Постанова

від 05.02.2020 по справі 911/2047/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2020 р. Справа№ 911/2047/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

без повідомлення (виклику) сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Бел"

на рішення Господарського суду Київської області

від 30.09.2019

у справі № 911/2047/19 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Служби зовнішньої розвідки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Бел"

про стягнення 53 409,51 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Форест Бел про стягнення 53 409,51 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 674/18 на постачання товарів за державні кошти від 05.10.2018 в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені та штрафу.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2019 у справі №911/2047/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Бел" на користь Служби зовнішньої розвідки України 45 779,58 грн пені, 7 629,93 грн. штрафу та 1 862,83 грн судового збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Бел" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2019 у справі № 911/2047/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково у зв`язку з тим що, скаржник позовні вимоги визнає частково. В частині стягнення штрафу в розмірі 7 629,93 грн позовні вимоги визнає повністю, в частині пені визнає частково в розмірі 125,43 грн, в частині стягнення судових витрат позовні вимоги визнає частково.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (пені), а фактично проігнорував вимогу про врахування інтересів боржника (відповідача) та співмірності штрафних санкцій, тобто здорового глузду при формуванні позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Коротун О.М., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №911/2047/19 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Форест Бел" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Бел" на рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2019 у справі № 911/2047/19. Роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Водночас, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. (див. рішення у справі Станев проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Враховуючи практику Європейського Суду (зокрема рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012), тривалість провадження згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод здійснювалася в розумні строки.

Позиції учасників справи

Служба зовнішньої розвідки України у відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Бел" на рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2019 у справі № 911/2047/19 залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Форест Бел (постачальник) та Службою зовнішньої розвідки України (замовник) укладено договір № 674/18 на постачання товарів за державні кошти (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити запчастини до бензомоторної техніки згідно специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору (далі товар), а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Найменування предмета закупівлі відповідно до ДК 021-2015; 16820000-9 Частини для лісогосподарської техніки (п. 1.2. Договору).

За умовами п. п. 1.3., 1.4. Договору ціна, найменування (асортимент), кількість товару обумовлюється у додатку № 1 Специфікація , який додається до даного договору і є його невід`ємною частиною. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 3.2 Договору його сума складає 108 999,00 грн, у т. ч. ПДВ 20%: 18166,50 грн.

Розрахунок за товар здійснюється замовником лише за фактично отриманий товар на підставі пред`явлених постачальником рахунку на оплату та видаткової накладної (п. 4.2 Договору).

Пунктом 5.1 Договору обумовлено, що поставка товару постачальником здійснюється у визначене замовником місце поставки товару, до 15.10.2018.

Видаткові накладні на поставлений товар складаються постачальником на підставі довіреності замовника та передаються на підпис представнику замовника у момент передачі товару. Прийом товару здійснюється замовником відповідно до видаткової накладної. Датою поставки є дата отримання замовником товару від постачальника згідно видаткової накладної, підписаної сторонами (п.п. 5.4.-5.6 Договору).

Відповідно до пп. 6.3.6 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що останній набирає чинності з моменту підписання і діє щодо бюджетних зобов`язань до 31.12.2018, а стосовно інших зобов`язань, взятих сторонами за даним договором до повного їх виконання.

Між сторонами було узгоджено та підписано додаток №1 до Договору Специфікація та додаток №2 до Договору Технічні характеристики товару .

В період з 12.10.2018 по 26.11.2018 на виконання умов Договору постачальник передав, а замовник прийняв товар на загальну суму 108999,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими видатковими накладними: № РН-0000809 від 12.10.2018 на суму 77724,00 грн.; № РН-0000849 від 25.10.2018 на суму 12366,00 грн.; № РН-0000892 від 12.11.2018 на суму 6 705,00 грн.; № РН-0000921 від 26.11.2018 на суму 12204,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, замовник 10.04.2019 надіслав на адресу постачальника претензію № 5/3/654ПБ, в якій вимагав сплатити 53 409,51 грн. штрафних санкцій у зв`язку з порушенням визначених Договором строків поставки товару. Направлення вказаної претензії підтверджується долученими до позовної заяви копіями опису вкладення у цінний лист та накладної № 0311516864457 від 10.04.2019.

У зв`язку з тим, що відповідь на претензію відповідач не надав та штрафні санкції за порушення строків поставки товару не сплатив, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови Договору та положення ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, строк поставки товару є таким, що настав 15.10.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що поставки товару відбулись 12.10.2018, 25.10.2018, 12.11.2018 та 26.11.2018.

Отже, відповідач у встановлені строки свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав, прострочення виконання зобов`язання відбулося з 16.10.2018.

Скаржником вказані обставини також не заперечуються.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з умов договору № 674/18 на постачання товарів за державні кошти від 05.10.2018, виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідальність відповідача за поставку товару передбачена п. 7.2. Договору.

Так, за порушення строку поставки товару замовнику, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 1 (один) % вартості договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної вартості.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання негрошового зобов`язання у відсотках від вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові від 03.12.2013 у справі № 3-35гс13 (справа господарського суду № 908/43/13-г), стосовно того, що в разі невиконання зобов`язань з поставки товару до боржника може бути застосована пеня. На таку пеню не розповсюджується дія Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , оскільки зобов`язання з поставки товару не є грошовим.

Наведеним спростовуються твердження відповідача у відзиві стосовно того, що пеня в даному випадку мала обчислюватись виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Факт порушення строків поставки товару підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару позивачем, відповідно до п. 7.2. Договору, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення з нього пеню у загальній сумі 45779,58 грн. за період з 16.10.2018 по 26.11.2018, а також 7629,93 грн. штрафу, що становить 7% від ціни Договору, у зв`язку з порушенням строків поставки товару понад 30 днів.

Колегія суддів, перевіривши розрахунки позивача, встановила, що вони є арифметично вірними, тому вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду про задоволення позову Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю Форест Бел про стягнення 53 409,51 грн штрафних санкцій, є законним і обґрунтованим.

Інших доводів та доказів, які б могли бути підставою для скасування судового рішення у даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Бел" в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2019 у справі №911/2047/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Бел" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Бел".

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Бел" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2019 у справі № 911/2047/19 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/2047/19 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк