Постанова

від 29.01.2020 по справі 484/1931/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.01.20

22-ц/812/161/20

Єдиний унікальний номер судової справи: 484/1931/19

Номер провадження: 22-ц/812/161/20 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_1 , представника відповідача - Губського А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Приватного підприємства Водолій

на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2019 року, ухваленого під головуванням судді - Панькова Д.А., в приміщені того ж суду по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Водолій (надалі - ПП Водолій ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПП Водолій про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири.

Позивачка зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище цього ж будинку належить ОСОБА_3 15 грудня 2017 року її квартиру було затоплено, про що було складено акт представниками ПП Водолій . Внаслідок залиття, приміщення квартири та меблі потребують ремонту. Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27 лютого 2019 року встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є труба водяного стояку з чорного металу холодної води, яка потребує негайної заміни. Вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень приміщення, які утворилася в результаті залиття квартири становить 10 877 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих залиттям квартири відмовлено.

Посилаючись на викладене та на те, що внаслідок залиття квартири позивачка зазнала також душевних страждань та є інвалідом ІІ групи загального захворювання, а в добровільному порядку відповідачем матеріальна та моральна шкода не відшкодована, ОСОБА_2 просила стягнути з ПП Водолій на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 14 247 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., а також витрати спеціаліста на проведення оцінки щодо вартості ремонту меблів у розмірі 880 грн., 7000 грн. за проведення судової експертизи та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 409 грн. по справі №484/560/18 за її позовом до ОСОБА_3

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП Водолій на користь ОСОБА_2 заподіяну їй матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири, у розмірі 14247 грн., що складає вартість виконання ремонтно-відновлювальних робіт оздоблення пошкодженої квартири та вартість меблів, компенсацію за заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 10 грн., витрати на проведення оцінки вартості будівельних робіт та визначення розміру шкоди у розмірі 880 грн., витрати на проведення експертизи на проведення оцінки вартості будівельних робіт та визначення розміру шкоди у розмірі 7000 грн., а всього стягнуто 32127 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду мотивовано тим, що стояк загального водопостачання до відгалуження від стояка відноситься до внутрішнобудинкової системи водопостачання. Внутрішньобудинкові мережі будинку АДРЕСА_3 обслуговуються ПП Водолій , яке зобов`язане забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг, утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2019 року заяву ПП Водолій про перегляд заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2019 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушенням норм процесуального та матеріального права, необґрунтованість рішення суду, просив заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ПП Водолій не є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 , а таким є КП Затишок , який і є відповідальним за проведення капітального ремонту та заміни трубопроводи системи холодного водопостачання у вказаному жилому будинку. Крім того, позивачкою та ОСОБА_3 не були виконані вимоги договору, укладеному між ними та ПП Водолій щодо своєчасного інформування про виявлення несправностей інженерних мереж.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України ).

Під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або відмовити в позові (ст. 264 ЦПК України).

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам Закону в цілому відповідає.

В силу положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України потерпіла особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що залиття квартири позивачки відбулося з вини відповідача - ПП Водолій , а тому саме він повинен відповідати за заподіяну шкоду.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-ІV Про житлово-комунальні послуги у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд (далі-управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до частин другої та шостої статті 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно зі статтею 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно пунктів 2, 7 частини другої статті 21 Закону виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Зазначені обов`язки виконавця передбачені також і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 № 76 (далі - Правила).

Розділом 2 Правил визначено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів (пункт 2.1 Правил).

Стаття 29 Закону визначає, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Як встановлено 20 липня 2009 року між КП Первомайської міської ради Затишок та ПП Водолій було укладено договір №2 на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій за умовами якого КП Затишок передало ПП Водолій функції з утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками житлових приміщень у будинках згідно переліку, який додається до Договору (а.с.119-121).

Пунктами 2.2.5 та 2.2.15 вказаного вище договору передбачено, що виконавець - ПП Водолій зобов`язаний своєчасно вживати заходів щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій пов`язаних з технічним станом житлових будинків та їх інженерним обладнанням, а також утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені законодавством та договором між виконавцем послуг та споживачем.

01 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ПП Водолій було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт.

Згідно вказаного договору, ПП Водолій зобов`язано утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, встановлені законодавством, своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отримання послуг, що виникли з його вини, відшкодовувати споживачеві збитки, заподіяні його майну та/або приміщенню, шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю споживача внаслідок незадовільного санітарного утримання території або неналежного надання послуг, а також здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень ( п.14 Договору).

Пунктом 3 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 1 червня 2011 року №869, внутрішньо будинкова система холодного водопостачання - система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або у разі її відсутності трійника врізки) включно, що розташований у квартирі споживача (житловому приміщенні в гуртожитку), нежитловому приміщенні і житловому будинку (гуртожитку).

За такого, до внутрішньобудинкової системи водопостачання відноситься стояк загального водопостачання до відгалуження від стояка. Водопостачання, яке підключене (врізане) від стояка, відноситься до внутрішньоквартирної системи водопостачання.

Як встановлено, внутрішньобудинкові мережі будинку АДРЕСА_3 обслуговуються ПП Водолій на підставі вказаних вище договорів.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 Квартира АДРЕСА_2 , що розташована в цьому ж будинку поверхом вище, належить ОСОБА_3 (а.с.9-10).

15 грудня 2017 року близько 3 год. ночі було виявлено прорив центрально-водопровідної труби, яка знаходиться в квартирі АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 . Внаслідок прориву труби було затоплено квартиру АДРЕСА_4 , яка належить позиваці, про що було складено Акт від 16 грудня 2017 року. Крім того, в акті зазначено, що в квартирі ОСОБА_2 залито стіни і стелю кухні, від залиття підняло (здуло) лінолеум на підлозі на кухні, розмокли стіл та табуретки (з ДСП) на кухні, залито стіни і стелю в коридорі, залиті розподільча коробка та бра в коридорі, залито підлогу (лінолеум) в коридорі, залито стіни і стелю ванної кімнати, розмокла (здулася фарба) невеличка шафа ванній кімнаті, у ванній кімнаті покриття стелі здувається, стіни мають волосяні тріщини (а.с.12).

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2018 року, яке залишено без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2019 року від 27 березня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих залиттям квартири відмовлено (а.с. 35-41).

Вказаними рішеннями встановлено відсутність вини у заподіянні шкоди власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , що розташована поверхом вище квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 .

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивачка посилається на те, що під час розгляду Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області її позову до ОСОБА_3 за участю третьої особи - ПП Водолій про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих залиттям квартири було встановлено відсутність вини власниці квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище. Крім того, під час розгляду справи апеляційний судом була призначена судова будівельна-технічна експертиза, в якій експерт зробив висновок про причини залиття її квартири.

Так, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 125-011 від 27 лютого 2019 року проведеної судовим експертом Лесків С.А. при обстеженні квартири АДРЕСА_1 виявлено дефекти, які утворилися на поверхні стель та підлозі внаслідок залиття водою, а саме: в коридорі літ.1 пл.4.0 кв.м. - на підлозі по всій площі - відставання рулонного матеріалу лінолеуму в стиках, здуття, деформація. Окремими місцями, з внутрішнього боку наявність сирості та плям цвілі; на кухні літ.3 пл.7,2 кв.м. - наявність жовто-бурих плям води на стелі, відшарування водоемульсійного шару, на підлозі по всій площі- відставання рулонного матеріалу лінолеуму в стиках, здуття, деформація окремими місцями внутрішнього боку наявність сирості та плям цвілі; у санвузлі літ.2 пл.3.3 кв.м.- наявність жовто-бурих плям води на стелі по всій площі, тріщини та відшарування вапняного забарвлення окремими місцями на стелі та на стіні в місцях примикання до перекриття. Вказані пошкодження обробних покриттів, є порушенням ДСТУ-НБ А.3.1 - 23:2013 і відносяться до тих дефектів конструктивних елементів, які могли утворитися в результаті їх залиття.

Під час дослідження трубопроводу системи холодного водопостачання, яка є в квартирі АДРЕСА_5 , а саме стояку холодного водопостачання діаметром 50 мм з чорного металу, який проходить через всі поверхи житлового будинку, встановлено: - на металевій трубі стояку холодного водопостачання спостерігаються дефекти, які виникли за час тривалої експлуатації, а саме з 1984 р. побудови житлового будинку, з пояснень старшого по житловому будинку ОСОБА_4 , за період якого капітального ремонту чи заміни стояку не виконувалось, а саме: - масове ураження корозією поверхні труби стояку, виявлені сліди зварювання, в тому числі свіжі з наявністю вологості та потіків ржавого кольору по всьому стояку, що є порушенням вимог ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація п. 9.4. (див фото № 11,12.13).

Згідно КДП-204/12 Україна 193-91 Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України , мінімальне продовження ефективної експлуатації трубопроводу холодної води з металевих чорних труб -15 років.

На підставі вище вказаного, труба водяного стояку з чорного металу холодної води в квартирі АДРЕСА_5 , знаходиться в технічно незадовільному стані, потребує негайної заміни та імовірно є причиною залиття квартири АДРЕСА_1 .

Отже, стояк холодного водопостачання діаметром 50 мм з чорного металу, який проходить через всі поверхи житлового будинку АДРЕСА_3 відноситься до внутрішньобудинкової системи водопостачання, обов`язок щодо утримання в належному технічному стані, технічне обслуговування та ремонт згідно договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, покладено саме на ПП Водолій .

Вартість ремонтно-будівельних робіт, виконання яких необхідно для усунення пошкоджень залиття в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 на дату проведення експертизи складає 10877 грн. (а.с.31-34).

Відповідно до довідки СПД ОСОБА_5 від 22 грудня 2017 року, вартість ремонту кухонного столу та табуреток пошкоджених внаслідок залиття квартири позивачки становить 3 370 грн.

В добровільному порядку відповідачем шкода завдана залиттям квартири не відшкодована.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та покладення обов`язку саме на ПП Водолій щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиттям квартири.

Крім того, частково задовольняючи позов суд першої інстанції послався на те, що провину ПП Водолій у затоплені квартири позивача встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Між тим, не звернув увагу на таке, преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Із змісту рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2018 року, яке залишено без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 березня 2019 року вбачається лише про встановлення відсутності вини у заподіянні шкоди власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , що розташована поверхом вище квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 . ПП Водолій приймало участь у даній справі в якості третьої особи.

Однак, посилання суду на встановлення вини ПП Водолій рішенням суду, яке набрало законної сили, та на те, що останнє є балансоутримувачем не вплинуло на правильність вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги про те, що КП Затишок як баланосутримувач повинен відшкодувати завдану шкоду і що капітальний ремонт та заміна внутрішньобудинкових та внутрішньоквартирних систем водопостачання не входить до переліку послуг, які надає ПП Водолій не заслуговують на увагу з огляду на встановлене вище.

Крім того, відповідачем не надано доказів, що свідчать про відсутність його вини у завданні такої шкоди, як і не спростовано її розмір, що є його процесуальним обов`язком.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до незгоди із ними, а відтак не впливають на остаточні висновки суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а відтак апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Водолій залишити без задоволення.

Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Повний текст постанови складено 03 лютого 2020 року.