Ухвала
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 234/7614/18
провадження № 61-14544св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач благодійна організація «Благодійний фонд «Хало Траст Україна»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу благодійної організації «Благодійний фонд «Хало Траст Україна» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01березня 2019 року у склад судді Літовка В. В., та постанову Донецького апеляційного суду від 27 червня 2019 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Азевича В. Б., Кішкіної І. В.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ» Україна» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Просив скасувати наказ №228-К від 04 квітня 2018 року виданий БО «БФ ХАЛО ТРАСТ Україна» про скасування наказу про прийняття на роботу №149К від 11січня 2018 року ОСОБА_1 та поновити його на посаді сапера (розмінування) в підрозділі розмінування у м. Краматорську БО «БФ ХАЛО ТРАСТ Україна».
Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 04 квітня 2018 року.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 01 березня 2019року, залишеним без змінпостановою Донецького апеляційного суду від 27 червня 2019 року, позов задоволено.
Скасовано наказ від 04 квітня 2018 року № 228-к, яким скасовано наказ від 11січня 2018 року № 149-к про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду сапера (розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді сапера розмінування) підрозділу розмінування у м. Краматорську благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна», відповідно до наказу про прийняття на роботу №149-к від 11січня 2018 року.
Стягнуто з благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ Україна», на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 157402,50 грн з наступним утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів та судовий збір в сумі 1574,02 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача є незаконним, оскільки початок проходження військової служби у ЗСУ було під час кризової ситуації, що загрожувало національної безпеки України.
У липні 2019 року Благодійна організації «Благодійний фонд «Хало Траст Україна» засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в які просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувана цивільна справа із суду першої інстанції.
У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 234/7614/18надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Водночас ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу№813/402/17 (провадження №61-609апп19) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі управління ДСНС), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середньомісячного заробітку,за касаційною скаргоюГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року.
Таке рішення касаційного суду мотивоване необхідністю відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2018 року (справа № 355/1218/17).
У зазначеному судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду трудового спору щодо оскарження з підстав незастосування визначених частиною третьою статті 119 КЗпП гарантій наказу роботодавця про звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України, суд, проаналізувавши положення статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII), дійшов висновку про неправомірність звільнення особи, адже рішень про повну демобілізацію усіх призваних під час мобілізації військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому на працівника поширюються гарантії щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку на підприємстві, встановлені статтею 119 КЗпП України та частиною другою статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII).
На переконання Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, норми частини другої статті 39 Закону № 2232-XII та частин третьої, четвертої статті 119 КЗпП України не підлягають застосуванню до наведених у цих нормах категорій працівників.
Ухвалою Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року справу №813/402/17 (провадження № 11-609апп19) прийнято та призначено до розгляду на 25 березня 2020 року.
У цій справі № 234/7614/18 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Благодійної організації «Благодійний фонд «ХАЛО ТРАСТ» Україна» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.Позовною вимогою є протиправність звільнення позивача з посади у зв`язку з призовом на військову службу, оскільки звільнення відбулося під час дії особливого періоду, а тому відповідно до статті 119 КЗпП України місце служби та інші гарантії позивача підлягали збереженню.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 234/7614/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/402/17(провадження № 11-609апп19).
Керуючись статтями 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження у справі № 234/7614/18 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/402/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2020 |
Оприлюднено | 13.09.2022 |
Номер документу | 87365405 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дундар Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні