Ухвала

від 29.01.2020 по справі 545/1686/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1686/18 Номер провадження 11-кп/814/342/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого: судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участі: прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

та обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2019 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2019 року року задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про вирішення питання щодо речових доказів, судових витрат та зняття арешту. Речові докази по справі повернуто особам, у яких вони були вилучені.Судові витрати на проведення судових експертиз у сумі 19564,80 грн. віднесено на рахунок держави; Арешт майна, покладений ухвалою Київського районного суду м. Полтава від 12.10.2017 року та ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08.12.2017 року скасовано. Цивільний позов повернуто прокурору без розгляду.

Задовольняючи клопотання захисника обвинуваченого суд послався на те, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18.10.2019 року звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.366ККУкраїни на підставі ст.49 КК України, а кримінальне провадження № 32016170000000046 щодо ОСОБА_8 за ч.1ст.366ККУкраїни закрито.

У зазначеній ухвалі не було вирішено питання, пов`язане із долею речових доказів та судових витрат, пов`язаних із розслідуванням та арештів.

При вирішенні питання у порядку ст.100 КПК України про долю речових доказів по справі, суд врахував, що докази у даному кримінальному провадженні є документами, тому прийняв рішення повернути їх особам, у яких вони були вилучені.

Вирішуючи питання про судові витрати, відповідно до вимог ст.126 КПК України, суд відніс їх на рахунок держави, оскільки обвинувачення за ч.1 ст.212 КПК України прокурором виключене у зв`язку з декриміналізацією діяння. Отже, стороною обвинувачення не доведено, що ці витрати пов`язані виключно з обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.1 ст.366 КК України .

Оскільки, підстави для існування арешту майна відпали, судом відповідно до вимог ст.174 КПК України, було прийнято рішення скасувати арешт майна.

Не погоджуючись з вказаним рішенням прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 ..

В обгрунтування вказує, що при розгляді клопотання адвоката, суд керувався ст.ст.537, 539 КПК України, які застосовуються при вирішенні судом питань під час виконання вироків, однак цей порядок не можна застосовувати при постановленні ухвали.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_7 , який просив залишити ухвалу районного суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч. 9 ст. 100, ч.1 ст. 126, ч.4 ст. 174 КПК України питання про долю речових доказів і документів, про судові витрати, щодо арештованого майна вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

У відповідності до вимог ст.ст.284, 369, 371-374 КПК України, судовими рішеннями якими закінчується кримінальне провадження і в яких підлягають відображення рішення щодо долі речових доказів, судових витрат, арештованого майна, виступають у вироку суду, як у обвинувальному так і виправдувальному, а також в ухвалі суду про закриття кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Полтавського районного суду Полтавької області від 18.10.2019 року звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Однак, при постановленні даної ухвали суд не вирішив питання долю речових доказів і документів, про судові витрати, щодо арештованого майна, а тому за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, розглянув вказані питання та постановив судове рішення.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Оскільки, ухвала про закриття кримінального провадження є судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження, як і вирок, колегія суддів вважає, що положення ст.ст.537, 539 КПК України можуть застосовуватися як при вирішенні питань під час виконання вироків так і під час виконання ухвал про закриття кримінального провадження, у звязку з чим доводи апеляції прокурора є безпідставними.

З огляду на наведене, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2019 року щодо ОСОБА_8 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її оголошення.

С У Д Д І:

ОСОБА_9 . Рябішин.