Рішення

від 17.12.2019 по справі 160/9350/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року Справа № 160/9350/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» (Компанія «Май дім» ) про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї №3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» (код ЄДРПОУ - 33906414), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї №3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» (Компанія «Май дім» ) (код ЄДРПОУ - 33906414) до повного усунення порушень.

Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що подальша експлуатація об`єктів товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» (Компанія «Май дім» ) із порушеннями щодо пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які виявлені під час проведення перевірки, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

06.12.2019 року від ТОВ «Компанія «Май Дім» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що Товариство на підставі договору безплатного користування приміщенням від 04.04.2018 року є лише користувачем офісного приміщення, що розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 на 3 поверсі площею 16,1 метрів квадратних. Відповідно до штатного розкладу ТОВ «Компанія «Май Дім» на час перевірки у відповідача працювало 4 (чотири) особи. З них 1 особа (бухгалтер) постійно знаходився дома. В офісі рідко буває більше 2 осіб. Будівлю яка перевірялася як об`єкт ТОВ «Компанія «Май Дім» було побудовано у 1969 році з монолітного залізобетону як Адміністративно-побутовий корпус трикотажної фабрики ДНІПРЯНКА . За інформацією відповідача в 2007 р. було продано ТОВ ТОРЕС , а в 2016 чи 2018 ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА . Будівля є на 85% порожньою 4 поверх повністю і більша частина інших поверхів фактично виведені з експлуатації -приміщення пусті, струм та інші чинники можливих пожеж та техногенних аварій відключені та законсервовані. Відповідач стверджує, що при здійсненні заходу державного контролю відповідно до повідомлення Повідомлення про проведення планової перевірки від 27.02.2019 року №1003/02-19 позивач не тільки вийшов за межі наданих йому законом повноважень і суттєво порушив приписи ст. 5 та 4 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності але і вчинив стосовно відповідача позов яким просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ.В-4, перехідної галереї №3, літ,Ф-3) за адресою: м. Дніпро вул. Дніпросталівська,1, хоча ці будівлі і споруди у власності відповідача не перебувають. На думку Товариства перевірка позивача та складення за її результатами актів №370 від 22.03.2019року, та №1071 від 28.08.2019року є цілком незаконною, оскільки перевірку всіх приміщень адміністративно-побутового корпусу було здійснено незаплановано, без письмового повідомлення суб`єкта господарювання - власника будівлі про проведення заходу без присутності керівника власника будівлі або особи, уповноваженої керівником. Відповідач вважає, акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами, його зміст та відповідність вимогам закону набуває суттєвого при здійсненні заходу державного контролю відповідно до повідомлення Повідомлення про проведення планової перевірки від 27.02.2019року №1003/02-19 позивач не тільки вийшов за межі наданих йому повноважень і суттєво порушив приписи ст. 5 та 4 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності але і вчинив стосовно відповідача позов яким просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї №3, літ,Ф-3) за адресою: м.Дніпро, вул. Дніпросталівська,1. Хоча ці будівлі та споруди у власності відповідача не перебувають. Таким чином відповідач вважає, що перевірка позивача та складення за її результатами актів №370 від 22.03.2019року, та №1071 від 28.08.2019року є цілком незаконною, бо перевірку всіх приміщень адміністративно-побутового корпусу було здійснено незаплановано, без письмового повідомлення суб`єкта господарювання - власника будівлі про проведення заходу без присутності керівника власника будівлі або особи, уповноваженої керівником.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою суду від 15.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У період з 09.12.2019 року по 10.12.2019 року, та 16.12.2019 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід частково задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що У період з 19.08.2019 по 28.08.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено позапланову перевірку ТОВ «Компанія «Май Дім» за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1.

Актом перевірки об`єктів ТОВ «Компанія «Май Дім» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 28.08.2019 №1071 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Пожежна безпека об`єктів будівництва , затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України Внутрішній водопровід та каналізація , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 №553 (далі - ДБН В.2.5-64:2012), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Національний стандарт України Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання , затверджений наказом від 14.10.2013 р. № 1231 (далі - ДСТУ 7313:2013), Національний стандарт України Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Національного стандарту України Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (далі - Порядок здійснення навчання населення), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів (далі - Положення про паспортизацію), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (далі - Порядок проведення навчання). Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки,

дозиметричного і хімічного контролю (далі - Порядок забезпечення), а саме:

1) наказ МВС України від 30.12.2014 року № 1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) розділ III п.2.23 Державні будівельні норми України. Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги. (далі-ДБНВ.1.1-7:2016) п. 7.3.26 - не забезпечено площу світлових прорізів, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток СК1 не менше як 1,2 м;

2) ППБУ розділ III п.2.3 ДБНВ.1.1-7:2016 п. 8.6 - не забезпечено вихід на покрівлю через протипожежні двері 2-го типу 3 нормованою межею вогнестійкості;

3) ППБУ розділ V п. 1 пп.1.2 Державні будівельні норми України Системи протипожежного захисту (далі -ДБН В.2.5-56:2014) Додаток А, Табл. А.1, п. 4.1 - адміністративно-побутовий корпус не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації;

4) ППБУ розділ V п. 1пп.1.2 ДБНВ.2.5-56:2014 Додаток Б табл. Б.1 п.20 - адміністративно-побутовий корпус не обладнаний системою оповіщення людей про пожежу типу СО-3;

5) ДБН В.1.1-7:2016 п.8.12 - відсутнє огородження на плоскій покрівлі адміністративно-побутовий корпус;

6) ППБУ розділ III п.2 пп.2.37 - не обладнано двері сходових кліток пристроями для самозачинення та утіленнями в притулах;

7) ППБУ розділ III п.2.23 ДБНВ.1.1-7:2016 п.7.3.3 - на шляхах евакуації 3-го та 1-го поверхів допускається облицювання стін будівельними матеріалами з вищими показниками пожежної небезпеки ніж П, В1, Д2, Т2;

8) ППБУ розділ III п.2.31 - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

9) ППБУ розділ IV п.1.21 - виконати захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

10) ППБУ розділ IV п.1.20 - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж в приміщеннях будівель;

11) ППБУ розділ IV п.1.6 - з`єднання, відгалудження, та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

12) ППБУ розділ IV п.2.26 - лінії живлення до побутових кондиціонерів не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії;

13) ДБНВ.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація п. 8.1 табл 3, табл 4, п. 8.3 табл. 5 - внутрішній водопровід влаштований таким чином що не забезпечує кількість струменів та мінімальну витрату води одним струменем на пожежогасіння згідно з вимогами будівельних норм;

14) ППБУ розділ V п.2.2 пп.2 - пожежний кран-комплект на 1-му поверсі не забезпечений пожежним рукавом одного з ним діаметра та стволом;

15) ППБУ розділ V п.2.2 пп.6 - пожежні кран-комплекти розміщені не у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

16) ППБУ розділ V п.2.1 пп.9 - біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики з нанесенням на них літерного індексу ПГ, цифровим зазначенням відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі;

17) ППБУ Розділ V п.3.9 Наказ МВС України 15.01.2018 №25 Додаток 4 Додаток 10 - Кількість первинних засобів пожежогасіння не відповідає нормам;

18) ППБУ розділ II п.8 - приміщення не забезпечено знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист ;

19) ППБУ розділ II, п.16, розділ І, п.2 ПКМУ від 26.06.2013 №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях п.16 - посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

20) ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - не подана декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

21) ППБУ Розділ II п.3 - не встановлено протипожежний режим відповідним документом (наказом, інструкцією тощо);

22) ППБУ Розділ II п.4 - не розроблено та не затверджено керівником об`єкта або уповноваженою ним особою інструкції про заходи пожежної безпеки;

23) ППБУ Розділ II п. 5 ДСТУ 7317:2013 п. 10.7 - не виконано плани евакуації людей на випадок пожежі відповідно до ДСТУ 7313:2013 Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання;

