дії щодо припинення дії договору оренди належної їй земельної ділянки ТОВ Новодавидівське (а.с. 22).

Проте, під час реєстрації нового договору оренди виявилося, що належна позивачу земельна ділянка вже перебуває в оренді.

Так, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.12.2017 державним реєстратором внесено відомості про договір оренди землі від 25.12.2015. Строк дії договору 10 років з правом пролонгації (а.с. 13). Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2015 орендодавцем є ОСОБА_1 , а орендарем ТОВ Давидівський дар (а.с. 16-19).

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав та інших прав, які підлягають реєстрації за ним. Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Частиною 2 ст. 95 Земельного кодексу України передбачається, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

З огляду на предмет і підстави заявленого ОСОБА_1 позову твердження позивача про те, що підпис у оскаржуваному договорі виконано не нею, а іншою особою, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису в оспорюваному договорі при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Обов`язок доказування невідповідності підпису ОСОБА_1 на оспорюваному договорі процесуальний закон покладає на позивача, а тому саме він зобов`язаний це доводити, зокрема в спосіб, визначений ним та законом, шляхом проведення в справі судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 05 липня 2018 року за клопотанням представника позивача призначено по справі почеркознавчу експертизу для вирішення питання чи виконано підпис у договорі оренди землі від 25.12.2015 ОСОБА_1 , від імені якої він зазначений, чи іншою особою (а.с. 55-56).

Згідно висновку експерта № 9175, складеного 04.10.2018 ТОВ Незалежним інститутом судових експертиз , підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у графі: ОРЕНДОДАВЕЦЬ , напроти друкованого запису прізвища: ( ОСОБА_1 ) у Договорі № 64 оренди земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ Давидівський дар від 25.12.2015 (кадастровий номер 5323882200:00:024:0001), виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1 (а.с. 73-76).

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Пунктом другим частини першої ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Відтак, зважаючи на те, що договір земельної ділянки № 64 від 25.12.2015 позивачкою не підписувався, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, який суд вважає достовірним доказом, посилання позивачки на те, що було відсутнє її вільне волевиявлення на укладення цього додаткового договору, є таким, що ґрунтується на законі, а тому заявлена нею вимога про визнати недійсним зазначеного додаткового договору підлягає задоволенню.

Почеркознавча експертиза - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.

Посилання представника відповідача ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР у своєму клопотанні про призначення додаткової почеркознавчої експертизи (а.с. 112-114) з підстав виконання експертизи неналежним експертом, оскільки свідоцтво останнього було анульовано, не було спростовано та підтверджено іншими належними та допустимими доказами. Так, ухвалою суду від 19.02.2019 було задоволено клопотання представника відповідача ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, у начебто відповідному до норм чинного законодавства експертному інституті судових експертиз (Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса). Сторонам роз`яснено передбачені ст. 109 ЦПК України наслідки ухилення від участі в експертизі. 05.11.2019 матеріали цивільної справи повернуто з експертного центру у зв`язку з неможливістю виконати експертизу так як рахунок вартості робіт відповідачем ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР не оплачено.

У судовому засідання представник відповідача ТОВ ДАВИДІВСЬКИЙ ДАР вказав про те, що клопотання про призначення почеркознавчої експертизи заявлялося іншим представником, а наразі представляє інтереси новий представник з яким уклало підприємство договір і рахує, що немає необхідності у проведенні такої експертизи, оскільки стороною відповідача надано достатньо доказів на підтвердження укладення позивачем договору.

Проте, в інший спосіб, з`ясувати та встановити відповідні обставини що мають значення для справи, ніж як призначення почеркознавчої експертизи - неможливо.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими й електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 79 ЦПК).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно вимог статті 89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом "предмету доказування" є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про наявність у позивачки такого вільного волевиявлення, з огляду на отримання нею грошових коштів за підписання договору оренди у розмірі 17600,00 грн. При цьому суд виходить із того, що по-перше, судом встановлено відсутність підпису позивачки на договорі оренди, що є свідченням відсутності її вільного волевиявлення на укладення додаткового договору, а по-друге, - відповідачем не було надано належних доказів які б вказували на те, що позивачці було відомо, про укладений договір оренди, хоча позивачка, в ході судового розгляду справи, спростовувала посилання представника відповідача про її обізнаність із цим договором, зазначаючи про те, що їй стало відомо про нього лише на початку 2018 року, під час оформлення прав оренди земельної ділянки іншим користувачем.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

За ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відтак, у разі визнання договору оренди недійсним, відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає скасуванню.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов обґрунтовано доведено, а тому вимога про визнання договору недійсним та скасування реєстрації речового права підлягає до задоволення.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11300 грн, що підтверджено долученим до матеріалів справи детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Ступніком С.В. згідно угоди про надання адвокатських послуг № 93 від 06.04.2018 за позовом та копією квитанції № 93/1 від 19.02.2019 про сплату гонорару (а.с. 23, 108-111).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначені витрати позивачем документально підтверджені та доведені, є співмірними у відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тому дана вимога підлягає задоволенню.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У п. 9 ч. 1 ст. 1 закону № 5076-VI установлено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення;

надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні;

представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні;

представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами;

представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що представник позивача бра участь у судовому засіданні 04.07.2018 (а.с. 44), 05.07.2018 (а.с. 54), 15.11.2018 (а.с. 94), 19.02.2019 (а.с. 115), 23.12.2019 (а.с. 163), 20.01.2020 - загальна кількість годин представлення інтересів склала 2 год. 50 хв./судових засідань 6 (з вказаного детального опису виконаних робіт (а.с. 110) 1 год. участі у судовому засіданні коштує 1200 грн.).

Крім того, судом встановлено, що представником позивача складався позов, який останнім і підписувався (а.с. 3-6), інші процесуальні документи (а.с. 14-15, 26, 107-111).

Враховуючи вище викладене, суд рахує, що вказана розмір коштів сплачений за надану правовому допомогу позивачем своєму представнику є співмірною та доведено.

Також, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн (а.с. 1-2) та банківських послуг по оплаті судового збору 40 грн.

Так, позивачем підтверджено сплату судового збору у розмірі 1409,60 грн наданими суду квитанціями, на яких також вказано комісію за проведення платежу - 7,05 грн за кожну з двох операцій, тобто в сумі 14,10 грн. Сплата інших 35,90 грн за послуги банку позивачем нічим не підтверджено, тому в цій частині вимоги слід відмовити.

Позивач також поніс матеріальні витрати у зв`язку з проведенням почеркознавчої експертизи у розмірі 6909 грн, що підтверджується платіжним дорученням та самим висновком експерта.

Відповідності до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1409,60 грн, витрат на професійну правничу допомогу 11300 грн, та коштів за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 6909 грн.

З огляду на викладене, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні з указаних вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 203-205, 215-216, 321, 328, 626-627, 638 ЦК України, ст.ст. 3-13, 18, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 78, 93, 95, 125 Земельного кодексу, ст.ст. 95, 124 ЗК України, ст.ст. 6, 7, 14, 31 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 26, 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , с у д

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Давидівський дар про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про реєстрацію речового права - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 64 від 25.12.2015, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Давидівський дар щодо земельної ділянки площею 3,5189 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:024:0001.

Скасувати запис № 24276805 від 29.12.2017 про реєстрацію речового права оренди (іншого речового права), яке випливає з договору оренди земельної ділянки від 25.12.2015, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Давидівський дар щодо земельної ділянки площею 3,5189 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:024:0001.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Давидівський дар на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір за подачу позовної заяви у сумі 1409 (одну тисячу чотириста дев`ять) гривень 60 копійок, витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 11300 (одинадцять тисяч триста) гривень, та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 6909 (шість тисяч дев`ятсот дев`ять) гривень.

Рішення суду по справі може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 30 січня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Пирятинським РС УМС України в Полтавській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Давидівський дар , адреса: с. Давидівка Пирятинського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 33166730.

Суддя Ю.О. Ощинська