Рішення

від 02.02.2020 по справі 320/5317/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року справа № 320/5317/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі нової довідки, виданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - Ліквідкомісія);

- перерахувати та виплатити одним платежем, без врахування Постанови КМУ № 649, пенсію з 01.01.2016 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення № 1003001988 виданої Ліквідкомісією 02.08.2019 року з врахуванням отриманих вже сум;

- виплатити ОСОБА_1 пенсію, розраховану згідно нової довідки Ліквідкомісії № 1003001988 від 02.08.2019 року починаючи з 01.10.2019.

В обгрунтування таких вимог зазначив, що відповідно до постанови КМУ № 988 Ліквідкомісією було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення № 1003001988 від 24.03.2018 року, на підставі якої було здійснено перерахунок пенсії, і в складі якої була відсутня надбавка за службу в умовах режимних обмежень.

За його позовом було відкрито провадження в адміністративній справі № 810/4602/17 і 20 червня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду зобов`язано Ліквідкомісію виготовити та направити до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення з врахуванням вищевказаної надбавки.

29 серпня 2019 року позивач отримав лист від Ліквідкомісії про те, що ними виготовлено та відправлено до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, а питання перерахунку пенсії з 01.01.2016 року покладено на ГУ ПФУ.

15 серпня 2019 року листом № 696/0-01 позивач звернувся до ГУ ПФУ з заявою встановленого зразка щодо перерахунку пенсії на підставі нової довідки, надісланою Ліквідкомісією, на що листом від ПФУ № 696/0-01 від 05 вересня 2019 року надійшла відмова в його проханні, оскільки на момент звільнення з військової служби ця надбавка до складу грошового забезпечення не зараховувалась, тому на думку відповідача, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.

Позивач вважає, що законодавством не надано право спеціалістам ГУ ПФУ проводити ревізію рішень суду. Водночас апеляційний суд дослідив всі надані позивачем докази про законне право на вищевказану надбавку, тому ГУ ПФУ зобов`язане перерахувати пенсію відповідно до Закону.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання.

Заперечуючи проти позову відповідач просив суд відмовити в його задоволенні та зазначив, що надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень встановлена Постановою Кабінету міністрів України від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці». Ця постанова введена в дію з 01.06.1994 року і поширюється на тих осіб, які на цей час перебували на службі і яким, відповідно до умов та порядку, встановлених Законом України «Про державну таємницю» оформлено допуск до державної таємниці.

Відповідач зазначає, що на момент звільнення з військової служби ця надбавка до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 не зараховувалась, а отже підстави для проведення перерахунку відсутні.

Звертає також увагу суду на те, що до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області не входить здійснювати перерахунки, нарахування та виплати пенсіонерам за їх особистим бажанням.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 17.02.2012 р. серія НОМЕР_2 ). Проходив службу в Фастівському МВ ГУ МВС України в Київській області до 30.06.2008 року.

З 02.07.2008 року перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області (ГУ ПФУ) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (Закон 2262).

12 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплату мені пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 № 900- VIII, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262- XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988 та довідки від 29.05.2017 № П-477, виданої Ліквідкомісією.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року в адміністративній справі № 381/4546/17 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 1 січня 2016 року. Дане рішення суду набрало законної сили 14 січня 2019 року.

Ознайомившись з довідкою від 29.05.2017 № П-477, виданою ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, позивач виявив відсутність у складових грошового забезпечення надбавки за службу в умовах режимних обмежень і 28 грудня 2017 року подав позов до суду про включення даної надбавки до довідки, оскільки дана надбавка була встановлена наказом ГУ МВС України в Київській області № 89 о/с від 21.07.2000 року, а скасована згідно листа СБУ № 51/17/0-133,0-169/24 від 12.02.2019 року лише 21.08.2008 року наказом № 473 о/сдск ГУ МВС, тобто після його звільнення з ГУ МВС.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" Ліквідкомісією було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення № 1003001988 від 24.03.2018 року, на підставі якої було здійснено перерахунок пенсії, і в складі якої знову була відсутня надбавка за службу в умовах режимних обмежень.

За позовом ОСОБА_1 було відкрито провадження в адміністративній справі № 810/4602/17 і 20 червня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду зобов`язано Ліквідкомісію виготовити та направити до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення з врахуванням вищевказаної надбавки.

29 серпня 2019 року отримав лист від Ліквідкомісії про те, що ними виготовлено та відправлено до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, а питання перерахунку пенсії з 01.01.2016 року покладено на ГУ ПФУ.

15 серпня 2019 року листом № 696/0-01 звернувся до ГУ ПФУ з заявою встановленого зразка щодо перерахунку пенсії на підставі нової довідки, надісланою Ліквідкомісією, на що листом від ПФУ № 696/0-01 від 05 вересня 2019 року позивачу надійшла відмова у вказаному проханні. У відмові вказано, що: «Оскільки на момент звільнення з військової служби ця надбавка до складу грошового забезпечення не зараховувалась підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні».

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 2262, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі-Порядок № 45).

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку № 45, враховується, зокрема, посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена (пункт б Порядку проведення перерахунку).

За правилами пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 2262, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону 2262.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Перелік документів, які подаються при призначенні/перерахунку пенсій визначений в пункті 7 Порядку. Серед інших документів, це, зокрема, грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення.

15 серпня 2019 року листом № 696/0-01 звернувся до ГУ ПФУ з заявою встановленого зразка щодо перерахунку пенсії на підставі нової довідки, надісланою Ліквідкомісією, на що листом від ПФУ № 696/0-01 від 05 вересня 2019 року позивачу надійшла відмова у вказаному проханні.

У відмові вказано, що: «Оскільки на момент звільнення з військової служби за службу в умовах режимних обмежень до складу грошового забезпечення не зараховувалась підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні».

У відзиві відповідач звертає увагу суду на норми ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (Закон 2262), якою регламентовано призначення пенсій, водночас справа, яка розглядається стосується ст.63 Закону 2262, якою регламентовано перерахунок пенсії.

Відповідач вважає, що надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень встановлена Постановою КМУ від 15.06.1994 року № 414. Однак не вказує, що ця постанова прийнята на виконання постанови Верховної Ради України від 21 січня 1994 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про державну таємницю".

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю» № 3855-ХІІ (надалі Закон № 3855-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 3855-ХІІ залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1- 5 років; для форми 2-10 років; для форми 3-15 років.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону № 3855-ХІІ надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3855- ХІІ переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі потреби підвищення громадянину форми допуску за необхідності роботи з секретною інформацією вищого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов`язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини другої цієї статті скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, а також після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати громадянства України чи визнання його недієздатним.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 3855-ХІІ громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено. Порядок надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємниці встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому пороку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855- XII залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження.

Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті ЗО Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.

Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийнята Кабінетом міністрів України на його виконання постанова.

Положення статті 30 Закону № 3855-ХІІ слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.

У такому разі встановлення надбавки це обовязок, а не право відповідного державного органу, де працює особа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі № 802/74/15-а (провадження № К/9901/13775/18), ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.03.2014 р. № К/9991/5539/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 р. № К/9991/9153/12, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.02.2009 р. №к-16687/07.

Допуск позивача до державної таємниці підтверджено листом Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області від 12.02.2019 року № 51/17/0-133,0-169/24, де зокрема вказано, що згідно висновку СБУ № 5/4304 від 14.07.2000 року позивача допущено до державної таємниці, а допуск скасовано лише 21.08.2008 року наказом № 473 о/дск у зв`язку зі звільненням з ГУ МВС України в київській області. Також в матеріалах справи є відповіді копії розрахункових листів, де вказано, що на протязі служби позивач отримував надбавку за таємність.

Всі ці факти позивач надав Шостому апеляційному адміністративному суду при розгляді справи № 810/4602/17 і 20 червня 2019 року суд задовольнив його позов щодо включення до довідки про грошове забезпечення даної надбавки.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що пунктами 1 та 2 постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії відповідно до постанови КМУ № 704». Однак такі положення не поширюються на позивача, так як стосуються військовослужбовців, а перерахунок пенсії співробітникам міліції здійснено відповідно до пункту 3 постанови № 103 відповідно до постанови КМУ № 988.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач безпідставно не перераховує позивачу пенсію на підставі нової довідки про грошове забезпечення суд вважає протиправною спірну відмову.

Відповідач також зазначає, що до його компетенції не входить здійснювати перерахунок пенсії за особистим бажанням пенсіонера.

Спростовуючи вищевикладене суд зазначає, що за правилами пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 2262, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону 2262.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенси, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Перелік документів, які подаються при призначенні/перерахунку пенсій визначений в пункті 7 Порядку. Серед інших документів, це, зокрема, грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі нової довідки, виданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Перерахувати та виплатити одним платежем, без врахування Постанови КМУ № 649, пенсію з 01.01.2016 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення № 1003001988, виданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області 02.08.2019 року з врахуванням отриманих вже сум.

Виплатити ОСОБА_1 пенсію, розраховану згідно нової довідки ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області № 1003001988 від 02.08.2019 року починаючи з 01.10.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.