УХВАЛА
05 лютого 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.002868
адміністративне провадження №К/9901/3446/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Карат-Мікро до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення, податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Карат-Мікро звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0174271311 від 03 травня 2018 року (про накладення штрафу у розмірі 10% в сумі 1617,97 грн. та нарахування пені у розмірі 0,1% в сумі 152,87 грн. (разом на загальну суму 1770,84 грн.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску), податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 03 вересня 2018 року №0225971221 (про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 1482,90 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на 15 днів і менше та за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 16 до 30 днів - штрафу у розмірі 20% у сумі 109,20 грн. (всього наа суму 1592,10 грн.)), податкових повідомлень-рішень Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області від 06 березня 2019 року №0019475012 (яким за порушення строків сплати грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1592,10 грн. до позивача було застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 159,21 грн.) та №0019485012 (яким за порушення строків сплати грошового зобов`язання з ПДВ на суму 638 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 127,60 грн.); стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь ТОВ Науково-дослідне підприємство Карат-Мікро 69600,00 грн. на відшкодування збитку, завданого неправомірними рішеннями та бездіяльністю відповідача, і сплачених 1770,84 грн. штрафу та пені.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано: рішення Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0174271311 від 03 травня 2018 року; вимогу Головного управління ДФС у Львівській області №2622-50 від 24 жовтня 2018 року; податкове повідомлення-рішення Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області №0019485012 від 06 березня 2019 року; в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області №0019475012 від 06 березня 2019 року, податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0225971221 від 03 вересня 2018 року, стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Карат-Мікро 69600,00 грн. на відшкодування збитку, 1770,84 грн. штрафу та пені - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2018 року №0225971221 та від 06 березня 2019 року №0019475012; в решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року залишено без змін.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, контролюючий орган подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу (зареєстровану в автоматизованій системі діловодства суду 31 січня 2020 року) з вимогою про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
В той же час статтею 129 Конституції України до однієї з основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини 1 якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак, лише у визначених законом випадках.
В свою чергу відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За приписами пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Кодексі адміністративного судочинства України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Враховуючи викладене та зважаючи, що предметом даного позову є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Карат-Мікро до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення, податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2020 |
Оприлюднено | 07.02.2020 |
Номер документу | 87421847 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сасевич Олександр Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сасевич Олександр Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні