Рішення

від 23.01.2020 по справі 910/12548/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2020Справа № 910/12548/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міко Транс"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення коштів у розмірі 325 354,03 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Затинний С.С. (дов. № 21/10-19 від 21.10.2019);

від відповідача: Аврамець О.М. (дов. № 1503 від 07.05.2019).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міко Транс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 325 354,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором добровільного страхування відповідальності автоперевізника № 312.994139294.20033 від 06.03.2018 в частині здійснення повного страхового відшкодування за Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/12548/19 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

25.09.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 24.10.2019 року.

15.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міко Транс" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

24.10.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що ним було виплачено страхове відшкодування згідно умов укладеного між сторонами Договору добровільного страхування відповідальності автоперевізника № 312.994139294.20033 від 06.03.2018. Відповідач зазначає, що від суми збитку страховиком було відраховано ПДВ та франшизу і виплачено страхове відшкодування.

У судовому засіданні 24.10.2019 розгляд підготовчого засідання відкладено на 28.11.2019.

20.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що ним не отримано від відповідача суму страхового відшкодування у повному обсязі на загальну суму 325 354,03 грн.

У судовому засіданні 28.11.2019 закрито підготовче провадження та почато розгляд справи по суті, оголошено перерву до 14.01.2020.

У судовому засіданні 14.01.2020 оголошено перерву до 23.01.2020.

20.01.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Крім того, відповідач зазначав, що при виплаті страхового відшкодування було невірно розраховано суму франшизи, внаслідок чого страховиком було проведено перерахунок страхового відшкодування.

Представник позивача у судовому засіданні 23.01.2020 підтримав заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні 23.01.2020 представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міко Транс" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника № 312.994139294.20033 (далі - Договір страхування), відповідно до п. 3.2. якого предметом цього Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, і пов`язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної третім особам або їхньому майну, а також шкоди, заподіяної юридичним особам у зв`язку з наданням послуг по перевезенню вантажів.

17.12.2018 року о 12:37 на автодорозі Київ-Чоп 498 км + 485 м, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії БД номер 064932 про адміністративне правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з якого вбачається, що 17.12.2018 о 10:00 год. на автодорозі Київ-Чоп 498 км + 485 м, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, автомобілем марки Renault Premium/Krone державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не дотримався безпечної швидкості, не врахував погодні умови, не впоравшись із керуванням здійснив з`їзд у кювет внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 18.01.2019 по справі № 564/3564/18 провадження в справі №564/3564/18 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до розділу 5 Особливих умов страхування Договору страхування з урахуванням Додатку № 01 від 11.05.2018 до Договору страхування, до транспортних засобів, що здійснюють перевезення майна віднесено, зокрема, вантажний С-фургон Renault Premium, державний номер НОМЕР_2 та напівпричіп бортовий Krone, державний номер НОМЕР_3 .

18.12.2018 позивачем було повідомлено відповідача про випадок, який стався 17.12.2018 за адресою: автодорога Київ-Чоп, внаслідок якого було виявлено пошкодження вантажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Еліт-Україна , як власник пошкодженого товару, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди звернулося до позивача з претензією № 476 від 22.01.2019 про відшкодування завданих збитків у розмірі 1 385 544,58 грн., у тому числі 1 126 459,00 грн. без ПДВ - загальна вартість товару, 28 161,48 грн. - сума сплаченого мита, 230 924,10 грн. - сума ПДВ.

Листом № 1767-31 від 12.03.2019 відповідач повідомив позивача про те, що подію від 17.12.2018 визнано страховим випадком та заведено справу № 181218.01 від 18.12.2018. Виплату по даній справі буде проведено після надання всіх необхідних документів. Відповідач зазначив, що згідно умов Договору страхування, страховик проводить виплату страхового відшкодування страхувальнику після фактичної оплати страхувальником або його представником вимог, отриманих від третіх осіб.

Позивачем сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт-Україна 1 385 544,58 грн. вартості пошкодженого товару, що підтверджується платіжним дорученням № 9074 від 12.03.2019 на суму 365 249,91 грн., платіжним дорученням № 9076 від 13.03.2019 на суму 300 000,00 грн., платіжним дорученням № 9081 від 14.03.2019 на суму 280 294,67 грн., платіжним дорученням № 9070 від 15.03.2019 на суму 440 000,00 грн.

Згідно страхового акта № 181218.01 від 22.03.2019 відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 1 060 190,55 грн.

Платіжним дорученням № 1899 від 28.03.2019 відповідачем виплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 1 060 190,55 грн.

Згідно страхового акта № 181218.01/1 від 14.01.2020 відповідачем було прийнято рішення про донарахування страхового відшкодування у розмірі 24 837,12 грн.

Платіжним дорученням № 477 від 16.01.2020 відповідачем виплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 24 837,12 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 31/07-19 від 31.07.2019 з вимогою доплатити страхове відшкодування у розмірі 325 354,03 грн.

Листом № 6282-31 від 21.08.2019 відповідач повідомив позивача про те, що страхове відшкодування виплачене в обсязі згідно умов Договору страхування та підстави для перегляду розміру страхового відшкодування та проведення доплати відсутні.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем не у повному обсязі здійснено виплату страхового відшкодування, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 325 354,03 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 Цивільного кодексу України та статтею 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про стахування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно з частинами першою-третьою статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 ст. 988 Цивільного кодексу України передбачено, що, зокрема, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про страхування" рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.6. Договору страхування у будь-якому випадку за цим Договором відшкодуванню не підлягає Податок на додану вартість щодо вантажу, який ввозиться на митну територію України.

Згідно з п. 11.7 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхової суми (ліміту відповідальності) та з урахуванням ліміту відшкодування, з вирахуванням франшизи, передбаченої Договором, та вартості непошкодженого вантажу, що залишилися після стразового випадку та придатне до подальшого використання чи реалізації.

Відповідно до розділу 3 Особливих умов страхування Договору страхування франшиза по майну підвищеного ризику складає 10 %, але не менше 1 500 доларів США і не більше 2 500 доларів США.

Враховуючи умови укладеного між сторонами Договору страхування та розмір франшизи, передбачений даним Договором, позивач мав сплатити на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 1 085 027,67 грн. (1 385 544,58 грн. (розмір збитків) - 230 924,10 грн. (ПДВ) - 69 592,81 грн. (франшиза) = 1 085 027,67 грн.).

У матеріалах справи містяться докази сплати відповідачем на користь позивача страхового відшкодування у загальному розмірі 1 085 027,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1899 від 28.03.2019 на суму 1 060 190,55 грн. та платіжним дорученням № 477 від 16.01.2020 на суму 24 837,12 грн.

Таким чином, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 325 354,03 грн. страхового відшкодування відсутні.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено необхідності виплати позивачу страхового відшкодування у більшому розмірі, ніж було виплачено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна".

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міко Транс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення страхового відшкодування задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Міко Транс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення коштів у розмірі 325 354,03 грн. - відмовити повністю.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 880 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 31 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Міко Транс" (33013, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 75, офіс 23, ідентифікаційний код 37574579).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40, ідентифікаційний код 20782312).

Повний текст рішення складено 03.02.2020

Суддя С. В. Стасюк