Ухвала

від 04.02.2020 по справі 910/1922/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/1922/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс"

про розстрочення виконання рішення суду

у справі №910/1922/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс"

про стягнення 4 204 805,38 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс"

до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

про стягнення 561 315,07 грн

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про розстрочення виконання рішення суду у справі №910/1922/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про стягнення 4 204 805,38 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про стягнення 561 315,07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019, первісний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" основну заборгованість у розмірі 4 069 260 грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 41 138 грн 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 94 406 грн 83 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 71 044 грн 70 коп.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ №910/1922/19 від 25.11.2019.

17.12.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" надійшла заява про розстрочення виконання рішення, в якій заявник просив розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/1922/19 на 12 місяців із періодичністю: 356 320,84 грн - до 26.12.2019, 356 320,84 грн - до 26.01.2020, 356 320,84 грн - до 26.02.2020, 356 320,84 грн - до 26.03.2020, 356 320,84 грн - до 26.04.2020, 356 320,84 грн - до 26.05.2020, 356 320,84 грн - до 26.06.2020, 356 320,84 грн - 26.07.2020, 356 320,84 грн - до 26.08.2020, 356 320,84 грн - до 26.09.2020, 356 320,84 грн - до 26.10.2020, 356 320,84 грн - до 26.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.19 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про розстрочення виконання рішення суду у справі №910/1922/19 до розгляду.

Подана заява про відстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що відповідач (заявник) має намір в добровільному порядку виконати рішення суду, вказавши, що частково на виконання рішення суду будуть сплачені грошові кошти в строк до 23.11.2019, 23.12.2019, 23.01.2020. Заявник посилається на скрутне матеріальне становище та наявність збиткової діяльності відповідача у відповідності до фінансових звітів за період з березня 2018 по вересень 2019 року.

Позивачем подано заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в яких позивач зазначає, що з квітня 2019 року розрахунки боржника через власні рахунки в банківських установах не здійснюються; відповідач вчиняє дії для уникнення виконання зобов`язання перед кредиторами.

Розглянувши подану боржником (заявником) заяву суд приходить до висновку про відмову в її задоволені з огляду на наступне.

Згідно ст. 160 ГПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

В основу судової ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Заявник, як на підставу задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, посилався на те, що він має намір здійснити оплату боргу, стягнутого згідно з рішенням суду, зокрема, у строк до 23.11.2019 в сумі 12462129,00 грн, у строк до 26.12.2019 в сумі 356 320,84 грн , у строк до 26.01.2020 в сумі 356 320,84 грн.

В той же час на час розгляду даної заяви про розстрочення виконання рішення суду заявником не надано суду доказів часткової сплати коштів на виконання рішення суду, що не підтверджує доводи заявника про наявність наміру добровільного виконання рішення суду, а подання даної заяви про розстрочку виконання рішення суду може бути розцінено судом як затягування примусового виконання рішення суду. Суд зазначає, що долучені заявником виписки по рахунку позивача, відкритими в Акціонерному товаристві Райффайзен Банк Аваль містять призначення платежу внесок на здійснення спільної діяльності , сплата згідно ухвали №910/1510/19 вид.12.02.19 Господарським судом міста Києва . Таким чином, долученими заявником вищезазначеними виписками не підтверджується здійснення заявником часткової оплати на виконання рішення суду.

Суд не приймає в якості належних доказів на підтвердження наявності скрутного матеріального стану долучені заявником фінансові звіти за період з березня 2018 по вересень 2019 року, оскільки такими фінансовими звітами не підтверджується збитковість діяльності відповідача станом на час розгляду даної заяви у лютому 2020 р.

Одночасно з цим, як недостатність/відсутність коштів у відповідача не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення може бути розстрочено.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Таким чином, заявник не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у нього обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, доказів на підтвердження скрутного матеріального становища боржника матеріали заяви не містять, доказів того, що у відповідача відсутні кошти на рахунках в банках матеріали заяви також не містять.

Враховуючи наведене суд вважає, що заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для розстрочки виконання рішення суду, тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1922/19 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1922/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 ГПК.

Суддя Л. М. Шкурдова