Постанова

від 01.07.2020 по справі 544/694/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/694/18 Номер провадження 22-ц/814/968/20Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Абрамова П.С., Пилипчук Л.І.

секретар: Зеленська О.І.

за участю представника позивача - адвоката Ступніка С.В.

представника відповідача - адвоката Магди В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Давидівський дар

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Давидівський дар про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про реєстрацію речового права, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ступніка Сергія Васильовича, звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідаль-ністю Давидівський дар про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про реєстрацію речового права.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що згідно свідоцтва про право на спадщину №2-2165 від 16 грудня 2015 року вона є власником земельної ділянки з кадастро-вим номером 5323882200:00:024:0001, яка знаходиться в адміністративних межах Давидів-ської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

На підставі договору №б/н від 27 листопада 2012 року, укладеного строком на 5 років та зареєстрованого 18 грудня 2012 року, вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ Новодавидівське .

Маючи намір передати земельну ділянку в оренду іншому користувачу - ТОВ Альянс-Агро , вона звернулася до суб`єкта реєстрації із заявами про припинення дії договору оренди з попереднім орендарем та щодо реєстрації речового права на підставі нового договору.

Проте, з`ясувалося, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис від 29 грудня 2017 року щодо реєстрації речового права, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2015 року, оформленого між позивачем та відповідачем.

Посилаючись на те, що вона не мала та не має бажання передавати земельну ділянку в користування відповідачу, не підписувала з останнім договору оренди землі та акт прийман-ня-передачі, підписи є підробленими, - позивач просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №64 від 25 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Давидівський дар щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323882200:00:024:0001, яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району та скасувати запис №24276805 від 29 грудня 2017 про реєстра-цію речового права оренди, яке випливає з даного договору оренди.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №64 від 25 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відпові-дальністю Давидівський дар щодо земельної ділянки площею 3,5189 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:024:0001.

Скасовано запис №24276805 від 29 грудня 2017 року про реєстрацію речового права оренди (іншого речового права), яке випливає з договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Давидівський дар щодо земельної ділянки площею 3,5189 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:024:0001.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Давидівський дар на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 409 грн. 60 коп., витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі 11300 грн. та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 6 909 грн.

Не погодившись з даним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідаль-ністю Давидівський дар , в особі представника - адвокатського бюро Попович і партнери. Енергетичний консалтинг. Податкове планування. Публічні закупівлі. в особі керуючого Поповича Іллі Васильовича, оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги висновок почерко-знавчої експертизи, оскільки почеркознавчу експертизу проведено особою, свідоцтво якої, на момент проведення експертизи було анульовано, відтак висновок експерта №9175 від 04 листопада 2018 року не відповідає вимогам ЦПК України і є недопустимим доказом у розумінні ст. 78 ЦПК України.

При цьому вказувало, що позивачем не ставилося питання щодо несправжності підпису ОСОБА_1 в акті приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди №64 від 25 грудня 2015 року. Експертом досліджувався виключно підпис позивача на останній сторінці договору оренди землі №64.

Таким чином вважає, що ОСОБА_1 було передано власну земельну ділянку в користування ТОВ Давидівський дар з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду за договором №64 від 25 грудня 2015 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №101624 земельна ділянка площею 3,5189 га для ведення товарного сільськогосподарського вироб-ництва, розташована на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:024:0001, належала ОСОБА_2 .

27 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ Новодавидівське укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років, зареєстровано вказаний договір 18 грудня 2012 року /а. с. 7-9/.

Умовами пункту 7.3 договору оренди земельної ділянки від 27 листопада 2012 року, передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після його смерті спадщину у вигляді земельної ділянки площею 3,5189 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, кадастровий номер 5323882200:00:024:0001, - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 грудня 2015 року, прийняла його дочка - ОСОБА_1 /а. с. 11/.

Маючи намір передати земельну ділянку в оренду іншому користувачу - ТОВ Альянс-Агро , позивач 15 січня 2018 року звернулася із заявою до суб`єкта реєстрації - Чорнухинської РДА з проханням вчинити реєстраційні дії щодо припинення дії договору оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ Новодавидівське з посиланням на закінчення строку дії вказаного договору /а. с. 22/.

Проте, під час реєстрації нового договору оренди виявилося, що належна позивачці земельна ділянка вже перебуває в оренді.

Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - 29 грудня 2017 року державним реєстратором внесено відомості про договір оренди землі від 25 грудня 2015 року. Строк дії договору складає 10 років з правом його пролонгації. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2015 року орендодавцем є ОСОБА_1 , а орендарем - ТОВ Давидівський дар /а. с. 13-19/.

Оспорюючи вказаний договір оренди, позивач вказувала, що такого договору з відповідачем вона не укладала, тому підставою для визнання правочину недійсним вважає факт підроблення її підпису в договорі оренди від імені власника земельної ділянки.

З наведених підстав, звертаючись до суду першої інстанції з зазначеною позовною заявою, ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Ступніка С.В., одночасно подала письмове клопотання про призначення судової експертизи з метою з`ясування належності їй підпису, виконаного від її, ОСОБА_1 , імені на спірному договорі оренди землі від 25 грудня 2015 року.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 05 липня 2018 року за вказаним клопотанням призначено почеркознавчу експертизу по справі, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлено питання встановлення виконання підпису в договорі оренди землі від 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 , від імені якої він зазначений, чи іншою особою.

Згідно висновку експерта №9175 за результатами проведення почеркознавчої експер-тизи, складеного 04 жовтня 2018 року ТОВ Незалежний інститут судових експертиз , - підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у графі: ОРЕНДОДАВЕЦЬ , напроти друкованого запису прізвища: ( ОСОБА_1 ) у Договорі №64 оренди земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ Давидівський дар від 25 грудня 2015 (кадастровий номер 5323882200:00:024:0001), виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1 /а. с. 73-76/.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди земельної ділянки №64 від 25 грудня 2015 року позивачкою не підписувався, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, який суд визнав належним доказом, - отже відсутнє її вільне волевиявлення на укладення оспорюваного договору оренди, а відтак дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Нормами статті 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За нормами ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

За нормами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами встановлено Земельним Кодексом України.

Частиною першою ст. 93 ЗК України, як один з видів права на землю, визначено, право оренди земельної ділянки - засноване на договорі про строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприєм-ницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Судом першої інстанції встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що позивач, маючи намір передати належну їй земельну ділянку в оренду іншому користувачу, 15 січня 2018 року звернулася до суб`єкта реєстрації - Чорнухинської районної державної адміністрації з заявою про припинення дії договору оренди належної їй земельної ділянки з попереднім орендарем - ТОВ Новодавидівське та щодо реєстрації речового права на підставі нового договору.

Однак, під час реєстрації нового договору оренди, виявилося, що належна позивачу земельна ділянка вже перебуває в оренді.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 29 грудня 2017 року державним реєстратором внесено відомості про договір оренди землі від 25 грудня 2015 року. Строк дії договору - десять років з правом пролонгації.

Відповідно до вказаного договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2015 року орендодавцем є - ОСОБА_1 , а орендарем - ТОВ Давидівський дар .

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

За змістом ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України - порушені права землекористу-вачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Беручи до уваги предмет і підстави заявленого ОСОБА_1 позову, тверджен-ня позивача про те, що підпис в оспорюваному договорі виконано не нею, а іншою особою, районний суд дійшов правомірного висновку, що з`ясування питання ідентифікації виконав-ця підпису в зазначеному договорі оренди при проведенні судової почеркознавчої експерти-зи, - має визначальне значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства змагальності сторін, доведеності та перекон-ливості їх доводів та доказів перед судом.

Оскільки обов`язок доказування невідповідності підпису ОСОБА_1 в оспорю-ваному договорі процесуальний закон покладає на позивача, правильним є висновок суду, що саме позивач зобов`язана це доводити, у визначений законом спосіб, зокрема шляхом проведення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Врахувавши висновок судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду за клопотанням сторони позивача, згідно якого - підпис від імені ОСОБА_1 у договорі №64 оренди земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ Давидівський дар від 25 грудня 2015 (кадастровий номер 5323882200:00:024:0001), виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1 , - районний суд дійшов правильного висновку про відсутність вільного волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору оренди, обґрунтовано задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним вказаного договору оренди земельної ділянки та скасування запису про реєстрацію речового права за наявності до цього правових підстав.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відтак, у разі визнання договору оренди недійсним, відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає скасуванню.

З урахуванням вищенаведеного, з огляду на встановлені обставини, які підтверджу-ються наявними у справі доказами, суд дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог, обґрунтовано задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 як в частині

визнання оспорюваного договору оренди землі - недійсним, так і в частині скасування реєстрації речового права, вирішивши з урахуванням положень ст. ст. 137, 141 ЦПК України питання розподілу судових витрат.

Твердження сторони відповідача про укладення спірного договору оренди земельної ділянки саме з позивачем не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

При цьому заперечення відповідача проти висновку експерта ТОВ Незалежний інститут судових експертиз , згідно якого підпис у спірному договорі оренди землі від імені ОСОБА_1 виконано не нею, а іншою особою, - районним судом обґрунтовано не взято до уваги з огляду на те, що даний факт не спростовано належними доказами, в той час як призначена за клопотанням представника відповідача за ухвалою суду додаткова почерко-знавча експертиза, - не виконана з підстав не оплати відповідачем вартості експертних робіт.

В свою чергу, з наявних у справі доказів слідує, що представник відповідача брав участь в судовому засіданні 05 липня 2018 року під час вирішення питання призначення почеркознавчої експертизи за клопотанням сторони позивача та не заперечував проти її виконання ТОВ Незалежний інститут судових експертиз .

Інформація з Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України вказує на ту обставину, що рішення комісії КНДІСЕ від 08 серпня 2011 року на предмет підтвердження кваліфікації ОСОБА_3 щодо проведення експертиз за спеціальністю, яка безпосередньо виконувала вказану експертизу, - дійсне до 27 вересня 2022 року /а. с. 66-67/.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Давидівський дар - залишити без задоволення.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Бондаревська С.М.

Судді: Абрамов П.С.

Пилипчук Л.І.