Рішення

від 30.01.2020 по справі 909/1236/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2020 Справа № 909/1236/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

секретар судового засідання Тузін Г.П.

За участю:

представника позивача Котиса В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРТІАГРО", вул. Гетьмана Мазепи, буд.10, оф. 504, м. Тернопіль, 46009

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Грушевського с.Чесники, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77042

про стягнення 342300,00 грн. - боргу; 103 246,82 грн. - 18% річних; 11 872,65 грн. - 3% річних; 33 248,74 грн. - інфляційних втрат,

встановив, що ТОВ "ФЕРТІАГРО" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Грушевського про стягнення 342300,00 грн. - боргу; 103246,82 грн. - 18% річних; 11872,65 грн. - 3% річних; 33248,74 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору поставки №ФА22/03-2018/3, не виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті отриманого товару в строки обумовлені договором. В підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії: договору поставки №ФА22/03-2018/3 від 22.03.2018, акту звіряння взаєморозрахунків, специфікації від 22.03.2018, рахунку на оплату №34 від 13.04.2018, видаткових накладних №60 від 17.04.2018, №42 від 20.04.2018, платіжного доручення №1599 від 20.07.2018, претензії №2 від 05.04.2019, листа №17/05/19 від 17.05.2019, рахунку на оплату№233 від 11.11.2019 та загальний розрахунок суми позовних вимог.

За несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачу нараховано 18% річних; 3% річних та 33 248,74 грн. - інфляційних втрат.

19.11.2019, Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 17.12.2019 та витребував документи необхідні для розгляду справи, зокрема, зобов`язав позивача подати суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, долучених до позовної заяви, а відповідача направити суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

17.12.2019, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №909/1236/19 до судового розгляду справи по суті на 16.01.2020

16.01.2020, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 30.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, письмового відзиву на позов не направив, хоча про час та дату судових засідань був повідомлений належним чином ухвалами суду, направленими за його юридичною адресою, про що свідчать відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотному боці ухвал.

Відповідно до ч. 1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд, враховуючи приписи ст.178 ГПК України, зокрема, право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав представника позивача та вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне:

22.03.2018, між ТОВ "ФЕРТІАГРО" (надалі - постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. М. Грушевського (надалі - покупець) укладено договір поставки №ФА22/03-2018/3, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити на умовах цього Договору мінеральні добрива (надалі - товар). (п.1.1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що кількість, номенклатура, ціна, терміни та умови поставки кожної окремої партії Товару, що постачається за даним договором, визначається у специфікаціях, що є додатками до Договору і з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками становить його невід`ємну частину.

Відповідно до п.2.1. Договору, покупець здійснює оплату вартості товару шляхом банківського перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури Постачальника в терміни і на умовах згідно специфікацій/Додатків до цього Договору.

Згідно п.1 Специфікації, вартість товару складає 492300,00 грн.

Покупець оплачує вартість товару наступним чином: - часткова передоплата в розмірі 30% від вартості Товару, зазначеного в Специфікації та згідно виставленого рахунку постачальником, здійснюється протягом 1 банківського дня з моменту підписання сторонами Специфікації на партію товару та виставленого постачальником рахунку для здійснення передоплати. - Остаточний розрахунок в розмірі 70% від вартості товару, зазначеного в Специфікації, здійснюється до 15.09.2018 року з моменту підписання сторонами Специфікації на партію товару (п.2 Специфікації).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов`язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи, зокрема, з видаткових накладних №60 від 17.04.2018, №42 від 20.04.2018, вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання згідно договору, поставив товар на суму 492300 грн.

Однак, відповідач, як стверджує позивач та підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 18.10.2019, оплатив товар частково на суму 150000 грн.

Враховуючи викладене та те, що відповідач доводів позивача належними і допустимими доказами не спростував, доказів в підтвердження оплати товару в повному обсязі не подав, вимога позивача про стягнення з відповідача 342300,00 грн. - заборгованості є обґрунтованою.

Щодо вимоги в частині стягнення 103246,82 грн. - 18% річних за користування чужими грошовими коштами; 11872,65 грн. - 3% річних; 33248,74 грн. - інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення строків платежу більше чим на 5 календарних днів, покупець сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25 % річних за кожен день прострочення.

Відповідно до п.11 Специфікації (додатку №1 до Договору), у разі прострочення остаточного розрахунку в розмірі 70% від вартості товару, покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 18% річних з урахуванням ПДВ за весь період користування відстрочкою платежу, при цьому відповідна штрафна санкція передбачена в п.5.3. Договору не застосовується. При цьому, нарахування відсотків слід проводити з урахуванням строків виконання зобов"язання обумовлених п. 2 Специфікації.

. Приписами ч.5 ст.694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно ст. 625 ЦК України, якими встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правомірність одночасного стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат та 3% річних, підтверджується і викладеною у відповідних постановах Верховного Суду від 18.12.2018 по справі №908/639/18 та від 22.01.2020 по справі №910/5174/19 позицією.

При перерахунку здійсненого судом самостійно, судом встановлено, що до стягнення підлягають 79903,09 грн. - 18% річних; 11872,65 грн. - 3% річних та 25735,64 грн. - інфляційних втрат.

Згідно вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13600 грн. підтверджується договором про надання правової допомоги №8 від 10.09.2019, ордером на надання правової допомоги №039695 від 11.11.2019, актом приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2019 та квитанцією до прибуткового касового ордера №2.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Грушевського (с. Чесники, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77042, код ЄДРПОУ 20536228) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРТІАГРО" (вул. Гетьмана Мазепи, буд.10, оф. 504, м. Тернопіль, 46009, код ЄДРПОУ 41444937) 342300,00 (триста сорок дві тисячі триста гривень) - основного боргу; 79903,09 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот три гривні дев`ять копійок) - 18% - річних; 11 872,65 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні шістдесят п`ять копійок) - 3% річних; 25735,64 (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень шістдесят чотири копійки) - інфляційних втрат, 6897,17 (шість тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень сімнадцять копійок - судового збору та 12744,73 (дванадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні сімдесят три копійки) - витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.

Повне рішення складено 0 7.02.2020