Вирок

від 06.02.2020 по справі 127/32319/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/32319/19

Провадження № 1-кп/127/1031/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2020 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 березня 2019 року за №12019020020000495 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого:

-04.10.2011 року вироком Староміського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29.12.2011 року вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 04.10.2011 року щодо ОСОБА_4 змінено. Виключено з вироку кваліфікуючу ознаку скоєння злочину у велику розмірі, а також додаткове покарання конфіскація майна,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , згідно обвинувального акту обвинувачується в тому, що він, маючи не зняту і не погашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 04.10.2011 року, попередньо вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні даного злочину 16.02.2017 року передано до Вінницького міського суду), 06.02.2019 року о 06:48 год., перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , а саме поруч з першим та другим під`їздами вказаного будинку, помітив урни для сміття, які накривалися металевими корзинами для сміття з попільницями. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на крадіжку вказаних металевих корзин для сміття з попільницями.

Реалізуючи свій злочинний умисел, підбурюваний жагою до легкої наживи та протиправного збагачення, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_4 вчинив крадіжку двох металевих корзин для сміття з попільницями, вартість яких станом на 06.02.2019 року згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2947/19-21 від 25.04.2019 року могла складати 808 гривень та які належать об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Юмір».

Після цього, ОСОБА_4 з викраденими металевими корзинами для сміття з місця вчинення злочину зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСББ «Юмір» матеріальної шкоди на загальну суму 808 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті він скоїв інкриміноване діяння. Суду пояснив, що дійсно перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , він помітив урни для сміття, які накривалися металевими корзинами для сміття з попільницями, які вирішив викрасти, що в подальшому і зробив. А саме, підійшов до вищевказаних металевих урн для сміття з яких зняв металеві корзини, які помістив у мішок. Після чого, покинув місце злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме здав їх на металобрухт. Цивільний позов представника потерпілого визнав в повному обсязі. Просив суд суворо його не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву, в якій просив суд провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , без його участі. Поданий цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування завданої злочином шкоди в розмірі 808 грн. підтримав та просив суд його задовольнити. Щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 виду та розміру покарання поклався на розсуд суду.

З дослідженихв судовомузасіданні доказіввбачається,що 01.03.2019року іззаявою провчинення злочинузвернувся ОСОБА_6 ,що підтверджуєтьсяпротоколом прийняттязаяви провчинене кримінальнеправопорушення від01.03.2019року.Згідно вказаноїзаяви вінпросить прийнятиміри доневідомого чоловіка,який 06.02.2019року,близько 06:48год.,за адресою:м.Вінниця,вул. Учительська, буд. 10, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, вчинив крадіжку металевих кришок до смітника у кількості 2 штук, вагою близько 3 кг, чим завдав шкоди на суму, близько 850 грн.

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 02.03.2019 року, що підтверджується витягом з ЄРДР за №12019020020000495.

Згідно протоколу огляду місця події від 01.03.2019 року та долучених до нього фото таблиць вбачається, що слідчим в присутності двох понятих було оглянуто місцевість, а саме вулицю біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та прилеглу до нього територію, зафіксовано обстановку на місці події.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2947/19-21 від 25.04.2019 року ринкова вартість досліджуваних бувших у користуванні двох металевих корзин для сміття розмірами 40x40x10см, з попільницею, станом на 06.02.2019 року, могла складати 808,00 грн.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.04.2019 року вбачається, що СД-диск з відеозаписами з камер відеоспостереження розміщених на стінах будинку за адресою: АДРЕСА_2 в момент крадіжки, а саме 06.02.2019 року, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019020020000495 та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз`яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.

Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочину та повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються, надав показання та повідомив про обставини вчинення ним злочину.

Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які суд приймає до уваги як належні, допустимі та достатні для висновків суду.

Так, суд приймає до уваги та кладе в основу вироку показання обвинуваченого, який в судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину визнав та надав добровільні показання щодо обставин вчинення ним злочину, а саме дату, часу, місця та способу вчинення злочину. Обставини вчинення крадіжки повідомлені обвинуваченим повністю узгоджуються з його показаннями в судовому засіданні.

Сукупність вказаних доказів надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого у вчиненні крадіжки є доведеною, оскільки вказані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність умислу ОСОБА_4 на заволодіння чужим майном, корисливий мотив його дій та об`єктивні дії, вчинені ним для досягнення його мети.

При визначені кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 суд дійшов до наступних висновків.

Так, відповідно до наданої прокурором в судовому засіданні усної інформації вбачається, що матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, перебувають у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області з 2017 року, судовий розгляд якого, на даний час, ще не завершений.

Згідно положень ч. 4 ст. 28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 тримається під вартою, відомостей щодо судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, яке перебуває у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області, таких як: витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань; належним чином засвідченні судові процесуальні рішення, стороною обвинувачення суду не надано, а відтак суд безпосередньо досліджує лише ті письмові докази, при визначенні кваліфікації дій обвинуваченого, які наявні в матеріалах даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України, повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» вбачається, що передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК ( 2341-14 ) вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Тому, якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки.

Крім того, згідно положень примітки 1 до ст. 185 КК України вбачається, що у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Таким чином, наявність непогашеної судимості за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 04.10.2011 року у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 263 КК України, відповідно до примітки 1 до ст. 185 КК України, кваліфікуючу ознаку повторність, у кримінальному провадженні №12019020020000495 щодо ОСОБА_4 , не утворює.

Аналіз сукупності доказів у справі та зазначених положень Постанови Пленуму Верховного Суду України свідчить, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно довідки-характеристики виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради, вих. №177 від 10.03.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання в с. Вінницькі Хутори, ОСОБА_4 помічався у вчиненні правопорушень, зловживає спиртними напоями, за місцем реєстрації не проживає. Скарг на поведінку ОСОБА_4 від жителів села до виконкому сільської ради не надходило.

Згідно довідки КЗ «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка», вих. №20/5913 від 26.11.2019 року, ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває.

Відповідно до довідки КП ВОНД «Соціотерапія», вих. №3461 від 25.11.2019 року, ОСОБА_4 на профілактичному наркологічному обліку у вказаному закладі перебував з 14.02.2011 року по 14.02.2012 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками.

Згідно довідки Вінницької ЦРЛ ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

З вимоги про судимість від 26.09.2019 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: - 04.10.2011 року вироком Староміського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29.12.2011 року вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 04.10.2011 року щодо ОСОБА_4 змінено. Виключено з вироку кваліфікуючу ознаку скоєння злочину у великому розмірі. Виключено з вироку додаткове покарання конфіскація майна призначене засудженому ОСОБА_4 в іншій частині вирок залишено без змін.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий; не працює, по місцю реєстрації характеризується негативно; без постійного місця проживання, вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочинів.

З урахуваннямнаведеного,конкретних обставинсправи,особи обвинуваченого,суд вважає,що покараннямнеобхідним ідостатнім длявиправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередженнявчинення нимнових злочинівбуде покаранняу виді арешту в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

Правила зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання встановлено у ст. 72 КК України.

Враховуючи положення ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту за період з 12.11.2019 року по дату набрання вироком законної сили.

Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні до висновку експерта №2947/19-21 від 25.04.2019 року становлять 314,00 грн.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Обговорюючи цивільний позов представника потерпілого з приводу стягнення з обвинуваченого завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 808,00 гривень, суд приймає до уваги положення ст. ст. 127, 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана юридичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Дослідивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позовні вимоги представника потерпілого ОСОБА_6 про стягнення із ОСОБА_4 завданої злочином майнової шкоди в сумі 808 гривень знайшли своє підтвердження, що підтверджується висновком експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи № 2947/19-21 від 25.04.2019 року про вартість викраденого майна, та приходить до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 65-67, 185 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.11.2019 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з дати набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 314,00 гривень.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮМІР» вісімсот вісім гривень майнової шкоди.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: СД-диск з відеозаписами з камер відеоспостереження розміщених на стінах будинку за адресою: АДРЕСА_2 в момент крадіжки, а саме 06.02.2019 року, які приєднано до матеріалів кримінального провадження №12019020020000495, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: