Рішення

від 29.01.2020 по справі 397/1396/19

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/1396/19

н/п : 2/397/120/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2020 року. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко Л.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений Вищеверещаківською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області від 27.04.2017, зареєстрований в реєстрі № 13.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 після тривалої хвороби померла його мати - ОСОБА_6 . За свого життя 14.12.2015 мати склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу. Після її смерті позивачу стало відомо про існування нового заповіту посвідченого Вищеверещаківською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області 27.04.2017, яким мати все своє майно заповіла своїм онукам, тобто дітям позивача від першого шлюбу - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вважає, що цим заповітом порушені його права та інтереси як єдиного спадкоємця за законом, а також те, що заповіт складений під тиском відповідачів з використанням хворобливого фізичного стану ОСОБА_6 . Повідомляє, що при складанні та посвідченні заповіту не дотримана форма № 45 додатку 25 в редакції Наказу Міністерства юстиції України № 381/5 від 17.03.2015. Зазначає, що ці та інші обставини засвідчують про недійсність заповіту ОСОБА_6 посвідченого 27.04.2017 секретарем Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та зареєстрованого в реєстрі за № 13.

Ухвалою від 04.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено до підготовчого засідання у порядку загального позовного провадження (а.с. 28-30).

Ухвалою від 29.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с. 98-99).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Також пояснив, що його мати ОСОБА_6 хворіла, але психічних розладів не мала, усвідомлювала свої дії. З приводу впливу на матір йому нічого не відомо. Посилається на недотримання форми заповіту як на підставу для визнання його недійсним.

Представник відповідача Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Лушпай Л.В. у судовому засіданні заперечила проти позову та зазначила, що заповідачка приходила сама у сільську раду, разом з нею склали заповіт, підписувала його власноручно, перебувала у свідомості, усвідомлювала свої дії і могла ними керувати, тому не вбачає підстав визнавати його недійсним. Щодо форми заповіту вказала на помилку у заповіті, а саме: відсутності дати вгорі заповіту, проте зазначила, що дата міститься внизу заповіту. Щодо адреси пояснила, що будь-яких рішень про присвоєння поштової адреси саме сільській раді немає. Чому сільська рада має адресу, яка міститься у свідоцтві про її реєстрацію їй нічого невідомо.

Представник відповідачів - адвокат Сімукова Т.С. у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Зазначила що позивач не оскаржує сам факт справжності підпису заповідача, а секретар сільської ради мала усі повноваження на складання заповіту, дієздатність особи перевірила, тому вважає що позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, виходячи з принципу розумності та справедливості, оцінивши докази у справі в їх сукупності суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею ст. 15 ЦК України, передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24.04.2019 серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на земельну ділянку розміром 2,90 га, кадастровий номер: 3520582000:02:000:2189, (державний акт про право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 000077 від 04.03.2004, № 181 виданий Вищеверещаківською сільською Радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області), а також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які до нього прилягають за адресою: АДРЕСА_1 (інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.12.2017, номер 107513334). Зазначене майно належало на праві власності спадкодавцю (а.с. 10-11).

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 14.12.2015 склала заповіт, який зареєстрований у реєстрі за № 51, посвідчений секретарем Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Лушпай Л.В., за яким заповідала, належне їй все майно позивачу у даній справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8).

Іншим заповітом, який складено 27.04.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 13 та посвідчено секретарем Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Лушпай Л.В., заповідач ОСОБА_6 заповіла все своє майно в рівних долях ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).

Згідно довідок Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 20.08.2019 № 330 та № 331 вбачається, що ОСОБА_6 була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 1969 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з нею були зареєстровані, але з 2012 не проживали онука - ОСОБА_4 (відповідач у справі), а також правнучка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також те, що позивач у справі ОСОБА_1 дійсно доглядав та поховав свою матір ОСОБА_6 (а.с. 16-17).

Рішенням першої сесії сьомого скликання Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 12.11.2015 № 4 обрано секретарем Вищеверещаківської сільської ради ОСОБА_2 - депутата виборчого округу № 1 Вищеверещаківської сільської ради (а.с. 48).

Рішенням виконавчого комітету Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 26.11.2015 № 34 обов`язки із вчинення нотаріальних дій на території Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області покладено на секретаря виконкому Вищеверещаківської сільської ради Лушпай Людмилу Володимирівну (а.с. 47).

Згідно реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Вищеверещаківської сільської ради на 2017 для ОСОБА_6 27.04.2017 вчинено нотаріальну дію під номером 13, а саме посвідчено заповіт. За вчинення вказаної нотаріальної дії 13.04.2017 ОСОБА_6 сплачено 0,85 грн. (а.с. 50-53).

Згідно спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , розпочатої 10.05.2019 Олександрівською районною державною нотаріальною конторою вбачається, що після смерті останньої 10.05.2019 з заявами про прийняття спадщини звернулися відповідачі - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також позивач - ОСОБА_1 (а.с. 70-91).

Довідкою від 25.11.2019 № 208 Вищеверещаківська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області повідомила, що у результаті здійснення перевірки рішень виконкомів та сесій сільської ради за період з 1996 виявлено факт того, що поштова адреса Вищеверещаківській сільській раді не присвоювалась. Також повідомлено про те, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 у 1997 зареєстровано поштову адресу: АДРЕСА_2 , а також те, що фактично вся звітність на отримання кореспонденції з 2015 здійснюється за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 92).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи встановлено, що 21.05.1997 проведено державну реєстрацію Вищеверещаківської сільської ради (ідентифікаційний код 04364064) за адресою: 27315, Кіровоградська АДРЕСА_4 , Олександрівський район, село Вищі Верещаки, вул. Петровського, 3 (а.с. 96).

Рішенням п`ятої сесії сьомого скликання Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 17.02.2016 Про перейменування вулиць у селах Вищі Верещаки та Любомирка , АДРЕСА_5 Петровського перейменовано на вулицю Миру (а.с. 94-95).

Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

За своєю юридичною природою заповіт є одностороннім правочином, який дійсний за умови додержання встановленої законом форми та змісту. Отже, на заповіт, як односторонній правочин розповсюджуються загальні норми цивільного законодавства стосовно підстав та наслідків визнання недійсності правочинів.

Згідно ст. 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання; має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, його підписує інша особа, що засвідчується у відповідному порядку із зазначенням причин, за яких текст заповіту не міг підписати заповідач власноруч; має бути посвідчений нотаріусом або уповноваженою на це посадовою, службовою особою визначеною ст.ст. 1251-1252 ЦК України.

За вимогами частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Для визначення наявності стану, в якому громадянин не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння та ін.) на момент укладення угоди, суд призначає судово-психіатричну експертизу. Вимоги про визнання угоди недійсною з цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент укладення угоди особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними. Суд не має права давати оцінку медичним документам, які потребують спеціальних знань. Ухвалюючи рішення про визнання недійсним заповіту з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України, суди повинні враховувати, що для визнання такого правочину недійсним предметом доказування є та обставина, що особа-заповідач у момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Висновок судово-психіатричної експертизи у такій категорії справ є лише одним із доказів, якому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами.

Отже, для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про недійсність правочину не можуть ґрунтуватись на припущеннях позивача, без надання належних доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 1257 ЦК України передбачає, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Тлумачення частини другої статті 1257 ЦК України свідчить, що для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України.

Частина 2 ст. 1257 ЦК України встановлює, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 № 144791 урологічного відділення Кіровоградської обласної лікарні від 14.09.2016 встановлено, що остання знаходилася на стаціонарному лікуванні з 06.09.2016 по 14.09.2016 та виписана у поліклініку за місцем проживання з повним діагнозом (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): (на російській мові) МКБ: Коралловидный камень единственной правой почки. ХР. Пиелонефрит. ХПН-2ст. ИБС: Диффузорный кардиосклероз. Стеноз АК. Гипертоническая болезнь 11 ст.ст. 2 риск 4 СН-2А. (а.с. 13).

З виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 № 14407 урологічного відділення Кіровоградської обласної лікарні від 31.08.2018 встановлено, що остання знаходилася на стаціонарному лікуванні з 25.08.2018 по 31.08.2018 та виписана у поліклініку за місцем проживання з повним діагнозом (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): (на російській мові) ХБП-Уст. МКБ: коралловидній камень единственной правой почки. Втор. пиелонефрит. Артериальная гипертензия. Анемия. Варикознаболезнь правой н/к 11ст. ХВН 11 ст. (а.с. 14).

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 № 1000/223 Комунального некомерційного підприємства Олександрівська центральна районна лікарня Олександрівської районної ради Кіровоградської області від 01.04.2019 встановлено, що остання знаходилася на стаціонарному лікуванні з 20.03.2019 по 01.04.2019 та виписана у поліклініку за місцем проживання з повним діагнозом (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Хронічна хвороба нирок V ст.. СКХ. Кораловий камінь єдиної правої нирки. Вторинний пієлонефрит. Артеріальна гіпертензія. Анемія Варикозна хвороба правої н/ кінцівки (а.с. 15).

Виходячи із даних зазначеної вище медичної документації, не вбачається, що ОСОБА_6 хворіла на таку хворобу, яка позбавляла її можливості на момент підписання оспорюваного заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У свою чергу, позивач під час судового розгляду не клопотав про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи та зазначив, що його мати ОСОБА_6 психічних розладів не мала. Інших доказів про те, що ОСОБА_6 у момент складання заповіту не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними суду не надано. Також, позивачем не доведено факт того, що на заповідача ОСОБА_6 чинився тиск щодо складання заповіту з боку відповідачів.

Враховуючи наведене, підстав для визнання недійсності оспорюваного заповіту через невідповідність волі та волевиявленню заповідача ОСОБА_6 , суд не вбачає.

Щодо посилання позивача на визнання недійсним заповіту через порушення вимог його форми та посвідчення, суд зазначає наступне.

Вимоги щодо форми та змісту заповіту встановлені ст. 1247 ЦК України. Так, цією нормою Кодексу визначено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4. ст. 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 1251 ЦК України передбачає, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

У даному випадку особу громадянки ОСОБА_6 та її дієздатність перевірено уповноваженою на те особою - секретарем сільської ради під час складання заповіту, вона ( ОСОБА_6 ) власноручно підписала заповіт і ця обставина позивачем не оспорювалася, а відсутність зазначення місяця в якому складено заповіт є технічною опискою, оскільки дата та час зазначені у посвідчувальному написі. Невідповідність поштової адреси сільської ради зазначеної у заповіті та у свідоцтві про державну реєстрацію, на переконання суду, не може бути підставою для визнання його недійсним. Позивач не ставив під сумнів та не доводив факт того, що складання заповіту та його посвідчення відбувалося поза межами адміністративної будівлі сільської ради, а також з іншими грубими порушеннями, які мають наслідком визнання заповіту недійсним.

Тобто, суд приймає до уваги, що заповіт дійсно містить технічні помилки, але такі помилки не можуть бути підставами для визнання його недійсним

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання заповіту від 27.04.2017 недійсним, оскільки позивачем не доведено обставин відсутності волевиявлення заповідача щодо складання заповіту на користь відповідачів та справжність підпису заповідача ОСОБА_6 не спростовано, тому підстави для визнання спірного заповіту недійсним відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним - відмовити.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 03.10.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Олександрівський районний суд Кіровоградської області).

Повний текст рішення виготовлено 07.02.2020.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , рнокпп - НОМЕР_3 .

Відповідач: Вищеверещаківська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області, 27315, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Вищі Верещаки, вул. Миру, 3, код ЄДРПОУ - 04364064.

Представник відповідача: Лушпай Людмила Володимирівна, місце проживання: АДРЕСА_7 , рнокпп - НОМЕР_4 , довіреність від 04.11.2019 № 36.

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , місце проживання: АДРЕСА_9 , рнокпп - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_10 , рнокпп - НОМЕР_6 .

Представник відповідачів: ОСОБА_8 , місце знаходження: АДРЕСА_11 , ордери серії КР № 037424 та № 037425 від 04.11.2019.

Суддя : (підпис) Д.В.Мирошниченко

З оригіналом вірно.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Судове рішення станом на

Оригінал рішення зберігається у матеріалах справи № 397/1396/19 .

Помічник голови

Олександрівського районного суду

Кіровоградської області О.О. Черкес

Копію засвідчено