Постанова

від 03.02.2020 по справі 926/1145/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2020 р. Справа№ 926/1145/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Пашкіної С.А.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Чернівецької обласної ради

на рішення Господарського суду міста Києва

від 24.10.2019 (повний текст складено - 11.11.2019)

у справі №926/1145/19 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом Приватного підприємства "А.К."

до Чернівецької обласної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Мале приватне підприємство "Інтердизайн"

про визнання незаконними відмови у затвердженні результатів аукціону

та бездіяльності в укладенні договору купівлі-продажу,

зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "А.К." (надалі - ПП "А.К.", позивач) звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовом до Чернівецької обласної ради (надалі - Чернівецька облрада, відповідач), відповідно до якого просило: визнати незаконною відмову Чернівецької обласної ради в затвердженні результатів аукціону з продажу нежитлової будівлі рятувальної станції та бездіяльність відповідача в укладенні договору купівлі-продажу; зобов`язати Чернівецьку обласну раду затвердити результати аукціону з продажу нежитлової будівлі рятувальної станції та укласти протягом 5 днів після затвердження результатів аукціону договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Чернівецька облрада незаконно відмовила позивачу, як переможцю аукціону, проведеного Малим приватним підприємством "Інтердизайн" 31.12.2018 з продажу лоту №10 - нежитлової будівлі рятувальної станції (Чернівецька обл., Сокирянський район, село Ожеве, вул. Головна, буд. 1-В), у затвердженні результатів цього аукціону та укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, внаслідок чого ПП " А .К." був позбавлений права на набуття права власності на указане нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.05.2019 позовну заяву ПП "А.К." з додатками направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №9926/1145/19. Також було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Мале приватне підприємство "Інтердизайн" (надалі - МПП "Інтердизайн", третя особа).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі №926/1145/19 позов задоволено частково.

Зобов`язано відповідача затвердити результати аукціону з продажу нежитлової будівлі рятувальної станції, а саме: адмінбудинку літ. А, площею 49,40 м кв., будівлі гаража літ. Б; погрібу літ. Пг, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район , село Ожеве, вулиця Головна, будинок 1-В та укласти протягом 5 днів після затвердження результатів аукціону договір купівлі-продажу.

У решті позовних вимог відмовлено.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 824, 00 грн.

Місцевий господарський суд керуючись Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Положенням про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 20-ї сесії обласної ради VI скликання № 158-20/13 від 23.12.2013 дійшов висновку про належне виконання переможцем аукціону від 31.12.2018 (ПП "А.К.") усіх вимог проведення аукціону, а також незаконної відмови Чернівецької облради у затвердженні його результатів. Відтак, позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача затвердити результати аукціону з продажу нежитлової будівлі рятувальної станції визнав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог позивача про визнання незаконними відмови у затвердженні результатів аукціону та бездіяльності відповідача в укладенні договору купівлі-продажу, оскільки вказані факти були встановлені судом під час розгляду справи у якості фактичних обставин.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі №926/1145/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не надав місцевому господарському суду доказів затвердження відповідачем висновку про вартість об`єкта приватизації, тому у останнього були відсутні підстави для укладення із переможцем торгів (ПП "А.К.") договору купівлі-продажу нерухомого майна, що є предметом лоту №10, доказів ухилення відповідача від затвердження висновку також не було надано суду. При цьому відповідач зазначає, що а ні позивач, а ні третя особа не зверталися до відповідача з листом/проханням про затвердження такого висновку.

Окрім того, до апеляційної скарги скаржником долучено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 апеляційну скаргу Чернівецької облради передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 поновлено Чернівецькій облраді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №926/1145/19 за апеляційною скаргою Чернівецької облради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 та призначено до розгляду на 03.02.2020.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

30.01.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Чернівецької облради, однак колегією суддів вказаний відзив залишається без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що:

- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

- строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частиною 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

В ухвалі Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 23.12.2019 судом встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 08.01.2020.

Водночас відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду подано 30.01.2020, тобто з пропуском встановленого судом строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинна містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Отже, поновити пропущений процесуальний строк суд має можливість лише у випадку відповідного клопотання, проте позивачем не надано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що:

- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1);

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З огляду на пропущення заявником процесуальних строків на подання відзиву на апеляційну скаргу, поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу залишається без розгляду.

У судове засідання 03.02.2020 з`явилися представники позивача, третьої особи. Відповідач у судове засідання 03.02.2020 представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Так, у судовому засіданні 03.02.2020 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, зазначаючи, що доводи апеляційної скарги безпідставні та необґрунтовані. Представник третьої особи підтримав позицію позивача, просив суд відмовити в задоволенні скарги, рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 03.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, Чернівецькою облрадою був проведений конкурсний відбір визначення організаторів аукціонів відчуження об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, за результати якого переможцем було визначено МПП "Інтердизайн", що підтверджується протоколом засідання конкурсної комісії Чернівецької облради від 18.10.2017 (том 1, аркуші справи 65-66).

05.12.2017 між Чернівецькою обласною радою (організатор) та Малим приватним підприємством "Інтердизайн" (виконавець) був укладений договір (надалі - Договір) про надання послуг з проведення аукціону з приватизації комунального майна (том 1, аркуші справи 67-70). Відповідно до умов цього Договору організатор доручає, а виконавець зобов`язується здійснити підготовку, організувати та провести продаж на аукціоні об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, в тому числі разом з земельними ділянками, що підлягають приватизації, та знаходяться в територіальних межах Чернівецької області.

Відповідно до п. 2.5.2 Договору виконавець зобов`язаний забезпечити проведення оцінки майна та проведення рецензії оцінки майна.

Договір набув чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 Договору).

На виконання Договору, 03.03.2018 на веб-сайті МПП "Інтердизайн" було опубліковане оголошення про проведення 31.12.2018 аукціону з продажу майна, що підлягає приватизації, а саме: нежитлової будівлі рятувальної станції - адмінбудинку літ. А, площею 49,40 м кв., будівлі гаража літ. Б; погрібу літ. Пг, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, село Ожеве, вулиця Головна, будинок 1-В (лот № 10); визначено реєстраційний внесок учасника у сумі 17,00 грн. та гарантійний внесок у сумі 5 879,20 грн. 06.03.2018. Аналогічне оголошення МПП "Інтердизайн" опублікувало у Всеукраїнському випуску газети "Вести" у випуску № 40.

ПП "А.К." вирішило прийняти участь у вказаному аукціоні та подало заявку на участь у ньому, сплативши 29.12.2018 реєстраційний та гарантійний внески, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій (том 1, аркуші справи 21-23).

31.12.2018 був проведений аукціон з продажу об`єкта приватизації (лот № 10) - нежитлової будівлі рятувальної станції (адмінбудинку літ. А, площею 49,40 м кв., будівлі гаража літ. Б; погрібу літ. Пг, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, село Ожеве, вулиця Головна, будинок 1-В ), за результатами якого ПП "А.К." стало переможцем торгів зазначеного об`єкта приватизації, про що свідчить складений МПП "Інтердизайн" протокол (том 1, аркуші справи 31-32).

Проте, 17.01.2019 листом № 01-14/39-47 Чернівецька облрада повідомила МПП "Інтердизайн" про відмову у затвердженні результатів указаного аукціону та укладення із його переможцем договору купівлі-продажу нерухомого майна, що перебуває в управлінні обласної ради. Підставою такої відмови стало, на думку відповідача, порушення законодавства, а саме - п. 23 та п. 26 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, пунктів 10.1, 10.2, 10.3 Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 20-ї сесії обласної ради VI скликання №158-20/13 від 23.12.2013, та норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

25.03.2019 МПП "Інтердизайн" повторно звернулось до відповідача з листом, у якому повідомило про відсутність порушень норм законодавства під час проведення 31.12.2018 аукціону, та повторно просило затвердити результати торгів і укласти із переможцем (ПП "А.К.") договір купівлі-продажу нерухомого майна (лот № 10).

Однак, листом №01-14/39-255 від 09.04.2019 Чернівецька облрада надала відповідь МПП "Інтердизайн" про відсутність підстав для затвердження результатів аукціону, з причин, викладених у листі відповідача від 17.01.2019, у зв`язку з чим 23.04.2019 МПП "Інтердизайн" повідомило ПП "А.К." про відмову Чернівецької облради у затвердженні результатів аукціону, проведеного 31.12.2018, з продажу майна за лотом № 10.

ПП "А.К.", не погоджуючись із такою відмовою Чернівецької облради та вважаючи наведені відповідачем підстави незаконними, звернулося з даним позовом до суду, відповідно до якого просить визнати відмову відповідача у затвердженні результатів аукціону та його бездіяльність в укладенні договору купівлі-продажу незаконними.

Суд першої інстанції встановивши, що відмовляючи позивачу у затвердженні результатів проведеного 31.12.2018 аукціону, Чернівецька облрада діяла незаконно, що мало наслідком у подальшому незаконну бездіяльність в укладенні протягом 5 днів після затвердження результатів аукціону договору купівлі-продажу нерухомого майна (об`єкта приватизації), вирішив частково задовольнити позовні вимоги.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

07.03.2018 набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", згідно з яким втратив чинність Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ч. 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом.

Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанці щодо застосування до спірних правовідносин Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки як вбачається з матеріалів справи, аукціон з продажу майна за лотом № 10 мав відбутись 31.12.2018, а оголошення щодо цього було опубліковане у газеті "Вести" - 06.03.2018.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які, зокрема, встановлюють ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення виконання зазначених функцій органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України. Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансового стану зазначеного підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об`єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 20-ї сесії обласної ради VI скликання від 23.12.2013 №158-20/13 органом приватизації та продавцем об`єктів приватизації є Чернівецька обласна рада.

Відповідно до п. 4.6 Положення продаж на аукціоні об`єктів полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну та взяв зобов`язання виконати умови приватизації.

Відповідно до п. 10.1 Положення оцінка вартості об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу або початкової ціни об`єкта на аукціоні, за конкурсом здійснюється суб`єктом оціночної діяльності шляхом проведення незалежної оцінки в порядку, встановленому законодавством. Висновок суб`єкта оціночної діяльності про початкову вартість та ціну продажу затверджується сесією обласної ради.

Згідно з п. 10.2 Положення ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Відповідно до п. 10.3 Положення відбір суб`єктів оціночної діяльності для проведення оцінки вартості майна об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації, здійснюється на конкурсних засадах відповідно до Положення про конкурсний відбір суб`єктів оціночної діяльності та затвердження виконаних ними звітів про оцінку майна, що підлягає приватизації. За результатами проведення конкурсного відбору обласною радою укладаються договори на проведення робіт з відповідними суб`єктами оціночної діяльності.

Відповідно до п. 1 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 (надалі - Методика), указана Методика застосовується для проведення оцінки об`єктів права державної та комунальної власності, майна суб`єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об`єкти є об`єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об`єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", а також для проведення оцінки об`єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Відповідно до п. 23 Методики, акт оцінки або висновок про вартість комунального майна, складений з метою його приватизації або визначення розміру статутного капіталу, затверджуються керівником органу місцевого самоврядування - суб`єкта управління таким майном або уповноваженою ним особою.

Акт оцінки або висновок про вартість комунального майна, складений з метою його приватизації або визначення розміру статутного капіталу, затверджуються керівником органу місцевого самоврядування - суб`єкта управління таким майном або уповноваженою ним особою.

У разі делегування органами місцевого самоврядування власних повноважень стосовно приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, органам приватизації усі роботи, пов`язані з процедурою його оцінки, визначеною цією Методикою, у тому числі роботи підготовчого етапу, забезпечення аудиту даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, конкурсний відбір суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, укладення з ним договору на проведення оцінки майна, рецензування акта оцінки або звіту про оцінку майна і затвердження акта оцінки майна або висновку про вартість майна, здійснюються такими органами приватизації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач заперечуючи проти задоволення позову, вказує на те, що висновок про оцінку майна (об`єкта приватизації) ним не затверджувався, як це передбачено законодавством, оскільки ані позивач, ані третя особа не зверталися до відповідача з листом/проханням про затвердження висновків.

Відповідно до п. 26 Методики висновок про вартість об`єкта приватизації, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких такий об`єкт розташований, шляхом викупу, продажу одному покупцю або продажу способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців, у тому числі повторного продажу, дійсний протягом дев`ятимісячного строку після дати оцінки. При цьому висновок про вартість об`єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу такого об`єкта (у разі викупу або продажу одному покупцю) або на дату проведення торгів (у разі його продажу способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців, у тому числі повторного продажу). Строк дії висновку про вартість об`єкта приватизації, у тому числі пакета акцій акціонерного товариства (холдингової компанії), у разі чинності такого висновку може бути продовжено наказом органу приватизації, який його затвердив, на строк, що не перевищує одного року після дати оцінки.

Матеріалами справи підтверджено, що організатором торгів нежитлової будівлі рятувальної станції (лот № 10) був наданий звіт про оцінку вказаного майна - № 19-02/18, складений суб`єктом оціночної діяльності - ПП "Гранд Юм" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 477/16 від 24.06.2016), відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 28.02.2018 становить 58 792,00 грн.

У подальшому, у зв`язку із закінченням строку дії вказаного висновку, МПП "Інтердизайн" замовило повторну оцінку з визначення ринкової вартості об`єкта приватизації - нежитлової будівлі рятувальної станції, за наслідками проведення якої суб`єктом оціночної діяльності - ПП "Гранд Юм" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 477/16 від 24.06.2016) був складений звіт про оцінку указаного майна станом на 31.10.2018.

Отже, станом на дату проведення аукціону (31.12.2018) звіт ПП "Гранд Юм" про проведення повторної оцінки майна був чинним.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Чернівецька облрада не заперечувала проти проведення повторної оцінки та наявності відповідного звіту про оцінку, а також чинності такого висновку на дату проведення аукціону - 31.12.2018.

Разом з тим, відмовляючи позивачу у затвердженні результатів аукціону, Чернівецька облрада вказала, що висновки про оцінку майна (об`єкта приватизації) нею не були затверджені, оскільки ні ПП "А.К.", ні МПП "Інтердизайн" не звертались до Чернівецької облради з проханням про затвердження указаних висновків.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що таке рішення (відмова) відповідача у затвердженні результатів аукціону є протиправним з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які встановлюють ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта,

Як зазначалось вище, з метою підготовки об`єкта приватизації (нежитлової будівлі рятувальної станції) до продажу, МПП "Інтердизайн" (виконавець) уклало із Чернівецькою облрадою (організатор) Договір про надання послуг від 05.12.2017 з організації, підготовки та продажу указаного майна на аукціоні 31.12.2018.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що початкова вартість майна підлягає визначенню експертним шляхом. Виконавець зобов`язаний забезпечити проведення оцінки майна та проведення рецензії оцінки майна (до п.п. 2.5.2 Договору).

На замовлення МПП "Інтердизайн" суб`єктом оціночної діяльності - ПП "Гранд Юм" були проведені дві оцінки нерухомого майна (об`єкту продажу на аукціоні за лотом № 10). Зокрема, був наданий висновок, складений станом на 31.10.2018, що був чинний на день проведення аукціону і відповідач проти нього не заперечував.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що МПП "Інтердизайн" свій обов`язок щодо проведення оцінки предмета продажу виконало належним чином. Проте, відповідач указаний звіт про оцінку майна не затвердив, хоча обов`язок із затвердження такого висновку, законом покладений саме на відповідача - Чернівецьку облраду.

Так, відповідно до п. 23 Методики, п. 10.1 Положення про порядок приватизації комунального майна, звіт про оцінку майна станом на 31.10.2018 затверджується суб`єктом управління таким майном (керівником органу місцевого самоврядування або сесією обласної ради).

Відповідно до п. 10.1 Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 20-ї сесії обласної ради VI скликання № 158-20/13 від 23.12.2013, висновок суб`єкта оціночної діяльності про початкову вартість та ціну продажу затверджується сесією обласної ради.

Доводи відповідача про те, що з указаного питання до Чернівецької облради ніхто не звертався (ні організатор, ні учасник аукціону), а тому цей висновок не був затверджений облрадою, суд апеляційної інстанції відхиляє та зазначає, що ні законодавство, яке регулює відносини з приватизації майна (чинне на час спірних правовідносин), ні умови договору про надання послуг з проведення аукціону від 15.12.2017, не передбачають обов`язок учасника аукціону (ПП "А.К."), або виконавця, який виконує функції організатора аукціону (МПП "Інтердизайн"), самостійно звертатись до суб`єкта управління майном зі звітом про оцінку майна для його затвердження. Натомість, Положення, яким керувався відповідач під час проведення аукціону, чітко передбачає обов`язок Чернівецької облради затвердити висновок про оцінку майна, без будь-яких на те умов.

Зі змісту п. 2.2.3 Договору вбачається, що організатор має право за наявності підстав, що перешкоджають проведення аукціону з приватизації майна, до початку проведення аукціону (публічних торгів) зняти з торгів виставлене майно.

Згідно з п. 2.3.7 Договору організатор зобов`язаний своєчасно попередити виконавця про виникнення обставин, які зумовлюють обов`язкове припинення проведення аукціону.

Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, передбачених п.п. 2.2.3 та 2.3.7 Договору, також не містять доказів вчинення відповідачем будь-яких інших дій щодо розгляду питання про затвердження (або незатвердження) спірних звітів про оцінку (п. 10.1 Положення та п. 23 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891) до дати проведення аукціону.

Отже, на підставі вказаних положень договору відповідач, виявивши порушення, що перешкоджають проведенню аукціону з приватизації, міг своєчасно повідомити МПП "Інтердизайн" про такі обставини, або зняти з торгів виставлене майно. Однак, як встановлено судом, Чернівецька облрада таких дій не вчинила, хоча з моменту оголошення аукціону та до фактичного проведення торгів минуло 9 місяців.

Колегія суддів погоджується з судом перщої інстанції про те, що посилання відповідача у листі від 17.01.2019 на Закон України "Про оренду державного та комунального майна", у якості підстави для відмови у затвердженні результатів аукціону від 31.12.2018 є неправомірними, оскільки відносини щодо приватизації комунального майна на час проведення аукціону від 31.12.2018 регулювались іншим нормативним актом - Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", про що зазначалось вище, а тому такі доводи Чернівецької облради не можуть бути прийняті до уваги.

За таких обставин суд першої інстанції правильного дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у затвердженні результатів проведеного 31.12.2018 аукціону, відповідач діяв незаконно, що мало наслідком у подальшому незаконну бездіяльність в укладенні протягом 5 днів після затвердження результатів аукціону договору купівлі-продажу нерухомого майна (об`єкта приватизації).

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо вимог позивача про визнання незаконними відмови у затвердженні результатів аукціону та бездіяльності відповідача в укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, який зазанчив, що вказані факти є обставинами (фактичними) справи, які встановлюються судом під час її розгляду, і не можуть бути позовною вимогою у якості способу захисту порушеного права, оскільки визнання незаконними відмови та бездіяльності відповідача у даному випадку не призводить до відновлення прав та законних інтересів позивача.

Зокрема, щодо визнання незаконною відмови суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

При цьому слід врахувати, що юридичною формою будь-яких рішень Чернівецької облради у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є рішення, прийняті радою в порядку та межах своїх повноважень, зокрема, рішення ненормативного характеру (акти індивідуальної дії), що мають встановлену форму їх викладення та породжують певні правові наслідки для окремих осіб (спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин). У той же час, лист відповідача № 01-14/39-47 від 17.03.2019, яким була оформлена відмова Чернівецької облради у затвердженні результатів аукціону, не відповідає вказаним вимогам (не була видана у вигляді рішення), а тому таке рішення про відмову (хоч і має назву рішення) не може бути покладене в основу позовної вимоги, оскільки не є рішенням, оформленим у порядку, встановленому законом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України".

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна об`єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об`єкта). Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об`єкта. Протокол у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації та затверджується ним.

Згідно з п. 5.8.2 Положення, наданого відповідачем, під час проведення відповідного аукціону ведеться протокол, до якого заносяться початкова ціна продажу об`єкта (крім аукціону без проголошення ціни), пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об`єкта). Протокол підписується ліцитатором та переможцем аукціону (його представником), який одержав право на придбання об`єкта, та затверджується головою обласної ради в триденний термін.

Отже, з урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі, зокрема, щодо належного виконання переможцем аукціону від 31.12.2018 (ПП "А.К.") усіх вимог проведення аукціону, а також незаконної відмови відповідача у затвердженні його результатів, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що вимога ПП "А.К." зобов`язати Чернівецьку облраду затвердити результати аукціону з продажу нежитлової будівлі рятувальної станції, а саме: адмінбудинку літ. А, площею 49,40 м кв., будівлі гаража літ. Б; погрібу літ. Пг, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район , село Ожеве, вулиця Головна, будинок 1-В , є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування і розпорядження об`єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації. У разі якщо об`єктом є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об`єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об`єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у разі придбання об`єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніше, як у п`ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.

Пунктом 12.1 Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 20-ї сесії обласної ради VI скликання № 158-20/13 від 23.12.2013, при приватизації об`єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між обласною радою і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 12.1.1 Положення у разі придбання об`єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу укладається не пізніше як у п`ятиденний термін з дня затвердження головою обласної ради результатів аукціону, конкурсу.

Отже, кінцевим результатом проведення торгів (аукціону) є укладення відповідного договору купівлі-продажу майна між продавцем та переможцем торгів (аукціону).

Так само, відповідно до п. 2.3.4 Договору організатор зобов`язаний після проведення аукціону підписати договір купівлі-продажу майна та забезпечити передачу покупцю проданого на торгах майна.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позов ПП "А.К." підлягає частковому задоволенню, а саме - в частині вимог про зобов`язання Чернівецької облради затвердити результати аукціону з продажу нежитлової будівлі рятувальної станції та зобов`язання відповідача укласти протягом 5 днів після затвердження результатів аукціону договір купівлі-продажу указаного нерухомого майна.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Чернівецька облрада безпідставно, у строк визначений законом, не уклала із позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна, проте, таку бездіяльність суд, виходячи з наведеного вище, визнає незаконною та, враховуючи, що відповідач зобов`язаний затвердити результати аукціону від 31.12.2018 з продажу лоту №10 (нежитлової будівлі рятувальної станції, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, село Ожеве, вулиця Головна, будинок 1-В), вимога позивача про зобов`язання Чернівецької облради протягом 5 днів після затвердження результатів аукціону укласти із ПП "А.К." договір купівлі-продажу указаного нерухомого майна, судом першої інстанції задоволена правомірно.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі №926/1145/19 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Чернівецької обласної ради - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (Чернівецька обласна рада).

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Чернівецької обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі №926/1145/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі №926/1145/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Чернівецькою обласноїю радою.

4. Матеріали справи №926/1145/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 04.02.2020.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.А. Пашкіна

А.І. Мартюк