24) ППБУ Розділ II п.15 - з працівниками не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки;

25) ППБУ Розділ III п.2.9 - для приміщень виробничого призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою та клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ;

26) ППБУ Розділ III п.2.23 ДБНВ.1.1-7:2016 п.7.2.6 - евакуаційні виходи з першого поверху адміністративно-побутового корпусу не розташовані розосереджено;

27) ППБУ Розділ III п.2.23 ДБНВ.1.1-7:2016 п.7.2.1 - на першому поверсі споруди літ. Ф-3 розташовані приміщення де перебувають люди без евакуаційних виходів;

28) Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів , затверджене наказом МНС від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого в Мін`юсті України 24.01.2001 за№ 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 № 140, зареєстрованого в Мін`юсті України 01.09.2005 № 970/11250) пункт 7; Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів , затверджена наказом МНС України від 23.02.2006 №98, зареєстрованого в Мін`юсті України 20.03.2006 №286/12160 пункт 6 - для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

29) КЦЗУ розділ III, глава 4, стаття 20, пункт 2; Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту , затверджений Постановою Кабміну України від 19.08.2002 №1200 пункти 1, 2, 3; ПТБ Розділ III, пункт 2 - не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів;

30) ПКМУ № 444 від 26.06.2013 п.13 - не обладнаний інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту;

31) п.10, додаток 1 Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту затверджене Постановою Кабміну України від 23.10.2013 №819 - відповідальний працівник з питань цивільного захисту не пройшов навчання на територіальних курсах ЦЗ.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу побутових кондиціонерів та їх не відповідність, призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність пристроїв для самозачинення та ущільнення в притулах дверей виходів до сходової клітини створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність покажчиків пожежних гідрантів (пожежних водойм) призводить до унеможливлення оперативного використання протипожежного водопостачання, гасіння пожежі, допускає збільшення часу розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки забороняється оренда приміщень без погодження з органами ДСНС України у Дніпропетровській області.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Відповідно до підп. 39 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

За приписами пп. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 №507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Слід зазначити, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84987953).

Таким чином, на день ухвалення рішення відповідні порушення відповідачем залишаються не усунутими.

Виявлені порушення є суттєвими та потребують усунень, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84805275).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вказаних порушень.

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов`язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об`єкта.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).

Отже, забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, у тому числі, керівника суб`єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов`язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що Товариство на підставі договору безплатного користування приміщенням від 04.04.2018 року є лише користувачем офісного приміщення, що розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 на 3 поверсі площею 16,1 метрів квадратних суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 4.2 Розділу 4 Обов`язки Користувача Договору позички (безоплатного користування) нерухомого майна від 04.04.2018 року, який укладено між ТОВ «Компанія «Май Дім» (Користувач) та ТОВ НВП ПРОМЕНЕРГЕТИКА (Позичкодавець) - Користувач зобов`язується забезпечувати збереження Майна, попереджати його пошкодження і псування, тримати Майно в порядку, не гіршому, ніж на момент передачі його у позичку, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протижежної безпеки.

Таким чином, як законодавством, так і укладеним договором, обов`язок утримувати об`єкти оренди у відповідності з вимогами норм пожежної безпеки був покладений саме на відповідача.

Крім того, суд звертає на правову позицію Верховного Суду, викладену у пункті 49 постанови від 20.11.2018 у справі №826/1024/18, за якою забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 77967910).

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї №3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» (код ЄДРПОУ - 33906414) до повного усунення порушень.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї №3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» (Компанія «Май дім» ) (код ЄДРПОУ - 33906414) до повного усунення порушень, виходячи з наступного.

Так, питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» , при цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства Україна).

З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до положень ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.

Згідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у наведеній частині позовних вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» (Компанія «Май дім» ) про застосування заходів реагування - задовольнити частково.

Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї №3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім» (код ЄДРПОУ - 33906414) до повного усунення порушень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник