УХВАЛА
04 червня 2020 року
Київ
справа №826/11256/16
адміністративне провадження №К/9901/13796/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Державної авіаційної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРОПРАКТ до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
28 травня 2020 року Державна авіаційна служба України (далі - Державіаслужба України) повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, аналізуючи зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що частиною другою статті 10 Повітряного кодексу України (далі - ПК України) установлено комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій. Зокрема, пунктом 6 вказаної норми передбачено, що уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює свої повноваження шляхом заборони, скасування, тимчасового припинення або зміни виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України. Наведений перелік заходів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Враховуючи те, що норми закону не передбачають повного припинення, зокрема, дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ, а передбачають виключно заборону, скасування, тимчасове припинення або зміну авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України, суди дійшли висновку, що оскаржуване позивачем рішення, прийнято Державіаслужбою України поза межами її повноважень. Такого висновку суди дійшли, перевіряючи та надаючи правову оцінку доказам у справі, зокрема поясненням позивача та документам, наданим під час вирішення цього спору.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, Державіаслужба України не виклало передбачені нею обставини, що свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права чи неправильне застосування ними норм матеріального права, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду, оскільки доводи заявника про те, що припинення дії Інструкції з виконання польотів в районі ЗПМ є саме тимчасовим зупиненням дії цього документа є помилковими та суперечать змісту пункту 6 частини другої статті 10 ПК України.
Інші аргументи Державіаслужби України та інші доводи касаційної скарги зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРОПРАКТ до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала .
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2020 |
Оприлюднено | 05.06.2020 |
Номер документу | 89627059 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Уханенко С.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні