Рішення

від 27.01.2020 по справі 560/3357/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3357/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А.

за участю:секретаря судового засідання Коваль Д.Л. представника позивача - Олійника Ю.П. представників відповідача - Орлова О.М., Олійник М.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" до Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України , Міністерство фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" звернулося в суд з позовом до Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області щодо нарахування позивачу пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області здійснити дії по анулюванню (списанню) неправомірно нарахованої пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженої наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управлінням Державної казначейської служби у Хмельницькому районі внесено подання Головному управлінню ДФС у Хмельницькій області про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, простроченої заборгованості (пені) в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 11.04.1996 №72/113, простроченої заборгованості (пені) в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, простроченої заборгованості (пені) в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Позивач зазначив, що відповідно до пункту 10 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, територіальні органи Державної казначейської служби нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені. Однак, згідно з пунктом 11 зазначеного Порядку нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги. При цьому, положеннями пункту 13 вказаного Порядку визначено, що пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Наведені норми, на думку позивача, дають підстави для висновку про безпідставність визначення розміру пені у поданнях відповідача і його невідповідність викладеним нормам, оскільки пеня (її розмір) не передбачена ні Порядками формування обсягів і виконання закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства за державним замовленням у 1996 році, ні Порядком формування обсягів та закупівлі зерна і сортового насіння зернових культур за державним замовленням у 1997 році. При цьому як нормами Цивільного кодексу УРСР (стаття 179), так і Цивільного кодексу України (стаття 551) встановлено, що розмір пені встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач звернув увагу на те, що відсутні рішення відповідних органів про надання бюджетної позички або фінансової допомоги, договори, на підставі яких надавалась бюджетна позичка або фінансова допомога, платіжні документи, які підтверджують перерахування коштів, виписки по рахунках суб`єкта господарювання. Без вказаних документів визначити дату виникнення, суми та правовий характер грошових зобов`язань не можливо. Разом з цим, з врахуванням приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Цей висновок ідентичний висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №826/8966/14.

Також позивач зауважив, що у статті 72 Цивільного кодексу Української РСР були встановлені скорочені строки позовної давності тривалістю в шість місяців, зокрема, за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені), закінчення яких мало наслідком відмову в позові.

Викладене, на думку позивача, свідчить про протиправність дій відповідача щодо нарахування пені.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то позивач вказав на наявність саме у відповідача права на нарахування оскарженої в цій справі пені. При цьому, законодавством не визначено обов`язковості або імовірності наявності розпорядчого рішення Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області про нарахування пені, яке б доводилося до відома чи виконання позивача. Тому орган, який нараховує пеню, може і анулювати (списати ) її.

Без задоволення вимоги зобов`язального характеру, на думку позивача, не буде здійснення ефективного захисту його прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" залишено без руху.

У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження в цій справ та вирішено її розглянути за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.11.2019.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України та Державну казначейську службу України. Відкладено підготовче засідання на 11.12.2019.

До суду 25.11.2019 надійшов відзив, в якому Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області просило відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначило, що заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою обліковується відповідно до статті 10 Закону України "Про державний бюджет на 1996 рік", статті 16 Закону України "Про державний бюджет України на 1997 рік", статті 22 Закону України "Про державний бюджет на 1998 рік", статті 22 Закону України "Про державний бюджет на 1999 рік", Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Інструкціями про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженими наказами ДПА України №290 від 11.07.2003 та №953 від 17.12.2010, Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174.

Відповідач звернув увагу на те, що нарахування пені за бюджетними позичками до 31.12.1999 здійснювалось відповідно до законів про державні бюджети на 1996-99 роки, якими визначалось нарахування пені в розмірі 0,2 відсотки непогашеної заборгованості (суми нецільового використання) за кожний день до повного їх повернення. З 01.01.2000 пеня нараховувалась відповідно до пункту 3.9 наказу ДПА від 11.07.2003 №290 із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Відповідно до пункту 16.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. З 10.01.2011 вступив в силу наказ ДПА України від 17.12.2010 №953, яким було скасовано наказ ДПА України від 11.07.2003 №290. З 11.03.2011 вступила в силу постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, якою затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості.

Зауважив, що нарахування позивачу пені здійснено на підставі норм законодавства при наявності фактичних передумов для її визначення.

До суду 04.12.2019 надійшли письмові пояснення відповідача, в яких він додаткового зазначив, що згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України з 2003 року якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Також вказав на те, що відповідно до пункту 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

До суду 09.12.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повторно підкреслив, відсутність будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування позивачу чи іншим суб`єктам господарювання суми заборгованості, що, на його думку, виключає нарахування пені.

У підготовчому засіданні 11.12.2019 оголошено перерву до 24.12.2019.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2019 витребувано в дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Богданівецького комбінату хлібопродуктів та в відповідача додаткові відомості та матеріали.

Вимоги вказаної ухвали дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" Богданівецького комбінату хлібопродуктів не виконано.

При цьому, на виконання вказаної ухвали, до суду 23.12.2019 надійшли, зокрема, письмові пояснення, в яких відповідач звернув увагу на наявність облікованої заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" за бюджетними позичками та фінансовою допомогою. При цьому, вважає що наявність вказаної заборгованості зумовлює нарахування пені, визначеної законодавством.

У підготовчому засіданні 24.12.2019 оголошено перерву до 13.01.2020.

До суду 27.12.2019 надійшли письмові пояснення, в яких Державна казначейська служба України повідомила, що у 1995-1997 роках безвідсоткова бюджетна позичка надавалась заготівельним підприємствам і організаціям агропромислового комплексу на закупівлю продовольчого зерна, сортового (елітного) насіння на умовах забезпечення повернення і відповідальності за цільовим і ефективним використанням коштів відповідно до: Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995 №119/109/193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.1995 за №334/870; Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996 №72/113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.06.1996 за №265/1290; Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України та Державної акціонерної компанії Хліб України від 04.03.1997 №70/54/18, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.1997 за №212/2016).

При цьому, положення вказаних законодавчих актів визначали, що облік укладених контрактів, надання і повернення бюджетних позичок, здійснювали місцеві фінансові органи. Зокрема, при наданні безвідсоткових бюджетних позичок, договори із заготівельними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками укладалися або погоджувалися відділеннями Державного казначейства України в районах, які здійснюють облік надання та повернення зазначених бюджетних позичок.

Разом з цим наведеними нормативно-правовими актами встановлено застосовування до боржників штрафних санкцій у вигляді пені, яку необхідно нараховувати на прострочену заборгованість за кожен день до повного її повернення. Зобов`язання за договорами за отриману бюджетну позичку вважаються виконаними за умови повної поставки до державних ресурсів продовольчого зерна і сортового насіння в кількості, що відповідає сумі наданої позички, та повернення її на окремий рахунок, відкритий для зарахування коштів від повернення бюджетних позичок, наданих під закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням відповідного року. Також визначений обов`язок заготівельних і переробних підприємств щомісячно подавати територіальним органам Казначейства довідки про реалізацію зерна та стан повернення бюджетної позички, отриманої за державним замовленням (контрактом) у 1994-1997 роках. Територіальні органи Казначейства здійснюють перевірку звітів заготівельних та переробних підприємств і вживають заходів щодо примусового стягнення простроченої заборгованості.

Державною казначейською службою України підкреслено, що інформацією та усіма підтвердними документами володіють органи казначейства за місцем реєстрації боржника, на підставі яких обліковується заборгованість по товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство".

До суду 13.01.21020 надійшли письмові пояснення позивача, в яких він додатково зазначив про невідповідність заявлених відповідачем сум наданих бюджетних позичок та повернутих сум із сумами, вказаними в наданих Управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області платіжних дорученнях.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2020.

Представник позивача у судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив та в письмових поясненнях.

Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, ідентичних викладеним у відзиві та в письмових поясненнях.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Міністерство фінансів України правом подати письмові пояснення не скористалося.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Управлінням Державної казначейської служби у Хмельницькому районі внесені подання Головному управлінню ДФС у Хмельницькій області про здійснення заходів щодо стягнення з позивача, крім подань про стягнення основної заборгованості по бюджетних позичках і фінансової допомоги, подання про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) по бюджетних позичках і фінансовій допомозі, а саме:

- подання Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі №28 від 04.02.2019 (аналогічно №156 від 15.10.2019) про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 81598,04 грн на виконання Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затвердженого наказом Мінфіну, Мінекономіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995 №119/109/193;

- подання Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі №30 від 04.02.2019 (аналогічно №158 від 15.10.2019) про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 299151,10 грн на виконання Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Мінфіну та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 02.04.1996 №72/113;

- подання Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі №32 від 04.02.2019 (аналогічно №160 від 15.10.2019) про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 599721,73 грн на виконання Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Мінфіну та ДАК "Хліб України" від 04.03.1997 №70/54/18;

- подання Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі №26 від 04.02.2019 ( аналогічно №154 від 15.10.2019) про здійснення заходів щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості (пені) в сумі 27231,08 грн на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Документами, на підставі яких обліковується зазначена заборгованість і пеня, відповідач вважає:

- по пені на суму 81598,04 грн: звіт про повернення бюджетної позички станом на 1.09.2006, акт приймання-передачі заборгованості по бюджетній позичці наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1994-1995 років від 29.05.1997, акт переоформлення залишку переплати по бюджетній позичці 1994 року станом на 28.04.1999, акт №1 звірки залишку заборгованості по бюджетних позичках 1994-1995 роках станом на 28.04.1999;

- по пені на суму 299151,10 грн: довідка про надання і повернення бюджетної позички станом на 1.09.2006, акт передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельним підприємствам для авансування заготівлі зерна за держзамовленням 1996 року від 31.12.1996, акти №1 та №3 передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці від 24.02.1997 та від 7.03.1997, розрахунок пені;

- по пені на суму 599721,73 грн: довідка про надання і повернення бюджетної позички станом на 1.01.2005, акти передачі заборгованості по бюджетній позичці при внутріобласному переміщенні зерна від 17.09.1999 та від 17.04.1999, акти №1 та №5 передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельним підприємствам для авансування заготівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року від 6.08.1997 та від 3.09.1997, акт №4 передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельним підприємствам для авансування заготівлі продовольчого зерна і сортового насіння урожаю 1998-1999 років від 10.04.1998, розрахунок пені;

- по пені на суму 27231,08 грн: акт №7 передачі-прийому заборгованості по фінансовій допомозі, наданій заготівельним підприємствам в рахунок здачі продовольчого зерна і сортового насіння урожаю 1998року від 29.07.1998, розрахунок пені.

Ухвалами суду від 25.11.2019 та від 11.12.2019 у відповідача, третіх осіб, дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Богданівецького комбінату хлібопродуктів витребовувались копії матеріалів, які стосуються надання кредитів, залучених державою або під державні гарантії, і бюджетних позичок у 1993-1998 роках, у тому числі договорів, у разі їх укладення, відомостей щодо їх повернення чи вчинення інших дій, які б свідчили про наявність/відсутність заборгованості позивача, відомості щодо руху коштів по наданим бюджетним позичкам за період, який враховано при нарахуванні оскарженої пені, у тому числі, але не виключно, договори, які б свідчили про отримання бюджетних позичок, договори, що підтверджували б передачу бюджетних позичок іншим особам, у тому числі позивачу, а також розрахунок заборгованості по кожному акту передачі заборгованості по бюджетній позичці, який був врахований при визначенні оскарженої пені; наявність та/чи відсутність сплати коштів за весь спірний період.

Проте, будь-яких договорів, первинних бухгалтерських документів або платіжних документів про надання бюджетних позичок та фінансової допомоги суду не надано. Не здобуто таких доказів і судом.

У розрахунку заборгованості по Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Мінфіну та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 2.04.1996 №72/113, відповідач посилається на надання позивачу бюджетних позичок на суму 762300,00 грн та повернення останнім коштів в сумі 575700,00 грн.

За змістом розрахунку заборгованості по Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Мінфіну та ДАК "Хліб України" від 4.03.1997 №70/54/18, позивачу надано бюджетних позичок на суму 598800,00 грн, а повернуто ним 234030,00 грн.

З наведеного слідує, що відповідач посилається на повернення позивачем 809730 грн (575700,00 грн + 234030,00 грн), але надає докази погашення товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" бюджетних позичок лише на суму 51500 грн згідно платіжних доручень від 11.01.1997 на суму 15000 грн, від 24.02.1997 на суму 20000 грн, від 5.03.1997 на суму 4500 грн, від 31.03.1997 на суму 5000 грн, від 15.05.1997 на суму 7000 грн.

Позивач, вважаючи неправомірним нарахування спірної у цій справі пені та порушення його майнових прав, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

У період виникнення відносин щодо надання бюджетних позичок/фінансової допомоги Міністерства фінансів у 1993-1998 роках діяв Цивільний кодекс УРСР 18.07.1963.

Згідно з статтею 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Приписами статті 153 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. При цьому, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (стаття 161 Цивільного кодексу УРСР).

У цей період чинним законодавством не були визначені строки та особливі порядки застосування строків щодо стягнення заборгованості у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками. Натомість, загальною нормою статті 72 Цивільного кодексу УРСР були визначені скорочені строки позовної давності тривалістю в шість місяців, зокрема, за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені), закінчення яких мало наслідком згідно з статтею 80 цього ж кодексу підставою для відмови у позові.

В обґрунтування своєї позиції, відповідач посилається на нарахування пені по Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Проте, абзац 2 преамбули цього Закону (який виключено на підставі закону №2457-VI від 08.07.2010) передбачав, що цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов`язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Пунктом 2 Порядку №174 встановлено, що терміни у ньому вживаються у такому значенні:

боржник - суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов`язань за такою угодою;

бюджетна позичка / фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги;

прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою / фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги;

заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Відповідно до пункту 10 Порядку №174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Згідно з пунктом 12 Порядку №174 пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. Якщо облік заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою здійснюється Державною казначейською службою, її територіальні органи нараховують пеню на підставі інформації про суми простроченої заборгованості, що надійшли від Державної казначейської служби відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пункт 13 Порядку №174).

Проте, відповідач - суб`єкт владних повноважень, не надав суду кредитних (субкредитних) угод, угод про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, доказів надання бюджетних позичок.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

В частині 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Такий правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №826/8966/14.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Будь-які первинні та банківські документи на підтвердження перерахування позивачу чи іншим суб`єктам господарювання і отримання позивачем суми заборгованості відповідач суду не надав.

Приписами Порядку №174 визначено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Зі змісту наведених норм слідує, що саме по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою перед державою.

Зазначений висновок відповідає висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №826/8966/14.

Згідно з пунктом 11 Порядку №174 нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.

Тому суд критично оцінює посилання відповідача на нарахування ним пені позивачу на підставі норм законів про державні бюджети на 1996-1999 роки, оскільки останніми не встановлювалися строки нарахування пені.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України з 2003 року якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. При цьому враховується, що Порядками надання і повернення бюджетної позички, на які посилається Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області, визначено строки повернення бюджетних позичок, але останній у поданих розрахунках пені сам визначає ці строки початку нарахування пені.

Також безпідставними є доводи відповідача про те, що пеня нараховувалась на загальну суму заборгованості, оскільки пеня не ділилась в розрізі окремих актів передачі заборгованості, що зумовлює неможливість розділу нарахування пені в розрізі актів передачі заборгованості та, відповідно, неможливість встановлення ні розміру заборгованості, ні розміру пені.

Наведене свідчить про порушення Управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області законодавчо визначеного порядку нарахування пені, наслідком чого стали протиправні дії відповідача при її нарахуванні.

Тому, наявні правові підстави для визнання протиправними дій Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 Порядку №174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Тому саме Управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області має право нараховувати таку пеню.

Суд зважає на твердження позивача про те, що нормами законодавства не визначено розпорядчого рішення відповідача про нарахування пені, яке б доводилося до відома та/чи виконання товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство". Як наслідок, орган, який нараховує пеню, може і анулювати (списати) її.

Суд враховує, що частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до положень частини 2 статті 124 Конституції України, а також з огляду на позицію Конституційного Суду України, викладену ним в пункті 1 резолютивної частини рішення від 14.12.2011 №19-рп/2011 "конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом".

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 №826/3350/17.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява № 28924/04) констатував: "що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28- 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідач не довів належними доказами правомірність і обґрунтованість нарахування позивачу пені, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити шляхом задоволення його позовних вимог.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача обов`язку здійснити дії по анулюванню (списанню) неправомірно нарахованої пені в сумі 81598,04 грн, пені в сумі 299151,10 грн, пені в сумі 599721,73 грн та пені в сумі 27231,08 грн не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з визначеним пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Наведене свідчить про наявність підстав для зобов`язання Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області здійснити дії щодо анулювання (списання) протиправно нарахованої пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженої наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не спростовано, а позивачем підтверджено позовні вимоги, а тому, наявні підстави для їх задоволення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 визначено, що статтю 6 пункт 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області здійснити дії щодо анулювання (списання) протиправно нарахованої пені в сумі 81598,04 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 12.07.1995 №119/109/193, пені в сумі 299151,10 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженої наказом від 11.04.1996 №72/113, пені в сумі 599721,73 грн згідно з Порядком надання і повернення бюджетної позички, затвердженого наказом від 4.03.1997 №70/54/18, пені в сумі 27231,08 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 11.09.1997.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" судовий збір у розмірі 15115 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятнадцять) грн 53 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 лютого 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноострівське Хлібоприймальне підприємство" (вул. Вокзальна 1, смт. Чорний Острів, Хмельницький район, Хмельницька область, 31310 , код ЄДРПОУ - 03343746) Відповідач:Управління Державної казначейської служби України в Хмельницькому районі Хмельницької області (пров. Камянецький 4, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 38045535) Треті особи:Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 , код ЄДРПОУ - 00013480) Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646)

Головуючий суддя Д.А. Божук