Постанова

від 28.01.2020 по справі 905/1385/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2020 р. Справа № 905/1385/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектстрой" (вх.№3218 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2019 (рішення ухвалене суддею Фурсовою С.М. 20.08.2019 об 11:35 год у приміщенні господарського суду Донецької області, повний текст рішення складено та підписано 27.08.2019) у справі №905/1385/19

за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектстрой", м. Слов`янськ,

про стягнення 471195,49 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2019 у справі №905/1385/19 позовні вимоги АТ "Дніпроазот" до ТОВ "Укрпроектстрой" про стягнення 471195,49 гривень, з яких: 369195,49 гривень пені, 102000,00 гривень штрафу - задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Укрпроектстрой" на користь АТ "Дніпроазот" 367883,82 гривень пені, а також 5518,26 гривень судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1311,67 гривень пені, 102000,00 гривень штрафу - відмовлено.

ТОВ "Укрпроектстрой" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення в частині стягнення з ТОВ "Укрпроектстрой" на користь позивача 367883,82 грн. пені, а також 5518,26 грн. судового збору і ухвалити в даній частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення на користь позивача 367883,82 грн. пені, а також 5518,26 грн. судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що обставини несвоєчасного виконання робіт виникли не з його вини. Позивач самостійно прийняв рішення про зупинення виконання робіт подальших етапів відповідно до договору підряду. Крім того, відповідачем за договором підряду виконані обов`язки в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, однак позивачем не проведено розрахунки за виконані роботи. Також, суд першої інстанції безпідставно не прийняв відзив та не перевірив докази, пояснення, які викладались у відзиві, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 поновлено ТОВ "Укрпроектстрой" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2019 у справі №905/1385/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрпроектстрой" на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2019 у справі №905/1385/19; встановлено учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.12.2019.

16.12.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги у справі №905/1385/19, рішення - залишити без змін. Також позивач просив допустити до участі та представництва прав і інтересів АТ "Дніпроазот" представників (працівників) АТ "Дніпроазот", які діють на підставі довіреності, виданої головою правління АТ "Дніпроазот" в порядку та з дотриманням вимог п. 9.3 Статуту АТ "Дніпроазот", зі всіма правами та обов`язками представника, що передбачені ГПК України (вх.№11810). До відзиву надано: копію журналу вхідної кореспонденції юридичного відділу АТ "Дніпроазот" за період з 01.08.2019 по 01.09.2019, копію листа АТ "Дніпроазот" за вих.№1220/01-6 від 05.06.2019, копію листа АТ "Дніпроазот" за вих. №1369/01-6 від 26.06.2019 з додатками, копію листа ТОВ "Укрпроектстрой" за вих.№318 від 318 від 06.12.2018, копію листа АТ "Дніпроазот" за вих.№2574/01-06 від 19.12.2018, копію листа ТОВ "Укрпроектстрой" за вих.№2 від 01.01.2019, копію листа ТОВ "Укрпроектстрой" за вих.№36 від 29.01.2019.

У судовому засіданні 19.12.2019 оголошено перерву до 28.01.2020, про що відповідною ухвалою повідомлено учасників справи.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 була направлена на адресу ТОВ "Укрпроектстрой" (Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Толстого, 5), яка зазначена в ЄДРПОУ та в апеляційній скарзі відповідача. Однак, копія вказаної ухвали повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою Укрпошта : інші причини .

Східним апеляційним господарським судом 26.12.2019 було передано ТОВ "Укрпроектстрой" телефонограму, якою повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи. Телефонограму прийнято директором ТОВ "Укрпроектстрой" Бузовською В.О.

Таким чином сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

10.01.2020 від АТ "Дніпроазот" надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№179).

27.01.2020 Східним апеляційним господарським судом отримано електронний лист з електронної адреси lawfirm.pavlenko@gmail.com (заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції), який не оформлений у встановленому порядку, а саме - лист не засвідчено електронним цифровим підписом. Користувачеві надіслано повідомлення про те, що документи отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису не належать до офіційних. Враховуючи викладене вказана заява не розглядається судом.

У судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення - без змін. Також, представник позивача просив долучити до матеріалів справи додаткові докази, які були надані до відзиву від 16.12.2019.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Стосовно клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, доданих до відзиву від 16.12.2019, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно положень ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, відповідних доказів неможливості подання документів до суду першої інстанції позивачем не надано, що є підставою для неприйняття їх до розгляду.

Щодо посилань відповідача на не прийняття судом першої інстанції відзиву на позов, що призвело, на його думку, до неповного з`ясування обставин справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1385/19. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.08.2019 року об 11:20 год. Відповідачу відповідно до ст.165 ГПК України встановлено в строк до 20.08.2019 надати суду відзив на позовну заяву; всі письмові докази (які можливо доставити до суду); докази, що підтверджують надання відзиву позивачу; посвідчення на представника, документи, які посвідчують правовий статус підприємства, а також довідку про юридичну адресу та рахунки.

Разом з цим матеріали справи не містять відзиву на апеляційну скаргу, про який зазначає відповідач.

До апеляційної скарги відповідачем надано копію скріншоту електронної скриньки, який містить інформацію про направлення електронною поштою 20.08.2019 о 10:52 год. до суду першої інстанції документів по справі. Проте, з вказаного документу не можливо встановити, що саме було направлено до суду. Також відсутні докази засвідчення електронного листа електронним цифровим підписом. Окрім того, вказане електронне відправлення здійснено поза встановленого судом строку (судом встановлено строк до 20.08.2019, тобто останній день - 19.08.2019). А тому, посилання відповідача на не прийняття судом першої інстанції відзиву та не дослідження доказів вказаних у ньому є безпідставними. Враховуючи відсутність відзиву на позов суд першої інстанції у відповідності до ст. 165 ГПК України вирішив справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

26.03.2018 між ПАТ "Дніпроазот" (правонаступником якого є АТ "Дніпроазот", замовник) та ТОВ "Укрпроектстрой" (підрядник) було укладено договір підряду №697/18-9, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника, на свій ризик, своїми силами та коштами виконати обстеження будівельних конструкцій та внести зміни технічного стану будівель та споруд до існуючих паспортів цехів ПАТ "Дніпроазот" (далі - роботи) та здати замовнику закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити закінчені роботи (п. 1. 1 договору).

Предмет, склад та обсяги виконуваних за цим договором робіт визначені у Кошторисі на виконання робіт (додаток №1 до договору), який узгоджується обома сторонами та є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).

Згідно з п. 1.4 договору результатом виконання підрядником робіт за договором є передача замовнику в 2-х примірниках:

1.4.1 при первинному обстеженні на кожну будівлю (споруду) окремо:

- звіту з обстеження будівельних конструкцій;

- паспорта технічного стану;

- розрахунку граничних навантажень для перекриттів та площадок;

1.4.2 при повторному обстеженні на кожну будівлю (споруду) окремо:

- звіту з обстеження будівельних конструкцій;

- додатку про внесення змін технічного стану будівлі (споруди) до існуючого паспорту;

- розрахунку граничних навантажень для перекриттів та площадок.

У відповідності до п. 2.1 договору роботи, які є предметом цього договору, виконуються підрядником поетапно. Строки виконання робіт за кожним з етапів, початок виконання робіт та закінчення виконання робіт, вартість робіт по кожному з етапів визначаються у календарному графіку виконання робіт (додаток № 3 до договору), який узгоджується обома сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.

Датою закінчення робіт кожного з етапів вважається дата їх прийняття Замовником шляхом підписання "Акту приймання виконаних робіт" на весь обсяг робіт по відповідному етапу (п. 2.3 договору).

Обов`язки підрядника в цілому за даним договором вважаються виконаними за наявності підписаних обома сторонами "Актів приймання виконаних робіт" за всіма етапами виконання робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт до договору (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.6 договору замовник може прийняти рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє підрядника за 5 календарних днів до набрання чинності таких змін. При цьому, змінені строки будуть обов`язковими для підрядника.

Ціна робіт у даному договорі є договірною, твердою та перегляду у бік збільшення не підлягає. Загальна вартість виконаних робіт, що є предметом даного договору (загальна сума договору), визначена у протоколі узгодження договірної ціни (додаток №2 до договору), який є невід`ємною частиною даного договору, і складає - 170000,00 гривень, у тому числі ПДВ (20%) - 28333,33 грн. (п. 3.1 договору). Вартість робіт по кожному з етапів робіт зазначається сторонами у календарному графіку виконання робіт (додаток №3 до договору).

Відповідно до п. 6.1 договору після завершення виконання робіт по кожному етапу підрядник надає замовнику у двох примірниках "Акт приймання виконаних робіт" та інші документи, що передбачені договором.

Замовник отримавши зазначені в п.6.1. цього договору документи, розглядає їх протягом 3 календарних днів та, за відсутності зауважень до виконаних робіт, підписує документи та здійснює оплату у передбаченому цим договором порядку.

У разі виявлення неякісного, неналежного виконання робіт, замовник у письмовій формі повідомляє про це підрядника. Протягом 5 календарних днів від дати отримання підрядником повідомлення, останній зобов`язаний дати відповідь і разом з замовником оформити відповідний акт про виявлені недоліки в роботах з вказівкою строків усунення дефектів чи недоліків робіт.

Згідно п.7.1. договору належним виконанням зобов`язань по даному договору є виконання зобов`язань у відповідності з умовами договору і невід`ємних додатків до нього.

За невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, а також за виниклі внаслідок невиконання та/або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором негативні наслідки сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (п.7.2 договору).

Відповідно до п. 7.5 договору за порушення строків виконання робіт (етапу робіт) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 1 % вартості невиконаних або невчасно виконаних робіт (етапу робіт) за договором за кожний день прострочення виконання робіт.

За прострочення виконання робіт (етапу робіт) більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник, додатково до пені і не виключаючи її, сплачує замовнику штраф у розмірі 5 % загальної вартості робіт за договором (п.7.6 договору). Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов`язань по даному договору (п.7.7 договору).

Згідно п. 7.10 договору позовна давність за вимогами про стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), передбачених п.п.7.5, 7.6, 7.8, 7.9, 7.11, 7.22-7.24 договору, встановлюється сторонами такою, що дорівнює тривалості загальної позовної давності. При цьому нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), передбачених п.п.7.5, 7.6, 7.8, 7.9, 7.11, 7.22-7.24 цього договору, за прострочення виконання підрядником своїх зобов`язань за договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано.

Договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31.12.2019 включно (п.10.1. договору в редакції додаткової угоди №2 від 29.12.2018).

Позивач у зв`язку з порушенням строку виконання робіт направив відповідачу претензією №016/35/х від 10.04.2019 з вимогою про сплату пені у розмірі 369195,49 грн. та штрафу у розмірі 110500,00 грн., всього на загальну суму 479695,49 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію №120 від 25.04.2019, у якій заперечував проти існування порушень зі свого боку, та зазначив, що підписавши акти приймання виконаних робіт позивач підтвердив, що виконана робота відповідає умовам договору підряду і сторони претензій одна до одної не мають. Також, відповідач вказав, що за позивачем існує заборгованість за виконані роботи по договору підряду на суму 170000,00 грн.

Розглянувши відповідь на претензію, позивач листом №016/35/х від 07.05.2019 заперечив проти доводів відповідача, повторно просив сплатити штраф та пеню протягом 10 календарних днів.

Відповідач викладені у претензії вимоги не виконав, не сплатив заявлену позивачем суму штрафу та пені, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ТОВ "Укрпроектстрой" на свою користь штрафні санкції за порушення зобов`язань за договором підряду у розмірі 471195,49 грн., у тому числі: пеню за порушення строку виконання 1 етапу робіт, згідно з п. 7.5 договору у розмірі 360708,87 грн., штраф за допущення порушення вимог договору щодо строку виконання робіт 1 етапу робіт за договором, згідно з п. 7.22 договору, у розмірі 34000,00 грн.; пеню за порушення строку виконання 2 етапу робіт, згідно п. 7.5 договору у розмірі 4166,64 грн., штраф за допущення порушення вимог договору щодо строку виконання 2 етапу робіт за договором, згідно з п. 7.22 договору, у розмірі 34000,00 грн.; пеню за порушення строку виконання 3 етапу робіт, згідно з п. 7.5 договору, у розмірі 4319,98 грн., штраф за допущення порушення вимог договору щодо строку виконання 3 етапу робіт за договором, згідно з п. 7.22 договору, у розмірі 34000,00 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено несвоєчасне виконання відповідачем робіт за договором підряду; підписання актів приймання виконаних робіт №1 від 01.03.2019, №6 від 18.03.2019, №4 від 22.03.2019 є лише доказом виконання робіт по кожному етапу за договором у день їх підписання, а не свідченням відмови позивача від нарахування штрафних санкцій, а здійснивши перерахунок суми пені за порушення строків виконання робіт, враховуючи, що розрахунок є арифметично невірним, частково задовольнив вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 367883,82 грн. У задоволенні вимог щодо стягнення штрафу на підставі п. 7.22 договору судом відмовлено за необґрунтованістю.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що заявник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області в частині стягнення на користь позивача пені у розмірі 367883,82 грн, колегія суддів переглядає справу в межах даної вимоги.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 627, 629 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до календарного графіку виконання робіт (додаток № 3 до договору) в редакції, викладеній в додатковій угоді № 4 від 29.01.2019 до договору, відповідач зобов`язаний був виконати, передбачені договором роботи в такі строки:

- І етап робіт - в період з 23.04.2018 по 30.05.2018, вартість етапу 131166,86 грн., акт №1 від 30.05.2018;

- II етап робіт - в період з 02.01.2019 по 25.02.2019, вартість 20833,21 грн, акт №2 від 25.02.2019;

- III етап робіт - в період з 02.01.2019 по 25.02.2019, вартість 17999,93 грн., акт №3 від 25.02.2019.

Проте, роботи були виконані відповідачем з порушенням строків, передбачених договором для виконання робіт, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт:

- І етап робіт - акт № 1 приймання виконаних робіт від 01.03.2019;

- II етап робіт - акт № 6 приймання виконаних робіт від 18.03.2019;

- III етап робіт - акт № 4 приймання виконаних робіт від 22.03.2019.

Отже з огляду на встановлені сторонами у календарному плані строки проведення етапів робіт та строки фактичного їх виконання, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем виконано роботи з порушенням строків.

Посилання відповідача на те, що обставини невчасного виконання робіт виникли з вини позивача, оскільки останній зупинив роботи за 2-м етапом 02.07.2018, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки перший етап закінчився 30.05.2018, а 2 етап робіт у відповідності до календарного графіку виконання робіт в редакції, викладеній в додатковій угоді № 4 від 29.01.2019 до договору, який підписано обома сторонами мав бути виконаний в період з 02.01.2019 по 25.02.2019.

Щодо тверджень відповідача про те, що підписавши акти приймання виконаних робіт сторони підтвердили, що виконана робота відповідає умовам договору підряду №697/18-9 від 26.03.2018 та сторони претензій одна до одної не мають, суд враховує, що дійсно акти приймання виконаних робіт №1 від 01.03.2019, №6 від 18.03.2019 та №4 від 22.03.2019, які підписані обома сторонами, містять примітку Виконана робота відповідає умовам договору підряду №697/18-9 від 26.03.2018. Сторони претензій одна до одної не мають."

Разом з цим, з огляду на умови договору, підписуючи акти приймання робіт, замовник тільки підтвердив відсутність претензій щодо кількості та якості виконаних робіт.

В свою чергу, умовами договору не передбачено такої підстави для відмови у підписанні актів приймання виконаних робіт, як несвоєчасне виконання робіт.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписання актів приймання виконаних робіт №1 від 01.03.2019, №6 від 18.03.2019 та №4 від 22.03.2019 є лише доказом виконання робіт по кожному етапу за договором у день їх підписання, а не свідченням відмови позивача від права на нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 7.5 договору за порушення строків виконання робіт (етапу робіт) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 1% вартості невиконаних або невчасно виконаних робіт (етапу робіт) за договором за кожний день прострочення виконання робіт.

Так, позивачем нараховано пеню за порушення строків виконання робіт: по І етапу робіт за період з 31.05.2018 по 28.02.2019 на суму 360708,87 гривень; по ІІ етапу робіт за період з 25.02.2019 по 17.03.2019 на суму 4166,64 гривень; по ІІІ етапу робіт за період з 25.02.2019 по 21.03.2019 на суму 4319,98 гривень.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов`язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Суд першої інстанції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що він є арифметично невірним та здійснив перерахунок суми пені з урахуванням періоду нарахування. Так, за здійсненим судом розрахунком розмір пені за порушення строків виконання робіт: по І етапу робіт за період з 31.05.2018 по 28.02.2019 становить 359397,20 гривень; по ІІ етапу робіт за період з 26.02.2019 по 17.03.2019 становить 4166,64 гривень; по ІІІ етапу робіт за період з 26.02.2019 по 21.03.2019 на суму 4319,98 гривень.

Колегія суддів в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до відповідача вказаного виду господарських санкцій за порушення господарського зобов`язання. Проте, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 1 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст.11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України, ст. 233 ГК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад господарського судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені, і дане питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Як вже зазначалось, за умовами п. 7.5 договору за порушення строків виконання робіт (етапу робіт) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 1 % вартості невиконаних або невчасно виконаних робіт (етапу робіт) за договором за кожний день прострочення виконання робіт.

В свою чергу, загальна вартість виконаних робіт, що є предметом даного договору складає - 170000,00 грн. (п. 3.1 договору).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач порушив строки виконання робіт. Пеню за невчасне виконання робіт позивачем нараховано в розмірі 369195,49 грн., та стягнуто судом першої інстанції - 367883,82 грн., що перевищує суму договору більш ніж в два рази, що не є співрозмірним.

Таким чином, висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі, що більше ніж удвічі перевищує вартість виконаних робіт, не можна вважати таким, який би відповідав завданню господарського судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги таке:

- ступінь виконання зобов`язання відповідачем, а саме: повне виконання робіт за договором, до яких у позивача не має заперечень, що підтверджується актами приймання виконаних робіт №1 від 01.03.2019, №6 від 18.03.2019 та №4 від 22.03.2019;

- штрафні санкції не доводились та не обґрунтовувались понесеними позивачем збитками; матеріали справи не містять доказів негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання (тобто відсутні докази, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача);

- з боку позивача станом на час винесення постанови також не виконано зобов`язання за договором та не оплачено вартість виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт;

- надмірно великий розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій порівняно з ціною договору (більш ніж в 2 рази),

задля додержання балансу інтересів сторін, дійшла висновку про наявність підстав для реалізації права суду щодо зменшення пені до розміру, який дорівнює 50 відсоткам від вартості виконаних відповідачем робіт, а саме до 85000,00 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За положеннями ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, враховуючи не з`ясування обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2019.

Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, колегія суддів не здійснює перерозподіл судового збору.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектстрой" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2019 у справі №905/1385/19 змінити, виклавши абзаци другий та третій резолютивної частини в такій редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектстрой" (84101, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Льва Толстого, буд.5; код ЄДРПОУ - 35936042) на користь Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ - 05761620) 85000,00 гривень пені, а також 5518,26 гривень судового збору.

В іншій частині позову відмовити. .

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.02.2020

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль