Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/16615/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/16615/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. ,

розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному

провадженні без виклику сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ЮЖТЕХМАШ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІ ГРУП

про стягнення 202 335,00 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП ЮЖТЕХМАШ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІ ГРУП про стягнення 202 335, 00 грн., з яких: 148 830, 00 грн - заборгованість з орендної плати за договором оренди № 500 від 26.11.2018, 32 320, 00 грн. - неустойка, 21 185, 00 грн. - відшкодування вартості неповернутого майна

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ЮЖТЕХМАШ залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

До Господарського суду міста Києва 09.12.2019 від позивача надійшла заява, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, обґрунтований розрахунок заявленої суми до стягнення та додано завірені належним чином копії документів, що додаються до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16615/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У встановлені строки відповідачем відзив суду не надано. Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Після спливу встановлених ухвалою про порушення провадження кінцевих строків надання процесуальних документів Господарському суду міста Києва відповідачем 13.01.2020 надано пояснення по суті позовних вимог. Враховуючи відсутність клопотання про поновлення пропущених строків та процесуальну неможливість їх поновлення з власної ініціативи суду без відповідної заяви відповідача з наведеними у ній причинами пропуску, судом залишено наданий відповідачем документ без розгляду на підставі статті 118, 119 Господарського процесуального кодексу України.

До Господарського суду міста Києва 03.02.2020 надійшло клопотання позивача про розподіл судових витрат.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 03.02.2020 (з порушенням строків встановлених судом) представник позивача подав письмові пояснення. Суд залишив їх без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 26.11.2018 укладено договір оренди №500, за яким позивач зобов`язався передати відповідачу в тимчасове платне користування будівельне обладнання, а відповідач - сплачувати у встановленому цим договором порядку платежі та по закінченню терміну використання - повернути обладнання.

Пунктом 1.2 договору №500 встановлено, що найменування обладнання, його вартість, кількість елементів та розмір орендної плати визначаються додатками до цього договору та актами приймання-передачі.

Згідно пункту 5.2 договору №500 передача обладнання в оренду оформлюється актом приймання-передачі обладнання.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно частини п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору №500 орендна плата за користування обладнанням нараховується на підставі розцінок позивача у розрахунку за одну добу і зазначається у додатку до договору, який узгоджується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 3.1 та 5.1 договору №500 від 26.11.2018 встановлено, що відповідач здійснює попередню оплату за орендоване обладнання у розмірі 100% на підставі виставленого рахунку. Протягом п`яти днів з моменту отримання оплати позивач передає відповідачу зазначене у рахунку обладнання за актом приймання-передачі.

В період часу з 26.11.2018 по 31.01.2019 позивач передав відповідачу у строкове платне користування будівельне обладнання загальною вартістю 87 200, 00 грн., що підтверджується додатками №1-№5 та актами №1-№5 до договору оренди №500 від 26.11.2018.

Відсутність відображення будь-яких зауважень відповідача в підписаних ним актах приймання є доказом належного виконання позивачем своїх зобов`язань за укладеним договором в частині надання обладнання належної якості, комплектності та у встановлені цим договором строки.

Актом №1 строк користування переданим обладнанням визначено з 26.11.2018 по 06.12.2008, актом №2 - з 06.12.2018 по 16.12.2018, актом №3 - з 17.12.2018 по 26.12.2018, актом №4 - з 14.012019 по 24.01.2019 та актом №5 - з 31.01.2019 по 10.02.2019.

В межах встановленого пунктами 2.1, 3.1 та 5.1 порядку сторонами у справі продовжувався строк використання обладнання наданням позивачем відповідних рахунків-фактур з визначенням строку оренди та здійснення відповідачем оплати цих рахунків.

За твердженням позивача, починаючи з липня 2019 року відповідач припинив здійснювати оплату рахунків за використання обладнання. Відповідачем не сплачено грошові кошти за рахунками №000000456 від 09.07.2019, №000000517 від 06.08.2019 та №000000613 від 23.09.2019 загальною сумою 107 160,00 грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору №500 від 26.11.2018 за несвоєчасну сплату орендних платежів за умови продовження дії договору відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Останнім погодженим позивачем відповідно до рахунку-фактури №000000613 від 23.09.2019 днем користування орендованим обладнанням є 24.09.2019.

Таким чином, за період часу з 10.06.2019 по 24.09.2019 позивач має право на отримання від відповідача (крім суми нарахованого боргу) пені за несвоєчасну оплату.

Позивач правом на отримання пені не скористався, вимогу про стягнення відповідного нарахування не заявив.

Проте, відповідачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача встановленого пунктом 7.2 договору №500 від 26.11.2018 нарахування штрафної санкції за прострочення повернення об`єкту оренди у розмірі подвійної орендної плати.

Суд відхиляє доводи позивача, що базуються на факті розірвання договору відповідно до листа-вимоги, як підставі для нарахувань штрафних санкцій. У даному випадку строк дії договору та строк оренди майна не є тотожними поняттями, оскільки договором передбачається надання різних об`єктів майна у різний період часу протягом дії цього договору.

Як зазначалось раніше, останнім погодженим позивачем днем користування орендованим будівельним обладнанням, отриманим відповідачем за актами №1-№5 є 24.09.2019.

Саме з цієї календарної дати має визначатись перебіг строків порушень зобов`язань та нарахування штрафних санкцій.

Позивачем 16.10.2019 (у межах місячного строку) направлено на адресу відповідача лист-вимогу, зміст якої заперечує намір подальших відносин у межах укладеного договору №500. Зазначений лист - вимога отриманий відповідачем 04.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0315122364020.

Відповідно, у даному випадку відсутні фактичні підстави для застосування правових наслідків, визначених статтею 764 Цивільного кодексу України.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Правова конструкція статті 785 Цивільного кодексу України побудована на терміні негайно , що не потребує використання правових механізмів на першу вимогу , протягом семи днів тощо.

Таким чином, прострочення виконання зобов`язання відповідача в частині повернення орендованого ним обладнання починається з 25.09.2019. Відповідно, з цієї дати позивач отримав право нараховувати визначені законодавством та укладеним договором штрафні санкції.

Відповідно до актів приймання обладнання з оренди №1 від 17.10.2019 та №1 від 12.11.2019 (не підписаний представником відповідача) відповідач лише частково повернув отримане у позивача обладнання у зазначені в цих актах календарні дати.

Комісією у складі трьох посадових осіб позивача 12.11.2019 складено акт про відсутність у відповідача восьми позицій (різної кількості) елементів обладнання.

Фактично, з цієї дати позивач отримав право на отримання від відповідача компенсації вартості втраченого майна (збитки) та втратив право на нарахування штрафної санкції за неправомірне його використання.

Таким чином, на підставі статті 785 Цивільного кодексу України та пункту 7.2 договору позивач має право на отримання від відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період часу з 25.09.2019 по 12.11.2019.

У той же час, позивачем заявлено до стягнення нарахування за користування майном:

- за період часу з 25.09.2019 по 04.11.2019 - орендної плати у розмірі, встановленому додатками до договору, загальною сумою 41 770,00 грн.;

- за період часу з 05.11.2019 по 20.11.2019 - неустойки у подвійному розмірі, встановленому договором, загальною сумою 32 320,00 грн.

Судом встановлено, що за визначений позивачем період часу з 25.09.2019 по 04.11.2019, останній має право отримати від відповідача подвійну орендну плату у розмірі 83 540,00 грн. (заявлено вимогу про стягнення - 41 770,00 грн.).

У той же час, позивач не мав права на стягнення нарахування у період часу з 13.11.2019 по 20.11.2019.

Відповідно, позивач має право на отримання 16 160,00 грн. за період з 05.11.2019 по 12.11.2019 (заявлено вимогу про стягнення - 32 320,00 грн.).

Таким чином, маючи право на отримання від позивача штрафної санкції за прострочення повернення орендованого майна з 25.09.2019 по 12.11.2019 загальним розміром 99 700,00 грн., позивачем фактично заявлено вимогу про стягнення лише 74 090,00 грн.

Враховуючи, що розмір заявленої вимоги є меншим наявного у позивача права, суд задовольняє вимогу про стягнення нарахувань за прострочення повернення орендованого майна у заявленому позивачем розмірі - 74 090,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 21 185,00 грн. збитків, які стали наслідком втрати частини обладнання.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками у тому числі є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У даному випадку, розмір заявлених збитків дорівнює вартості неповернутого відповідачем майна.

У той же час, відповідно до письмових пояснень позивача, при виготовленні позовної заяви ним не враховано суми отриманого відповідно до пунктів 3.2 та 3.2 договору №500 від 26.11.2018 завдатку у розмірі 21 000 грн.

Відповідно, задовольняючи вимогу про стягнення збитків, суд зменшує її розмір на суму отриманого задатку до 185 гривень.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ЮЖТЕХМАШ до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІ ГРУП задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІ ГРУП (04075, місто Київ, вулиця М.Юнкерова, будинок 82, ідентифікаційний код 40028854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ЮЖТЕХМАШ (03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 72, ідентифікаційний код 37514950) 107 160 (сто сім тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 74 090 (сімдесят чотири тисячі дев`яносто) грн. 00 коп. штрафних санкцій, 185 (сто вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. збитків, 3 035,00 (три тисячі тридцять п`ять) грн. 03 коп. витрат зі сплати судового збору та 3 000 (три тисячі) 00 коп. витрат на правову допомогу.

3. В іншому - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк