Ухвала

від 16.09.2020 по справі 308/11230/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11230/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Ужгородської міської ради про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070000000327 від 24.09.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська міська рада звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні органу досудового розслідування знаходяться матеріали кримінального провадження за №42018070000000327, відомості про яке внесені до ЄРДР 24.09.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364 та ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

05 жовтня 2018 р. ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_3 по справі № 308/11267/18 задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НГІ в Закарпатській області ОСОБА_4 про накладення арешту у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради виносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо земельних ділянок по вул. Буковій в м. Ужгороді, загальною площею 0,30 га між землями ДП «Ужгородське ДЛГ».

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2018 р. вищевказану ухвалу було скасовано, а клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 42018070000000327 від 24.09.2018 було задоволено частково, накладено арешт у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо: земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_5 ; земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_6 , які знаходяться на АДРЕСА_1 і межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:46:001:0040.

У клопотанні вказано, що вказана земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді м.Ужгорода і суб`єктом права власності на неї виступає Ужгородська міська рада (далі -Власник). Та що на даний час через таке обтяження Власник позбавлений у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися даним майном, крім цього арешт на майно було накладено необгрунтовано. На переконання заявника, стороною обвинувачення не було доведено, що вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні.

Як зазначено у клопотанні, даних про те, що майно є знаряддям вчиненням кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягають встановленню під час кримінального провадження, у тому числі предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій та набутий кримінально-протиправним шляхом, з боку органу досудового розслідування надано не було.

Заявник вказує, що враховуючи наслідки арешту майна для власника, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, розумні строки заявник вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту.

Окрім того, у клопотанні вказано, що станом на сьогоднішній день ризики, які були підставою для накладення арешту на вказане майно відсутні, так як додаткових доводів в обґрунтування їх наявності, як підстав для подальшого втручання у права, як власника майна, в тому числі для обмеження чи позбавлення права власності органами досудового розслідування не наведено.

У клопотанні вказано, що обмеження права власності та те, що вже тривалий час власник не може в повній мірі користуватися та розпоряджатися своїм майном, крім того, відсутні докази того, що існує потреба у подальшому застосуванні арешту вказаного майна та беручи до уваги, що наявні достатні правові підстав для скасування арешту.

У клопотанні також вказано і на те, що земельні ділянки, які є предметом арешту, не сформовані згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України і вважатися об`єктом цивільних прав не можуть. Тому обмеження на вчинення дій, накладенням арешту на невизначену чіткими межами земельну ділянку, а визначену тільки абстрактними межами з прив`язкою до будівель і споруд, які знаходяться в тій місцевості, обмежує Ужгородську міську раду у реалізації її майнового права, передбаченого статтею 142 Конституції України та статтею 60 Закону Украни «Про місцеве самоврядування в Україні». Заявник зазначає, що власник земельних ділянок не має жодного процесуального статусу по даному кримінальному провадженню, що на його думку, також безпосередньо порушує вимоги розумності та співрозмірності обмеження конституційних прав завданням кримінального провадження, а у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-171 КПК України, заявник просить слідчого суддю: скасувати арешт у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо: земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_5 ; земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_6 , які знаходяться на АДРЕСА_1 і межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:46:001:0040, накладений ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2018 у справі №308/11267/18.

Представник Ужгородської міської ради в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляв. На адерсу суду надійшла заява від представника Ужгородської міської ради про розгляд вказаного клопотання без їх участі, подане клопотання підтримують.

Слідчий, за клопотанням якого було накладено арешт на майно, у судове засідання не зявився, разом із тим подав заяву в якій просить слідчого суддю клопотання розглядати за його відсутності. У задвоволенні вказаного клопотання заперечує, просить врахувати, що призначено земельну технічну експертизу.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що 05.10.2020 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про накладення, арешту у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради виносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо земельних ділянок по вул. Буковій в м. Ужгороді, загальною площею 0,30 га між землями ДП «Ужгородське ДЛГ», у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070000000327 від 24.09.2018 року.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2018 р. вищевказану ухвалу було скасовано, а клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області у кримінальному провадженні № 42018070000000327 від 24.09.2018 було задоволено частково, накладено арешт у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо: земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_5 ; земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_6 , які знаходяться на АДРЕСА_1 і межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:46:001:0040.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба.

Статтями7,16 КПК Українипередбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Згідно з приписами ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2018 р. задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НГІ в Закарпатській області ОСОБА_4 про накладення арешту у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради виносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо земельних ділянок по вул. Буковій в м. Ужгороді, загальною площею 0,30 га між землями ДП «Ужгородське ДЛГ».

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2018 р. було частково задоволено вище зазначене клопотання слідчого, зокрема, накладено арешт у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо: земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і-споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_5 ; земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_6 , які знаходяться на АДРЕСА_1 і межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:46:001:0040.

Тобто правова оцінка ухвали слідчого судді надана апеляційною інстанцією, та ухвалено відповідне рішення.

Вказане на думку слідчого судді спростовує твердження заявника про те, що арешт на вказані земельні ділянки накладено необгунтовано та без достатніх на це підстав.

Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні, земельді ділянки на які накладено арешт, мають доказове значення для даного кримінального провадженні, арешт накладено з метою забезпечення проведення повного та об`єктивного досудового розслідування.

Таким, чином з наведеного вбачається, що у органу досудового розслідування є необхідність у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходузапобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

КПК України передбачає, зокрема абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя вважає, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно продовжують існувати, необхідність накладення арешту є об`єктивно необхідною для кримінального провадження.

Щодо твердження заявника про те, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба, то при розгляді клопотання вказане не знайшло свого підтвердження. Слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики які були підставою для накладення арешту на мано.

Слідчий суддя вважає, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно продовжують існувати, необхідність накладення арешту є об`єктивно необхідною для кримінального провадження.

Окрім того слід вказати і на те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні не завершене. При цьому постановою слідчого у рамках кримінального провадження призначено судову земельно-технічну експертизу, та ухвалою слідого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2020 року продовжено строк досудового розслідування.

Станом на день розгляду даного клопотання експертиза не проведена.

З вказаного вбачається, що слідчі дії в обсязі, необхідному для встановлення об`єктивної істини по справі, тривають, арешт на майно необхідно зберегти. В разі скасування арешту майна можуть бути втрачені суттєві докази, які можуть бути спотворені чи знищені.

На день розгляду клопотання, ініціатором звернення не доведено, що у рамках даного кримінального провадження відпала потреба у застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна а саме: у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо: земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і-споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_5 ; земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_6 , які знаходяться на АДРЕСА_1 і межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:46:001:0040.

Враховуючи те, що зазначене нерухоме майно, можливо, містить інші відомості, які можуть бути використані, як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, є необхідними для проведення низки слідчих дій, приходжу до висновку про обґрунтоване накладення арешту на зазначене майно. З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що арештоване майно має суттєве значення для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Щодо твердження заявника, що власник не є стороною кримінального провадження, то слідчий суддя вважає за необхідне вказати на те, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Із наведено видно що арешт може бути накладено не лише на майно що належить особі (юридичній чи фізичній) яка має процесуальний статус у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, слідчий суддя не може погодитися з позицією власника майна Ужгородської міської ради, про необхідність скасування арешту майна, оскільки на день розгляду даного клопотання наявні підстави для застосування такої міри заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою збереження речових доказів, є актуальним і до тепер.

Разом із тим, при вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя також бере до уваги той факт, що в даному випадку обмеження права власності (володіння) є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, заявником та його представником не надано та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено. Посилання заявника на те, що арешт на майно завдає йому надмірного обмеження права власності, є недовеним належними та допустимими доказами.

Арешт у вигляді заборони посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання щодо щодо: земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і-споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_5 ; земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку було надано дозвіл гр. ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її у власність гр. ОСОБА_6 , які знаходяться на АДРЕСА_1 і межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:46:001:0040, в даному випадку на переконання слідчого судді є розумним і співмірним із завданням даного кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що заявником у клопотанні не наведено, та при розгляді клопотання не встановлено належних підстав які б беззастережно свідчили, про те що на даний час в подальшому застосуванні арешту майна у даному кримінальному провадженні відпала потреба, натомість при розгляді клопотання доведено його необхідність.

Разом із тим слідчий суддя вважає, що підставою для скасування арешту майна не може бути лише саме твердження власника, користувача майна що в арешті відпала потреба так, як і сам по собі факт звернення власника чи володільця майна, до слідчого судді з відповідним клопотанням.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що рішення прийняте слідчим суддею про накладення арешту на майно було обґрунтовано, та такий захід забезпечення кримінального провадження було застосовано за результатами об`єктивного розгляду клопотання про накладення арешту на майно, з дотримання процесуального законодавства та таке було виправдано потребами досудового роздування кримінального провадження на відповідному його етапі.

Слід зазначити при цьому, що на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, відомостей про те що у рамках вказаного кримінального провадження відповідній особі повідомлено про підозру, слідчому судді не надано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання не містить обґрунтування та відповідних доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба та що арешт накладено необґрунтовано, що є єдиним підставами згідно чинного КПК України, для скасування арешту майна.

Натомість, слідчий суддя вважає за необхідне вказати, що вбачається потенційна загроза та шкода для кримінального провадження в разі скасування арешту на майно.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю посадовим особам Ужгородської міської ради вносити на розгляд сесії Ужгородської міської ради питання на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, на які накладено арешт з подальшою передачею їх у власність.

А тому, з огляду на викладене, у зв`язку із відсутністю правових підстав для скасування арешту майна на даний час, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.107,174,309,372, ст.376ч.2КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Ужгородської міської ради про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070000000327 від 24.09.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайнного суду ОСОБА_1