Рішення

від 27.01.2020 по справі 905/1676/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2020 Справа № 905/1676/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Міське управління капітального будівництва , м.Маруполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Класик , м. Київ

про стягнення попередньої оплати за договором №155/2018 від 05.11.2018 у сумі 1808357,81грн та пені у сумі 60296,44грн

Представники учасників справи:

від позивача: Дмитроняк А.С. - адвокат на підставі ордеру ДН№078817 від 15.10.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДН№5332 від 30.01.2019

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство Міське управління капітального будівництва , м.Маруполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Класик , м. Київ, про стягнення попередньої оплати за договором №155/2018 від 05.11.2018 у сумі 1808357,81грн, пені у сумі 60296,44грн, всього 1868654,25грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №155/2018 від 05.11.2018 в частині невиконання зобов`язань зі своєчасного повернення суми попередньої оплати, цільове використання якої не було підтверджено відповідними актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт і витрат за формою КБ-3, що також стало підставою для нарахування пені.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що частина суми попередньої оплати була витрачена на закупівлю матеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт.

Справу розглянуто судом в порядку загального позовного провадження. Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 27.09.2019; підготовче засідання призначене на 15.10.2019 з подальшим відкладанням на 31.10.2019, 19.11.2019 та 10.12.2019; ухвалою суду від 19.11.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 26.12.2019; ухвалою суду від 10.12.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.12.2019 з подальшим оголошенням перерви у судовому засіданні до 16.01.2020 та 27.01.2020 відповідно.

У судове засідання 27.01.2020 з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги. Відповідач у засідання суду представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на спливання встановленого ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи та зважаючи на те, що під час розгляду справи судом сторонам було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.11.2018 між Комунальним підприємством Міське управління капітального будівництва (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПБК Класик (підрядник) був укладений договір підряду №155/2018 (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами №1 від 12.11.2018, №2 від 16.11.2018, №3 від 04.12.2018, №4 від 12.12.2018, №5 від 05.04.2019).

Як визначено п.1.1 договору підрядник прийняв на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації по об`єкту: Будівництво майданчиків: спортивного із штучним покриттям, універсального, з антивандальними тренажерами та воркаут при СШ №4, вул.Сеченова, 51а у Кальміуському районі м. Маріуполя , а замовник прийняти та оплатити такі роботи. Код ДК 021:2015:45000000-7 (будівельні роботи на поточний ремонт).

Обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються затвердженою проектно-кошторисною документацією та доданими до договору календарним рафіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід`ємною частиною договору (п.1.5 договору).

Джерело фінансування: кошти міського бюджету (п.1.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору ціна договору складає 6473000,00грн, у тому числі ПДВ 1078833,33грн. Договірна ціна складається згідно з Правилами визначення вартості будівництва - ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013.

Згідно з п.3.3 договору в редакції додаткової угоди №5 від 05.04.2019 обсяг робіт, який належить виконати у 2019, визначений згідно з виділеними бюджетними коштами і складає 6473000,00грн, у тому числі ПДВ 1078833,33грн, за рахунок коштів міського бюджету, що відповідає додатку №2 до додаткової угоди 5 від 05.04.2019 План фінансування до договору підряду №155/2018 від 05.11.2018 .

Розрахунки за договором проводяться шляхом надання попередньої оплати та оплати за фактично виконані роботи (п.4.1 договору).

Умовами п.4.2 договору в редакції додаткової угоди №5 від 05.04.2019 визначено, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 27.12.2001 року № 1764 та згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 23.04.2014 № 117, замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі 30% від вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання попередньої оплати, впродовж поточного бюджетного року. По закінченні тримісячного терміну, невикористані суми попередньої оплати повертаються замовникові. Підрядник зобов`язується надати акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 для перевірки та підтвердження цільового використання попередньої оплати.

Облік та оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2в, і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ-3 (п.4.3 договору).

Строки виконання робіт погоджено сторонами в розділі 5 договору. Так, згідно з п.5.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 16.11.2018 строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору і становлять: початок робіт: 15 листопада 2018; закінчення робіт: 31 травня 2019.

Підрядник приступає до виконання робіт з моменту отримання попередньої оплати. Якщо підрядник отримав оплату після передбаченого в договорі строку початку виконання робіт, підрядник може внести відповідні зміни до календарного графіку виконання робіт і затвердити їх у замовника (п.5.3 договору).

Замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін до календарного графіку виконання робіт (п.5.5 договору).

12.12.2018 сторони підписали додаткову угоду №4, якою визначили, що у зв`язку з неможливістю виконання робіт за несприятливих погодних умов сторони дійшли згоди призупинити виконання робіт з 12.12.2018 до утворення сприятливих погодних умов.

У зв`язку з утворенням сприятливих погодних умов, сторони дійшли згоди поновити виконання робіт за договором з 08.04.2019, підписавши додаткову угоду №5 від 05.04.2019.

Враховуючи призупинення виконання робіт за договором, у період з 12.12.2018 по 07.04.2019, що складає 117 календарних днів, сторони дійшли згоди продовжити строк виконання робіт за договором до 25.09.2019, відраховуючи від дати закінчення робіт за договором (31.05.2019) 117 календарних днів, та викласти п.5.1 договору в наступній редакції: Строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору і становлять: початок робіт - 15.11. 2018; закінчення робіт - 25.09.2019 , що співпадає з відомостями календарного графіку виконання робіт, викладеному в редакції додатку №1 до додаткової угоди №5 від 05.04.2019 до договору №155/2018 від 05.11.2018.

Згідно з пп. 6.3.17 п.6.3 договору підрядник зобов`язаний забезпечити цільове використання коштів, виділених як попередня оплата для виконання робіт по договору.

Відповідно до п.7.2 договору у випадку невиконання підрядником зобов`язання, передбаченого у пункті 4.2 договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов`язання і повертає невикористані кошти з урахуванням індексу інфляції.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань сторонами до повного виконання зобов`язань за договором (п.10.1 договору).

У виконання умов договору підряду №155/2018 від 05.11.2018 позивачем на користь відповідача на підставі рахунку-фактури №СФ-0000002 від 24.04.2019 платіжним дорученням №95 від 26.04.2019 був перерахований аванс (попередня оплата) на загальну суму 1941900,00грн; платіж проведено 02.05.2019, про що свідчить відмітка управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області (арк. справи 144). Отримання попередньої оплати у розмірі 1941900,00грн відповідачем визнається.

Відповідач, в свою чергу, розпочав та виконав, а позивач прийняв без зауважень підрядні роботи на суму 133542,19грн, що вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2019 та б/н за липень 2019 від 30.07.2019 за формою Кб-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 №68 за травень 2019 та №123 за липень 2019 (арк. справи 54-73) .

Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 підписані повноважними представниками сторін без зауважень щодо обсягу та якості робіт, містять посилання на договір №155/2018 від 05.11.2018, внаслідок чого, враховуючи приписи положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, приймаються судом як такі, що підтверджують належне виконання підрядником робіт на суму 133542,19грн.

Як зазначає позивач, інші будівельні роботи за договором від 05.11.2018 №155/2018 відповідачем виконані не були. Використання решти грошових коштів у розмірі 1808357,81грн, одержаних відповідачем в якості попередньої оплати, є таким, що не підтверджене актами виконаних підрядних робіт ф.Кб-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт ф.Кб-3.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №496513 від 18.06.2019, в якій зазначив про необхідність підтвердження до 02.08.2019 цільове використання повного обсягу наданих попередніх оплат або повернути на рахунок замовника суми попередньої оплати. Листом від 06.08.2019 №06-244-03 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору підряду №155/2018 від 05.11.2018, вимагав повернення попередньої оплати, цільове використання якої не підтверджене.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, розглядаючи який, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Проаналізувавши укладений між сторонами договір №155/2018 від 05.11.2018, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, у виконання п.4.2 договору №155/2018 від 05.11.2018 позивач сплатив відповідачу попередню оплату у розмірі 1941900,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №95 від 26.04.2019.

В свою чергу, відповідач у травні та липні 2019 частково виконав роботи за договором на суму 133542,19грн, про що сторонами складені та підписані без зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2019 та б/н за липень 2019 від 30.07.2019 за формою Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 №68 за травень 2019 та №123 за липень 2019.

Як зазначалось, зобов`язання щодо повернення наданої попередньої оплати врегульовано п.4.2 договору в редакції додаткової угоди №5 від 05.04.2019, відповідно до якого згідно Постанови Кабінету Міністрів від 27.12.2001 року № 1764 та згідно Постанови Кабінету Міністрів від 23.04.2014р. № 117, замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі 30% від вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання попередньої оплати, впродовж поточного бюджетного року. По закінченні тримісячного терміну, невикористані суми попередньої оплати повертаються замовникові. Підрядник зобов`язується надати акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 для перевірки та підтвердження цільового використання попередньої оплати.

З урахуванням того, що попередня оплата за договором №155/2018 від 05.11.2018 у розмірі 1941900,00грн, згідно з відміткою казначейської служби на платіжному дорученні №95 від 26.04.2019 була перерахована відповідачу 02.05.2019, відповідач мав підтвердити її використання у строк до 02.08.2019, у зв`язку з чим граничним терміном повернення невикористаної суми попередньої оплати за умови відсутності підтверджуючих її використання документів є 02.08.2019.

Між тим, обставини справи свідчать, що відповідач не надав акти виконаних робіт ф.Кб-2в та довідки про вартість виконаних робіт ф.Кб-3, які б підтверджували цільове використання коштів попередньої оплати в сумі 1808357,81грн. Доказів повернення позивачу невикористаної суми попередньої оплати матеріали справи також не містять.

Посилання відповідача на те, що в авансові кошти були витрачені за цільовим призначенням на закупівлю будівельних матеріалів та обладнання, суд не бере до уваги, оскільки в 4.2, 4.3 договору сторони чітко встановили строк реалізації та підтвердження реалізації відповідачем суми авансу, визначивши, що саме акти приймання виконаних робіт ф.Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф.Кб-3 є документами, що підтверджують використання авансу, тобто відповідач мав надати докази виконання робіт на суму попередньої оплати, а не докази придбання матеріалів. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №922/1119/18.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення замовнику невикористаної суми попередньої оплати у погоджений умовами договору №155/2018 від 05.11.2018 строк є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Вказане зумовлює висновок суду, що відповідач згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем робіт на суму отриманої попередньої оплати за договором підряду №155/2018 від 05.11.2018, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 1808357,81грн, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 60296,44грн, нарахованої на підставі п.7.2 договору №155/2018 від 05.11.2018 за період з 03.08.2019 по 12.08.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з приписами ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Як встановлено ст.549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Заявлену до стягнення пеню у сумі 60296,44грн, позивачем нараховано на підставі п.7.2 договору №155/218 від 05.11.2018, за умовами якого у випадку невиконання підрядником зобов`язання, передбаченого у пункті 4.2 договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов`язання і повертає невикористані кошти з урахуванням індексу інфляції.

Як встановлено судом, відповідач прийняв на себе зобов`язання повернути суму попередньої оплати замовникові за умови відсутності підтверджуючих її використання документів, у строк визначений п.4.2 договору - по закінченню тримісячного терміну, граничним терміном повернення невикористаної суми попередньої оплати є 02.08.2019, у зв`язку з чим за вимогами ст.253 Цивільного кодексу України першим днем порушення строку виконання зобов`язання з повернення невикористаної суми попередньої оплати, з якого можливо нарахування штрафних санкцій, є 03.08.2019.

За результатом проведеної судом перевірки, судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені від суми договору (п.3.1 договору), що є безпідставним з огляду на те, що пеня розраховується від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, як це встановлено ст.549 Цивільного кодексу України, а саме від невикористаної суми попередньої оплати - 1808357,81грн.

Суд також зазначає, що питання відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , ст. 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено вказаним Законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено за подвійною обліковою ставкою Національного банку України та виходячи саме від суми простроченого платежу.

За розрахунком суду, здійсненого за заявлений період, виходячи з суми несвоєчасно виконаного зобов`язання (1808357,81грн - невикористана сума попередньої оплати), належним розміром пені є 16844,98грн. Отже, заявлені позовні вимоги про стягнення пені у сумі 60296,44грн підлягають задоволенню частково у розмірі 16844,98грн, решта вимог щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 28029,81грн (1,5% ціни позову), покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 14400,00грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що під час закриття підготовчого провадження у справі 10.12.2019 та призначення справи до судового розгляду по суті представником позивача наголошувалось про відсутність інших, крім судового збору, витрат позивача до розподілу між сторонами за розгляду справи. Під час розгляду справи по суті у засіданнях 26.12.2019 та 16.01.2020 позивач також не заявляв вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. Вказані витрати були заявлені представником позивача лише у засіданні суду 27.01.2020, отже, позицію з цього приводу відповідачем, явку якого у судове засідання суд обов`язковою не визнавав, висловлено не було.

Разом з тим, позивач наполягав на розподілі витрат на правничу допомогу саме під час вирішення судом спору по суті. Повідомлень про подання доказів понесення витрат після ухвалення рішення суду в порядку, визначеному ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, позивачем заявлено не було; у судовому засіданні 27.01.2020 представник позивача зазначив про подання всіх наявних доказів. Отже, вирішуючи питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідачем до матеріалів справи надано засвідчені представником позивача копії договору про надання правничої допомоги №2019/04/19 від 19.04.2019; додатку №1 до договору про надання правничої допомоги; зроблені електрографічним способом незасвідчені копії актів №3/11 від 29.11.2019, №1/10 від 31.10.2019 та №2/12 від 30.12.2019 прийому-передачі наданих послуг по договору про надання правничої допомоги №2019/04/19 від 19.04.2019; рахунків-фактур №63 від 30.12.2019, №33 від 31.10.2019, №47 від 29.11.2019; платіжних доручень №679 від 26.12.2019, №598 від 02.12.2019.

Разом з тим, за приписами ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженої наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Надані позивачем копії документів, в якості доказів понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: незасвідчені копії актів №3/11 від 29.11.2019, №1/10 від 31.10.2019 та №2/12 від 30.12.2019 прийому-передачі наданих послуг по договору про надання правничої допомоги №2019/04/19 від 19.04.2019; рахунків-фактур №63 від 30.12.2019, №33 від 31.10.2019, №47 від 29.11.2019; платіжних доручень №679 від 26.12.2019, №598 від 02.12.2019, не відповідають наведеним вимогам ДСТУ 4163-2003, отже, не можуть бути розцінені судом в якості письмових доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про непідтвердження позивачем належними доказами понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу, що призводить до відсутності підстав для стягнення таких витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Міське управління капітального будівництва , м. Маруполь, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Класик , м. Київ, про стягнення попередньої оплати за договором №155/2018 від 05.11.2018 у сумі 1808357,81грн та пені у сумі 60296,44грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Класик (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81А, оф.302-303, код ЄДРПОУ 37027342) на користь Комунального підприємства Міське управління капітального будівництва (87535, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Купріна, 23А, код ЄДРПОУ 04011733) суму попередньої оплати за договором №155/2018 від 05.11.2018 у сумі 1808357,81грн, пеню у сумі 16844,98грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 27378,04грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 27.01.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова