Ухвала

від 23.01.2020 по справі 755/9822/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/9822/19

1-кс/755/334/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018101110000086 від 26 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16 січня 2020 року старший слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018101110000086 від 26 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що четвертим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22018101110000086 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб до якої входять ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 та інші невстановлені слідством особи, протягом 2018-2019 років впровадили схему мінімізації податкових зобов`язань та ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, шляхом проведення безтоварних операцій та тривалий час надають послуги по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівку використовуючи реквізити ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_11 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_7 ) та СГД, які зареєстровані на підставних осіб і мають ознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «Овертрейд Компані» (код 41566334), ТОВ «Мікленд» (код 41625148), ТОВ «Брігастон» (код 41914875), ТОВ «Евіденстайм» (код 41824897) та інші.

В рамках розслідування кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва, 11.07.2019 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де розміщено офісне приміщення, яке використовують в злочинній діяльності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 виявлено та вилучено та вилучено первинну фінансово господарську документацію, грошові кошти в сумі 353 580 гривень, 9 550 доларів США, 21 печатку, 14 чекових книжок, 13 банківських карток, 2 флешки, 1 системний блок, 1 ноутбук.

Таким чином, з метою запобігання ризикам приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів, виникла необхідність на час досудового розслідування накласти арешт на майно, яке було вилучено 11.07.2019 під час обшуку сейфу, який знаходився біля робочого місця ОСОБА_7 в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказав, що майно на яке слідчий в клопотанні просить накласти арешт визнано речовим доказом. Метою арешту є збереження речових доказів, що відповідає ст. 98, п.1 ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо накладення арешту на майно, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним з заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оскільки підставою арешту майна є наявність в сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої ст. 170 КПК України.

Проте, у судовому засіданні було встановлено, що зазначена адреса проведення обшуку та накладення арешту на майно не відповідає адресі де фактично проводився обшук. А саме, зазначена в клопотанні адреса: м. Київ, вул. Сагайдачного, 30В, офіс 31, в той час коли фактично обшук був проведений за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 30В, офіс 31.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, у зв`язку з його необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170 - 173 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя