Рішення

від 22.01.2020 по справі 910/13303/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2020Справа № 910/13303/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. , при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферма Старе" (вул.Антоновича, буд.72, кв.117, м.Київ , 03150, код ЄДРПОУ 37413599)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІЛИДЖ" (вул. Центральна, буд.21, кв. 29, м.Київ, 02132, код ЄДРПОУ 41893803)

про стягнення 1 244 164,54 грн.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферма Старе" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІЛИДЖ" про стягнення 1 187 616,00 грн заборгованості, 33 474,95 грн інфляційних, 23 013,59 грн 3% річних за договором купівлі-продажу № 12/18 від 13.12.2018.

Позовні вимоги мотивовані, неналежним виконанням умов договору відповідачем щодо оплати своїх зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.10.2019.

22.10.2019 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із знеструмленням електромережі суду, виходу із ладу сервера автоматизованої системи та іншими умовами, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи, про що складено акт від 22.10.2019

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 підготовче засідання призначено на 07.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 відкладено підготовче засідання у справі № 910/13303/19 на 27.11.2019.

Ухвалою від 27.11.2019 продовжено підготовче засідання на 30 днів та відкладено справу на 18.12.2019.

17.12.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

В судовому засіданні 18.12.19 оголошено перерву до 23.12.2019.

21.12.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про витребування доказів, відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що позивач не виконав умов договору та не передав відповідачу товар визначений договором. У продавця не було зареєстровано великої рогатої худоби відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру тварин.

Ухвалою від 23.12.2019 у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, представник відповідача в судовому засіданні 21.01.2020 заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 21.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Вілидж (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферма Старе" (далі - відповідач, продавець) було укладено Договір №12/18 купівлі-продажу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору велику рогату худобу у живій вазі, іменовану далі товар.

Ціна товару обумовлюється в додаткових угодах до даного договору (п.3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунка, виставленого продавцем протягом 15 банківських днів з дати отримання товару.

Товар поставляється транспортом покупця на умовах FCA склад продавця (Інкотермс 20010) протягом 1 (одного) календарного дня від дати постачання. Датою постачання товару вважається дата відмітки покупця, зазначена у видатковій накладній (п.4.1. договру).

Відповідно до п. 7.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а по фінансових зобов`язаннях - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 від 13.12.2018 року до Договору Сторони передбачили поставку товару вагою 3 964 кг на загальну суму 142 704 грн.

Додатком № 2 від 09.01.2019 року до Договору Сторонами було визначено поставку товару кількістю 7 789 кг на загальну суму 327 138 грн.

Додатком № 3 від 28.01.2019 року до Договору Сторони передбачили поставку товару вагою 18 406 кг на загальну суму 717 834 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару в розмірі 1 187 616,00 грн. Також позивачем нараховано 33 474,95 грн інфляційних втрат, 23 013,59 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2018 на виконання умов Договору та Додатку № 1 до Договору, Продавцем було здійснено поставку товару вагою 3 964 кг на загальну суму 142 704,00 грн, про що було складено видаткову накладну №6 від 13.12.2018, яка підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень. Цього ж дня Продавцем було виставлено рахунок на оплату № 4 від 13.12.2018 року з визначеною в ньому сумою на оплату - 142 704,00 грн.

09.01.2019 року, на виконання умов Договору та Додатку № 2 до Договору, Продавцем було здійснено поставку товару вагою 7 789 кг про що було складено видаткову накладну № 1, яка підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень. Цього ж дня Продавцем було виставлено рахунок на оплату № 1 від 09.01.2019 року з визначеною в ньому сумою на оплату 327 138,00 грн.

Твердження Позивача, що 13.12.2018 року відповідно до умов Договору та Додатку № 3 до Договору, Продавцем було здійснено поставку товару вагою 18 406 кг, кількістю 59 голів, про що було складено видаткову накладну № 5 належними доказами не підтвердженні, на видатковій накладній відсутня печатка Відповідача, а підпис не можливо ідентифікувати.

Крім того, відповідно до умов договору, товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості згідно з даними видаткових накладних.

Таким чином, загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" перед позивачем становить 469 842,00 грн. за видатковими наклидними №6 від 13.12.2018 та №1 від 09.01.2019.

В матеріалах справи відсутні докази оплати суми у розмірі 469 842,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору, відповідач зобов`язаний був оплатити поставлений товар протягом 15 банківських днів з дати отримання товару.

Таким чином, строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 469 842,00 грн. на підставі Договору за поставлений товар.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 23 013,59 грн. та інфляційних втрат у розмірі 33 474,95 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок прийшов до висновку про часткове задоволення вимог (в частині видаткових накладних №6 від 13.12.2018, №1 від 09.01.2019) про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9 739,26 грн, інфляційних втрат у розмірі 13 949,87 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Заперечення відповідача, що позивачем не передано товар, та момент укладання договору останній не мав зареєстрованої великої рогатої худоби, а також відсутності у відомостях про переміщення тварин печатки та підпису державної установи (закладу) ветеринарної медицини, не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні видаткові накладні підписані та скріплені печатками Відповідача про отримання товару без зауважень.

Інші заперечення Відповідача не приймаються судом до уваги та спростовуються матеріалами справи.

При цьому, відповідач не довів належними засобами доказування факт відсутності його вини у порушенні зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІЛИДЖ" (вул. Центральна, буд.21, кв. 29, м.Київ, 02132, код ЄДРПОУ 41893803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферма Старе" (вул.Антоновича, буд.72, кв.117, м.Київ , 03150, код ЄДРПОУ 37413599) 469 842 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 00 коп основного боргу, 9 739 (дев`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн. 26 коп. 3% річних, 13 949 (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 87 коп. інфляційних та судовий збір у розмірі 7 402 (сім тисяч чотириста дві) грн. 98 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 29.01.2020

Суддя Н.І. Ягічева