Рішення

від 29.01.2020 по справі 581/373/19

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/373/19

Провадження № 2/581/11/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2020 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання - Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Липова Долина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в :

Сутність заявлених до суду вимог

У червні 2019 року служба у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації (далі-Служба, позивач) звернулася до суду з вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що 22 березня 2019 року до служби у справах дітей надійшло усне повідомлення, а потім письмове від районного педіатра Липоводолинської ЦРЛ про доставлення 23 березня 2019 року о 07 год. 45 хв. до приймального відділення, каретою екстреної медичної допомоги в супроводі фельдшера ОСОБА_5 малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Русанівка Липоводолинського району Сумської області. Після огляду лікарями та проведення необхідних аналізів, консиліум лікарів встановлений клінічний діагноз: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, правобічний геміпарез, підшкірна гематома тім`яно-скроневої - потиличної області зліва, анемія дефіцитна середнього ступеню та прийнято рішення щодо термінового транспортування дитини до м.Суми для проведення подальшого обстеження та лікування. Малолітня ОСОБА_2 транспортована в СОДКЛ у відділення інтенсивної терапії, де перебувала на лікуванні з діагнозом: лінійний перелом лівої тім`яної кістки з продовженням на скроневу кістку і велике крило лівої клиновидної кістки. Даних за об`ємні процеси головного мозку і внутрішнього крововиливу не виявлено. Згідно з відомостями, які наявні у листі Сумської обласної дитячої клінічної лікарні від 22 березня 2019 року, дитина поступила до лікарні із закритою черепно-мозковою травмою, з видимими саднами та синцями на тілі, в неохайному, недоглянутому вигляді, голодною. 25 березня 2019 року ОСОБА_2 переведена до відділення для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки, з проявами ГРВІ, 08 квітня 2019 року - до інфекційно-боксованого відділення, 22 квітня 2019 року переведена до КЗ СОР Сумський обласний спеціалізований будинок дитини для проходження медико-соціальної реабілітації з діагнозом - затримка мовного розвитку, анемія не уточнена 1 ступеня, множинні травми голови в анамнезі (травма 22 березня 2019 року), закритий перелом обох кісток передпліччя (травма 03 березня 2019 року), лямбліоз. За фактом отримання тілесних ушкоджень малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Русанівка, що мало місце 22 березня 2019 року, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину передбаченого ст. 166 КК України. Слідчі дії тривають, повідомлення про підозру особам не здійснювалось, тяжкість отриманих тілесних ушкоджень буде відома після проведення судово-медичної експертизи. Посилаючись на норми ст. 164-166 СК України, позивач просив суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_2, стягнувши з них аліменти на утримання двох дітей в розмірі 50 % від заробітку (доходу) кожного, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку.

Позиція представника позивача, відповідачів, представника відповідачів, представника третьої особи по даній справі

У судовому засіданні 12 липня 2019 року представник позивача Капуста О.А. заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та додатково суду пояснила про те, що підставами позбавлення батьківських прав відповідачів є нанесення тілесних ушкоджень (дочці ОСОБА_2 взимку 2019 року, остання була доставлена до Сумської обласної лікарні із виявленими у неї середньої тяжкості тілесними ушкодженнями (у неї виявлено перелом руки, забій головного мозку, дитина 5 днів перебувала у реанімації зазначеного медичного закладу), злісне невиконання відповідачами батьківських обов`язків (мати не знає навіть де утримуються її діти, не вживала заходів до повернення дитини до сім`ї, дочка сторін була брудна, діти погано харчуються, мати била дитину, щоб вона їсти не просила), зловживання батьками алкогольними напоями, а також те, що батьки створюють загрозу життю та здоров`ю дітей, між батьками трапляються бійки, які негативно впливають на дітей. У судовому засіданні 28 січня 2020 року представник позивача за посадою ОСОБА_8 підтвердила, що за викладених у позові обставин ставлення батьків до дітей та їх наслідків вищевказані самостійні підстави до позбавлення батьківських прав відповідачів та стягнення з них аліментів, визначені під час підготовчого провадження, знайшли доказове підтвердження під час судового розгляду даної справи по суті, зокрема, є підтвердженими факт ухилення батьків від виконання ними батьківських обов`язків, жорстокого поводження з дітьми, зловживання алкогольними напоями, наполягала на задоволенні позову в повному обсязі з вищевикладених підстав.

Відповідач ОСОБА_3 , заперечуючи проти позову, у судовому засіданні 12 липня 2019 року суду пояснив про те, що він 22 березня 2019 року штовхнув свою дочку ОСОБА_2 і вона вдарилася об стінку головою. Вихованням сина ОСОБА_1 він не займається, проте він постійно придбавав необхідний одяг та продукти харчування для дитини протягом періоду своєї працевлаштованості у ДП Липоводолинський агролісгосп (на даний час він вже більше двох років офіційно не працює), фізичне насильство по відношенню до дітей його дружина не застосовувала, після відібрання дітей він не відвідував їх під час перебування в інтернаті; підтвердив, що він постійно вживає алкогольні напої, в тому числі у під час проживання однією сім`єю разом із дітьми.

Відповідач ОСОБА_4 , також заперечуючи проти позову, суду пояснила про відсутність у неї офіційної роботи станом на 12 липня 2019 року, станом на зазначений час вона не вживає алкогольних напоїв, хоча коли вона вживала алкогольні напої, то належно двох дітей вона не виховувала та не доглядала. Дочка ОСОБА_2 з того часу як почала самостійно ходити, то постійно пересувалася на ходунках, особливо поки вона перебувала на Волині в її батьків (15 березня 2019 вона повернулася до свого чоловіка в с.Русанівка), іноді дитина могла десь впасти та отримувати незначні синці, могла, у період поки вона не спостерігала за нею, десь вдаритися (перелом руки, як травму, вона не помічала, струс головного мозку відбувся внаслідок того, що її батько ОСОБА_3 штовхнув, дізнавшись про це вона викликала швидку медичну допомогу, ОСОБА_3 має сумніви, що ОСОБА_2 не його дочка, хоча це не відповідає дійсності). Уважала причиною недоглянутості дітей - вживання нею та їх батьком алкогольних напоїв (у цей час ними не вживаються всі належні заходи по опаленню будинку, приготування їжі, турботи про дітей тощо), для неї та її чоловіка відсутня можливість працевлаштуватися (за освітою вона є кухарем-кондитером), син ОСОБА_1 у цей час перебував у батьків її чоловіка, останній у період вживання алкогольних напоїв поводить себе агресивно. У судовому засіданні 28 січня 2020 року надала суду додаткові пояснення про те, що вона не ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, оскільки вона постійно піклувалась про дітей, забезпечуючи їм необхідне харчування, проживання та лікування. Умови проживання дітей та членів її сім`ї неодноразово перевірялись, про що складались відповідні акти, претензій щодо неналежних умов проживання зі сторони комісії та у представника позивача були відсутні. На даний час вона стала на шлях виправлення, усвідомила, що неналежно ставилася до виконання нею батьківських обов`язків щодо її двох дітей, покинула чоловіка, який впливав на її спосіб життя негативно, влаштувалась на роботу та має самостійне житло по місцю своєї роботи, пройшла лікування після тривалого вживання алкоголю. Вона неодноразово за час перебування доньки ОСОБА_2 в лікарні та в будинку дитини відвідувала її, купляла їй їжу та речі, а також ліки, у листопаді 2019 року вона перебувала на лікарняному і доглядала свого сина ОСОБА_1 під час його лікування в Недригайлівській ЦРЛ. Просила суд надати їй останній шанс для того, щоб виправити ситуацію, яка має місце з її боку по відношенню до дітей, не позбавляючи її батьківських прав відносно її двох дітей.

Представник ОСОБА_4 , адвокат Козін Т.В., також заперечувала проти позову, уважала, що у позові не сформульовано чітких та однозначно зрозумілих підстав для позбавлення батьківських прав матері двох дітей, посилання на докази також відсутні, уважала позов необґрунтованим.

Представник третьої особи Курило Н. В . , виступивши на стороні позивача, суду пояснила про те, що відповідачі не зверталися до сільради за сприянням у їх працевлаштуванні, сім`я відповідачів перебуває на обліку в сільраді в якості сім`ї, яка перебуває у складних життєвих умовах, діти у батьків вже вилучалися двічі, ОСОБА_3 свого сина ОСОБА_1 у період працевлаштованості постійно забезпечував всім необхідним, мати дочку ОСОБА_2 до дитсадку влаштовувати не бажала, відповідачі з першого вилучення дітей у 2017 році не бажають змінюватися, припинити вживати алкогольні напої; 28 березня 2019 року відбулося друге вилучення дітей від батьків, до цього вони вживали алкогольні напої систематично та вчиняли бійки між собою, біля 9 місяців до цього відповідачка ОСОБА_4 перебувала на Волині та в с.Русанівка не проживала.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 червня 2019 року дану справу прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання на 02 липня 2019 року о 09 год. 00 хв. з викликом сторін та третіх осіб. 02 липня 2019 року ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 липня 2019 року на 10 год. 00 хв. 12 липня 2019 року протокольною ухвалою суду в судовому засіданні оголошена перерва до 06 серпня 2019 року у зв`язку з викликом свідків. 06 серпня 2019 року протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошена перерва до 23 серпня 2019 року для повторного виклику свідків. 23 серпня 2019 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 12 вересня 2019 року. 12 вересня 2019 року протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошена перерва до 03 жовтня 2019 року для виклику свідків. 03 жовтня 2019 року протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошена перерва до 23 жовтня 2019 року у зв`язку з неявкою представника позивача. 23 жовтня 2019 року протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошена перерва до 15 листопада 2019 року для повторного виклику свідка та для надсилання відповіді на відзив. 15 листопада 2019 року протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошена перерва до 09 грудня 2019 року для виклику свідка та сторін по справі. 09 грудня 2019 року протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошена перерва до 26 грудня 2019 року для надання сторонам часу для подачі суду нових доказів. 26 грудня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву для виконання вимог ст. 87 ЦПК України щодо надіслання сторонами копії доказів. 13 січня 2020 року в судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання. 29 січня 2020 року проголошено рішення суду по суті спору.

Установлені судом фактичні обставини справи по двом позовним вимогам

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 5,6).

Відповідно до інформації № 01-12/531 від 25 березня 2019 року, наданої Липоводолинською центральною районною лікарнею, 25 березня 2019 року о 07 год. 45 хв. у приймальне відділення ЦРЛ каретою екстреної медичної допомоги в супроводі фельдшера ОСОБА_5 доставлено малолітню дитина ОСОБА_2 з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Після огляду дитини черговим лікарем-анестезіологом ОСОБА_13 та районним педіатром ОСОБА_14 , проведення клінічного обстеження крові, скликано консиліум у складі заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_30., лікаря-невропатолога ОСОБА_31., лікаря-травматолога ОСОБА_15 та встановлено клінічний діагноз: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, правобічний геміпарез, підшкірна гематома тім`яно-скроневої-потиличної області зліва, анемія дефіцитна середнього ступеня. У подальшому дитина транспортована в СОДКЛ у відділення інтенсивної терапії, де знаходилась на час видачі довідки на лікуванні з діагнозом: КТ: лінійний перелом лівої тім`яної кістки з продовженням на скроневу кістку і велике крило лівої клиновидної кістки; даних за об`ємні процеси головного мозку і внутрішнього черепного крововиливу не виявлено. (а.с. 19).

22 березня 2019 року ОСОБА_2 госпіталізована до відділення анестезіології інтенсивної терапії Комунальної установи Сумська обласна дитяча клінічна лікарня з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, лінійний перелом лівої тім`яної, лівої скроневої, лівої клиноподібної кісток, забійна рана м`яких тканин лівої тьмяно-скронево-потиличної області, правобічний геміпарез, лікворно-гепертензіонний синдром, анемія 2 ст.; 25 березня 2019 року переведена до відділення для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки, з проявами ГРВІ; 08 квітня 2019 року - до інфекційно-боксованого відділення, де перебувала на час надання інформації, 22 квітня 2019 року; планується переведення дитини до КЗ СОР Сумський обласний спеціалізо¬ваний будинок дитини . Станом на 22 березня 2019 року вміст алкоголю в крові матері дитини ОСОБА_4 становив 0,7 ‰ (а.с. 9, 257 т.1).

Згідно з інформацією, наданою Комунальним лікувально-профілактичним закладом Сумської обласної ради Сумський обласний спеціалізований будинок № 468/1 від 07 травня 2019 року, вбачається, що у період з 22 квітня 2019 року і на час надання інформації малолітня ОСОБА_2 перебуває в даному закладі на ліжках медико-соціальної реабілітації з діагнозом - затримка мовного розвитку, анемія не уточнена І ст., множинні травми голови в амнезії (травма 22 березня 2019 року), закритий перелом обох кісток передпліччя (травма 03 березня 2019 року), лямбліоз (а.с. 28).

Рішенням виконавчого комітету Русанівської сільської ради № 21 від 25 березня 2019 року взято на облік сім`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах, та висловлена доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стосовно їх малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з установленням опіки над дітьми їх дідусеві ОСОБА_16 . Рішенням виконавчого комітету Русанівської сільської ради №25 від 28 березня 2019 року вилучену ОСОБА_2 з сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 залишено в сім`ї дідуся ОСОБА_16 . Висновком виконкому Русанівської сільради Липоводолинського району Сумської області від 23 травня 2019 року підтверджена доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою забезпечення соціального захисту дітей, прав на здоровий розвиток, у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків батьків дитини. Аналогічний за своїм змістом висновок сформульований виконавчим комітетом сільради 07 липня 2019 року, який складений на стадії підготовчого провадження третьою особою по справі. (а.с.12,13,17,53).

Наказом служби в справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області № 5-ОД від 25 березня 2019 року малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які проживають у сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , поставлено на облік, як дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, де батьки неналежно виконують батьківські обов`язки (а.с. 20).

З актів обстеження житлово-побутових умов від 12, 22, 28 березня 2019 року в житлового будинку відповідачів вбачається, що в будинку є чотири кімнати, опалення пічне, наявні меблі та побутова техніка, дитячі іграшки, продукти харчування, умови для проживання незадовільні, будинок потребує зовнішнього та внутрішнього ремонту, наявна присадибна земельна ділянка та домашнє господарство (а.с.10,14,15).

Згідно з характеризуючими даними на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по місцю їх проживання в с. Русанівка, які проживають у будинку батьків ОСОБА_3 , які зареєстровані, але фактично разом із іншими дітьми не проживають, станом на травень 2019 року характеризуються негативно: ОСОБА_3 не працює на території сільради, кожен з них зловживає алкогольними напоями; вчиняють сімейні сварки, малолітній ОСОБА_1 не відвідує дошкільний заклад, щодо малолітньої ОСОБА_2 батьки не проявляють будь-якого інтересу (а.с. 11,16).

Відповідно інформації наданої Липоводолинським ВП ГУНП в Сумській області, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Липоводолинському ВП ГУНП в Сумській області, як сімейний насильник; за фактом отримання тілесних ушкоджень малолітньою ОСОБА_2 , що мало місце 22 березня 2019 року, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019200210000037, внесеного до ЄРДР 22 березня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 КК України, підслідність даного кримінального провадження визначена за СУ ГУНП в Сумській області; у 2019 році ОСОБА_4 притягалася до кримінальної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків по відношенню до її доньки ОСОБА_2 , що також пов`язувалось із заподіянням тілесних ушкоджень матір`ю цій дитині (а.с. 25-27,56, 215, 256 т.1).

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_4 остання 11 вересня 2019 року прийнята на посаду підсобного робітника ТОВ Беєве . За період роботи в даному господарстві, також станом на 15 січня 2020 року, зарекомендувала себе з позитивної сторони, до обов`язків відноситься добросовісно, доручення керівництва виконує своєчасно, в колективі зарекомендувала себе з позитивної сторони, трудової дисципліни не порушує (а.с. 179, 182 т.1, а.с.7 том 2).

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , виданої Беївською сільською радою Липоводолинського району Сумської області № 190/02-14 від 23 вересня 2019 року, ОСОБА_4 з 03 вересня 2019 року проживає без реєстрації на території Беївської сільської ради, за час проживання в селі проявила як спокійна, ввічлива жінка, такою, що не зловживає спиртними напоями, станом на 24 грудня 2019 року та станом на 22 січня 2020 року відповідачка ОСОБА_4 має позитивну характеристику по місцю свого фактичного проживання, пов`язаного з місцем роботи у ТОВ Беєве с.Беєве (а.с. 182,183,255 т.1, а.с.8 том 2). Відповідно до фотокопій заяв ОСОБА_4 від 09 та 20 серпня 2019 року до голови комісії опіки та піклування, вбачається намір відповідачки отримати дозвіл на побачення з дітьми, також у період з 02 і по 10 січня 2020 року зазначена сторона пройшла лікування у наркологічному відділенні Сумського обласного наркологічного диспансеру (а.с.180, 181 т.1, а.с. 3 т.2).

Відповідно до фотокопій листів та інформації Комунального закладу СОР Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області ОСОБА_4 декілька раз телефонувала до сина ОСОБА_1, але останній відмовлявся розмовляти з неї, батьки станом на початок серпня 2019 року дитину у закладі не відвідували, протягом серпня-вересня 2019 року мати ОСОБА_4 відвідала сина у цьому закладі двічі (а.с. 122,185, 259 т.1, а.с. 4 т.2).

З інформації Недригайлівської ЦРЛ за № 01-22/1195 від 30 вересня 2019 року вбачається те, що ОСОБА_1 перебував у даному закладі на лікуванні з 09 по 14 серпня 2019 року, а з 10 по 14 серпня 2019 року разом з ним перебувала його мама ОСОБА_4 а 28 серпня та 18 вересня 2019 року відвідала сина, у період з 10 по 14 серпня 2019 року та у період з 11 і по 21 листопада 2019 року ОСОБА_4 під час перебування сина ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в Недригайлівській ЦРЛ мати дитини ОСОБА_4 доглядала за ним (а.с. 186, 189 т.1, а.с.5 т.2).

Як вбачається з фотокопії листа КНП Сумської обласної ради Сумський обласний спеціалізований будинок дитини з 02 квітня 2019 року в ньому на медико-соціальній реабілітації перебуває ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_4 відвідувала доньку з травня по серпень 2019 року три рази та телефонувала 8 раз за три місяці, вперше у поточному році відвідала дитину у цьому закладі 02 січня 2020 року (а.с. 188 т.1, а.с.4 т.4).

З фотокопії висновку судово-медичного експерта від 21 червня 2019 року № 188 вбачається констатація таких фактів та висновків: 1. ОСОБА_2 23 березня 2019 року о 8 годині була оглянута педіатром, який виявив у неї численні синці жовтуватого, синього з жовтим відтінком кольору по всьому тілу (в ділянці лівого стегна, попереку, правої сідниці, лона, правої реберної дуги, лоба, лівої скроневої ділянки, тім`яної ділянки), а також обширну підшкірну гематому тім`яно-скроневої ділянки зліва. Згідно з оригіналом історії хвороби № 3148 Сумської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 22 березня по 22 квітня 2019 року з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку, лінійний перелом лівих тім`яної та скроневої кісток з переходом на основу (22 березня 2019 року), затримка моторного розвитку. Колір синців, зазначений в медичній документації вказує на те, що вони можуть мати термін давності 3-7 діб. Червоний колір шкіри в лівій тім`яно-скронево-потилічній ділянці (в проекції переломів кісток черепу) може мати термін до 1 доби. Характер ушкоджень вказує на те, що вони могли утворитися від дії тупих предметів, яких саме не представилося можливим установити, утворення всього комплексу тілесних ушкоджень, розташованих у різних ділянках тіла, при одноразовому падінні потерпілої дитини з колиски на підлогу неможливо. При цьому, уточнено, що тілесні ушкодження в ділянці голови відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, всі інші - віднесено до легких тілесних ушкоджень (а.с.261-265 т.1).

Вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 листопада 2019 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 166 КК України, та призначено покарання за сукупністю цих злочинів у виді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання з випробування на строк два роки, за те, що вона 22 березня 2019 року заподіяла умисно легке тілесне ушкодження дочці ОСОБА_2 та протягом 2018-2019 років злісно невиконувала встановлених законом обов`язків по догляду за цією дитиною, що спричинило тяжкі наслідки. Зокрема, як викладено у фабулі установлених судом кримінальних правопорушень наприкінці лютого - початку березня 2019 року малолітня Пищала ОСОБА_2 за невстановлених слідством обставин отримала переломи нижньої треті обох кісток правого передпліччя, які в подальшому були виявлені при огляді лікарем, як самостійно зрощені, оскільки із вказаним переломом матір до лікаря з донькою не зверталася. У середині березня 2019 року в денну годину обвинувачена ОСОБА_4 за місцем проживання по АДРЕСА_1 , будучи обуреною тим, що її малолітня донька ОСОБА_2 відмовилася їсти та балувалася, розгнівалася та, з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків до доньки, схопила доньку ОСОБА_2 за руку та кинула її у ліжко, при цьому умисно долонею лівої руки вдарила її по задній нижній частині тулуба, спричинивши дитині легкі тілесні ушкодження. Близько 6 год. 30 хв. 22 березня 2019 року обвинувачена ОСОБА_4 залишила доньку ОСОБА_2 на свого чоловіка ОСОБА_3 , який мав погане самопочуття після надмірного вживання алкоголю, в будинку за місцем їхнього проживання по АДРЕСА_1 . У цей час ОСОБА_2 отримала тяжку травму голови, небезпечну для її життя. Станом на 26 грудня 2019 року ОСОБА_4 після набрання вищезазначеним вироком суду законної сили перебуває на обліку в Липоводолинському районному секторі філії Державної установи Центр пробації в Сумській області (а.с. 258, 266-268 т.1).

