Ухвала

від 03.02.2020 по справі 916/3226/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3226/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників:

від позивача: Єрємєєва К.С. (на підставі довіреності);

від відповідача: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вікінг» вх. ГСОО №2-130/20 від 03.02.2020р. про відвід судді Невінгловської Ю.М., подану по справі №916/3226/19

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вікінг» (65058, м. Одеса, провулок Ботанічний, 4, кв. 24)

про стягнення 460831,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 31.10.2019 року позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною вх. ГСОО №3313/19 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вікінг» , в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 460831,97 грн., з яких: 425974,38 грн. - неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди та 34857,59 грн. - заборгованість з компенсації податку на землю, а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди №116/1999/ГоловКЕУ, оскільки відповідач після закінчення терміну дії договору майно передане в орендне користування не повернув. Водночас, позивач стверджує, що відповідне приміщення, яке було передано в орендне користування відповідачу є нерухомим військовим майном, яке належить Міністерству оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса. При цьому позивач вказує, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2019 року по справі №916/1962/18, яке набрало законної сили, було задоволено позов КЕВ м. Одеса до ТОВ фірми „Вікінг» про зобов`язання звільнити та повернути військове нерухоме майно у вигляді КТП за ГП №18 загальною площею 84,0 кв.м, яке розташоване за адресою вул. Армійська, буд. 17, м. Одеса, у зв`язку із закінченням 27.12.2017 року терміну дії договору оренди. Однак, як стверджує позивач, наразі зазначене рішення суду не виконано, майно не повернуто, а відповідач продовжує його використовувати, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду про стягнення неустойки на підставі ст. 785 ЦК України та заборгованості з компенсації податку на землю.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3226/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.12.2019 року.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року підготовче засідання, відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 20.12.2019 року.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 03.01.2020 року.

02.01.2020 року до суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи вх. ГСОО №83/20 та клопотання про призначення колегіального розгляду справи вх. ГСОО №87/20 за результатами розгляду яких у судовому засіданні від 03.01.2020 року судом було відмовлено, про що зазначено в протоколі судового засідання.

У судовому засіданні від 03.01.2020 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 03.02.2020 року.

28.01.2020 року представник відповідача частково ознайомився з матеріалами справи про що ним здійснено відповідну відмітку на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи вх. ГСОО №1153/20 від 17.01.2020 року.

03.02.2020 року до суду представником відповідача було подано заяву вх. ГСОО №2-130/20 про відвід судді Невінгловської Ю.М. від розгляду справи та передачі справи на розгляд іншого суду. В обґрунтування поданої заяви, відповідач посилається на те, що ним під час розгляду справи заявлялись клопотання з приводу колегіального розгляду справи та здійснення належного дослідження всіх обставин та доказів по справі, відповідно до норм діючого законодавства. Натомість, суддя Невінгловська Ю.М. призначила справу до розгляду по суті без заслуховування думки як відповідача так і його адвоката, не надала відповідної можливості щодо звернення до суду із клопотаннями та заявами з приводу витребування доказів та з інших процесуальних питань, чим, за твердженням заявника порушила права відповідача. Таким чином відповідач вважає, що суддею порушено принцип змагальності сторін, що передбачений ст.7 ГПК України, в зв`язку з чим, за його думкою, ставлення судді Невінгловської Ю.М. є упередженим та суперечить ч.1 ст. 2 ГПК України, у заявника наявні сумніви щодо об`єктивності судді при розгляді справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вікінг» про відвід судді, суд вказує таке:

За змістом частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 цієї ж статті Кодексу залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників справи, у тому числі, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Згідно з ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як вбачається з поданої представником відповідача заяви про відвід подана з мотивів відмови судді у задоволенні клопотання про призначення справи до колегіального розгляду, з зазначенням в якості підстави пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас, згідно з імперативною нормою ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу судді.

Натомість, чинним законодавством передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень під час розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (окремо або разом із судовим рішенням), тобто в процесуальний спосіб, а не шляхом заявлення відводів суду.

При цьому, суд звертає увагу, що заяву про відвід було подано адвокатом Возіян А.А., який в силу зазначеного статусу є особою, що має бути цілком обізнана з положеннями процесуального законодавства, зокрема ч.3 ст.38 ГПК України, щодо встановлених процесуальних строків на подання заяви про відвід.

Так, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач - ТОВ фірма "Вікінг" отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.11.2019р. - 14.11.2019р., між тим, а ні протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, а ні до початку підготовчого засідання вмотивований відвід даним учасником справи заявлений не був. Крім того, після подання 02.01.2020р. клопотання про колегіальний розгляд справи та розгляду даного клопотання у судовому засіданні 03.01.2020р. відповідачем також не було заявлено вмотивованого відводу, чим пропущено строки, передбачені ч. 3 ст. 38 ГПК України. Навіть, якщо припустити, що представнику відповідача стало відомо про відмову у задоволенні його клопотання лише 29.01.2020р. - після ознайомлення з матеріалами справи, він не подав вмотивований відвід протягом двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу, як то передбачено ч. 3 ст. 38 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, за переконанням суду, подання заяви про відвід судді поза межами встановлених ст. 38 ГПК строків, зміст якої зводиться до незгоди із прийнятим процесуальним рішенням щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення справи до колегіального розгляду, є зловживанням процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке свідчить про вчинення дій, спрямованих на перешкоджання розгляду справи та її безпідставне затягування.

При цьому суд зазначає, що процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.

Суд вважає, що заявлення відводу у цій справі є нічим іншим як спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому, внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства.

Згідно з частинами 3, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Оскільки подання представником відповідача заяви про відвід судді Невінгловської Ю.М. у цій справі визнано судом зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання розгляду справи, суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду.

Аналогічних висновків щодо залишення завідомо безпідставних заяв про відвід без розгляду дійшов також Верховний суд при розгляді справи №910/2968/18 (постанова від 18.12.2018р.)

За змістом пункту 2 частини 1 статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вікінг» за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4204,00 грн.

Керуючись статтями 35, 38-39, 42-43, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати подання Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Вікінг» заяви про відвід судді Невінгловської Ю.М. у справі №916/3226/19 зловживанням процесуальними правами.

2.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вікінг» про відвід судді Невінгловської Ю.М. залишити без розгляду.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вікінг» (65058, м. Одеса, провулок Ботанічний, 4, кв. 24; код ЄДРПОУ 20993888) в дохід Державного бюджету штраф у сумі 4204 /чотири тисячі двісті чотири/грн.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Повний текст ухвали складено 06 лютого 2020 р.

Ухвала набрала законної сили 03.02.2020р. та може бути оскаржена в частині стягнення штрафу в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.

Суддя Ю.М. Невінгловська