Ухвала

від 21.01.2020 по справі 265/946/16-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 265/946/16-ц

Провадження № 4-с/265/6/20

У Х В А Л А

21 січня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С. С.,

при секретарі судового засідання Лапоног Т.Г.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Циклаурі К.В. щодо зняття арешту,

за участю:

державного виконавця Капустинської О.А.

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Циклаурі К.В. щодо зняття арешту, в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/265/706/16, виданого 02.07.2016 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя, накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.08.2016 року у виконавчому провадженні №51869295. Скарга обґрунтована тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 25 травня 2016 року було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу, 3% річних та індексу інфляції, а саме стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 05.06.2014 року в сумі 120 000,00 грн., інфляційних витрат 73844,40 грн., 3% річних 5552,88грн., а всього 199397,28 грн. Також стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 1993,98грн., по 996,99 грн. з кожного. Постановами державного виконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області 08.08.2016 року відкрито виконавчі провадженняАСВП № 51869295, АСВП 51869278 на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 25 травня 2016 року. Постановами державного виконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області ВП № 51869295, ВП 51869278 від 14.12.2016 року було повернуто виконавчий документ стягувачеві без виконання на підставі п.5 ч.1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження . Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 26.04.2018 року, заходи забезпечення позову в межах цивільної справи №265/946/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу, 3% річних та індексу інфляції за договором позики було скасовано, у зв`язку із відсутністю підстав для забезпечення позову. Під час звернення до Лівобережного ВДВС міста Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, йому стало відомо, що Постановою державного виконавця по ВП № 51869295 від 08.08.2016 року було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .. Вважає дії державного Лівобережного відділу державної виконавчої служби Циклаурі К.В. незаконними та необґрунтованими, у зв`язку із чим просить зняти арешт з всього рухомого та нерухомого майна що належить ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51869295.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 08 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання.

21 січня 2020 року до суду надійшов відзив головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустинської О.А., в якому остання просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , оскільки оскаржувані дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Циклаурі К.В. були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено.

Заявник ОСОБА_1 , будучи належним чином, повідомленим про час та місце розгляду скарги до судового засідання не з`явився, надавши заяву з проханням розглянути скаргу за його відсутності та задовольнити її.

Головний державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустинська О.А. повністю підтримала зміст відзиву та просила в задоволенні скарги відмовити оскільки дії державного виконавця під час виконання рішення суду були правомірними і вчинені відповідно до закону.

Суд, вислухавши пояснення державного виконавця, дослідивши скаргу та додані до неї документи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року (справа N 6-2187цс15) та 24 лютого 2016 року (справа N 6-3077цс15), які є обов`язковими для застосування у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України, викладено правовий висновок про те, що виходячи з положень статті 383, частини четвертої статті 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебували виконавчі провадження 51869295, 51869278 з примусового виконання виконавчих листів № 2/265/706/16, виданих 02.07.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя: про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 05.06.2014 року в сумі 120 000,00 грн., інфляційних витрат 73844,40 грн., 3% річних 5552,88грн., а всього 199397,28 грн. Про стягнення в дольовому порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 1993,98грн., по 996,99 грн. з кожного.

Відповідно Постанов державного виконавця від 08.08.2016 року відкриті виконавчі провадження АСВП №51869295, АСВП 51869278 на виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця від 08.08.2016 року, згідно заяви стягувача від 04.08.2016 року, для забезпечення реального виконання рішення суду накладено арешт на все рухоме та не рухоме майно боржника у межах АСВП №51869295.

15.08.2016 року у виконавчому провадженні №51869295 державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 19 939,73 грн., та у виконавчому провадженні №51869278 винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі у розмірі 99,70 грн.

Постановою державного виконавця від 14.12.2016 року виконавчий документ повернутий стягувачу без виконання, згідно акту державного виконавця боржник за адресою зазначеною у виконавчому документі АДРЕСА_1 не мешкає.

Згідно статті 25 Закону України Про виконавче провадження (в редакції що діяла на момент проведення виконавчих дій) , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 28 (в редакції що діяла на момент проведення виконавчих дій) цього Закону.

Відповідно до статті 28 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно статті 28 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частина 4 статті 42 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція №512/5), визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.8 Розділу III Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження Інструкції № 512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.

Аналізуючи зазначені положення Закону України Про виконавче провадження та Інструкції № 512/5, свідчить, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з примусовим виконанням.

З огляду на вище викладене вмотивування, зважаючи на те, що скаржником не надано підтверджуючих документів щодо сплати суми боргу та судового збору, суд приходе до висновку, що заявлені скаржником вимоги щодо зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області ВП 51869295 від 08 серпня 2016 року, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 447, 448, 449, 451 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Циклаурі К.В. щодо зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області ВП 51869295 від 08 серпня 2016 року - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Гноєвой