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила про те, що свого сина ОСОБА_1 батько не ображав, коли її онук перебував з батьками разом, то у них гарне ставлення до старшого сина, він йому при наявності потреби придбавав одяг тощо, їй особисто онук розповідав, що батьки до нього фізичне насильство не застосовують, відповідачка ОСОБА_4 кричала на свою меншу дочку, але дитина систематично не плакала та після приїзду з Волині дитина дещо акліматизувалася в с.Русанівка, її син разом зі своєю дружиною періодично вживали алкогольні напої, але це відбулося несистематично, періодично ОСОБА_3 виходив на роботу в місцевому лісництві, і вже після роботи він вживав алкогольні напої (коли її син не працює, то він вживає алкогольні напої два рази на тиждень), у будинку по місцю проживання відповідачів безладу не було. Після потрапляння онуки ОСОБА_2 до Липоводолинської ЦРЛ (вона у неї у цей час бачила лише на щічці якесь пошкодження), вона пізніше дізналася від сина ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 сама випала з ліжка та вдарилася, а пізніше їй розповіли про інше: що батько дитину штовхнув, перебуваючи у тверезому стані, і вона вдарилася об стіну, бо вона його роздратувала, а матір дитини в цей час вдома була відсутня. Сварок між відповідачами вона особисто не бачила, у стані алкогольного сп`яніння її син поводиться збуджено, сварки відбуваються між відповідачами на побутовому ґрунті, тілесні ушкодження у виді синців у ОСОБА_4 з`являлися після сварок з її чоловіком (їх вона спостерігала 3-5 разів за останні 4 роки), участі у вихованні дочки ОСОБА_2 ОСОБА_3 особисто не приймав, атмосфера у сім`ї спаплюжена вживанням алкоголю протягом останніх трьох років.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив про те, що між відповідачами трапляються міжособисті конфлікти на побутовому ґрунті (значних конфліктів він не помічав), до побиття дочки ОСОБА_2 в лютому 2019 року дитина повернулася разом із матір`ю до с.Русанівка у задовільному стані здоров`я (дитина перебувала певний час у нас, бо її до нього з його дружиною привезли її батьки). Після побиття дочки ОСОБА_2 він один-два випадки спостерігав незначні тілесні ушкодження у дитини в області обличчя, його онук ОСОБА_1 йому особисто не скаржився на батьків з приводу завдання йому тілесних ушкоджень; відповідачі вживають алкогольні напої на свята (його син вживає зазвичай більше алкоголю від своєї дружини ОСОБА_4 , останню у стані сильного алкогольного сп`яніння він не бачив), у повсякденному житті вони алкоголь не вживають, реакцію дітей на перебування їх батьків у стані алкогольного сп`яніння він не спостерігав.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила про те, що 23 березня 2019 року Пищала ОСОБА_2 у віці 1 рік 4 місяці поступила по засобам екстреної медичної допомоги до Липоводолинської ЦРЛ у важкому стані, оскільки дитина була квола, мала дещо знижений гемоглобін (90 % від норми), дитина народилася на 7-му місяці вагітності, була помитою, проте одягнута у брудний одяг, мала невеличке волосся, у неї проглядалася гематома потиличної частини голови (після проведення КТ головного мозку дитини в Сумській обласній дитячій лікарні у неї виявлені пошкодження тим`яної, клиновидної кісток, гематома головного мозку в якості діагнозу не підтвердилася), вона також мала задавнений перелом правої руки, на тілі дитини також мали місце синці жовтого кольору (які також були задавнені) в області спини, лобку та на голові; вроджених очевидних патологій дитина не мала. Дитина приїхала до лікарні разом із матір`ю (мати хвилювалася, погодилася провести медекспертизу стану здоров`я дитини, коштів на лікування вона не мала, гроші збиралися на лікування дитини в с.Русанівка, з приводу причин виникнення тілесних ушкоджень пояснила, що тілесні ушкодження виникли внаслідок падіння дитини з ліжка у відсутності матері), пробула за згодою матері в Сумському дитячому будинку, до цього дитина лікувалась у Сумській обласній дитячій лікарні перебувала в реанімаційному відділенні цього закладу біля 7 днів.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила про те, що у період виконання нею обов`язків дільничного інспектора в с.Русанівка у 2014-2019 роках між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно виникали сварки та бійки, ОСОБА_4 постійно мала на собі очевидні сліди завдання легких тілесних ушкоджень (синці на обличчі). До події у березні 2019 року ОСОБА_4 не вживала алкогольні напої біля півроку (до цього вона добровільно пролікувалася від алкогольної залежності), проте на місці події вона побачила її у нетверезому стані (тест на стан алкогольного сп`яніння продемонстрував 1,5 ‰ у повітрі, яке видихалося нею, у неї спостерігалося порушення координації рухів, відчувався запах алкоголю з порожнини рота), далі того дня вона бачила відповідачку з дочкою ОСОБА_2 , остання схилила голову на плече матері та мовчала. Батько дитини в цей час перебував у нетверезому стані в с.Русанівка та вживав горілку. Відповідач ОСОБА_3 проявляв періодично, в більшості випадків, неконтрольовану агресію по відношенню до дружини (останню він дуже сильно бив, також нею реєструвалися три випадки застосування фізичного насильства до дружини при дітях, останній раз вона ледь втекла від свого чоловіка) та рідше відносно дітей (тілесні ушкодження у них не виявлялися внаслідок дії двох батьків, дітей у батьків вилучали соцслужби вже двічі в задовільному стані здоров`я). Після висновку судово-медичної експертизи відповідачка ОСОБА_4 поясняла про те, що дитина впала. Протягом 2016-2017 років вона двічі у складі комісії відвідувала будинок, де проживають відповідачі (усередині житла було прибрано та були створені належні санітарні умови), сварки між відповідачами виникали також через те, що дочку ОСОБА_2 ОСОБА_3 уважає дитиною, яка народжена не від нього. Під час виконання нею обов`язків дільничного інспектора вона дізналася, що племінник відповідача ОСОБА_3 особисто бачив як зазначений відповідач вдарив свою дочку; коли відповідач ОСОБА_3 не вживає алкогольні напої, то він поводиться у сім`ї та в побуті адекватно існуючій ситуації.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснила про те, що дочку ОСОБА_2 вона, як лікар-фельдшер амбулаторії загальної медицини, жодного разу від народження не оглядала, батько дочки ОСОБА_3 одного разу не впустив її до будинку для огляду двох дітей, батьки не приводили дітей до амбулаторії для проведення обов`язкових щеплень. Про побиття дочки ОСОБА_2 батьки нікому не повідомляли, одного разу син ОСОБА_1 штовхнув сестру ОСОБА_2, вона впала та вдарилася і не могла ходити, проте до лікарів батьків з цього приводу не зверталися. Син ОСОБА_1 проживає разом із бабусею, перед вилученням ОСОБА_1 у батьків вона у присутності бабусі та за її ініціативою оглянула його (нею виявлено затримку у мовному розвитку, також у нього діагностована анемія, загальний стан здоров`я задовільний, скарг на здоров`я дитина не висловлювала), а в будинку у батьків не було чого дітям їсти та не було протоплено в приміщенні, з липня 2019 року ОСОБА_1 проживає у бабусі (матері ОСОБА_3 ). Друга вагітність ОСОБА_4 протікала у постійних сварках та п`янках, дочка ОСОБА_2 народжена 7-8 місячною дитиною, а мати приїхала на пологи з тілесними ушкодженнями та у нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_25 суду показав про те, що він як дільничний офіцер поліції Липоводолинського ВП ГУНП одного разу виїзджав за повідомленням на пульт 102 в с.Русанівка, під час виїзду в його присутності опитали маленького хлопчика, який на той час проживав з батьком та дідусем, та надав пояснення з приводу побиття батьками (відповідачами по справі) їх дочки (ці пояснення були передані до матеріалів порушеної кримінальної справи, за їх змістом обоє батьків били дочку через те, що вона плаче, належного догляду зі сторони батьків не було, на дитині батьки виплескували свою агресію). Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при вживанні алкогольних напоїв постійно виникають сварки через те, що дочка ОСОБА_2 небажане дитя, через неї виникають проблеми у батьків, через це старший син ОСОБА_1 не проживає разом із батьками, а живе у дідуся та бабусі, бо вони по відношенню до нього у період вживання алкогольних напоїв застосовують фізичне насильство та кричать на нього.

Малолітній 12-річний свідок ОСОБА_3 у присутності законного представника ОСОБА_3 , педагога ОСОБА_26 , психолога ОСОБА_27 суду пояснив, що він одного разу, весною 2019 року, в с.Русанівка після його повернення зі школи пішов до свого друга Пищали ОСОБА_1 додому і бачив як мати ОСОБА_2 (тьотя ОСОБА_4 ), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (до цього вона пила горілку та при вході до кімнати вдарилася об двері), на її пропозицію дочці поїсти остання відмовлялася це робити, після цього мати дитини ОСОБА_4 вдарила дочку рукою один раз та узявши дитину за праву руку вкинула її в коляску, назвавши її небажаною дитиною, через яку її б`є її чоловік, на що ОСОБА_2 дуже розплакалася, дядя ОСОБА_3 у будинку був відсутній та цього не бачив, інших випадків спричинення тілесних ушкоджень дочці від матері він не бачив. Також він бачив як тьотя ОСОБА_4 один раз нанесла удар рукою сину ОСОБА_1 по голові та по дупі; до цього він часто бачив ОСОБА_4 у нетверезому стані, як вживає алкогольні напої дядя Вітя він не бачив.

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі:

а) щодо позбавлення батьківських прав:

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 лютого 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями абз. 3 ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Частиною 8 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до п. 2,3,4,6 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами, жорстоко поводяться з дитиною, засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 27 лютого 1991 року визначено неможливість розлучення дитини з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків коли таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Законом України Про охорону дитинства , зокрема, у ч.1, 6 ст. 12, закріплено, що сім`я є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

б) щодо стягнення аліментів на утримання дітей:

Статтею 180 СК України визначений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 2, 3 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Час, з якого присуджуються аліменти на дітей визначається відповідно до вимог статті 191 СК України від дня пред`явлення позову.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Сімейного Кодексу України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

При розгляді даної справи суд уважав не за доцільне з`ясовувати думки дітей з питання позбавлення відповідачів батьківських прав відносно них, як це передбачено ст.12 Конвенції ООН про права дитини (1989 рік), через їх малолітній вік (дочка ОСОБА_2 досягла 2-річного віку, син ОСОБА_1 - 5-річного віку) та відповідно незрілий стан інтелектуального та психо-емоційного розвитку, який є недостатнім для усвідомлення ними певних подій, формулювання певних тверджень про особисті відносини з батьками тощо.

З урахуванням установлених обставин справи, пояснень учасників справи, суд уважає, що між сторонами спору виник цивільний спір з приводу позбавлення відповідачів батьківських прав по відношенню до їх двох дітей з трьох самостійних підстав та про стягнення аліментів на утримання цих дітей при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав; вище установлені правовідносини регулюються вищенаведеними нормами права.

Висновки суду по суті заявлених вимог:

а) щодо позбавлення батьківських прав:

- з підстави тривалого зловживання відповідачами алкогольними напоями, як практичного підтвердження хронічного алкоголізму (п.4 ч.1 ст.164 СК України), суд зазначає наступне.

Хронічний алкоголізм відповідачів не знайшов свого достовірного доказового підтвердження відповідними медичними висновками, які мають складатися або одноособово лікарем-наркологом, або в комісійному складі лікарів із залученням лікаря-нарколога і виключно за результатами медичного обстеження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також відповідачі в судовому порядку не визнавалися обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями. На думку суду, належних і допустимих доказів у підтвердження цих обставин стороною позивача суду не надано. Також суд уважає, що факт проходження відповідачем ОСОБА_4 на початку 2020 року добровільного лікування в Сумському наркологічному диспансері не підтверджує наявність вищевказаної хвороби зазначеним відповідачем, оскільки у відповідній довідці відповідним лікарем не зазначено саме виявленого перед лікуванням діагнозу. Визнання відповідачем ОСОБА_3 факту постійного вживання алкоголю та підтвердження обставин періодичного вживання цієї особою алкогольних напоїв показаннями вищенаведених свідків та поясненнями ОСОБА_4 також без медичного огляду зазначеної особи лікарем-наркологом чи в комісійному порядку, суд не може вважати належними та допустимими доказами в підтвердження страждання зазначеною особою хронічним алкоголізмом.

Разом із цим, з показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_24 та пояснень сторін, наданих ними в суді, досліджених письмових доказів, судом установлені в діях відповідачів ознаки періодично триваючого сукупно протягом більш ніж однорічного строку побутового пияцтва (вживання алкогольних напоїв поза межами соціально прийнятних норм щодо частоти та дози вживання алкоголю для групи сільського населення без визначення у відповідачів стійкої алкогольної залежності), а тому цей факт разом із послідуючою поведінкою і практичним ставленням батьків виховання двох дітей буде оцінено судом в аспекті інших підстав для позбавлення батьківських прав.

- з підстави ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей (п.2 ч.1 ст.164 СК України), суд зазначає наступне.

Досліджені докази та їх оцінка судом підтверджують доведеність винної (недбалої та умисної) поведінки батьків (відповідачів по справі), їх свідоме та триваюче нехтування своїми батьківськими обов`язками відносно їх двох дітей.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що сім`ю відповідачів з 25 березня 2019 року виконкомом Русанівської сільської ради повторно узято на облік як таку, що опинилась у складних життєвих обставинах, до цього зазначені сім`я перебувала на аналогічному обліку у 2017 році (т. 1, а.с. 12,17).

При цьому, суд ураховує те, що у 2017 році двоє дітей відповідачів на підставі рішення виконавчого комітету Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області тимчасово вилучалися від відповідачів з влаштуванням до спеціалізованого закладу терміном на 6 місяців з наданням батькам практичної можливості припинити вживання алкогольних напоїв та для влаштування їх на роботу (а.с.17 т.1), що практично не усунуто відповідачами станом на час повторного відібрання дітей від батьків 28 березня 2019 року (а.с.13 т.1).

Так, матеріалами справи доведено, що відповідачі не забезпечили належні умови для виховання та утримання двох дітей на рівні мінімально необхідних побутових умов, для їх належного виховання, що підтверджується відповідними актами обстеження умов проживання в житловому будинку відповідачів, складених уповноваженими особами Русанівської сільської ради від 12 березня 2019 року, 22 березня 2019 року, свідка ОСОБА_24 та поясненнями відповідача ОСОБА_4 , характеризуючих відомостей, з яких вбачається, що житловий будинок, де мешкають діти разом із батьками, має пічне опалення, виявлявся факт неопалення будинку в денний час відповідачами, включаючи період вживання відповідачами спиртних напоїв, сім`я має низький матеріальний достаток через офіційну непрацевлаштованість відповідачів, між відповідачами часто відбуваються особисті конфлікти, які призводять до застосування фізичного насильства з боку ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_4 , в тому числі у присутності дітей (а.с. 10-11,14,15-16, 53 т. 1).

З показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та пояснень відповідачів проглядається свідома та триваюча, більш ніж два роки по відношенню до сина ОСОБА_1 та сукупно протягом трьохмісячного строку у 2019 році по відношенню до дочки ОСОБА_2, бездіяльність відповідача ОСОБА_3 , як батька, по відношенню до двох своїх дітей щодо виконання ним його батьківських обов`язків, яка не пов`язується з наявністю певних поважних причин, які б перешкоджали цьому. Зокрема, неприйняття ОСОБА_3 безпосередньої участі у вихованні дітей, достатньому сімейному спілкуванні з ними, турботливого та доброзичливого ставлення до них, по матеріальному забезпеченню їх постійного утримання, визнається самим відповідачем та вбачається з показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , з яких проглядається вищеописана поведінка та бездіяльність батька відносно його дітей. Також аналіз доказів у даній справі, свідчить про фактичне тривале самоусунення батька на ґрунті побутового пияцтва, відсутності офіційної трудової зайнятості та конфліктних відносин між подружжям, від виконання ним всього комплексу батьківських обов`язків по відношенню до сина ОСОБА_1 (дитина переважно проживає та доглядається під час міжособистих конфліктів батьків та їх пияцтва з їх дідусем та бабусею, мешканцями с.Русанівка (батьками ОСОБА_3 ) та дочки ОСОБА_2 (фактично зазначений відповідач не визнає своє батьківство по відношенню до цієї дитини, що також є причинами конфліктів між ним та його дружиною ОСОБА_4 ). Та обставина, що під час розгляду даної справи відповідач та свідок ОСОБА_4 підтвердили придбання певного одягу та продуктів харчування ОСОБА_3 для свого сина ОСОБА_1 більше двох років тому у період його офіційної працевлаштованості, на думку суду, є лише підтвердженням фактів турботи батька про свого сина у зазначений час в частині забезпечення його одягом та продуктами харчування, що є мінімальними вимогами для повсякденного життєзабезпечення дитини, і не може бути підтвердженням належного і комплексного виконання батьком його обов`язків по забезпеченню фізичного й духовного розвитку дитини, його навчання, підготовки до самостійного життя, проявом турботи про стан їх фізичного та психо-емоційного здоров`я тощо. Інших фактів належного та тривалого виконання цим відповідачем батьківських обов`язків, його позитивного виховного ставлення по відношенню до двох дітей у даній справі протягом зазначеного вище періоду часу судом не установлено.

Також аналіз обставин справи та досліджених доказів свідчить про свідоме невиконання матір`ю дітей ОСОБА_4 своїх батьківських обов`язків по догляду за сином ОСОБА_1 (останній у переважній більшості мешкає з дідусем та бабусею окремо від своїх батьків), включаючи невжиття постійних заходів по поверненню сина від дідуся та бабусі до батьків і сестри та й до житла, де спільно проживають батьки однією сім`єю, забезпечення двох дітей належною та своєчасною медичною допомогою, включаючи проведення профілактичних оглядів двох дітей сімейними лікарями, по їх влаштуванню до відповідних дошкільних закладів, підготовки до отримання сином загальної середньої освіти. Крім цього, періодичне залишення дочки ОСОБА_2 без особистого догляду, виявлення у цієї дитини переломів кісток правого передпліччя з подальшим самостійним зрощенням, а також потрапляння цієї дитини до медичних установ 22 березня 2019 року та в подальшому з очевидними тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості, підтверджує грубу безтурботність батьків про фізичне здоров`я цієї дитини й одночасно є крайнім проявом недоглянутості зазначеної дитини з боку її двох батьків, що призвело до істотних негативних наслідків для здоров`я їх дочки.

Сукупно ці обставини підтверджені як показаннями вищезазначених свідків та частковим визнанням певних обставин відповідачами, так і додатково обставинами щодо злісного невиконання матір`ю обов`язків по догляду за дочкою установлені вироком місцевого суду від 11 листопада 2019 року, ухваленого відносно ОСОБА_4 (а.с.266-268 т.1).

Також суд убачає у періодичному і одночасно в триваючому пияцтві відповідачів на побутовому ґрунті, яке негативно впливає на міжособисті відносини подружжя, виникнення між ними конфліктів, прояву з боку батька дітей агресивної поведінки по відношенню до дружини, а у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 негативний вплив алкоголю на психічний стан та їх поведінку додатково призводить до нехтування ними виконанням їх батьківських обов`язків одночасно по відношенню до двох дітей. Також, на думку суду, при відсутності у відповідачів офіційної працевлаштованості у період невиконання ними батьківських обов`язків у 2018-2019 роках та постійних офіційних доходів з витрачанням їх на потреби сім`ї є додатковими негативним факторами, які підсилюють ухилення відповідачів від виконання ними батьківських обов`язків. Зазначені фактори протягом тривалого часу самостійно та з допомогою соціальних служб не були остаточно чи в значному обсязі усунуті відповідачами.

Отже, суд уважає вищеописану поведінку відповідачів підтвердженнями втрати ними інтересу до внутрішнього світу дітей, відсутністю спілкування з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, сприяння засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі та доступу до культурних і інших духовних цінностей, належного їх утримання, не проведення їх підготовки до самостійного життя, непіклування про їх навчання і фізичний розвиток, що сукупно розглядається судом в якості свідомого нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками. З огляду на викладене вищевказана підстава для позбавлення відповідачів батьківських прав суд уважає доведеною.

Довід відповідача ОСОБА_4 про зміну свого ставлення до дітей, припинення спільного проживання з чоловіком, який негативно впливав на неї, підтримання періодичного зв`язку з дітьми у закладах, в яких вони утримуються, а також прояв певної турботи про стан їх здоров`я, проходження лікування в наркологічному диспансері, і що це на даний час свідчить про часткове усунення підстав для позбавлення її батьківських прав, суд уважає непереконливим і таким, що за сукупністю зазначених обставин не усуває установлену судом підстави для позбавлення батьківських прав двох відповідачів.

На думку суду, відповідачам місцевий орган опіки та піклування надавав практичну можливість протягом достатньо тривалого часу усунути негативні фактори, пов`язані з неналежним виконанням ними батьківських обов`язків, змінити власне виховне ставлення до дітей, фактично сформувати придатну для виховання атмосферу в сім`ї з роз`ясненням того, що повторне невиконання ними цих вимог може призвести до позбавлення їх батьківських прав відносно їх дітей. Аналіз поведінки батьків, установленої у даній справі, підтверджує відсутність протягом періоду часу від первісного і до повторного відібрання дітей у відповідачів свідомих та активних дій по відновленню добросовісного та належного виконання ними батьківських обов`язків, докорінної зміни підходів до виховання дітей, їх утримання, навчання, підготовки до самостійного життя.

Також судом приймається до уваги установлені обставини про працевлаштованість ОСОБА_4 на постійну роботу, зміну фактичного місця проживання та її проживання в населеному пункті, де розташоване її постійне місце роботи, її дії протягом 2019 року - початку 2020 року по продовженню певного піклування про стан здоров`я дітей та певне спілкування з двома дітьми у період їх перебування у спеціалізованих закладах, невизнання заявленого до неї позову в повному обсязі, проте, суд уважає, що ці дії тривають лише більше піврічного строку після повторного відібрання дітей у батьків, хоча і є проявом певної цікавості матері до дітей і бажанням виправити її негативне ставлення до дітей та ситуацію із їх вихованням, проте не формують у суду тверде переконання в тому, що сукупності цих обставин достатньо для незастосування даної встановленої підстави відносно матері щодо позбавлення її прав по відношенню до дітей. Такий висновок суду мотивується також тим, що тривале і грубе нехтування матір`ю й батьком двох дітей належним виконанням ними батьківських обов`язків, яке призвело до втрати виховного впливу на дітей, погіршення їх стану здоров`я, фізичне насильство матері та батька над ними, яке призвело до тілесних ушкоджень у дочки (насильство по відношенню до сина не призвело до завдання тілесних ушкоджень у дитини), є такими діями, які спричинені у минулому з істотними наслідками, які вже настали, а докорінної зміни поведінки батьків в частині виконання батьківських обов`язків у вищезазначений період не відбулося.

- з підстави жорстокого поводження з дітьми та засудження за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (п.3,6 ч.1 ст.164 СК України), суд зазначає наступне.

З показань свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_14 неповнолітнього ОСОБА_3 та досліджених письмових доказів убачаються факти й наслідки жорстокого фізичного поводження ОСОБА_4 з сином ОСОБА_1 (завдання йому у 2019 році всього двох ударів (одного по голові, іншого - по задній частини тіла дитини) та дочкою ОСОБА_2 (кидання дитини із застосуванням фізичної сили до коляски із триманням дитини за руку), а також гучних вигуків-обурення на адресу малолітньої дитини з боку її матері у період відмови дитини від вживання приготовленої їжі у 2019 року. Підтверджений матір`ю дитини ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_14 факт одноразового штовхання батьком ОСОБА_3 дворічної дочки ОСОБА_2 , від чого відбулося падіння дитини і отримання внаслідок цього тілесних ушкоджень в області голови, суд розглядає в якості прояву фізичного насильства батька по відношенню до малолітньої та нездатної до самообслуговування дитини. На думку суду, сукупності цих обставин є достатнім для висновку про жорстоке поводження батьків по відношенню до своїх дітей. При цьому, суд також ураховує, що жоден із батьків, по відношенню один до одного, при жорстокому поводженні з дітьми не намагалися усувати чи будь-яким чином протидіяти таким негативним проявом їх поведінки по відношенню до дітей, уважаючи це звичайним випадком, що фактично відповідачі не заперечували.

Обвинувальний вирок місцевого суду від 11 листопада 2019 року відносно ОСОБА_4 є беззаперечним доказовим підтвердженням факту спричинення у березні 2019 року умисного легкого тілесного ушкодження дочці ОСОБА_2 зазначеним відповідачем, тобто злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, що є доказом засудження матері дитини за умисний злочин проти останньої.

Отже, суд щодо двох відповідачів уважає доведеними дві вищезазначені самостійні підстави позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей, а застосування такого крайнього заходу у виді позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей є обґрунтованим відповідними доказами та винятковістю установлених обставин даної справи (тривалого належного невиконання батьківських обов`язків відповідачами, включаючи грубі прояви бездоглядності дітей їх батьками, пов`язаного із застосуванням фізичного та психологічного насильства, періодичного вживання відповідачами спиртних напоїв).

При цьому, суд приймає до уваги, що місцевий орган опіки та піклування докладали серйозних та тривалих зусиль по соціальному супроводу сім`ї відповідачів, яка опинилася у складних життєвих обставинах, запроваджуючи контроль за поведінкою батьків по відношенню до дітей, періодично обстежуючи умови утримання дітей, відібрання дітей від батьків у 2017 році з метою попередження негативного впливу асоціальної поведінки батьків на них, висловлюючи батькам практичні рекомендації по усуненню негативних факторів та причин неналежного виконання ними батьківських обов`язків, з метою коректування та забезпечення батьками на належному рівні виконання ними батьківських обов`язків по вихованню двох дітей. Проте, самостійно вжиті заходи відповідачів за підтримки органу опіки та піклування до дієвих результатів не призвели, становище по вихованню ними дітей не змінилося, що підтверджується дослідженими судом доказами, які відповідачами не спростовані.

На думку суду, позбавлення батьківських прав відповідачів на даний час відповідатиме найкращим інтересам дітей, слугуватиме захистом їх прав по вирішенню в майбутньому їх життєвих питань, прав на гарантований державою соціальний захист як дітей, позбавлених батьківського піклування.

У даній справі, практично забезпечуючи пропорційність втручання у сімейне життя відповідачів і забезпечуючи повагу до їх сімейного життя, гарантовану ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд уважає, що позбавлення батьківських прав відповідачів щодо їх дітей у даному спорі забезпечує справедливу рівновагу між інтересами батьків по їх участі у реалізації батьківських обов`язків щодо їх двох дітей і найвищими інтересами дітей, з огляду на нижченаведене.

На даний час відібрання двох дітей із сім`ї відповідачів, застосоване місцевим органом опіки та піклування, з подальшим ініціюванням в судовому порядку питання про безстрокове позбавлення батьківських прав відповідачів, забезпечило остаточне припинення застосування до перших, як найбільш вразливої категорії осіб, фізичного та психологічного насильства з боку матері та батька, усунення грубої недоглянутості дітей, на даний час цей захід є ефективними та практично забезпечує запобігання таких негативних явищ по відношенню до дітей з боку їх батьків і відповідає найкращим інтересам дітей. На думку суду, іншого, менш суворого заходу у сімейних правовідносинах та з урахуванням обставин даної справи, суд для застосування підстав не вбачає. Такі висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Європейського Суду з прав людини (далі-ЄСПЛ), сформульованими у п. 73 рішення ВП цього ж суду від 10 травня 2001 року у справі Z і Інші проти Сполученого Королівства , п. 103 рішення цього ж суду від 15 листопада 2011 року у справі M.P. і Інші проти Болгарії .

Неодноразові факти застосування різного роду насильства з боку батьків при грубій і тривалій недоглянутості дітей (включаючи потрапляння дочки відповідачів до різних медичних установ, практичною втратою батьками цікавості та інтересу по вихованню їх сина), відсутності усвідомленого бачення батьків планів по вихованню дітей, матеріального забезпечення сім`ї, припинення побутового систематичного пияцтва ними, відсутності змін у відповідачів в організації сімейного виховання протягом 2017- початку 2019 років, а тому суд уважає таке втручання у приватне та сімейне життя відповідачів у виді позбавлення їх батьківських прав винятково виправданим й достатньо необхідним у даній справі з огляду на установлені обставини в ній і також через наявність реальних загроз повторення завдання дітям тілесних ушкоджень з боку батьків при їх поверненні до сім`ї, приниження їх честі та гідності, завдання психологічного насильства над ними. Такий висновок суду узгоджується із положеннями п.2 ст. 8 вищезазначеної Конвенції, п.50 рішення 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України , п. 78, 84 рішення ЄСПЛ від 22 березня 2018 року у справі Wetjen та інші проти Німеччини , п. 92,97 рішення ЄСПЛ від 22 березня 2018 року у справі Tlapak та інші проти Німеччини .

При цьому, у даній справі сторонам забезпечена практична можливість реалізації прав на стадії підготовчого провадження (зокрема, за клопотанням відповідача ОСОБА_3 судом залучено двох свідків) та на стадії судового розгляду сторони по справі приймали активну участь по реалізації їх процесуальної дієздатності (зокрема, відповідач ОСОБА_3 надав суду особисті пояснення, висвітлив власну позицію по справі, судом допитано свідків зі сторони даного відповідача, останній прийняв участь у дослідженні певної частини доказів до обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, у період тримання його у СІЗО м.Суми суд повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи із роз`ясненням можливості проводити дистанційні судові засідання, проте ОСОБА_3 не виявив бажання проводити такі засідання, жодних письмових клопотань по суті справи суду не заявляв). Відповідачу ОСОБА_4 суд сприяв у реалізації її права на отримання у даній справі безоплатної правової допомоги, даний відповідач був представлений адвокатом на стадії судового розгляду. Отже, у даній справі судом практично забезпечено засади справедливого судового розгляду на принципах диспозитивності та змагальності, що практично гарантовано ст. 6 вищезазначеної Конвенції.

б) щодо стягнення аліментів на утримання дітей:

З приводу вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання двох дітей, суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду з даним позовом, місцевий орган опіки та піклування просив суд позбавити відповідачів батьківських прав і стягнути з відповідачів аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей у розмірі 50% частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ураховуючи установлені обставини справи та те, що основна позовна вимога в частині позбавлення відповідачів батьківських прав підлягає задоволенню, тому, на думку суду, підлягає частковому задоволенню пов`язана з першою вимогою додаткова вимога щодо стягнення з відповідачів аліментів на утримання двох дітей на підставі статті 166 СК України, оскільки батьки зобов`язані матеріально утримувати своїх дітей, а саме нижченаведений розмір аліментів є достатнім для їх належного утримання.

При вирішенні цієї вимоги суд ураховує те, що:

- відповідач ОСОБА_3 на даний час є непрацевлаштований, відносно нього обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах досудового розслідування кримінального провадження, яке на даний час перебуває на стадії судового розгляду, відсутність у цього відповідача інших стабільних щомісячних доходів, а відповідачка ОСОБА_4 є офіційно працевлаштованою, відповідачі є особами працездатного віку, не є особами з інвалідністю, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебувають;

- задовільний стан здоров`я спільних дітей сторін (вони є фізично здоровими) та їх батьків (інвалідності не мають, на диспансерних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувають), відсутність відомостей про наявність у відповідачів інших утриманців та дітей, окрім двох вищезазначених дітей;

- діти проживають окремо від батьків, перебуваючи на утриманні у спеціалізованих комунальних закладах, а тому суд уважає за необхідне стягувати з відповідачів в якості аліментів на утримання двох дітей в єдиній частці від доходів перших у розмірі 1/3 частини (30 %) від заробітку (доходів відповідачів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття зі стягненням аліментів з дня звернення позивача до суду з даним позовом (з 06 червня 2019 року).

Відповідно до вимог ч.3 ст.166 СК України аліменти необхідно перераховувати на особистий рахунок дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкритий у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши позивача відкрити зазначені особисті рахунки у місячний строк із дня набрання даним рішенням суду законної сили.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне щомісячно стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини їх заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 червня 2019 року, при цьому аліменти стягувати на користь матері ОСОБА_4 .

Разом з цим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід роз`яснити, що вони не позбавлені можливості поновити свої батьківські права щодо їх дітей, після усунення ними обставин, що слугували підставою до позбавлення їх таких прав до досягнення дітьми повноліття.

Довід відповідача ОСОБА_4 та її представника про відсутність у позовних матеріалах чітко сформульованих посилань на підстави позову не є підставою для відмови у задоволенні даного позову, оскільки підстави позову уточнювалися на стадії підготовчого провадження та про них зазначалося у відповідних поясненнях представників сторони позивача, а також є зрозумілими суду за узагальненим викладом фактів у пред`явленому позові.

Довід відповідача ОСОБА_4 та її представника про фактичну зміну ставлення матері до дітей, про її працевлаштованість та проходження нею лікування, із незастосуванням позбавлення її батьківських прав відносно її дітей з наданням судом останнього шансу для неї по виправленню ситуації у сім`ї та з вихованням дітей суд уважає непереконливим, оскільки зазначені відповідачем дії повинні були бути вчинені чи розпочаті до повторного відібрання у неї дітей, негативні наслідки від установлених вище дій вже настали по відношенню до двох дітей, останні відчули на собі грубі форми психологічного та фізичного насильства з боку батьків, а ризики повторення таких дій, на думку суду, не є усунутими повністю станом на день ухвалення даного рішення суду.

Розподіл судових витрат по справі

Оскільки позивач звільнений від сплати судового при зверненні до суду з даним позовом, інші учасники даної справи не подали суду розрахунків, понесених ними витрат у даній справі, суд уважає за необхідне не проводити розподіл таких витрат в силу відсутності предмету для такого розподілу.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити частково позов служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уроженця с.Русанівка Липоводолинського району Сумської області, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженця с.Русанівка Липоводолинського району Сумсьої області, та відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки с.Русанівка Липоводолинського району Сумсьої області.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уроженку с.Кам`януха Маневицького району Волинської області, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженця с.Русанівка Липоводолинського району Сумської області, та відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки с.Русанівка Липоводолинського району Сумсьої області.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 червня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 червня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуті судом аліменти перераховувати на особистий рахунок кожного з двох дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкритий у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області відкрити зазначені особисті рахунки у місячний строк із дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Роз`яснити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 те, що вони мають право звернутися до суду із заявою про поновлення батьківських прав відносно їх дітей до досягнення ними повноліття у разі остаточного усунення ними причин, які були підставою для позбавлення їх батьківських прав відносно них, а також до усиновлення дітей і досягнення ними повноліття.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: служба у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації (адреса місцезнаходження юридичної особи: сел. Липова Долина, вул. Полтавська, 17, Сумська область, код ЄДРПОУ 41602293).

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ).

Третя особа: Русанівська сільська рада Липоводолинського району Сумської області (місцезнаходження юридичної особи: с. Русанівка, Липоводолинський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04388426).

Повне рішення суду складено 07 лютого 2020 року.

Суддя Д. В. Бутенко