Ухвала

від 31.01.2020 по справі 10/249-10/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"31" січня 2020 р. Справа№ 10/249-10/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 01.11.2011

у справі № 10/249-10/19 (суддя -Карпечкін Т.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство БілоцерківМаз

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод

3) Приватного підприємства Фанг

про стягнення 195642014,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 10/249-10/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство БілоцерківМаз , Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод та Приватного підприємства Фанг про стягнення 195642014,28 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2011 у справі № 10/249-10/19 позовну заяву Публічного акціонерного товариства Банк Форум`до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство БілоцерківМаз , Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод та Приватного підприємства Фанг про стягнення 195642014,28 грн залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі відповідач-2 порушує питання про звільнення його від сплати судового збору та про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Дослідивши апеляційну скаргу та долучені до неї документи колегія суддів зазначає наступне.

Щодо норм процесуального права які мають бути застосовані.

Ухвала суду першої інстанції, яка оскаржувалась в апеляційному порядку, постановлена 01.11.2011, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.

Відповідно до пункту 13 частини 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №54/239.

Щодо строків на апеляційне оскарження.

Оскаржувана ухвала прийнята в судовому засіданні 01.11.2011, а отже строк на її оскарження сплинув 07.11.2011 (з врахуванням вихідних днів).

Апеляційна скарга подана 30.01.2020, тобто з пропуском строку більше як на 8 років.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження відповідач-2 зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод про призначення судового засідання на 01.11.2011, а оскаржувана ухвала була прийнята за відсутності представника апелянта.

Крім того, апелянт зазначає, що з серпня 2010 року підприємство перебуває у процедурі банкрутства та не було повідомлене про прийняте рішення, вказані обставини є підставою для поновлення процесуальних строків.

Водночас, колегія суддів дослідивши обставини справи встановила, що вся кореспонденція по справі направлялась на офіційну адресу апелянта та поверталась без вручення з відміткою, що адресат вибув.

В матеріалах справи том 2 аркуш справи 60 наявне клопотання відповідача-2 від 12.01.2011, в якому зазначено, що відповідач-2 (апелянт) випадково довідався про розгляд даної справи та просить направляти йому кореспонденцію на іншу адресу.

Наявність вказаного клопотання свідчить, що відповідач станом на 12.01.2011, тобто вже після початку процедури банкрутства та за 10 місяців до прийняття оскаржуваної ухвали, знав про наявність даної справи.

Згідно ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до частини другої ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Таким чином, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною другою ст. 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Згідно із частиною 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі Олександр Шевченко проти України та від 14.10.2007 р. у справі Трух проти України ).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі Богонос проти Росії від 05.02.2004).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. вирішена справа ), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ( що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності ).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків .

Враховуючи положення норм ГПК України (ст.53, 93 ГПК України у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали, а також ст.119, 256 у чинній редакції), виходячи із встановлених судом обставин та доводів клопотання про поновлення строку, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником обставини не підтверджені належними доказами, а подані матеріали не дають можливості підтвердити наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з нормами ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюються в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

З огляду на викладене відповідач-2 при поданні апеляційної скарги мав сплатити судовий збір в розмірі 2102,00 грн, однак доказів сплати не надав та просив звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, відповідно до ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеної правової норми вбачається, що законодавець чітко визначив осіб та підстави, за наявності яких суд має право відстрочити сплату судового збору. Разом з тим, апелянт не відноситься до переліку осіб, зазначених у ст.8 Закону України Про судовий збір , а підстави на які він посилається не можуть бути підставою для звільнення його від сплати судового збору.

За вказаних обставин, апеляційний суд залишає без задоволення клопотання відповідача-2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.11.2011 у справі № 10/249-10/19.

Згідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 2, 4 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху, на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання скаржнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн та обґрунтованого клопотання, з урахуванням положень ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, суд апеляційної інстанції роз`яснює, що згідно з ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання у визначений судом строк документів, а саме доказів сплати судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 256, 261, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.11.2011 у справі № 10/249-10/19.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.11.2011у справі № 10/249-10/19 - залишити без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки шляхом подання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2102,00 грн та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонський машинобудівний завод , що якщо недоліки не будуть усунені особою в зазначений строк, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

5. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна