Ухвала

від 27.04.2021 по справі 826/12802/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12802/17

адміністративне провадження № К/9901/13332/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 826/12802/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, ДПС у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК , за результатами якої складено акт від 05 січня 2017 року № 52/26-52-40/37985479;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2017 року № 0000624003, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 21 червня 2017 року № 39941-17.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

08 лютого 2021 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини другої статті 299 КАС України .

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції постановлено 31 січня 2020 року, в повному обсязі виготовлено 31 січня 2020 року, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 08 лютого 2021 року, тобто після спливу одного року з моменту складення повного тексту судового рішення.

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Отже, за умови подання суб`єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки) доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято 31 січня 2020 року , а з апеляційною скаргою відповідач звернувся 08 лютого 2021 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд констатує, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд вірно застосував положення частини другої статті 299 КАС України .

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 826/12802/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, ДПС у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко