Постанова

від 05.02.2020 по справі 910/7511/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7511/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Стратієнко Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Босого В. П.

від 09.10.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кропивна Л. В., Буравльов С. І., Смірнова Л. Г.

від 28.11.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід"

про забезпечення позову

у справі № 910/7511/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Компанія Honda Motor Co.

про розірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" про: - розірвання дилерського договору щодо автомобілів від 01.07.2015; - стягнення збитків у розмірі 159 498 534,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною односторонньою відмовою відповідача від виконання умов дилерського договору щодо автомобілів "Акура" від 01.07.2015, у зв`язку із чим позивач поніс збитки на загальну суму 159 498 534,47 грн, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та інфляційні втрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" також подало заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор", та розміщені на всіх його розрахункових рахунках, відкритих у банківських установах, виявлених під час виконання ухвали про забезпечення позову, у межах суми позову - 159 498 534,47 грн;

- накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор", у межах суми позову - 159 498 534,47 грн.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову позивач послався на те, що:

- починаючи з 01.04.2018 відповідачем без наявності будь-яких підстав, всупереч умовам дилерського договору -2 та вимогам чинного законодавства було припинено постачання позивачу товарів марки "Акура", що завдало Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" значної матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди та реальних збитків, розмір якої є предметом позовних вимог у даній справі;

- відповідач не бажає відшкодовувати розмір завданої шкоди, ухиляється від переговорів із представниками позивача, не відповідає на телефонні дзвінки;

- порушення відповідачем умов дилерського договору є триваючим, оскільки станом на день звернення із заявою термін дії такого договору не закінчився, а відповідачем не виконуються зобов`язання за вказаним договором щодо поставки автомобілів та запчастин марки "Акура", внаслідок чого розмір завданої шкоди постійно збільшується;

- в ході розгляду справи судом відповідач вчиняє дії спрямовані на затягування розгляду законних та обґрунтованих клопотань позивача, заявляючи усні клопотання про відкладення розгляду справи, що має наслідком відкладення розгляду справи, а також затягування процесуальних строків розгляду даної справи в суді першої інстанції;

- відповідачем вчиняються дії щодо ухилення від виконання умов договору, а також можуть вчинятися дії спрямовані на відчуження належного йому майна, на яке може бути звернуто стягнення у майбутньому та виведенням коштів із розрахункових рахунків, що у свою чергу свідчить про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор", та розміщені на його рахунках, відкритих у банківських установах, виявлених під час виконання ухвали про забезпечення позову, в межах суми 12 141044,64 грн. В іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача, в тому числі, про стягнення грошових коштів в сумі 159 498 534,47 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявне у відповідача майно для задоволення вимог кредитора;

- заявлені заходи забезпечення позову є розумними, обґрунтованими і адекватними вимогам заявника в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача. При цьому, в даному випадку буде забезпечено збалансованість інтересів сторін, і наявний прямий зв`язок між обраними заявником заходами до забезпечення позову і предметом позову. Невжиття заявлених вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі;

- заявлені заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача є співмірними з заявленими позовними вимогами;

- в будь-якому випадку заходи забезпечення позову не мають перешкоджати господарській діяльності відповідача, при цьому накладення арешту на всю суму стягнення може призвести до повного зупинення розрахункових операцій юридичної особи, відтак, за висновками суду, необхідним є накладення арешту в межах суми 12 141 044,64 грн (тобто, розміру заявленої упущеної вигоди);

- в даному випадку заявником було належним чином обґрунтовано та доведено за допомогою достатніх належних, допустимих та достатніх доказів наявність обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим підлягає задовольнню заява позивача про забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 12 141 044,64 грн;

- майно відповідача (рухоме та нерухоме) за своєю вартістю може значно перевищувати розмір самої заборгованості, а предметом позову в даному випадку є стягнення грошових коштів, що свідчить, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача не відповідають принципу співмірності відносно заявлених позовних вимог;

- застосування зустрічного забезпечення відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку достатні підстави відсутні.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у даній справі, та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" про вжиття заходів забезпечення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

- оскаржувані судові рішення ґрунтуються лише на припущеннях;

- позивачем до заяви про забезпечення позову, всупереч положенням статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодних доказів;

- посилання позивача у заяві на те, що відповідач затягує розгляд справи заявляючи усні клопотання не відповідає дійсності та не підтверджено будь-якими доказами. Навпаки, затягування розгляду справи відбулось з ініціативи позивача (двічі подано відповідні клопотання та докази в канцелярію суду за одну годину до судового засідання, що унеможливлювало проведення засідання; подано клопотання про залучення третьої особи та зупинення провадження у справі на 6 місяців);

- суди наклавши арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 12 141 044,64 грн, значно ускладнили його господарську діяльність (заморожено оборотні кошти);

- відповідач має достатньо активів для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, у разі якщо воно буде прийнято на користь позивача;

- дистриб`ютору відповідно до умов дилерського договору надано право припинити продаж товарів марки "Акура" з будь-якої причини і розірвати договір в односторонньому порядку;

- умовами пункту 14.8.10 дилерського договору передбачено, що дистриб`ютор не відповідає перед дилером, і дилер не може вимагати у зв`язку із закінченням строку договору або його припинення іншим чином будь-яку компенсацію або відшкодування;

- судами попередніх інстанцій не дотримано вимог частини 1 статті 139 та частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України.

5. Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" просить залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Розгляд клопотань

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" подано клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини ( Axen v. Germany , заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі Аксен проти Німеччини , § 28).

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino проти Португалії ( Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.

Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Предметом даного касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019. Зазначеною ухвалою задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.

Відповідно до приписів частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 6 статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах 4 і 5 цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Оскільки таких обставин для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 910/7511/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховним Судом встановлено не було, то відсутні підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід".

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" подано заяву про виправлення описки в пункті 3 резолютивної частини ухвали Верховного Суду від 27.01.2020 у даній справі шляхом зміни його редакції з: "Докази направлення копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів Компанії Honda Motor Co. надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду до 03 лютого 2020 року" на: "Докази направлення копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів Компанії Honda Motor Co. надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду до 24 лютого 2020 року". Дане клопотання мотивовано тим, що відповідачу, на думку позивача, встановлено недостатній строк для виконання вимог ухвали від 27.01.2020 для надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів Компанії Honda Motor Co.

Згідно із статтею 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави, з якими положення статті 243 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість внесення виправлень у судове рішення, у даному випадку відсутні, оскільки зазначена заява про виправлення описки в ухвалі від 27.01.2020 зводиться до незгоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" із встановленим Судом відповідачу строком для вчинення процесуальних дій, а не виправлення описок чи арифметичних помилок у ній.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 27.01.2020, та надано у строк встановлений Судом як докази надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів Компанії Honda Motor Co., так і докази їх отримання Компанією Honda Motor Co.

З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" про виправлення описки в пункті 3 резолютивної частини ухвали Верховного Суду від 27.01.2020 у даній справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно із статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків (частина перша статті 234 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтованим є таке судове рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням наведених законодавчих приписів суд першої інстанції, задовольняючи частково клопотання позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми 12 141 044,64 грн, мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Однак, відповідних обставин та належних доказів судом першої інстанції в ухвалі не наведено. Суд першої інстанції обмежився лише наведенням мотивів, викладених у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову та посиланням на загальні норми Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, всупереч положенням статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про забезпечення позову базується лише на власних міркуваннях та припущеннях.

Крім того, позивачем не наведено у заяві про забезпечення позову і обставин на підтвердження вчинення відповідачами конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного їм майна, безпідставного витрачання ними коштів, приховування активів, тощо.

До того ж, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

В той же час, суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову, наведеного вище не врахував та не виправив допущені судом першої інстанції порушення.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наклавши арешт в межах

суми 12 141 044,64 грн суди попередніх інстанцій не обгрунтували чому саме арешт накладений на зазначену суму спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, беручи до уваги те, що позивачем заявлено до стягнення 159 498 534,47 грн.

Отже, задовольняючи частково клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову господарські суди не врахували вимог зазначених процесуальних норм та не обґрунтували припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із повноважень, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 308 та статті 311 Господарського процесуального кодексу України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню з прийняттям нового рішення у справі - про відмову у задоволенні заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову.

10. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг мають бути покладені на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 910/7511/19 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" про застосування заходів забезпечення позову.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 134А; код ЄДРПОУ 32768900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 12; код ЄДРПОУ 36471712) 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

Л.В. Стратієнко