Ухвала

від 31.01.2020 по справі 160/8668/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8668/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року по справі

за позовом приватного акціонерного товариства Металургтрансремонт

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

третя особа Дніпровська міська рада

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року по справі №160/8668/19 адміністративний позов приватного акціонерного товариства Металургтрансремонт до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Дніпровська міська рада, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування витягу, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач 18 січня 2020 року подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи встановлено, що 02 грудня 2019 року складено повне оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі №160/8668/19.

Копія повного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року по справі №160/8668/19 вручена відповідачу 18 грудня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на зазначене, останнім днем строку на апеляційне оскарження з урахуванням ч. 1 ст. 295 КАС України було 02 січня 2020 року (оскільки 01 січня 2020 року - святковий день), а з урахуванням ч. 2 ст. 295 КАС України - 17 січня 2020 року.

При цьому, апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року по справі №160/8668/19 відповідачем подана 18 січня 2020 року, тобто з порушенням строку, передбаченого як ч. 1 так і ч. 2 ст. 295 КАС України.

У вказаній апеляційній скарзі відповідачем порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначено про те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримано ним 20 грудня 2019 року, тому з урахуванням ч. 2 ст. 295 КАС України останній має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки в матеріалах справи №160/8668/19 міститься доказ отримання відповідачем оскаржуваного рішення суду першої інстанції саме 18 грудня 2019 року (а.с. 157), що спростовує вищезазначені доводи заявника апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З огляду на викладене, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції поважними не визнаються.

Інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на відсутність кошторисних призначень.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття останнім заходів для здійснення сплати судового збору.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано позов про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, що свідчить про подання позову немайнового характеру.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 14 липня 2011 року № 3674-VI.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2019 року становить 1921 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову немайнового характеру у даній справі складає 5763 грн. (1921*3).

Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8644,50 грн. (5763*150%), згідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу : *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору у розмірі 8644,50 грн.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року по справі №160/8668/19 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:

- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;

- документу про сплату судового збору у розмірі 8644,50 грн.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя В.В. Мельник