Постанова

від 02.06.2020 по справі 581/373/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

м.Суми

Справа №581/373/19

Номер провадження 22-ц/816/888/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

у присутності :

представника служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області Костян Людмили Юріївни ,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Козін Тетяни Володимирівни

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 січня 2020 року, ухваленого у складі судді Бутенка Д.В. у смт.Липова Долина, повний текст якого складено 07 лютого 2020 року,

у цивільній справі за позовом служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в :

У червні 2019 року служба у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації (далі-Служба) звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивувала тим, що 22 березня 2019 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення від районного педіатра Липоводолинської ЦРЛ про доставлення 22 березня 2019 року о 07 год. 45 хв. до приймального відділення малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Русанівка Липоводолинського району Сумської області, батьками якої є відповідачі у справі . Після огляду лікарями та проведення необхідних аналізів, консиліумом лікарів встановлено у дитини ряд тілесних ушкоджень і вона транспортована в СОДКЛ у відділення інтенсивної терапії.

Згідно з відомостями, які наявні у листі Сумської обласної дитячої клінічної лікарні від 22 березня 2019 року, дитина поступила до лікарні із закритою черепно-мозковою травмою, з видимими саднами та синцями на тілі, в неохайному, недоглянутому вигляді, голодною.

За фактом отримання тілесних ушкоджень малолітньою ОСОБА_3 в с.Русанівка, що мало місце 22 березня 2019 року, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину передбаченого ст. 166 КК України.

Також відповідачі мають малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сім`я відповідачів перебувала на обліку , як така, що опинилась в складних життєвих обставинах та за неналежне виконання батьківських обов`язків , батьки вживають спиртні напої , не здійснюють догляд за дітьми, б`ють їх , тому посилаючись на норми ст.ст. 164-166 СК України, позивач просив суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 , стягнувши з них аліменти на утримання двох дітей в розмірі 50% від заробітку (доходу) кожного, але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 січня 2020 року позов служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації задоволено частково.

Позбавлено ОСОБА_4 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто щомісячно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від всіх видів їх заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 червня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуті судом аліменти перераховувати на особистий рахунок кожного з двох дітей відкритий у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши службу у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області відкрити зазначені особисті рахунки у місячний строк із дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Роз`яснено ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що вони мають право звернутися до суду із заявою про поновлення батьківських прав відносно їх дітей до досягнення ними повноліття у разі остаточного усунення ними причин, які були підставою для позбавлення їх батьківських прав відносно них, а також до усиновлення дітей і досягнення ними повноліття.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині позбавлення її батьківських прав щодо малолітніх дітей та стягнення з неї аліментів на їх утримання та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що вона дійсно нехтувала батьківськими обов`язками щодо виховання дітей, але з моменту вилучення дітей її поведінка змінилася, вона влаштувалася на роботу, змінила місце проживання. Що стосується жорсткого поводження з дітьми, то вона дійсно була засуджена за вчинення кримінального правопорушення щодо нанесення дочці легких тілесних ушкоджень, які носили одноразовий, а не систематичних характер, проте вона визнала свою вину і щиро розкаялась у цьому. Крім того вважає, що не доведено неналежне виконання нею батьківських обов`язків та жорстоке поводження відносно сина ОСОБА_2 .

Позивачем у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Таким чином, рішення місцевого суду оскаржується відповідачем ОСОБА_1 лише в частині позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.

В частині задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_4 та стягнення з нього аліментів на утримання двох малолітніх дітей рішення місцевого суду учасниками справи не оскаржується, а тому відповідно до ч.3 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішення вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката Козін Т.В., які підтримали доводи апеляційної скарги, представника служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області Костян Л.Ю., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів цивільної справи вбачається, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 5, 6).

Відповідно до інформації №01-12/531 від 25 березня 2019 року, наданої Липоводолинською центральною районною лікарнею, ІНФОРМАЦІЯ_4 о 07 год. 45 хв. у приймальне відділення ЦРЛ каретою екстреної медичної допомоги в супроводі фельдшера ОСОБА_7 доставлено малолітню дитину ОСОБА_3 з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Після додаткового огляду дитини консиліумом лікарів було встановлено клінічний діагноз: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, правобічний геміпарез, підшкірна гематома тім`яно-скроневої-потиличної області зліва, анемія дефіцитна середнього ступеня. У подальшому дитина транспортована в СОДКЛ у відділення інтенсивної терапії, де знаходилась на час видачі довідки на лікуванні з діагнозом: КТ : лінійний перелом лівої тім`яної кістки з продовженням на скроневу кістку і велике крило лівої клиновидної кістки; даних за об`ємні процеси головного мозку і внутрішнього черепного крововиливу не виявлено (т. 1 а.с. 19).

22 березня 2019 року ОСОБА_3 госпіталізована до відділення анестезіології інтенсивної терапії Комунальної установи Сумська обласна дитяча клінічна лікарня з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, лінійний перелом лівої тім`яної, лівої скроневої, лівої клиноподібної кісток, забійна рана м`яких тканин лівої тьмяно-скронево-потиличної області, правобічний геміпарез, лікворно-гепертензіонний синдром, анемія 2 ст.; 25 березня 2019 року переведена до відділення для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки, з проявами ГРВІ; 08 квітня 2019 року - до інфекційно-боксованого відділення, де перебувала на час надання інформації. Станом на 22 березня 2019 року (день госпіталізації дитини) вміст алкоголю в крові матері дитини ОСОБА_1 становив 0,7% (т. 1 а.с. 9, 257).

З фотокопії висновку судово-медичного експерта від 21 червня 2019 року №188 вбачається, що ОСОБА_3 23 березня 2019 року о 8 годині була оглянута педіатром, який виявив у неї численні синці жовтуватого, синього з жовтим відтінком кольору по всьому тілу (в ділянці лівого стегна, попереку, правої сідниці, лона, правої реберної дуги, лоба, лівої скроневої ділянки, тім`яної ділянки), а також обширну підшкірну гематому тім`яно-скроневої ділянки зліва. Згідно з оригіналом історії хвороби №3148 Сумської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 22 березня по 22 квітня 2019 року з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку, лінійний перелом лівих тім`яної та скроневої кісток з переходом на основу (22 березня 2019 року), затримка моторного розвитку. Колір синців, зазначений в медичній документації вказує на те, що вони можуть мати термін давності 3-7 діб. Червоний колір шкіри в лівій тім`яно-скронево-потилічній ділянці (в проекції переломів кісток черепу) може мати термін до 1 доби. Характер ушкоджень вказує на те, що вони могли утворитися від дії тупих предметів, яких саме не представилося можливим установити, утворення всього комплексу тілесних ушкоджень, розташованих у різних ділянках тіла, при одноразовому падінні потерпілої дитини з колиски на підлогу неможливо.

При цьому, уточнено, що тілесні ушкодження в ділянці голови відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, всі інші - віднесено до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с.261-265).

Згідно з інформацією, наданою Комунальним лікувально-профілактичним закладом Сумської обласної ради Сумський обласний спеціалізований будинок № 468/1 від 07 травня 2019 року, вбачається, що у період з 22 квітня 2019 року і на час надання інформації малолітня ОСОБА_3 перебуває в даному закладі на ліжках медико-соціальної реабілітації з діагнозом - затримка мовного розвитку, анемія не уточнена І ст., множинні травми голови в амнезії (травма 22 березня 2019 року), закритий перелом обох кісток передпліччя (травма 03 березня 2019 року), лямбліоз ( т.1 а.с. 28).

Рішенням виконавчого комітету Русанівської сільської ради № 21 від 25 березня 2019 року повторно взято на облік сім`ю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах, та висловлена доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 стосовно їх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з установленням опіки над дітьми їх дідусеві ОСОБА_8 (т. 1 а.с.12).

Згідно з наказом служби в справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області № 5-ОД від 25 березня 2019 року, малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які проживають у сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , поставлено на облік, як дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, де батьки неналежно виконують батьківські обов`язки (т. 1 а.с. 20).

Рішенням виконавчого комітету Русанівської сільської ради №25 від 28 березня 2019 року вилучено ОСОБА_3 з сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 залишено в сім`ї дідуся ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 13).

Висновком Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 23 травня 2019 року №179/02-34 підтверджена доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою забезпечення соціального захисту дітей, прав на здоровий розвиток, у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків батьків дитини. Зазначено, що у 2017 році двоє дітей відповідачів на підставі рішення виконавчого комітету Русанівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області вже тимчасово вилучалися від відповідачів з влаштуванням до спеціалізованого закладу терміном на 6 місяців з надання батькам практичної можливості припинити вживання алкогольних напоїв та для влаштування їх на роботу. Аналогічний за своїм змістом висновок сформульований виконавчим комітетом сільради 07 липня 2019 року (т. 1 а.с. 13, 17, 53).

З актів обстеження житлово-побутових умов від 12, 22, 28 березня 2019 року в житлового будинку відповідачів вбачається, що в будинку є чотири кімнати, опалення пічне, наявні меблі та побутова техніка, дитячі іграшки, продукти харчування, умови для проживання незадовільні, будинок потребує зовнішнього та внутрішнього ремонту, наявна присадибна земельна ділянка та домашнє господарство (т. 1 а.с.10,14,15).

З характеристики, виданої Русанівською сільською радою Липоводолинського району Сумської області на ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вбачається, що останні характеризуються негативно: ОСОБА_4 не працює на території сільради, кожен з них зловживає алкогольними напоями; вчиняють сімейні сварки, малолітній ОСОБА_2 не відвідує дошкільний заклад, щодо малолітньої ОСОБА_3 батьки не проявляють будь-якого інтересу (т. 1 а.с. 11).

Відповідно інформації наданої Липоводолинським ВП ГУНП в Сумській області, ОСОБА_4 перебуває на обліку в Липоводолинському ВП ГУНП в Сумській області, як сімейний насильник; за фактом отримання тілесних ушкоджень малолітньою ОСОБА_3 , що мало місце 22 березня 2019 року, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019200210000037, внесеного до ЄРДР 22 березня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 КК України. У 2019 році ОСОБА_1 також притягалася до кримінальної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків по відношенню до її доньки ОСОБА_3 , що також пов`язувалось із заподіянням тілесних ушкоджень матір`ю цій дитині (т. 1 а.с. 25-27, 56, 215, 256).

Вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 166 КК України, та призначено покарання за сукупністю цих злочинів у виді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання з випробування на строк два роки (т.1 а.с.266-268).

Відповідач засуджена за те, що вона 22 березня 2019 року заподіяла умисно легке тілесне ушкодження дочці ОСОБА_3 та протягом 2018-2019 років злісно не виконувала встановлених законом обов`язків по догляду за цією дитиною, що спричинило тяжкі наслідки. Зокрема, як викладено у фабулі установлених судом кримінальних правопорушень наприкінці лютого - початку березня 2019 року малолітня ОСОБА_3 за невстановлених слідством обставин отримала переломи нижньої треті обох кісток правого передпліччя, які в подальшому були виявлені при огляді лікарем, як самостійно зрощені, оскільки із вказаним переломом матір до лікаря з донькою не зверталася. У середині березня 2019 року в денну годину обвинувачена ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_1 , будучи обуреною тим, що її малолітня донька ОСОБА_3 відмовилася їсти та балувалася, розгнівалася та, з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків до доньки, схопила доньку ОСОБА_3 за руку та кинула її у ліжко, при цьому умисно долонею лівої руки вдарила її по задній нижній частині тулуба, спричинивши дитині легкі тілесні ушкодження. Близько 6 год. 30 хв. 22 березня 2019 року обвинувачена ОСОБА_1 залишила доньку ОСОБА_3 на свого чоловіка ОСОБА_4 , який мав погане самопочуття після надмірного вживання алкоголю, в будинку за місцем їхнього проживання по АДРЕСА_1 . У цей час ОСОБА_3 отримала тяжку травму голови, небезпечну для її життя. Станом на 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 після набрання вищезазначеним вироком суду законної сили перебуває на обліку в Липоводолинському районному секторі філії Державної установи Центр пробації в Сумській області (т. 1 а.с., 258 266-268).

Крім того, поясненнями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , малолітнього ОСОБА_4 даних ними в суді першої інстанції підтверджується наявність в діях відповідачки ознак періодично триваючого сукупно протягом більш ніж однорічного строку побутового пияцтва, незабезпечення фізичним і духовним розвитком дітей, проявом турботи до дітей з боку їх матері. Між відповідачами часто відбувалися особисті конфлікти, які призводили до фізичного насильства з боку ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_1 , у тому числі у присутності дітей. Також показаннями свідків підтверджується фізичне та психологічне насильство батьків щодо дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Така конфліктна обстановка в сім`ї сприяла тому , що ОСОБА_2 тривалий час не проживав разом з батьками, а жив у діда і баби ОСОБА_12 та ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_16 , яка є лікарем-фельдшером амбулаторії загальної медицини у суді першої інстанції поясняла, що відповідач ОСОБА_12 не піклувалась про стан здоров`я своїх малолітніх дітей, її не допускали до будинку для огляду дітей. Друга вагітність ОСОБА_12 протікала у постійних сварках та пияцтві і тому дочка ОСОБА_3 народилась 7-8 місячною , а мати приїхала на пологи з тілесними ушкодженнями та у нетверезому стані.

Також, показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 неповнолітнього ОСОБА_4 підтверджуються факти й наслідки жорстокого фізичного поводження ОСОБА_1 з сином ОСОБА_2 (завдання йому у 2019 році всього двох ударів (одного по голові, іншого - по задній частини тіла дитини) та дочкою ОСОБА_3 (кидання дитини із застосуванням фізичної сили до коляски із триманням дитини за руку), а також гучних вигуків-обурення на адресу малолітньої дитини з боку її матері у період відмови дитини від вживання приготовленої їжі у 2019 року.

Задовольняючи частково позов служби у справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації, суд першої інстанції виходив з доведеності винної (недбалої та умисної) поведінки ОСОБА_1 , її свідомого та триваючого нехтування своїми батьківськими обов`язками відносно двох дітей, яке призвело до втрати виховного впливу на дітей, погіршення їх стану здоров`я, фізичне насильство матері над ними, яке призвело до тілесних ушкоджень дочки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині позбавлення апелянта батьківських прав відносно двох малолітніх дітей, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 лютого 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону

Частиною 8 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до положень ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з п. 2, 3, 4, 6 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами, жорстоко поводяться з дитиною, засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Як убачається з матеріалів справи, орган опіки та піклування надавав відповідачці можливість протягом достатньо тривалого часу усунути негативні фактори, пов`язані з неналежним виконанням нею батьківських обов`язків, змінити виховне ставлення до дітей, створити придатну для виховання дітей атмосферу, проте поведінка матері від первісного до повторного відібрання дітей не змінилася, відповідачкою не вчинялися свідомі та активні дії по відновленню добросовісного та належного виконання нею батьківських обов`язків, не змінились підходи до виховання дітей, їх утримання, навчання, підготовки до самостійного життя.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що тривале невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , включаючи грубі прояви бездоглядності дітей їх батьками, пов`язаного із застосуванням фізичного та психологічного насильства, періодичного вживання відповідачкою спиртних напоїв є підставою застосування до останньої такої крайньої міри як позбавлення батьківських прав. Отже, позбавлення батьківських прав відповідачки на даний час відповідатиме найвищим інтересам дітей.

Таким чином, позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 забезпечує припинення застосування до малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як найбільш вразливої категорії осіб, фізичного та психологічного насильства з боку матері , усунення грубої недоглянутості дітей і на даний час цей захід є ефективними та практично забезпечує запобігання таких негативних явищ по відношенню до дітей з боку їх батьків і відповідає найкращим інтересам дітей.

Такі висновки узгоджуються із правовими позиціями Європейського Суду з прав людини (далі-ЄСПЛ), сформульованими у п. 73 рішення Великої палати цього ж суду від 10 травня 2001 року у справі Z і Інші проти Сполученого Королівства , п. 103 рішення цього ж суду від 15 листопада 2011 року у справі M.P. і Інші проти Болгарії .

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 змінила своє ставлення до дітей, не заслуговують на увагу, оскільки нею протягом тривалого часу (більш двох років) неналежно виконувались батьківські обов`язки, періодично проявлялось жорстоке поводження з дітьми, яке призвело до отримання тілесних ушкоджень дочкою ОСОБА_3 . Син ОСОБА_2 проживав, фактично утримувався й виховувався батьками співвідповідача ОСОБА_4 .Крім того, органом опіки та піклування здійснювався соціальний супровід сім`ї ОСОБА_4 та проводилась роз`яснювальна робота для усунення негативних факторів, пов`язаних з неналежним виконання батьківських обов`язків, проте відповідачем не вчинялися належні фактичні дії по відновленню належного виконання своїх батьківських обов`язків. ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі визнається той факт, що вона та її чоловік нехтували своїми батьківськими обов`язками.

Доводи апелянта, що нанесення дочці легких тілесних ушкоджень носили одноразовий, а не систематичний характер, спростовується дослідженими матеріалами справи, зокрема і висновком судово-медичного експерта від 21 червня 2019 року №188 яким встановлено, що на час огляду лікарями малолітньої доньки відповідача 22 березня 2019 року, поряд з іншими тілесними ушкодженнями, у неї на тілі були виявлені численні синці із терміном їх давності 3-7 діб, а також виявлені у дитини самостійно зрощені переломи нижньої третини обох кісток правого передпліччя що свідчить про систематичне насильство батьків над дитиною .

На думку колегії суддів, будь-яке фізичне чи психологічне насильство над дітьми є неприпустимим, а засудження ОСОБА_1 за вчинення нею умисних дій, які спричинили шкоду фізичному здоров`ю дитини, є підтвердженням самостійної підстави для позбавлення її батьківських прав, яка визначена п.6 ч.1 ст. 164 СК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що втручання у приватне та сімейне життя відповідачки у виді позбавлення її батьківських прав винятково виправданим й достатньо необхідним у даній справі з огляду на установлені обставини справи, а також через наявність реальних загроз повторення завдання дітям тілесних ушкоджень з боку матері при їх поверненні до сім`ї, приниження їх честі та гідності, завдання психологічного насильства над ними, що узгоджується із положеннями п.2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.50 рішення 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України , п. 78, 84 рішення ЄСПЛ від 22 березня 2018 року у справі Wetjen та інші проти Німеччини , п. 92,97 рішення ЄСПЛ від 22 березня 2018 року у справі Tlapak та інші проти Німеччини .

Посилання в апеляційній скарзі на недоведеністьненалежного виконання нею батьківських обов`язків відносно її сина ОСОБА_2 є безпідставними та також спростовується матеріалами справи та показаннями свідків, оскільки син ОСОБА_2 разом із матір`ю однією сім`єю протягом більш ніж річного строку не проживав, включаючи періоди зловживання нею алкогольними напоями, вона особисто сином не опікувалась і не утримувала його, дитина протягом 2018 року і початку 2019 року проживала , утримувалась та доглядалась батьками відповідача ОСОБА_4 , мати не забезпечувала належну медичну допомогу дитині , дитина не відвідувала дошкільний дитячий заклад.

Також з матеріалів справи та з пояснень представника позивача вбачається, що сім`я відповідачів вперше була взята рішенням виконкому Русанівської сільської ради Липоводолинського району від 31 березня 2017 року на облік сімей, які опинились в складних життєвих обставинах ще до народження другої їх дитини - доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження ОСОБА_3 діти відповідачки були вилучені з сім`ї та направлені до Сумського спеціалізованого будинку дитини терміном на 6 місяців і батькам надавалась можливість позбавитись алкогольної залежності та влаштуватися на роботу . Після повернення дітей у вересні 2018 року ОСОБА_1 залишила чоловіка і разом з дітьми виїхала до Волинської області до своїх батьків , але потім у лютому 2019 року повернулась до чоловіка і вони удвох продовжили вживати спиртні напої та жорстоко поводитись із дітьми , що і призвело до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень малолітній донці ОСОБА_3 .

Дані обставини також підтверджуються вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 та частково визнаються самою відповідачкою.

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про зміну нею свого ставлення до виховання дітей, працевлаштування та припинення зловживання спиртними напоями і при цьому вона посилається на позитивні характеристики з місця роботи та з місця проживання.

Так, з копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що остання дійсно 11 вересня 2019 року прийнята на посаду підсобного робітника ТОВ Беєве (т. 1 а.с.179).

Крім того, після вилучення малолітніх дітей із сім`ї апелянт отримувала дозвіл на побачення з ними і періодично їх відвідувала, а також здійснювала догляд за сином ОСОБА_2 під час знаходження його на стаціонарному лікуванні в лікарняних закладах і дана обставина підтверджується довідками Комунального закладу Сумської обласної ради Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області, Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний спеціалізований будинок дитини та Комунального некомерційного підприємства Недригайлівська центральна районна лікарня Недригайлівської районної ради (т.1 а.с. 122, 180-181, 188, 189, 190 т.2 а.с. 4, 5).

Маються в матеріалах справи і позитивні характеристики з місця роботи та з нового місця проживання апелянта , які датовані 23 вересня 2019 року та 15 січня 2020 року , але наявна в матеріалах справи і негативна характеристика видана Беєвським старостинським округом Липоводолинського району Сумської області №232/02-14 від 24 грудня 2019 року з якої вбачається , що ОСОБА_1 за час проживання в селі проявила себе як особа зловживаюча спиртними напоями (т. 1 а.с. 179, 182, 183, 255, т.2 а.с.7, 8 ).

Представник позивача в суді апеляційної інстанції пояснила, що вона постійно цікавилась поведінкою відповідачки після відібрання дітей, з метою вирішення подальшої їх долі, і телефонувала до керівника ТОВ Беєве та до працівників органу місцевого самоврядування і їй пояснили , що остання дійсно декілька місяців не мала зауважень як за місцем роботи так і за місцем проживання , але у грудні 2019 року вона знову почала вживати спиртні напої , поводитись агресивно в побуті і тому вимушені були викликати працівників поліції.

Дані обставини частково підтвердила і апелянт в судовому засіданні і пояснила свої дії тим, що у неї була депресія і тому вона знову почала вживати спиртні напої , але потім вона в добровільному порядку у період з 2 по 10 січня 2020 року пройшла лікування від алкогольної залежності у наркологічному відділенні Сумського обласного наркологічного диспансеру № 7 на підтвердження чого нею була надана відповідна довідка (т. 2 а.с. 3).

Виходячи з цього , колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що така нестабільна поведінка апелянта не може свідчити про усунення ризиків повторення психологічного та фізичного насильства з боку відповідача відносно своїх малолітніх дітей у випадку невиконання нею рекомендацій лікарів та повернення до зловживання спиртними напоями.

Крім того , місцевий суд роз`яснив відповідачам у справі що у разі остаточного усунення ними причин , які були підставою для позбавлення їх батьківських прав , вони мають право звернутися до суду із заявою про поновлення таких прав.

Погоджується колегія суддів і з висновками місцевого суду щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей, оскільки статтею 180 СК України визначений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Сімейного Кодексу України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

За встановлених обставин справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки на утримання дітей аліментів, у відповідності до вимог ст.166 СК України, розмір яких є достатнім для їх належного утримання.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 5 червня 2020 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Т.А. Левченко

С.Г.Хвостик