Ухвала

від 04.02.2020 по справі 300/228/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"04" лютого 2020 р. Справа № 300/228/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стрім-Нетворк від 31.01.2020 про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Стрім-Нетворк до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2019, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стрім-Нетворк звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу в сумі 125190, 00 грн №ІФ1476/1668/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 24.10.2019.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

03.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ1476/1668/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 24.10.2019 про накладення штрафу посадовими особами.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивачем, в разі задоволення позову, доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути майно (кошти), на яке може бути звернуто стягнення. Тому, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріалами, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Отже, інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв`язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами.

Згідно матеріалів справи, 24.10.2019 начальником управління Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ1476/1668/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на Товариство з обмеженою відповідальністю Стрім-Нетворк , накладено штраф у розмірі 125 190 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Частиною 6 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Законом України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що на підставі заяви стягувача управління Держпраці в Івано-Франківській області про примусове виконання оскарженої постанови, №ІФ1476/1668/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 24.10.2019 головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Вирасток Ю.М. відкрито виконавче провадження ВП №60943795 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стрім-Нетворк на користь держави штрафу в розмірі 125 190 гривень.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном.

Положеннями частини першої статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Одночасно суд звертає увагу, що заявником подано заяву про забезпечення позову із вимогою застосувати два заходи забезпечення позову, реалізація яких, по своїй суті, приводить до одного наслідку - зупиняє вчинення виконавчих дій, який і є належним видом забезпечення у цій справі.

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та може призвести до негативних фінансових наслідків для заявника у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, яка є спірною, а й стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, а також у вигляді арешту його майна, розрахункових рахунків та інше, сукупність наведених обставин вказує на існування об`єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оскаржуваною постановою.

За наведених обставин, подана заява про забезпечення позову, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 150, 151, 152, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стрім-Нетворк (ЄДРПОУ 38472702, вул. Каракая, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77550) про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов у адміністративній справі №300/228/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стрім-Нетворк до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2019.

Зупинити стягнення на підставі постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 39784625, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 67, 76018) Товариства з обмеженою відповідальністю Стрім-Нетворк від 24.10.2019 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі - № 300/228/20.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Шумей М.В.