Ухвала

від 06.02.2020 по справі 947/2066/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2066/20

Провадження № 1-кс/947/1071/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12020160000000082 від 03.02.2020, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що 03.02.2020, до чергової частини ГУ НП в Одеській області надійшло повідомлення правоохоронних органів, про те, що 03.02.2020, у період часу з 02 години 00 хвилин по 02 годину 45 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлені особи, використовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я в момент спричинення, заволоділи майном потерпілих, після чого з місця злочину зникли.

Відомості про вказану подію 03.02.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160000000082 за ознаками скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

В ході проведення першочергових слідчих ( розшукових) дій, по гарячих слідах, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення затримані наступні особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Також під час досудового розслідування 03.02.2020 слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 за участю співробітників управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НПУ, після безпосереднього скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено обшукза фактичним місцемпроживання останньогоза адресою: АДРЕСА_2 .Під часпроведення обшукувказаної квартиривиявлено тавилучено зазначене у клопотанні майно.

Оскільки вилучені речі та документи є речовими доказами у кримінальному провадженні, та з метою збереження речових доказів, з`ясування всіх обставин скоєння кримінального правопорушення та проведення необхідних слідчих дій, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Слідчий в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що вилучені речі не мають значення для даного кримінального провадження.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцієюУкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавстваУкраїни і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами.

Як вбачається з поданого клопотання, особи, які можуть бути причетними до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення були затримані по гарячим слідам. Крім того, уповноваженими посадовими особами було проведено особистий обшук таких осіб, в результаті проведення якого було виявлено та вилучене відповідне майно.

Згідно поданого клопотання, в результаті проведення обшуку було вилучено речі, які мають суттєве значення для даного кримінального провадження. Крім того, згідно долученої до клопотання постанови про визнання вилученого майна речовими доказами в рамках даного кримінального провадження від 03.02.2020 року, вилучені речі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя не може погодитися з вказаними доводами сторони обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення в поданому клопотанні та в судовому засіданні не було доведено, що вилучене майно відповідає категорії речових доказів, оскільки таке майно могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, що наявна необхідність в забезпеченні його збереження, як і не доведена належність такого майна ОСОБА_6 .

Зокрема, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, при цьому особи, які можуть бути причетними до вчинення такого кримінального правопорушення уповноваженими особами по гарячим слідам були затримані, належне останнім майно було вилучено. Крім того, фактично, в рамках даного кримінального провадження, згідно обставин як вони викладені у клопотанні, відбулося заволодіння грошовими коштами. Будь-які відомості в частині того, що вилучені за вказаною у клопотанні адресою мобільні телефони можуть містити будь-якого роду важливу для даного кримінального провадження інформацію, як і обґрунтування та належне доведення факту користування такими телефонами особою, яка була затримана ні клопотанні, ні в долучених до такого клопотання матеріалах не містяться. В чому наявна необхідність в накладенні арешту на зв`язку ключів, як і взагалі будь-яке обґрунтування, що це за ключі, подане слідчому судді клопотання також не містить.

Аналогічним чином, слідчому судді жодним чином не видається зрозумілим, в чому полягає необхідність в накладенні арешту на коробки з-під телефонів, слоти від сім-карт, чохол та печатки, оскільки жодне належне та достатнє обґрунтування, за винятком можливого збереження не зрозумілої для слідчого судді слідової інформації на таких речах стороною обвинувачення в рамках розслідуваного кримінального правопорушення не доведено.

За таких обставин, враховуючи завдання кримінального провадження, завдання слідчого судді, а також загальні засади, передбачені ст. 7 КПК України, не доведеність стороною обвинувачення необхідності накладення арешту майна та в цілях не порушення гарантованого та забезпеченого Конституцією України права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання є в повній мірі необґрунтованим, правові підстави зазначені в поданому клопотанні є недоведеними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Таким чином, керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенніклопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_3 ,яке погодженопрокурором відділупрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_5 про арештмайна врамках кримінальногопровадження №12020160000000082від03.02.2020,заправовоюкваліфікацією кримінальногоправопорушення,передбаченогоч.3ст.187ККУкраїни відмовити.

Тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме:

- зв`язка ключів у кількості 10 одиниць та два магніти; - мобільний телефон «Nokia», imei НОМЕР_1 , без сім картки; - мобільний телефон «Nomi», imei НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , без сім картки; - мобільний телефон «Astro», imei НОМЕР_4 , НОМЕР_5 без сім картки; - мобільний телефон «Fly»,imei НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , без сім картки; - мобільний телефон «Prestigio»,imei НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , без сім картки; - мобільний телефон «Samsung», modelSCH-U365, без сім картки; - мобільний телефон «Nokia», в корпусі чорного кольору, з розбитим екраном; - мобільний телефон «XiaomiM1803E7SG»; - коробка з-під телефону «XiaomiRedmi», imei НОМЕР_10 ; - слоти від сім-карт з номерами: НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; - коробка з під телефону «PrestigioWizeC1», imei НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; - печатка ТОВ «Юлан», ід. Код НОМЕР_16 ; - печатка ТОВ «Юлан» ЄДРПОУ 32971414 - чохол з тканини чорного кольору повернути особі, в якої воно було вилучено.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1