ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/3242/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Видавництво Зоря корпоративне підприємство АТ ДАК Укрвидавполіграфія
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Видавництво Зоря корпоративне підприємство АТ ДАК Укрвидавполіграфія до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
АТ Видавництво Зоря корпоративне підприємство АТ ДАК Укрвидавполіграфія звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.01.2019 № 0000441404.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підприємство віповідно до договірних правовідносин сплачувало орендну плату за землю за ставкою 1% і висновки контролюючого органу про необхідність сплати орендної плати за ставкою 3% є безпідставними. Вказує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди. Зміна розміру земельного податку не тягне за собою автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а може бути лише підставою для перегляду такого розміру шляхом внесення змін до договору оренди його учасниками.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, АТ Видавництво Зоря корпоративне підприємство АТ ДАК Укрвидавполіграфія подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує що, оскільки земельна ділянка перебуває у постійному користуванні, то у позивача наявний обв`язок зі сплати податку на землю у розмірі 1%, а не орендної плати у розмірі 3%. Вказує, що рішення Дніпровської міської ради № 3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 року № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , яким впроваджено орендну плату за ставкою 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки прийняте лише 15.07.2015 року, офіційно оприлюднене ще пізніше, а тому позивач не мав обов`язку зі сплати орендної плати в 2016 році за ставкою 3%.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник контролюючого органу просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Видавництво Зоря з питань повноти нарахування плати за землю за земельні ділянки, що перебувають у користуванні ПрАТ Видавництво Зоря на підставі укладених договорів оренди землі площею 6,0510 га, площею 0,0025 га, площею 0,0024 га за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року.
За результатами перевірки складено акт від 14.12.2018 року №72821/04-36-14-04/0590559, яким встановлено порушення пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 286.1 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Індустріального району за період з 01.01.2016 року по 07.08.2017 року на суму 3271739,9 грн., в тому числі за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 2330482,86 грн. та за період з 01.01.2017 року по 07.08.2017 року на суму 941257,04 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 року № 0000441404 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 4089674,88 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 3271739,9 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 817934,98 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, з 1 січня 2011 року (дата набрання чинності ПК України) позивач мав самостійно обчислювати суму податку, виходячи зі ставки у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до мінімальних обмежень, визначених у підпункті 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, та незалежно від внесення змін до договорів оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Між Дніпровською міською радою (орендодавець) та ПрАТ Видавництво Зоря (орендар) укладені договори оренди земельної ділянки від 06.11.2002 року терміном до 07.08.2017 року, згідно умов яких орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки площею:
- 0,0025 га та 0,0024 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, 7, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпра за кодами 1210100000:04:018:0030 і 1210100000:04:018:0031 відповідно;
- 6,0510 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, 7, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпра за кодом 1210100000:04:018:0029.
Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2016 рік від 17.02.2016 року №9018384080 ПрАТ Видавництво Зоря задекларовано податкових зобов`язань за земельні ділянки площею 6,0510 га (кадастровий номер 1210100000:04:018:0029), 0,0025 га (кадастровий номер 1210100000:04:018:0030), 0,0024 га (кадастровий номер1210100000:04:018:0031), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, 7, у розмірі 731401,80 грн.
Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2017 рік від 17.02.2017 року №9022266688 ПрАТ Видавництво Зоря задекларовано податкових зобов`язань за земельні ділянки площею 6,0510 га (кадастровий номер 1210100000:04:018:0029), 0,0025 га (кадастровий номер 1210100000:04:018:0030), 0,0024 га (кадастровий номер 1210100000:04:018:0031), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Журналістів, 7, у розмірі 1083555,06 грн.
Дніпровською міською радою прийнято рішення від 13.07.2016 року №7/11 про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 року №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , яким встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%.
Відповідно до рішення від 15.07.2015 року №3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 року №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста розмір ставки орендної плати за земельні ділянки встановлено у розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 8.3 ст. 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, тішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
У відповідності до п.п. 16.1.4 п. 16.1ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.
Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків (пункт 36.3 статті 36 Податкового кодексу).
Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону України Про оренду землі .
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.
У свою чергу, норми статті 288 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) містять вичерпні правила визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі. Диспозиція розглядуваної норми чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу (яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру).
Отже, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, Податковий кодекс України вимагає, аби річний платіж орендної плати за земельну ділянку був не менше трикратного розміру земельного податку.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм матеріального права у спорах цієї категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року (справа № 21-274а14), 7 квітня 2015 року (справа №21-117а15), 14 квітня 2015 року (справа № 21-165а15), 24 квітня 2015 року (справа № 21-131а15).
Зазначена позиція підтримана і Верховним Судом відповідно до постанов від 21 серпня 2018 року (справа №814/1622/16), від 18 березня 2019 року (справа 3823/219/18), від 16 квітня 2019 року (справа №2140/1586/18), від 11 червня 2019 року (справа №826/17049/16), від 10 жовтня 2019 року (справа 3824/2281/15-а).
Таким чином колегія суддів зазначає, що незважаючи на договірний характер користування земельною ділянкою, розмір орендної плати обмежений законодавчо, що спростовує доводи позивача щодо правомірності сплати орендної плати в розмірі, встановленому в договорі оренди.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що Законом № 909, який набрав чинності з 01 січня 2016 року, п.4 розділу II. Прикінцеві положення встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
Нормою п.п.12.3.4 п.12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного, законодавець на 2016 рік виключив норму (п.12.3.4), що прямо передбачала залежність дії рішення про встановлення місцевих податків від завчасності його прийняття , а тому доводи апеляційної скарги з приводу неможливості застосування в 2016 році орендної плати за ставкою у розмірі 3 %, оскільки рішення Дніпровської міської ради № 3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 року № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , яким впроваджено орендну плату за ставкою 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки прийняте лише 15.07.2015 року, не можуть братися до уваги.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Видавництво Зоря корпоративне підприємство АТ ДАК Укрвидавполіграфія - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 06 лютого 2020 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2020 |
Оприлюднено | 10.02.2020 |
Номер документу | 87452344 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чепурнов Д.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні