Постанова

від 05.02.2020 по справі 826/11256/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11256/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЕРОПРАКТ до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЕРОПРАКТ (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.06.2016 про припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі злітно-посадкових майданчиків (далі - ЗПМ) позивача та зобов`язати відповідача поновити дію Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ згідно з наказом від 01.12.2004 № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.12.2004 за № 1644/10243 Про затвердження Правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 17.06.2016 про припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ позивача.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що станом на 06.04.2016 позивач мав посвідчення про допуск до експлуатації ЗПМ Аероклуб Аеропракт від 07.05.2013 № ЗПМ 09-114, що свідчить про експлуатацію його як постійного, в той час як позивач повідомив Державіаслужбу про його подальшу експлуатацію ЗПМ як тимчасового, відтак, позивач не відповідає вимогам тимчасового ЗПМ, оскільки має в своєму розпорядженні капітальні споруди та злітно-посадкову смугу, яку не можна експлуатувати як тимчасову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено жодних законних підстав для його прийняття, при цьому відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, і при його прийнятті позивачу неправомірно відмовлено в призначенні комісії для інспектування ЗПМ Аероклуб Аеропракт .

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, враховуючи що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку письмового провадження, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справу було розглянуто в порядку письмового провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для здійснення розгляду справи за участі сторін. Після одержання ухвали суду про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження, жодних заяв чи клопотань про перехід розгляду справи у відкрите судове засідання сторонами не подавалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача скеровано заявку від 06.04.2016 у якій останній просив виконати обстеження ЗПМ Аероклуб Аеропракт , у районі н.п. Наливайківка Макарівського районі Київської області з метою продовження дозволу на експлуатацію з відповідними додатками: копія дійсної Інструкції з виконання польотів (використання повітряного простору) у районі постійного ЗПМ Аероклуб Аеропракт , акт технічного обстеження ЗПМ, копія договору оренди земельної ділянки, копія свідоцтва про державну реєстрацію TOB Аеропракт . (т. 1, а.с. 8).

Листом вих.№121/10/52-16 від 27.04.2016 Державіаслужба повідомила позивача, що у ході перевірки виявлено зауваження до Інструкції з виконання польотів (ІВП) ЗПМ Аероклуб Аеропракт та запропоновано їх усунути (т. 1, а.с. 121 - 122).

У відповідь на лист відповідача № 121/10/52-16 від 27.04.2016 позивач направив листа від 28.04.2016 вих. № 075, у якому зазначив, що вказані зауваження до Інструкції з виконання польотів (ІВП) ЗПМ Аероклуб Аеропракт не можуть бути застосовані до нього і вимагають обговорення, а необхідні зміни до інструкції не впливають на безпечну діяльність ЗПМ Аероклуб Аеропракт і можуть бути виконані в робочому порядку, та з урахуванням вказаного, позивач просив як найскоріше провести інспектування ЗПМ з метою продовження його експлуатації (т. 1, а.с. 9).

Листом від 06.05.2016 року вих. № 081 позивач повідомив відповідача про те, що починаючи з 08.05.2016 ЗПМ Аероклуб Аеропракт буде експлуатуватися як тимчасовий згідно з п. 2.5 Правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден (т. 1, а.с. 10).

Листом від 10.05.2016 вих. № 1.18-4606 Державіаслужба України, за наслідком розгляду листів позивача від 28.04.2016 вих. № 075 повідомила останнього, що до Державіаслужби не надходила на погодження поправка до ІВП ЗПМ Аероклуб Аеропракт , а також пропозиції щодо обговорення зауважень, які не можуть застосовуватися до ЗПМ та змін ІВП, що не впливають на безпечну експлуатацію ЗПМ, а питання проведення інспектування буде вирішено після внесення змін до ІВП ЗПМ Аероклуб Аеропракт (т. 1, а.с. 44).

За наслідком розгляду листа позивача від 06.05.2016 року вих. № 081, листом відповідача вих.№1.18-5409 від 02.06.2016 роз`яснено, що враховуючи повідомлення в вищезазначеному листі щодо використання ЗПМ, як тимчасового, Державіаслужба вимушена видалити інформацію про відведений авіапростір ЗПМ Аероклуб Аеропракт з аеронавігаційних карт України масштабу 1:500000 в збірнику АІР (VFR) та просив прискорити усунення недоліків, що перешкоджають видачі посвідчення про допуск до експлуатації та надати інформацію про їх усунення до Державіаслужби (т. 1, а.с. 45).

Листом вих. № 106 від 11.06.2016 позивач просив відповідача виконати свої обов`язки з призначення комісії з метою продовження експлуатації ЗПМ Аероклуб Аеропракт у відповідності до авіаційного законодавства України та підкреслив, що усі документи, необхідні та достатні для призначення комісії Державіаслужби з метою продовження експлуатації ЗПМ Аероклуб Аеропракт у відповідності до п. 2.2.3 Правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден більше ніж два місяці тому були надані з листом позивача від 06.04.2016 (т. 1, а.с. 11).

Листом від 22.06.2016 вих. № 1.18-6073 відповідач повідомив про те, що для призначення комісії Державіаслужби щодо інспектування ЗПМ Аероклуб Аеропракт з метою продовження експлуатації ЗПМ, як тимчасового, не має підстав. До вищезгаданого листа було додано оскаржуване рішення від 07.06.2016 про припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ Аероклуб Аеропракт .

24.06.2016 представником позивача на адресу відповідача направлено адвокатський запит вих. № 32 про надання роз`яснення та інформації щодо рішення від 17.06.2016 про припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ ТОВ АЕРОПРАКТ (т. 1. а.с. 13).

На вказаний запит відповідачем надано відповідь від 04.07.2016 № 1.29-6480 (т. 1 а.с. 14), в якій останній зазначив, що рішення про припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ ТОВ АЕРОПРАКТ від 17.06.2016 (т. 1 а.с. 15) прийнято відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 6 Повітряного кодексу України та абз. 5 пп. 20. п. 10 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 та надано копію протоколу комісії Державіаслужби щодо сертифікації, реєстрації аеродромів та визначення придатності до експлуатації ЗПМ від 13.06.2016 (т. 1 а.с. 16).

Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно норм чинного законодавства керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації здійснює в межах та у спосіб, визначений законом такі повноваження: забороняє, скасовує, тимчасово припиняє або змінює виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці польотів або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України. А оскільки спірним рішенням припинено дію Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ Аероклуб Аеропракт , суд дійшов висновку, що останнє прийнято поза межами повноважень наданих відповідачу, а тому підлягає скасуванню.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлено Повітряним кодексом України

(далі - ПК України).

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ПК України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Частина 4 ст. 4 ПК України передбачає, зокрема, що авіація поділяється на цивільну та державну авіацію.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ПК України державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації); національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, визначає пріоритетні напрями та здійснює заходи щодо формування державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України і забезпечує нормативно-правове регулювання відповідно до ст. 11 цього Кодексу.

Приписами п.п. 1-4 ч. 1 ст. 5 ПК України визначено, що уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за такими напрямами:

здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки;

створення умов для розвитку авіаційної діяльності, повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних робіт та польотів авіації загального призначення;

організація використання повітряного простору України;

представництво України в міжнародних організаціях цивільної авіації та у міжнародних відносинах з питань цивільної авіації.

Напрями, визначені у п.п. 1 - 3 ч. 1 цієї статті, реалізуються уповноваженим органом з питань цивільної авіації шляхом, зокрема, сертифікації суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності; здійснення постійного нагляду та інспектування дотримання встановлених законодавством, у тому числі авіаційними правилами України, вимог (пп. 2, 4 ч. 2 ст. 5 ПК України).

Відповідно до п.п. 3, 12 ч. 1 ст. 6 ПК України керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації здійснює в межах та у спосіб, визначені законом, такі повноваження:

заборона, скасування, тимчасове припинення або зміна виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці польотів або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України;

проведення перевірки та інспектування суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності для визначення відповідності, здійснення контролю за дотриманням вимог авіаційних правил України, розпорядчих документів та умов схвалення, включаючи перевірку повітряних суден іноземних держав під час виконання ними польотів над територією України.

З метою забезпечення безпеки цивільної авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій, шляхом заборони, скасування, тимчасового припинення або зміни виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України (п. 6 ч. 2 ст. 10 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 520 затверджено Положення про Державну авіаційну службу України (далі - Положення № 520).

Відповідно до п. 1 Положення № 520 державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Державіаслужба відповідно до покладених на неї завдань проводить процедуру допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків і світлосигнальних систем аеродромів та видає відповідні посвідчення (пп. 23 п. 4 Положення № 520).

Підпунктом 20 п. 10 Положення № 520 передбачено, що Голова Державіаслужби здійснює в межах та у спосіб, визначені законом та авіаційними правилами України заборону, скасування, тимчасове припинення або зміну виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці польотів або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України.

Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 01.12.2004 № 205, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.12.2004 за № 1644/10243 затверджено Правила допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден (далі - Правила №205).

Підпунктом 1.1 п. 1 Правил № 205 встановлено, що правила допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких, дуже легких, надлегких та аеростатів (далі - легкі) повітряних суден є обов`язковими для громадян, підприємств та організацій незалежно від форм власності та сфер управління, які експлуатують злітно-посадкові майданчики для польотів цих повітряних суден у повітряному просторі України, а також організацій та фізичних осіб, яким Державіаслужба України делегує повноваження щодо допуску цих майданчиків до експлуатації.

Підпунктами 1.3, 1.4 п. 1 Правил № 205 встановлено, що правила встановлюють вимоги до оформлення документації про порядок допуску та експлуатації цих злітно-посадкових майданчиків юридичними і фізичними особами - їх власниками або експлуатантами та розроблені з метою забезпечення безпеки польотів легких повітряних суден, а також безпеки для населення районів, прилеглих до місця проведення польотів цих повітряних суден, безпеки польотів інших повітряних суден у повітряному просторі України.

Відповідно до п. 1 п. 1.5 Правил № 205 встановлено, що правила передбачають проведення необхідних процедур, пов`язаних з отриманням дозволу на експлуатацію злітно-посадкових майданчиків, призначених для виконання польотів легких повітряних суден у повітряному просторі України, а також визначають конкретних виконавців і посадових осіб, відповідальних за їх допуск та експлуатацію.

Постійні та тимчасові злітно-посадкові майданчики для польотів легких повітряних суден не підлягають сертифікації та реєстрації у Державному реєстрі аеродромів цивільної авіації України, а допуск до експлуатації постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден здійснюється за вимогами та процедурами, установленими цими Правилами (пп. 1.6, 1.7 п. 1 Правил № 205).

За приписами пп.пп. 2.1.1, 2.1.2 Правил № 205 допуск до експлуатації ЗПМ складається для постійних ЗПМ з: подання власником або експлуатантом ЗПМ заявки на допуск до експлуатації; інспектування з метою визначення придатності ЗПМ вимогам цих Правил; внесення до Журналу обліку та допуску до експлуатації постійних ЗПМ з отриманням Посвідчення про допуск до експлуатації або продовженням терміну дії.

Для тимчасових ЗПМ з: наявності інструкції з виконання польотів для тимчасових ЗПМ, яка затверджена експлуатантом.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 Правил № 205 встановлено, що підставою для надання допуску до експлуатації ЗПМ для польотів легких повітряних суден є заявка його власника або експлуатанта.

Заявка заповнюється власником або експлуатантом ЗПМ та надається до Державіаслужби України разом з документами, зазначеними в ній.

До заявки додаються такі документи: інструкція з виконання польотів на майданчику з розділом авіаційної та пожежної безпеки (завірена копія), розроблена відповідно до пункту 30 Положення про використання повітряного простору України; акт технічного обстеження стану ЗПМ (додаток 4); документ, що підтверджує право власності, постійного користування, оренди на земельну ділянку, або документ про погодження з власником або постійним користувачем, або орендарем земельної ділянки розміщення на ній ЗПМ; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи - підприємця, для приватного пілота - довідка про ідентифікаційний код або його паспортні дані. (пп.пп. 2.2.2, 2.2.3 п. 2 Правил № 205)

Відповідно до пп.пп. 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6 п. 2 Правил № 205 заявка приймається на розгляд тільки в разі наявності всіх зазначених документів. Наданий комплект документів розглядається Державіаслужбою України або організаціями, яким Державіаслужбою України делеговані повноваження, протягом 20 робочих днів від дати їх надходження.

У разі позитивних результатів розгляду наданих документів Державіаслужбою України або Організаціями приймається рішення про проведення інспектування ЗПМ. У триденний термін Заявнику надсилається письмове повідомлення з визначенням терміну інспектування.

У разі негативного результату розгляду наданих документів у триденний термін Заявнику надсилаються зауваження до наданої документації або аргументована відмова.

Підставою для допуску ЗПМ до експлуатації є: відповідність тимчасового ЗПМ вимогам даних Правил; інструкція з виконання польотів на тимчасовому ЗПМ зі схемою, у якій визначені розміри ЗПС, ЛС, ВЗ їх взаєморозташування, з розділами пожежної та авіаційної безпеки, з погодженням власника, постійного користувача або орендаря земельної ділянки з метою використання тимчасового ЗПМ для польотів, яка затверджена експлуатантом, або завірена копія; акт технічного обстеження тимчасового ЗПМ, затверджений експлуатантом.

Підставою для надання органом ОПР дозволу на використання повітряного простору вільними аеростатами є інструкція з виконання польотів у районі ЗПМ. (пп.пп. 2.5.2, 2.5.4 Правил № 205)

З матеріалів справи вбачається, що спірним рішенням (т. 1 а.с. 15) припинено дію Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ Аероклуб Аеропракт .

При цьому, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки підстави для скасування вказаної Інструкції були відсутні, Державіаслужбою застосовано такий вид обмеження, як припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ Аероклуб Аеропракт , що передбачає тимчасове зупинення дії вказаного документа, оскільки позивачем не усунуто недоліки, виявлені Державіаслужбою при опрацюванні поданої заявки.

Колегія суддів критично ставиться до наведеного оскільки п. 6 ч. 2 ст. 10 ПК України зазначено, що з метою забезпечення безпеки цивільної авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій, шляхом заборони, скасування, тимчасового припинення або зміни виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України (п. 6 ч. 2 ст. 10 ПК України).

Разом з цим, пп. 20 п. 10 Положення № 520 визначено, що Голова Державіаслужби здійснює в межах та у спосіб, визначені законом та авіаційними правилами України заборону, скасування, тимчасове припинення або зміну виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці польотів або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що вказані норми закону не передбачають повного припинення, зокрема, дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ, а передбачають виключно заборону, скасування, тимчасове припинення або зміну авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України.

Також, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що за результатами розгляду заявки та встановленими недоліками у Державіаслужби були відсутні підстави проводити інспекційну перевірку, адже відповідно до пп. 2.2.5 п. 2.2 Правил № 205 у разі позитивних результатів розгляду наданих документів приймається рішення про проведення інспектування ЗПМ.

Так, станом на 06.04.2016 позивач мав посвідчення про допуск до експлуатації ЗПМ Аероклуб Аеропракт від 07.05.2013 № ЗПМ 09-114, що свідчить про експлуатацію його як постійного, в той час, як листом від 06.05.2016 № 081 позивач повідомив Державіаслужбу про подальшу експлуатацію даного ЗПМ як тимчасового.

Відповідач стверджує, що позивач не відповідає вимогам тимчасового ЗПМ, оскільки має в своєму розпорядженні капітальні споруди та злітно-посадкову смугу, яку не можна експлуатувати як тимчасову.

Однак, колегія суддів не бере до уваги зазначене обґрунтування, оскільки за результатами розгляду заявки позивача та встановленими недоліками Державіаслужбою листом від 27.04.2016 № 121/10/52-16 відповідачем були виявлені саме зауваження до Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ з пропозицією їх усунути, однак, у вказаному листі не зазначено про невідповідність позивача саме вимогам тимчасового ЗПМ, оскільки останній має в своєму розпорядженні капітальні споруди та злітно-посадкову смугу, яку не можна експлуатувати як тимчасову.

Твердження відповідача, що уповноваженою особою прийнято рішення про припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі злітно-посадкових майданчиків Аероклуб Аеропракт з тих підстав, що позивач не може здійснювати свою авіаційну діяльність як тимчасовий ЗПМ не відповідає дійсності.

З матеріалів справи також вбачається, що у відповідь на лист відповідача № 121/10/52-16 від 27.04.2016 позивач направив листа від 28.04.2016 вих. № 075, у якому зазначив, що вказані зауваження до Інструкції з виконання польотів (ІВП) ЗПМ Аероклуб Аеропракт не можуть бути застосовані до нього і вимагають обговорення.

Водночас, листом від 10.05.2016 вих. № 1.18-4606 Державіаслужба України, за наслідком розгляду листів позивача від 28.04.2016 вих. № 075 повідомила останнього, що до Державіаслужби не надходила на погодження поправка до ІПВ ЗПМ Аероклуб Аеропракт , а також пропозиції щодо обговорення зауважень, які не можуть застосовуватися до ЗПМ та змін ІВП, що не впливають на безпечну експлуатацію ЗПМ, а питання проведення інспектування буде вирішено після внесення змін до ІВП ЗПМ Аероклуб Аеропракт .

Втім, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 3, 9 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що позивач був позбавлений права на участь в обговоренні зауважень до Інструкції з виконання польотів (ІВП) ЗПМ Аероклуб Аеропракт , а рішення про припинення дії вказаної Інструкції було прийнято відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державної авіаційної служби України від 17.06.2016 про припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРОПРАКТ .

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити дію Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 05 лютого 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма