Рішення

від 03.02.2020 по справі 904/5694/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5694/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСПЕЦ-2016", м.Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДНІПРОТРАНС", м.Дніпро

про стягнення заборгованості 70 200,18 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСПЕЦ-2016" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДНІПРОТРАНС" і просить суд стягнути 48 600,00грн. - заборгованості, 3 140,16грн. - інфляційних витрат, 1 458,00грн. - 3% річних, 17 002,02грн. - пені та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором оренди транспортного засобу з екіпажем від 06.07.2018р. в частині оплати орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

20.12.2019р. Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що сторони не погодили в Договорі конкретну дату розрахунків, що як наслідок у Відповідача не виникло зобов`язань щодо проведення розрахунків на суму 48 600,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСПЕЦ-2016" (далі-Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК ДНІПРОТРАНС" (далі-Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди транспортного засобу з екіпажем (далі-Договір, а.с.11).

Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в строкове платне користування транспортний засіб, визначений у цьому Договорі (далі-транспортний засіб), а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування, технічну експлуатацію і обслуговування, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування транспортний засіб під керуванням екіпажу Орендодавця і зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Під транспортним засобом розуміється: Екскаватор гусеничний марки Liebherr R934 HDSL, державний номер НОМЕР_1 , дата випуску 2003р., заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , об`єм двигуна 6640 см.куб., маса машини 27000 кг (п.1.2. Договору).

Згідно п.3.1. Договору, передача транспортного засобу в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

В п.4.1. Договору, строк оренди становить 3 місяці.

Пунктом 5.1. Договору визначено, загальний розмір орендної плати за цим Договором становить 48 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20%.

Відповідно до п.5.2. Договору, орендна плата сплачується одноразово після закінчення строку дії цього Договору та підписання акту приймання-передачі транспортного засобу з оренди.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі та передав в оренду Відповідачу транспортний засіб, що підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу від 06.07.2018р. (а.с.12).

05.10.2018р. між сторонами підписаний Акт №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого Відповідач підтвердив факт надання Позивачем послуг з оренди транспортного засобу на загальну суму 48 600,00 грн. (а.с.13).

Також 05.10.2018р. Відповідач повернув Позивачу транспортний засіб з оренди, що підтверджується Актом приймання-передачі транспортного засобу з оренди (а.с.14).

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати орендованого майна не здійснив.

16.09.2019р. Позивач на адресу Відповідача направив претензію №18 щодо оплати заборгованості та пені, у зв`язку з простроченням оплати орендованого майна.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати орендованого майна не виконав, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 48 600,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В статті 762 Цивільного кодексу України визначено, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 48 600,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.3. Договору, у разі прострочення оплати орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати орендованого майна, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 17 002,02 грн. за період з 08.11.2018р. по 08.11.2019р.

Дослідивши розрахунок пені наданий Позивачем, судом встановлено, що при визначенні періоду нарахування пені, Позивач не прийняв до уваги положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено що, період часу, за який нараховується пеня не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Таким чином, належний період нарахування пені становить з 08.11.2018р. по 07.05.2019р.

За результатом зробленого судом розрахунку, пеня за період з 08.11.2018р. по 07.05.2019р. становить суму в розмірі 8 660,12 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача пені в розмірі 8 341,90 грн., слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу 3% річних у розмірі 1 458,00 грн. за період з 08.11.2018р. по 08.11.2019р.

Перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 1 458,00 грн. , судом встановлено, що вказаний розрахунок зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума розрахована судом, тому ці вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 1 458,00 грн. є такими що підлягають задоволенню в сумі заявленої Позивачем.

Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати в розмірі 3 140,16 грн. за період з листопада 2018р. по листопад 2019р.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат у розмірі 3 140,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача заборгованість у розмірі 48 600,00 грн., 3% річних у сумі 1 458,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 3 140,16 грн., 8 660,12 грн. - пені.

В частині стягнення пені в розмірі 8 341,90 грн. - відмовити.

Заперечення Відповідача судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст.ст.285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 612, 759, 762, 763, Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДНІПРОТРАНС" , (49001, м.Дніпро, вул.Сибірська, 54, ЄДРПОУ 40933732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСПЕЦ-2016" , (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, 142/3, ЄДРПОУ 40848388) заборгованість у розмірі 48 600,00 грн., 3% річних у сумі 1 458,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 3 140,16 грн. та 8 660,12 грн. - пені та судовий збір у розмірі 1 692,72 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 8 341,90 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

03.02.2020р.