Ухвала

від 06.02.2020 по справі 308/11230/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11230/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання Ужгородської міської ради про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070000000327 від 24.09.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Голова Ужгородської міської ради звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні органу досудового розслідування знаходяться матеріали кримінального провадження за №42018070000000327, відомості про яке внесені до ЄРДР 24.09.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364 та ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

В клопотанні вказано, що 05 жовтня 2018 р. ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_2 по справі № 308/11267/18 задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 про накладення, арешту у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради виносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо земельних ділянок по вул. Буковій в м. Ужгороді, загальною площею 0,30 га між землями ДП «Ужгородське ДЛГ».

А також зазначено, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2018 р. вищевказану ухвалу було скасовано, а клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 42018070000000327 від 24.09.2018 було задоволено частково, накладено арешт у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо: земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_4 ; земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_5 , які знаходяться на АДРЕСА_1 і межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:46:001:0040.

Заявник вважає, що арешт накладений на земельні ділянки необґрунтовано та без достатніх на це підстав.

В клопотанні, ініціатор звернення зазначає, що вказана земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді м.Ужгорода і суб`єктом права власності на неї виступає Ужгородська міська рада, а також, що на даний час через таке обтяження Власник позбавлений у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися даним майном, та крім цього арешт на майно було накладено необґрунтовано. Зокрема, на думку заявника, стороною обвинувачення не було доведено, що вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні.

В клопотанні також вказано, що земельні ділянки, які є предметом арешту, не сформовані згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України і вважатися об`єктом цивільних прав не можуть. Тому обмеження на вчинення дій, накладенням арешту на невизначену чіткими межами земельну ділянку, а визначену тільки абстрактними межами з прив`язкою до будівель і споруд, які знаходяться в тій місцевості, обмежує Ужгородську міську раду у реалізації її майнового права, передбаченого статтею 142 Конституції України та статтею 60 Закону Украни «Про місцеве самоврядування в Україні».

Окрім того заявник зазначає, що Власник земельних ділянок не має жодного процесуального статусу по даному кримінальному провадженню, що також безпосередньо порушує вимоги розумності та співрозмірності обмеження конституційних прав завданням кримінального провадження, а у відповідності до п. 1 ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене заявник просить слідчого суддю: скасувати арешт у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо: земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і сдоруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_4 ; земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_5 , які знаходяться на АДРЕСА_1 і межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:46:001:0040.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.

При дослідженні вказаного клопотання встановлено що на підтвердження доводів ініціатором звернення не надано жодних доказів.

Згідно положень ч.ч.1 ,2ст. 64-1КПК України,представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути:особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;працівник юридичної особи.Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:1)документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником єкерівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

Вказаних вимог закону при зверненні до слідчого судді не дотримано.

Крім того, зі змісту клопотання вбачається, що заявник обґрунтовує звернення до слідого судді із клопотанням про скасування арешту на майно тим, що вказана земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді м.Ужгорода і суб`єктом права власності на неї виступає Ужгородська міська рада (Власник). А також вказано, що на даний час через таке обтяження Власник позбавлений у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися даним майном, та крім цього арешт на майно було накладено необгрунтовано.

Разом із тим, слідчий суддя констатує, що жодних документів які б підтверджували право власності заявника на вказані об`єкти нерухомості до клопотання не додано.

До матеріалів клопотання додано лише ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2018 року, яка не оформлена належним чином, роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень. Зі змісту вказаної ухвали не можливо встановити власників земельних ділянок на які накладено арешт та інших учасників провадження.

Обґрунтовуючи доводи свого клопотання заявник не надав слідчому судді всіх необхідних доказів та зі змісту клопотання встановлено, що переклав обов`язок по збиранню цих доказів на слідчого суддю.

Нормою частини 6ст. 9 КПК Українипередбачено, що у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1ст. 7 КПК України.

Приймаючи до уваги, що заявником до клопотання не додано належних доказів, які вказують на те, що він являється особою, яка у відповідності до ст.174 КПК України має право звернутись з клопотанням про скасування арешту майна, вважаю, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що клопотання, про скасування арешту майна слід повернути особі яка його подала.

Зважаючи на обмежені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, які визначені ч.2 статті 174 КПК України та те, що нормами КПК України не передбачено обов`язку слідчого судді по збиранню доказів для розгляду клопотань сторін кримінального провадження чи інших учасників процесу, відтак матеріали клопотання належить повернути заявнику.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 304 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Ужгородської міської ради про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070000000327 від 24.09.2018 року повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1