Рішення

від 31.01.2020 по справі 163/2412/19

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2412/19

Провадження № 2/163/119/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві просив стягнути з приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" (далі - ПрАТ "Любомльське РТП") 189 494 гривні заборгованості по заробітній платі. Свої вимоги обґрунтував тим, що 0 05.05.2010 року перебував з відповідачем в трудових відносинах відповідно до контракту. Через нерозуміння стратегії розвитку підприємства і невиплату заробітної плати у 2013 році голові наглядової ради підприємства подав заяву про звільнення із займаної посади виконуючого обов`язки Генерального директора ПрАТ "Любомльське РТП". В кінці жовтня 2019 року дізнався про те, що на сьогоднішній день є керівником ПрАТ, про що свідчить інформація з відповідного державного реєстру. В порушення положень ст.116 КЗпП України відповідач не повідомив письмово про нараховані, належні при звільненні та не здійснив їх виплату. Від його імені ПрАТ "Любомльське РТП" ведуться справи в судах, вчиняються юридично значимі правочини. З 01.05.2013 року по час звернення до суду збігло 79 місяців, за які і просить стягнути заробітну плату в заявленому розмірі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заявлені вимоги визнав не визнав і зазначив, що строк дії укладеного з ОСОБА_1 контракту збіг і не продовжувався. 01.11.2013 року позивач був звільнений з посади на підставі п.п.3, 4 ст.40 КЗпП України. Незважаючи на неодноразові запрошення для участі в інвентаризації та одержання трудової книжки, позивач жодного разу не з`явився.

У відповіді на відзив представник позивача вказав про продовження дії контракту і незаконність звільнення ОСОБА_1 .

Судове засідання для розгляду позову не призначалось, через що відповідно до ч.2 ст.247, ч.2 ст.279 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось, протокол судового засідання не складався.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до контракту між ПрАТ "Любомльське РТП" і ОСОБА_1 від 05.05.2013 року позивач був прийнятий на посаду виконуючого обов`язки Генерального директора ПрАТ.

Відповідно до п.3.1 контракту за виконання обов`язків Генерального директора щомісячно виплачується заробітна плата, яку становлять законодавчо визначений розмір мінімальної заробітної плати та надбавки за інтенсивність та особливий характер роботи.

Пунктом 6.2 контракту визначено, що він припиняється: після закінчення строку його дії; за згодою сторін; з ініціативи Вищого органу товариства або Наглядової ради до закінчення строку дії; з ініціативи в.о. Генерального директора до закінчення строку дії; в інших передбачених законодавством випадках.

Згідно з п.7.1 контракту загальний строк його дії визначено не більше трьох років, по закінченню якого може укладатись новий контракт.

Відповідно до протоколу екстреного засідання Наглядової ради від 01.11.2013 року № 2 наказом № 1 ОСОБА_1 звільнений з посади в.о. Генерального директора ПрАТ "Любомльське РТП" на підставі п.п.3, 4 ст.40 КЗпП України.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.12.2019 року № 1006042866 стверджено, що ПрАТ "Любомльське РТП" у встановленому порядку зареєстроване за кодом ЄДРПОУ 03569284. В розділі "прізвище, ім`я, по-батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" зазначено ОСОБА_1 як керівника ПрАТ та підписанта.

Згідно із ч.1 ст.39 1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Як вбачається з досліджених доказів, максимально можливий строк дії укладеного з позивачем контракту про виконання обов`язків генерального директора ПрАТ "Любомльське РТП" від 05.05.2019 року визначено п.7.5 контракту і не може перевищувати трьох років.

Протоколом засідання Наглядової ради ПрАТ "Любомльське РТП" № 2 і наказом про звільнення № 1 від 01.11.2013 року стверджено, що відповідно до закону строк дії контракту фактично продовжено на невизначений строк, а трудові відносини позивача з відповідачем припинені саме 01.11.2013 року.

Доказів виконання обов`язків в.о. генерального директора ПрАТ "Любомльське РТП" після 01.11.2013 року позивач не надав, а під час судового розгляду така фактична обставина свого підтвердження не знайшла.

Згідно із ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 року № 327, робота - певні завдання та обов`язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.

Таким чином, сукупність досліджених доказів свідчить, що з 01.11.2013 року позивач не виконував жодну роботу в ПрАТ "Любомльське РТП", що давало б підстави для нарахування і виплати йому заробітної плати.

Той факт, що відомості про позивача містяться у відповідному державному реєстрі таких висновків не спростовують, а можуть свідчити про порушення правил внесення відомостей в такий реєстр.

Твердження представника позивача у відповіді на відзив про незаконність рішення Наглядової ради ПрАТ "Любомльське РТП" про звільнення позивач безпідставне, оскільки законність звільнення позивачем не оспорювалась, а факт невиконання позивачем трудових обов`язків по справі доведений.

В той же час заробітна плата за період з 05.05.2013 року по 01.11.2013 року позивачу мала виплачуватись відповідно до п.3.1 контракту не менше мінімального розміру заробітної плати. Саме в такому розмірі позивачем і заявлено позовні вимоги за цей період.

Доказів виплати такої заробітної плати відповідач не надав, факт сплати ЄСВ до відповідно бюджету не може свідчити про виплату.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, середній заробіток перед звільненням позивача становив 1147 гривень (розмір мінімальної заробітної плати), середньоденний - 52,14 (2294 гривні заробітної плати за 2 місяці/44 робочих дні). Строк, за який позивачу не виплачена заробітна плата, становить 148 днів (з 05 травня по 01.11.2013 року). Таким чином, позивачу належить до виплати 7 716,72 гривень (52,14х148).

Інших вимог, що пов`язані з виплатою заробітної плати, її індексації тощо, позивач не заявив, тому суд вирішує позов за принципом диспозитивності в межах заявлених вимог відповідно до ст.13 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених підстав та мотивів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині присудження місячного розміру заробітної плати підлягає негайному виконанню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати у формі судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ "Любомльське РТП" в користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 05 травня по 01 листопада 2013 року в розмірі 7716 (сім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 72 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення про стягнення місячної заробітної плати в розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) звернути до негайного виконання.

Стягнути з ПрАТ "Любомльське РТП" в користь держави 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Найменування - ПрАТ "Любомльське РТП"; місце знаходження: вулиця Дружби 93, місто Любомль Волинської області; код ЄДРПОУ - 03569284.

Головуючий : суддя С.С.Чишій