Ухвала

від 06.10.2020 по справі 826/12802/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12802/17

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді- доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Василенка Я.М., Шурка О.І., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДФС у м.Києві звернувся з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2020 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 16 березня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) встановлено з 12 березня 2020 року карантин на всій території України.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з абз. 2 п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України у редакції, що діє з 02 квітня 2020 року строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким змінено підхід до обчислення процесуальних строків під час карантину.

За змістом п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року.

Водночас абз. 2 п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України передбачає, що суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Станом на 06 жовтня 2020 року закінчився десятиденний строк для усунення недоліків, обчислений з дня вручення скаржнику копій ухвал суду про залишення апеляційної скарги без руху, а також двадцятиденний строк, установлений п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

На виконання вимог ухвали суду від 03 березня 2020 року відповідачем подано клопотання до якого додано платіжне доручення від 19.02.2020 р. № 436 про сплату судового збору в розмірі 2 400 грн..

Проте, відповідно до вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, апелянту необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 4 800,00 грн.

Таким чином, Головним управлінням ДФС у м.Києві недоліки апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі суду від 03 березня 2020 року не виконано у повному обсязі.

Однією із засад адміністративного судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі, й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Оплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17р.), Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).

В силу п. 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України", право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 09 січня 2020 року у справі №1940/1874/18.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Отже, станом на 06 жовтня 2020 року, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана, а саме: не сплачено судовий збір у повному розмірі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

Враховуючи те, що апелянт, в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Плюс Атланта НК до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Василенко Я.М.

Шурко О.І.