Рішення

від 29.01.2020 по справі 826/7474/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Київ № 826/7474/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Редакція журналу Економіка України

до Головного управління Державної служби з питань праці

у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №353 від 24 травня 2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Редакція журналу Економіка України (далі - Державне підприємство, ДП Редакція журналу Економіка України ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби з питань праці у Київській області (далі - ГУ Держпраці у Київській області) та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 24 травня 2017 року № 353 про накладення штрафу.

Позов обґрунтовано тим, що після проведеної позапланової перевірки відповідачем складно Акт та припис № 26-228/384 від 27 квітня 2017 року, якими встановлено існування заборгованості державного підприємства із заробітної плати у розмірі 122 тис. грн. перед працівниками, що виникла за 2014-2015 роки. У подальшому винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 9 600,00 грн.

Позивач підкреслює, що Державне підприємство за рахунок вільних коштів станом на 01 січня 2017 року скоротило заборгованість перед працівниками з 135,4 тис. грн. до 122 тис. грн., а також сплатило компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 6,8 тис. грн.

Водночас, посилаючись на те, що відповідачем порушено пункти 3, 4, 6 постанови Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2013 року Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (зі змінами та доповненнями), зокрема, не дотримано процедуру розгляду справи та порушено строки накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. від 27 липня 2017 року, після усунення позивачем недоліків позову згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року, відкрито провадження у справі, ухвалено провадити розгляд суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, запропоновано відповідачу подати письмові заперечення на позовну заяву та усі наявні докази.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року відмовлено ДП Редакції журналу Економіка України у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В судовому засіданні 10 жовтня 2017 року відповідачем подані письмові заперечення проти позову, у яких зазначається, що відповідно до довідки про стан заборгованості у ДП Редакція журналу Економіка України станом на 27 квітня 2017 року утворилася заборгованість із виплати заробітної плати перед 12 працівниками, яка становила 12 тис. грн., при цьому на інші видатки за період з 01 жовтня 2016 року по 27 квітня 2017 року витрачено 139,2 тис. грн. Ураховуючи такі обставини, перевіряючими особами складено Акт та Припис від 27 квітня 2017 року. Стосовно процедури розгляду справи про накладення штрафу відповідач стверджує, що порушення строків не допускав, підстав для скасування постанови не вбачає, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв`язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року відмовлено у розгляді клопотання ДП Редакції журналу Економіка України про забезпечення позову.

За розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва № 317 від 19 квітня 2019 року проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року справу №826/7474/17 прийнято мною у своє провадження, визначено розгляд справи здійснювати розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний контроль та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 січня 2017 року №051-811-014 та згоди на проведення перевірки Державної служби України з питань праці від 20 березня 2017 року №3139/4.3/4.2-ДП-1 ГУ Держпраці у Київській області, на підставі направлення від 25 квітня 2017 року №962 проведено позапланову перевірку ДП Редакція журналу Економіка України на предмет дотримання законодавства про працю.

Під час перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги частин першої та другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці , а саме: виплата заробітної плати проводилася менше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Так, відповідно до довідки про стан заборгованості у ДП Редакції журналу Економіка України , підписаної в.о. директора ДП Редакція журналу Економіка України ОСОБА_2. та головним бухгалтером ОСОБА_1 , станом 27 квітня 2017 року заборгованість із заробітної плати перед 12 працівниками за період 2014-2015 рік становить 122 тис. грн.

У порушення частини п`ятої статті 97 КЗпП України та частини третьої статті 15 Закону України Про оплату праці оплата праці здійснюється не у першочерговому порядку, інші платежі не здійснюються після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Так, на підставі довідки про використання коштів ДП Редакція журналу Економіка України , підписаної в.о. директора ДП Редакція журналу Економіка України ОСОБА_2. та головним бухгалтером ОСОБА_1 , за період з 01 жовтня 2016 року по 27 квітня 2017 року використано на інші видатки 139,4 тис. грн.

За результатами перевірки складено Акт №26-228/519, підписаний державним інспектором Рибачуком А.В. та в.о. директора ДП Редакція журналу Економіка України ОСОБА_2., а також Припис №26-228/384 від 27 квітня 2017 року, у яких викладено вищезазначені висновки.

Як вбачається з позовної заяви, позивач таких висновків проведеної перевірки по суті не спростовує, заборгованість із заробітної плати визнає, проте вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, постанову відповідача про накладення штрафу від 24 травня 2017 року №353, оскільки вважає, що процедуру розгляду справи про накладення штрафу, визначену Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок №509) було порушено, зокрема, рішення про розгляд справи про накладення штрафу, розгляд справи, прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, прийнято та здійснено поза визначеними строками.

У цьому зв`язку судом встановлено, що відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Згідно пункту 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення Акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Відповідно до пункту 4 Порядку №509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У письмових запереченнях відповідач посилається на положення частини шостої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Такі твердження відповідача суд вважає слушними та логічними, оскільки застосування зазначених положень процесуального закону є загально визнаними та застосовуються у практиці судів.

Отже, оскільки Акт за результатами перевірки складено 27 квітня 2017 року, то останнім днем для прийняття рішення про розгляд справи про накладення штрафу припадав на 07 травня 2017 року - неділю, а 8 та 9 травня 2017 року були вихідними та святковими днями, то останньою датою для прийняття рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу слід вважати 10 травня 2017 року. Саме у цей день рішення було прийнято, про що повідомлений позивач.

Окрім того, оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу прийнята 24 травня 2017 року, що вкладається у межі п`ятнадцятиденного строку, визначеного Порядком №509, оскільки обчислення такого строку почалося з 11 травня 2017 року.

Виходячи із зазначеного вище, твердження позивача про порушення строків для прийняття рішення про розгляд справи про накладення штрафу, розгляду справи, прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли та спростовані відповідачем.

Відповідно до статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення вимог трудового законодавства.

Згідно підпункту 54 пункту 4 Положення про державну службу України з питань праці від 11 лютого 2015 року №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у томі числі, накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ураховуючи наведене у сукупності, оцінюючи дії відповідача на предмет дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі та відповідно до наданих повноважень, у межах встановлених Порядком №509 строків, а оскаржувана постанова від 24 травня 2017 року про накладення штрафу прийнята на підставах, що передбачені законами України.

За таких обставин, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та їх недоведеність достатніми та переконливими доказами, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Редакція журналу Економіка України до Головного управління Державної служби з питань праці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №353 від 24 травня 2017 року - відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Державне підприємство Редакція журналу Економіка України , адреса: 01015, м. Київ, вул. Московська, 37/2, ЄДРПОУ 38003170, тел.: 0442803110.

Відповідач: Головне управління Держпраці у Київській області, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10 код ЄДРПОУ 39794214, тел.+380444815040.

Суддя В.І. Келеберда