Постанова

від 29.01.2020 по справі 761/22736/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року м. Київ

Справа №761/22736/19

Резолютивна частина постанови оголошена 29 січня 2020 року

Повний текст постанови складено 31 січня 2020 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідачі Державний режстратор Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Кудін Олександр Миколайович, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Справа №761/22736/19 № апеляційного провадження:22-ц/824/2068/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого суддею Осауловим А.А. 09 жовтня 2019 року, повний текст рішення виготовлений 23 жовтня 2019 року в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Кудіна Олександра Миколайовича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту нікчемності правочину, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, поновлення реєстраційних записів,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2019 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Кудіна Олександра Миколайовича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив встановити факт нікчемності правочину - Договору купівлі-продажу №10425 від 08.07.2008р.; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43913613 від 07.11.2018р. права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 8000000000:91:129:0083; площею 0,1000га; поновити реєстраційні записи про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 8000000000:91:129:0083; площею 0,1000га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що позивач є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 8000000000:91:129:0083; площею 0,1000га, на підставі Договору дарування від 16.12.2003р. №11197 (ВВА №757403), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ №120915 від 01.03.2004р. 31.10.2018р. Державним реєстратором Кудіним Олександром Миколайовичем на підставі підробленого Договору купівлі-продажу №10425 від 08.07.2008р., засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 .

Оригінал Договору дарування земельної ділянки від 16.12.2003р. та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №120915 від 01.03.2004р. знаходиться у Позивача та ніколи нікому не передавався. Крім того, власником, тобто Позивачем, ніколи не приймалося рішення про відчуження вказаної земельної ділянки та не підписувалось жодних цивільно-правових угод.

Позивач ніколи не підписував Договір купівлі-продажу №10425 від 08.07.2008р., засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., що вказує на порушення ст. 43-46 закону України Про нотаріат . Таким чином, Договір купівлі-продажу №10425 від 08.07.2008р., на підставі якого державним реєстратором Кудіним Олександром Миколайовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43913613 від 07.11.2018р., права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 8000000000:91:129:0083; площею 0,1000га, порушує конституційні права Позивача, визначені ст. 41 Конституції України, а отже - нікчемним. Крім того, рішення державного реєстратора Кудіна Олександра Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43913613 від 07.11.2018р., яке внесено в Державний реєстр прав власності на нерухоме майно, позбавляє Позивача права володіти та розпоряджатися своєю власністю, а отже є протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Кудіна Олександра Миколайовича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту нікчемності правочину, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, поновлення реєстраційних записів - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, представником позивача адвокатом ОСОБА_2. подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим через неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 8000000000:91:129:0083; площею 0,1000га, на підставі Договору дарування від 16.12.2003р. №11197 (ВВА №757403), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ №120915 від 01.03.2004р. (а.с.6-7).

З витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором Кудіним О.М. зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:91:129:0083; площею 0,1000га за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №10425 від 08.07.2008р., засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П. (а.с.14).

Позивач зазначає, що оригінал договору дарування земельної ділянки від 16.12.2003р. та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №120915 від 01.03.2004р. знаходиться у нього та ніколи нікому не передавався, ним ніколи не приймалося рішення про відчуження вказаної земельної ділянки та не підписувалось жодних цивільно-правових угод, зокрема, договір купівлі-продажу №10425 від 08.07.2008р.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів порушення вимог чинного законодавства саме при реєстрації права власності державним реєстратором, не зазначено як реєстратор порушив права позивача.

Проте, такий висновок суду є помилковим.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушенням норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Розглядаючи справу за позовом ОСОБА_1 , суд першої інстанції розглядаючи позов, який був пред`явлений виключно до державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Кудіна Олександра Миколайовича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не вирішив в порядку, передбаченому ст.51 ЦПК України, питання про залучення до участі у справі ОСОБА_3 , який є власником земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:129:0083; площею 0,1000 га на підставі договору купівлі-продажу №10425 від 08.07.2008р., та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоришина О.П., який засвідчував вказаний договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, ухваливши по суті правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, порушив норми процесуального права. Тому мотивувальну частину рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року необхідно змінити з урахуванням висновків, сформульованих у цій постанові.

Керуючись ст.ст.268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину, в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна