Вирок

від 03.02.2020 по справі 216/324/20

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/324/20

провадження 1-кс/216/511/20

УХВАЛА

іменем України

03 лютого 2020 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019040450000297, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2019 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

21.01.2020 ОСОБА_3 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із клопотанням про скасування арешту майна, а саме: автомобілю «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 та повернення вищевказаного майна власнику.

Клопотання мотивовано тим, що, вона не має відношення до кримінального провадження №12019040450000297 внесеного до ЄРДР 02.07.2019, а належний їй автомобіль не є матеріальним об`єктом у розумінні ст. 98 КПК України, отже не має об`єктивних підстав вважати, що він є доказом злочину, і відповідно відсутня і мета накладення арешту збереження речових доказів. Внаслідок вилучення її автомобіля їй були завдані незручності, пов`язані із застосуванням додаткових зусиль для забезпечення життєвих потреб.

У судове засіданні прокурор не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої просить розгляд клопотання проводити без його участі, заперечує проти зняття арешту майна, однак не заперечує проти повернення власнику майна.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, її представник - адвокат ОСОБА_4 надав суду заяву, відповідно до якої просить розгляд клопотання проводити без їх участі, клопотання задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Як убачається з матеріалів клопотання, у провадженні СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування №12019040450000297, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2019 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Згідно з вимогами частини 1, пункту 1 частини 2 та частини 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 26.07.2019 накладено арешт на автомобіль «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони власнику, іншим уповноваженим власником особам, - відчуження, розпорядження та користування майном.

Під час розгляду питання про арешт вказаного вище майна колегія суддів дійшла висновку про те, що автомобіль «Volkswagen Transporter» є речовим доказом у кримінальному провадженні, та з метою запобігання можливості знищення та відчуження майна, накладення арешту є необхідним.

Крім того згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про те, що необхідність заборони користування автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , відпала, оскільки, арешт на нього було накладено 26.07.2019, таким чином орган досудового розслідування мав достатній час для проведення необхідних слідчих дій із вказаним майном, а саме майно необхідне власнику, внаслідок чого арешт підлягає частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 93, 170, 174, 303, 306-308, 311, 532-533 КПК України, слідчий суддя,

п ос та но ви в :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати заборону користування автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 21.04.2015, належить ОСОБА_3

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Слідчий суддя: ОСОБА_1