Постанова

від 30.01.2020 по справі 640/11782/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11782/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Келеберда В.І., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.

за участю

позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_4

представника позивачів: Чернишенко Т.В.

представника відповідача: Власенко І.І.

представників третіх осіб: Жуковського В.П., Полтавця І.В., Дубинської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Об`єднання кооперативів по будівництву та експлуатації колективних автостоянок власників особистого автотранспорту Радянського району м. Києва, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року в справі за адміністративними позовами Об`єднання кооперативів по будівництву та експлуатації колективних автостоянок власників особистого автотранспорту Радянського району м. Києва, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Публічне акціонерне товариство Київська овочева фабрика , Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут Міського Цивільного Проектування , Товариство з обмеженою відповідальністю Столична проектно-будівельна компанія про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання кооперативів по будівництву та експлуатації колективних автостоянок власників особистого автотранспорту Радянського району м. Києва, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (далі по тексту - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, КМР) в якому просили визнати незаконним та скасування рішення КМР від 14.07.2016 року №725/725 Про затвердження детального плану території по вулиці Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі міста Києва .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, які з`явилися в призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням КМР від 13.11.2013 року №518/10006 було затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (далі по тексту - Програма №518/10006).

Відповідно до п. 75 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013-2016 роках, що є додатком до Програми №518/10006, у 2013-2016 роках передбачено розроблення розробка нової містобудівної документації - ДПТ по вул. Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно з розділом 4 Програми №518/10006 власники, користувачі (орендарі) земельних ділянок, які мають наміри здійснити їх забудову або змінити функціональне призначення на території розроблення детального плану території, здійснюють фінансування робіт з розроблення таких детальних планів на договірних засадах.

На підставі рішення від 13.11.2013 року №518/10006 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) разом із ТОВ Міськцивілпроект (виконавець) та СПАТ Київська овочева фабрика (інвестор) укладено договір від 20.05.2015 року №27/05-2014 про розробку детального плану території.

У газеті Хрещатик (випуск № 36 (4806) від 04.04.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (як замовником) та ТОВ Інститут міського цивільного проектування (як розробником) оприлюднено повідомлення про початок громадських слухань детального плану територій по вул. Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі м. Києва та повідомлено, що експозицію проекту детального плану територій розміщено в приміщенні Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24 та на сайті www.kga.gov.ua.

У свою чергу в газеті Хрещатик (випуск № 59 (4829) від 03.06.2016) оприлюднено повідомлення про завершення розробки проекту ДПТ та повідомлено, що було ураховано пропозиції та зауваження громадськості, юридичних, фізичних осіб за результатами громадських слухань, рекомендації та зауваження, викладені в рецензії та у висновках державних органів, а також враховано рекомендації і пропозиції, що були надані в протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури від 25.05.2016 у справі №007-а-16.

На Пленарному засіданні І сесії Київської міської ради VІІІ скликання прийнято рішення від 14.07.2016 року №725/725 Про затвердження детального плану території по вулиці Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі м. Києва (надалі по тексту - детальний план території, ДПТ).

Вважаючи протиправним зазначене рішення КМР, позивачі звернулися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що затверджений рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 року №725/725 ДПТ не суперечить Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року (надалі по тексту - Генплан до 2020 року), а лише уточнює його. Перед затвердження ДПТ були проведені громадські слухання у встановленому законом порядку. Детальним планом території передбачено комплексну забудову території, яка включає реконструкцію існуючих інженерних мереж та будівництво нових інженерних мереж і об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури для забезпечення надання якісних послуг тепло- електро- та водопостачання мешканцям території, а також збільшення пропускної спроможності автотранспорту на прилеглих вулицях. ДПТ затверджено з урахування державних та громадських законних прав та інтересів, а також враховано негативний вплив на функціонування водо-, електро- і теплопостачання мікрорайону та на вулично-дорожню мережу. Крім того, суд першої інстанції врахував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2019 року в адміністративній справі №826/14323/16, що залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та народного депутата України ОСОБА_6 про визнання протиправним і скасування рішення КМР від 14.07.2016 року №725/725 Про затвердження детального плану території по вулиці Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі м. Києва .

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про місцеве самоврядування в Україні , Про столицю України - місто-герой Київ , постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 559 Про містобудівний кадастр , постановою Кабінету міністрів України від 25.05.2011 року № 555 Про порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та іншими нормативно-правовими актами (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, прогнозування розвитку територій; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Відповідно до частини 1 ст. 16, частин 1, 8, 9 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

За визначенням ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Вимоги позивачів про визнання протиправним і скасування рішення КМР від 14.07.2016 року №725/725 Про затвердження детального плану території по вулиці Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі міста Києва обґрунтовані тим, що детальний план території не відповідає положенням Генплану до 2020 року. Така невідповідність, на думку позивачів, полягає у тому, що за Генпланом до 2020 року територія ДПТ належить частково до території сільськогосподарського призначення, частково до території середньоповерхової житлової забудови, частково до території громадських будівель та споруд. Водночас відповідно до пояснювальної записки до проекту рішення про затвердження детального плану території по вулиці Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі міста Києва у межах ДПТ передбачається розміщення комплексної середньо- та багатоповерхової житлової та громадської забудови.

Суд першої інстанції не погодився з таким висновком, адже встановив, що відповідно до схеми функціонального зонування чинного Генплану до 2020 року, територія по вулиці Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі міста Києва поділяється на кілька ділянок різного призначення, а саме: території сільськогосподарського призначення, території громадських будівель та споруд, території середньо- та малоповерхової житлової забудови, багатоповерхової житлової забудови та садибної забудови.

Внаслідок того, що ситуація на території об`єднала декілька форм використання, ця територія віднесена до поліфункціональної зони використання, як встановлено схемою планувальної структури Генплану до 2020 року. Схемою організації промислових та комунально-складських територій, визначені наступні напрямки використання території: поліфункціональне використання без збереження пріоритету існуючих функцій. Детальний план території бере за основу встановлене схемою функціонального зонування Генплану до 2020 року призначення, а саме - функцію житлової та громадської забудови, та систематизує її показники.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що розробку детального плану території у такий спосіб не можна вважати зміною зонування території, а навпаки слід вважати його уточненням. Саме у такий спосіб, згідно зі ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , детальний план території уточнює положення Генплану до 2020 року та визначає його планувальну організацію і розвиток частини території.

Крім того, суд звернув увагу, що відповідно до листа ДП Інститут генерального плану міста Києва (розробник Генплану до 2020 року) від 28.10.2016 року №216, положення детального плану території не суперечать чинному Генплану до 2020 року, не змінюють функціональне зонування його територій, а саме уточнюють положення чинного Генерального плану та систематизують містобудівну ситуацію, яка була зафіксована під час розробки та затвердження чинного Генерального плану. У листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.11.2016 року №8/14.3-1198-16 також зазначено, що передбачене проектними рішеннями ДПТ функціональне призначення території (для житлової та громадської забудови) не суперечить визначеному у Генеральному плані поліфункціональному використанню без збереження пріоритету існуючих функцій, а є уточненням положень Генплану щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту.

Не погоджуючись із таким висновком суду першої інстанції позивачі в апеляційних скаргах зазначили, що відповідно до фрагменту Схеми функціонального зонування території за чинною містобудівною документацією, що є додатком до Витягу щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов впровадження містобудівної діяльності, містобудівних умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, в т.ч. викопіювання із містобудівної документації (офіційні відомості) в частині території по вул. Академік Туполева, 12, насправді не зазначено, що дана територія за напрямком використання має поліфункціональне використання без збереження пріоритету існуючих функцій. Чинне законодавство не передбачає такого виду використання території як поліфункціональне.

Також позивачі в апеляційних скаргах зазначають, що суд першої інстанції невірно визначив, що слід вважати уточненням до Генплану до 2020 року.

Позивачі стверджують, що згідно стенограми пленарного засідання І сесії Київської міської ради VІІІ скликання 14.07.2016 року представник розробника зазначив, що ДПТ був розроблений не на підставі чинного Генплану до 2020 року, а на підставі положень проекту генерального плану міста Києва до 2025 року.

Крім того, позивачі посилаються на Протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 25.05.2016 року № 007-а-16, згідно якого представлений ДПТ має розбіжності з діючим генеральним планом міста.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до п. 1.1 ДБН Б. 1-3-97 СКЛАД, ЗМІСТ, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ, ПОГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНИХ ПЛАНІВ МІСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території. Генеральний план міста, селища (далі - генеральний план) є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обгрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.

Колегія суддів враховує, що Генплан до 2020 року передбачає можливість поліфукціонального використання територій.

Згідно з п. 3.4 ДБН Б.1.1-14:2012 СКЛАД ТА ЗМІСТ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ функціональне використання (призначення) території - це використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 червня 2018 року у справі №826/4504/17 поняття багатофункціональна територія за змістом є аналогічне поняттю поліфункціональна . Верховний Суд погодився із віднесенням території, яка об`єднує кілька форм використання, до поліфункціональної зони.

На підтвердження того, що територія ДПТ належить поліфункціональної зони, КМР надала суду Схему планувальної структури Генерального плану м. Києва до 2020 та Схему організації промислових та комунально-складських територій Генерального плану м. Києва до 2020 року.

Наданий позивачами фрагмент Схеми функціонального зонування території за чинною містобудівною документацією, у якому зазначені всі види функціонального призначення території не суперечать зазначеній у Схемі планувальної структури Генерального плану м. Києва до 2020 та Схемі організації промислових та комунально-складських територій Генерального плану м. Києва до 2020 року інформації про те, що територія має поліфункціональне призначення.

Визначаючи сутність уточнень, які можуть бути внесені детальним планом території до генерального плану населеного пункту, апелянти посилаються на п. 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012, проте враховують лише одне з положень, зазначених у цьому пункті та помилково вважають, що метою розробки детального плану є уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району.

Разом з тим, п. 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 передбачає, що детальний план розробляється також з метою уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що затверджений рішенням КМР від 14.07.2016 року №725/725 детальний план території не змінює, а лише уточнює показники Генплану до 2020 року щодо планувальної структури і функціонального призначення території.

Завдання на розроблення детального плану території було визнане у додатку №1 до договору на розроблення містобудівної документації №27/05-2014 від 30.05.2014 року.

Дослідивши Завдання на розроблення детального плану території, суд апеляційної інстанції встановив, що вихідними даними для розроблення ДПТ був чинний Генеральний план міста Києва на розрахунковий період до 2020 року. Розробнику були передані також матеріали нового Генерального плану міста Києва. Разом з тим, вказана обставина не свідчить про те, що детальний план території по вулиці Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі міста Києва був розроблений не на основі та не у відповідності до чинного Генплану до 2020 року.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 20 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 25.05.2016 року № 007-а-16 містить висновок про те, що ДПТ має розбіжності з діючим Генпланом до 2020 року. Разом з тим, у ньому не зазначено, в чому саме така невідповідність полягає.

У свою чергу в газеті Хрещатик (випуск № 59 (4829) від 03.06.2016 року) оприлюднено повідомлення про завершення розробки проекту ДПТ та повідомлено, що було ураховано пропозиції та зауваження громадськості, юридичних, фізичних осіб за результатами громадських слухань, рекомендації та зауваження, викладені в рецензії та у висновках державних органів, а також враховано рекомендації і пропозиції, що були надані в протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури від 25.05.2016 року у справі №007-а-16.

В апеляційних скаргах відсутні доводи чи заперечення проти того, що зауваження архітектурно-містобудівної ради, викладені в протоколі від 25.05.2016 року були враховані під час прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, судом встановлено, що розбіжності між ДПТ та Генпланом до 2020 року, на які посилаються позивачі, є фактично уточненнями, які не суперечать вимогам ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Вимоги апелянтів ґрунтуються також на тому, що під час затвердження ДПТ не були належним чином проведені громадські слухання.

Відповідно до частин 1-5, ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);

4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції було встановлено, що у газеті Хрещатик (випуск № 36 (4806) від 04.04.2016 року Департаментом містобудування та архітектури (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут міського цивільного проектування (як розробником) оприлюднено повідомлення про початок громадських слухань детального плану територій по вул. Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі м. Києва та повідомлено, що експозицію проекту детального плану територій розміщено в приміщенні Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24 та на сайті www.kga.gov.ua.

Також у вказаному повідомленні зазначено, що процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту детального плану території триватиме до 05.05.2016 року. У вказаній публікації містяться відомості про мету, склад та зміст містобудівної документації; архітектурно-планувальні рішення щодо розміщення забудови на ділянці тощо.

У газеті Хрещатик (випуск № 59 (4829) від 03.06.2016 року) оприлюднено повідомлення про завершення розробки проекту ДПТ та повідомлено, що було ураховано пропозиції та зауваження громадськості, юридичних, фізичних осіб за результатами громадських слухань, рекомендації та зауваження, викладені в рецензії та у висновках державних органів, а також враховано рекомендації і пропозиції, що були надані в протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури від 25.05.2016 у справі №007-а-16.

Також, на офіційному сайті Департаменту містобудування та архітектури (htts://kga.gov.ua/rss/1287-zavershennуа-rozrobki-ргоекtu-detalnogo-planu-terbtoriji-ро-vulitsi-akademika-tupoleva-12-u-shevchenkivskomu-rajoni-m-kieva) розміщено звіт про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних осіб, отриманих під час громадських слухань.

Згідно з частиною 11 ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року №555 (надалі по тексту - Порядок №555) повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Позивачі зазначають, що розміщене в газеті Хрещатик (випуск № 36 (4806) від 04.04.2016 року оголошення не відповідало Порядку №555, адже не містило основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Дослідивши зазначене оголошення, колегія суддів встановила, що воно містить інформацію про основні техніко-економічні показники, розміщення експозиції ДПТ в приміщенні Шевченківської районної у м. Києві районної державної адміністрації. У свою чергу інформація про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій, в оголошенні не зазначено. Разом з тим зазначено, що пропозиції належить надавати до Департаменту містобудування та архітектури за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32.

Також позивачі зазначають, що матеріали ДПТ були оприлюднені не у повному обсязі, що порушує встановлений законом порядок проведення громадських слухань та унеможливлює надання зауважень і пропозицій.

Перевіряючи обґрунтованість таких доводів, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до звіту про результати розгляду та врахування пропозицій та зауважень громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань проекту детального плану територій - пропозиції щодо проекту детального плану територій були надані лише 1 особою - помічником депутата Верховної Ради України гр. ОСОБА_7 .

Від позивачів жодних пропозицій чи зауважень до проекту детального плану територій не подавалось.

Також в матеріалах справи відсутні докази, які б давали підстави вважати, що відсутність пропозицій чи зауважень з боку позивачів була зумовлена недоліками в оформленні оголошення про початок громадських слухань чи відсутністю доступу до окремих частин проекту ДПТ.

Також позивачами не було надано доказів на підтвердження того, що оскаржуваним рішенням територіальну громаду позбавлено права брати участь у вирішенні питань розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста.

Апелянти зазначають, що при затвердженні детального плану територій по вул. Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі м. Києва не було враховано проблему існуючих інженерних мереж та збільшення навантаження на них через великі обсяги нового будівництва.

Суд першої інстанції, посилаючись на пункт 1 частини п`ятої статті 26, пункт 2 частини першої статті 29 та частин 1першої, четвертої статті 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вірно зазначив, що початковим етапом проектування та будівництва об`єктів визначено отримання замовником або проектувальником вихідних даних. До таких вихідних даних віднесено технічні умови. Технічними умовами є комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки. У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 6 Порядку надання вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №489, за відсутності на відповідній території необхідного джерела водо-, тепло-, електро-, газопостачання, його недостатньої потужності або за бажанням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.

У технічних умовах обов`язково передбачаються виключно ті роботи і в тих обсягах, що необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об`єкта.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Відтак, саме у технічних умовах відповідними контролюючими органами буде визначено пропускну спроможність інженерних мереж та необхідність її збільшення.

Також апелянти не погодилися із висновком суду першої інстанції про те, що проект детального платну території отримав усі необхідні погодження.

Суд першої інстанції встановив, що відповідні підтвердження були надані, зокрема, листом департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 23.05.2016 року №0570291-9912, листом департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 23.05.2016 року №064-4752, листом головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 23.05.2016 року №230, листом головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 24.06.2016 року №65/9/5052, листом головного управління національної поліції у місті Києві №055-5440 від 19 травня 2016 року, листом департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 20.05.2016 року №063-4624.

У свою чергу позивачі вважають, що проект ДПТ підлягав погодженню також ДП Украерорух та Державіаслужбою України з огляду на розташування території ДПТ неподалік від злітної смуги ДП Антонов .

Разом з тим, в апеляційній скарзі відсутні посилання на норми права, які б передбачали необхідність погодження детального плану території зазначеними підприємствами.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивачів відносно того, що детальний план території не відповідає положенням Генплану до 2020 року, затверджений без урахування державних та громадських законних прав та інтересів, а також без врахування негативного впливу на функціонування водо-, електро- і теплопостачання мікрорайону.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу суду, оскільки оскаржуване рішення КМР від 14.07.2016 року №725/725 Про затвердження детального плану території по вулиці Академіка Туполєва, 12 у Шевченківському районі м. Києва є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує підхід Верховного Суду до оцінки аргументів (доводів) сторін, викладений в постанові від 05 липня 2019 року у справі № 815/1938/16. За змістом вказаного судового рішення суду може вважатися обґрунтованим, якщо воно містить достатню оцінку тих доводів, які мають значення для правильного вирішення спору. У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертав увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Об`єднання кооперативів по будівництву та експлуатації колективних автостоянок власників особистого автотранспорту Радянського району м. Києва, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк