Рішення

від 31.01.2020 по справі 826/12802/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року м. Київ № 826/12802/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління

ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК (далі - позивач та/або ТОВ Плюс Атланта НК ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач-1 та/або ГУ ДФС у м. Києві), Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач-2 та/або ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК , за результатами якої складено акт від 05.01.2017 року №52/26-52-40/37985479;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 року №0000624003, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 21.06.2017 року №39941-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2017 року відрито провадження в адміністративній справі №826/12802/17.

Надалі, на підставі розпорядження від 22.01.2018 року №448 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2018 року, адміністративну справу №826/12802/17 передано на розгляд судді Амельохіну В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2018 року прийнято справу №826/12802/17 до провадження суддею Амельохіним В.В. та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Як свідчать матеріали адміністративної справи мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення порядку проведення камеральної перевірки, зокрема на відсутність у відповідача-2 повноважень щодо проведення камеральної перевірки, у тому числі в частині перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, ТОВ Плюс Атланта НК вказує, що в його поведінці відсутній такий елемент складу правопорушення як об`єктивна сторона, а саме вина щодо невчасної реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представники відповідачів проти позову заперечували.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі пункту 20.1.4 статті 20 розділу I Податкового кодексу України, у порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК даних, задекларованих у декларації акцизного податку, даних системи електронного адміністрування на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних, даних систем електронного адміністрування реалізації пального та здійснення контролю за справлянням акцизного податку, за наслідком якої складено акт від 05.01.2017 року №52/26-52-40/37985479 (далі - акт перевірки).

Згідно акту перевірки в ході її проведення відповідачем-2 встановлено порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригувань до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а саме: абзацу першого пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано заперечення, за наслідком розгляду яких ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 31.01.2017 року №801/10/26-52-40-33 повідомлено ТОВ Плюс Атланта НК про залишення останніх без розгляду.

В подальшому, відповідачем-2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2017 року №0000164000, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 33458,57 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ Плюс Атланта НК подано скаргу, за наслідком розгляду Головний управління ДФС у місті Києві прийнято рішення від 29.03.2017 року №6597/10/26-15-10-01-35, у якому вказано наступне: Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.20116 року №1797, який набрав чинності з 01.01.2017 року функцію контролюючо-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючим органом обласного та центрального рівня.

Враховуючи вищевикладене, керуючись главою 4 Податкового кодексу України та підпунктом 1 пункту 2 розділу IX Порядку оформлення і подання скарга платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 року №916, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 року за №1617/28062, Головне управління ДФС у м. Києві скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.02.2017 року №0000164000, а скаргу ТОВ Плюс Атланта НК від 06.02.2017 року №06-02/1 (вх. від 08.02.2017 №4529/10)- задовольняє частково.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення буде надіслане в порядок та спосіб, визначені чинним законодавством України. .

03.04.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту від 05.01.2017 року №52/26-52/40/37985479, з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2017 року №6597/10/26-15-10-01-35 застосовано до ТОВ Плюс Атланта НК штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 33458,57 грн. на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120 2 .1 статті 120 2 Податкового кодексу України (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Окрім цього, відповідачем-1 21.06.2017 року винесено податкову вимогу №39941-17, якою визначено суму податкового боргу позивача у розмірі 33458,57 грн. (далі - оскаржувана та/або спірна вимога).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК вважає дії щодо проведення камеральної перевірки протиправними, а рішення прийняті на підставі акту, що складений за її наслідком, підлягають скасуванню.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень пункту 76.1 статті 76 камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.3 статті 76 ПК України).

Приписами пункту 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Водночас, в контексті приписів підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), який набув чинності з 01.01.2017 року положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим, згідно якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Також, зазначеним законом доповнено статтю 76 ПК України пунктом 76.3, відповідно до якого камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Аналіз зазначеного дає суду підстави стверджувати, що право контролюючого органу щодо здійснення камеральної повірки, предметом якої є своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах виникає у нього з 01.01.2017 року.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, виходячи із загальних положень права, суд констатує про наявність у контролюючого органу права щодо проведення камеральної перевірки предметом якої, серед іншого, є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних виникає виключно з 01.01.2017 року.

Варто вказати, що ані Закон №1797-VIII, ані норми ПК України не містять в собі норм, як б встановлювали право контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки, предметом якої є своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах за період до 01.01.2017 року.

Самі по собі обставини виникнення у контролюючого органу права щодо проведення такої перевірки з 01.01.2017 року свідчить, що період за який може здійснюватися така перевірка розпочинається з моменту виникнення такого права, тобто з 01.01.2017 року.

Жодних інших правових норм, у тому числі, в Перехідних положеннях ПК України та Закону №1797-VIII, що свідчили б про зворотне не зазначено.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, накладену за результатами проведення камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступає з 01.01.2017 року, оскільки відповідне право на проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки було надано контролюючим органам лише з 01.01.2017 року. В іншому випадку контролюючий орган має можливість провести позапланову перевірку, скласти акт та винести відповідне рішення на підставі висновків цього акту перевірки в межах строків та з підстав, передбачених Податковим кодексом України.

У той же час, судом в ході розгляду справи встановлено, що предметом камеральної перевірки позивача 05.01.2017 року, серед іншого, була перевірка своєчасність реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних від 31.05.2016 року, від 05.04.2016 року, від 13.05.2016 року.

Тобто, відповідачем - 2 включено до камеральної перевірки своєчасність реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних виписаних за період, в який у останнього були відсутні повноваження на їх перевірку.

Крім цього, при вирішенні спору по суті, судом враховується, що Законом №1797-VIII функцію контролюючо-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючим органом обласного та центрального рівня.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві при здійснені камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК , за наслідком якої складено акт від 05.01.2017 року №52/26-52-40/37985479 діяла поза межами своїх повноважень, що, в свою чергу, зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача-2 щодо проведення такої перевірки.

Оцінюючи ж наявність підстав для скасування спірних рішень суд враховує наступне.

Так, як вже було вказано судом вище, спірне рішення ГУ ДФС у м. Києві прийнято на підставі акту від 05.01.2017 року №52/26-52/40/37985479, з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2017 року №6597/10/26-15-10-01-35.

Розділом IX Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 року №916 (далі - Порядку) визначено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень:

1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;

2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;

3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін;

4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов`язання.

Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов`язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.

Суд звертає увагу, що рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2017 року №6597/10/26-15-10-01-35 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.02.2017 року №0000164000, а скаргу ТОВ Плюс Атланта НК від 06.02.2017 року №06-02/1 (вх. від 08.02.2017 №4529/10)- задоволено частково.

При цьому, відповідачем, на підставі акту від 05.01.2017 року №52/26-52/40/37985479 винесено нове податкове повідомлення-рішення, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Варто зазначити, що акт перевірки від 05.01.2017 року №52/26-52/40/37985479 складено не уповноваженим на те законом контролюючим органом, а відтак, на думку суду, останній не є належним та достатнім доказом на підтвердження встановлення вчинення позивачем податкового правопорушення.

Разом з цим, згідно пункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

З вказаного слідує, що підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є встановлення останнім факту порушення платником податків податкового законодавства.

Суд наголошує, що ГУ ДФС у м. Києві камеральна перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК не здійснювалась, прийняте спірне податкове повідомлення-рішення базується на акті повірки, що складений не уповноваженим на те контролюючим органом.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем-1 порушено порядок прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Зазначене в своїй сукупності вказує на протиправність оскаржуваного рішення.

Проте, з метою повного та всебічного розгляду справи суд вважає за необхідне дослідити питання наявності/відсутності складу податкового правопорушення як такого.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК України (у редакції чинній до 01.01.2017 року) платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер акцизної накладної; б) дата складання акцизної накладної; в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, що реалізує пальне; г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального; ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, - отримувача пального; д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; е) опис пального; є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15 °C.

Пунктом 231.3 статті 231 ПК України визначено, що акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов`язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами "г" та "ґ" пункту 231.1 цієї статті, не заповнюються.

У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.

Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено.

Згідно пункту 231.5 статті 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до пункту 232.2 статті 232 ПК України платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (?АНакл), обчислений за такою формулою:

?АНакл = ?АНаклОтр + ?АМитн + ?ЗаявкиПоповн - ?КоригЗаявкиПоповн - ?АНаклВид - ?Втрат,

де:

?АНаклОтр - загальний обсяг пального за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до них таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

?АМитн - загальний обсяг пального, ввезеного на митну територію України, оформленого належним чином митними деклараціями, з якого сплачено акцизний податок;

?ЗаявкиПоповн - загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального;

?КоригЗаявкиПоповн - загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується попередньо збільшений обсяг залишку пального;

?АНаклВид - загальний обсяг пального за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

?Втрат - загальний обсяг пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, що засвідчені відповідним актом втрати, псування чи знищення пального.

Положення пункту 120 2 .1 статті 120 2 ПК України визначено, що порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів; 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

При цьому, відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов`язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 2 .2 ст. 120 2 ПК України).

Згідно статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що факт порушення термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних позивач не заперечує, проте стверджує, що вказані обставини були обумовлені виною постачальників пального, а саме: ТОВ НК ІНВЕСТНАФТОПРОДУКТ та ТОВ АЛЬЯНС ОІЛ .

В матеріалах справи містяться листи-звернення від 21.04.2016 року вих. №4, від 15.06.21016 року вих. 18 адресовані ТОВ Плюс Атланта НК до ТОВ АЛЬЯНС ОІЛ та від 21.04.2016 року вих. №8, від 15.06.2016 року вих. №11 до ТОВ НК ІНВЕСТНАФТОПРОДУКТ з проханням зареєструвати акцизні накладні.

Суд не враховує вказані листи при розгляді спору по суті, адже останні адресовані постачальникам-контрагентам після спливу строку реєстрації акцизних податкових накладних.

Крім цього, чинне законодавство не містить норми про звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у зв`язку з не реєстрацією акцизних накладних контрагентом постачальником, а тому стверджувати про відсутність складу в діях позивача податкового правопорушення, передбаченого статтею 1202 ПК України не вбачається за можливе.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі №810/239/18, від 18.11.2019 року у справі №826/7680/17.

За таких обставини суд вважає безпідставними доводи позивача в цій частині, як підстави для задоволення адміністративного позову.

Проте, приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи встановлено суттєві порушення відповідачами порядку проведення камеральної перевірки та, як наслідок прийняття спірного рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2017 року №0000624003.

З огляду на зазначене, наявні підстави для задоволення вимог про скасування оскаржуваної вимоги, що є фактично похідною позовною вимогою.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що відповідач-1 не позбавлений можливості провести позапланову перевірку позивача, скласти акт та винести відповідне рішення на підставі висновків цього акту перевірки в межах строків та з підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями підпунктів 21.1.1, 21.4.1 статті 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід присудити на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК (код ЄДРПОУ 37985479, 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-б, офіс 302а) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (02217, м. Київ, вул. Закревського, б. 41, код ЄДРПОУ 39466328) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК , за результатами якої складено акт від 05.01.2017 року №52/26-52-40/37985479.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017р. №0000624003, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

4. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 21.06.2017р. №39941-17, прийняту Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (02217, м. Київ, вул. Закревського, б. 41, код ЄДРПОУ 39466328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін