Рішення

від 28.01.2020 по справі 913/541/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 січня 2020 року Справа № 913/541/19

м.Харків Провадження №33/913/541/19

За позовом Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації, просп.Центральний, буд.59, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТК - СТРОЙ", вул. Князя Ярослава Мудрого, буд.59 А, м.Дніпро

про розірвання договору будівельного підряду та стягнення 2 553 450 грн 00 коп.,

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Мілоградський О.О., заступник начальника управління - начальник відділу правової роботи т аорганізаційно-кадрового забезпечення управління правової роботи, наказ №7-к від 24.04.2019; посадова інструкція №3/2 від 25.04.2019;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Департамент будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТК - СТРОЙ" про розірвання договору будівельного генпідряду №68 від 23.08.2017 та стягнення нарахованої пені за невиконання будівельних робіт у встановлений договором строк у розмірі 704 400 грн 00 коп., обраховану за період прострочення з 31.08.2019 по 23.09.2019.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідно до календарного графіку виконання робіт (в редакції додаткової угоди №8 від 28.12.2018) генпідрядник повинен був закінчити виконання робіт по об`єкту - реконструкція будівель по вул.Чехова, 9 та 9-Б під житловий будинок в м.Рубіжне Луганської області в термін до 30.08.2019. У зв`язку з істотним порушенням генпідрядником умов договору (не виконання робіт з реконструкції об`єкту у визначені строки) позивачем на підставі ч.2 ст.852 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про його розірвання в судовому порядку. Крім того, відповідно до п.10.6 договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017 позивачем була нарахована до стягнення з відповідача пеня в сумі 704 400 грн 00 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2019 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2019.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТОВ "ЛСТК-СТРОЙ" є адреса: м.Дніпро, Центральний район, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд. 59А.

У відповідності до положень статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з цим, при відкритті провадження у справі судом враховуються положення ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Наразі з поданих позовних матеріалів вбачається, що спір виник між сторонами щодо неналежного виконання відповідачем як підрядником зобов`язань за договором будівельного підряду №68 від 23.08.2017.

В п.п.1.2., 1.3. договору сторонами було визначено види робіт - реконструкція будівель, та місце здійснення будівельних робіт на об`єктах, що знаходяться за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, по вул.Чехова, 9 та вул.Чехова 9-Б під житловий будинок.

Окрім вимоги про стягнення штрафних санкцій у з`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивачем також заявлено вимогу про розірвання укладеного між сторонами договору будівельно підряду у зв`язку із не виконаннням робіт на об`єктах у встановлений договором строк.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до Господарського суду Луганськохї області із відповідним позовом, дотримуючись правил підсудності, встановлених ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України.

17.10.2019 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява за вих.№03-30/1027 від 16.10.2019, в якій останній змінив предмет позову, окрім первісно заявлених позовних вимог про розірвання договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017 та стягнення нарахованої пені в розмірі 704 400 грн 00 коп., просив стягнути з відповідача штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів з дати їх граничного виконання в розмірі 2 054 500 грн 00 коп., а також судові витрати у розмірі 43 304 грн 50 коп. (а.с.141-147, т.1).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.10.2019 відкладено підготовче засідання на 07.11.2019, повідомлено, що розгляд поданої заяви буде здійснено в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні 07.11.2019, дослідивши зміст поданої позивачем заяви за вих.№03-30/1027 від 16.10.2019 та долучених до неї документів, заслухавши думку представника позивача щодо вказаної заяви, суд дійшов висновку про неможливість її прийняття до розгляду.

Ухвалою суду від 07.11.2019 було повернуто Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації заяву про зміну предмета позову за вих.№03-30/1027 від 16.10.2019, у зв`язку з тим, що позивачем заявлено інший позов, а не змінено предмет позову (заявлено нову позовну вимогу про стягнення штрафу, яка не була первісно заявлена, та за нової підстави - виникнення 30 прострочення понад 30 календарних днів, яка ще не існувала на час подання позову).

06.11.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява за вих.№03-30/1113 від 31.10.2019 про збільшення розміру позовних вимог, яка не підписана електронним цифровим підписом (а.с.163-171, т.1).

Згідно з Актом від 07.11.2019, складеним начальником відділу інформаційних технологій Ластовицьким Д.А., спеціалістом Шевченко М.М. та провідним документознавцем відділу організаційно-документального забезпечення роботи суду Григорова А.А. , вказані документи було отримано Господарським судом Луганської області електронним листом з порушенням вимог п. 1.5.4 Інструкції з діловодства в господарських судах України, оскільки електронний лист не засвідчено електронним цифровим підписом.

Оскільки надіслана електронною поштою без електронного цифрового підпису заява за вих.№03-30/1113 від 31.10.2019 про збільшення розміру позовних вимог не може вважатися офіційним документом, то вказаний документ судом було залишено без розгляду.

Разом з цим, 07.11.2019 через канцелярію суду представником позивача подана заява за вих.№03-30/1113 від 31.10.2019 про збільшення розміру позовних вимог оформлена належним чином в паперовому вигляді, в якій останній збільшив розмір заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені до 1 995 800 грн 00 коп. (враховуючи період прострочення з 31.08.2019 по 07.11.2019) (а.с.176-182, т.1).

Також в п.4 прохальної частини заяви позивач просить стягнути з відповідача штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів з дати їх граничного виконання в розмірі 2 054 500 грн 00 коп.

В судовому засіданні 07.11.2019 представник позивача підтримав подану заяву про збільшення позовних вимог в частині саме збільшення розміру вимоги про стягнення пені.

На запитання суду, представник позивача пояснив, що вказана заява стосується саме вимоги щодо стягнення пені, розмір якої позивач збільшив до 1 995 800 грн 00 коп. Пункт 4 в прохальній частині заяви з вимогою про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2 054 500 грн 00 коп. був залишений в тексті заяви помилково під час її виготовлення.

Суд прийняв пояснення надані представником позивача до уваги.

Крім того, зі змісту заяви про збільшення позовних вимог за вих.№03-30/1113 від 31.10.2019 вбачається, що позивачем наводиться нормативне обґрунтування підстав нарахування та збільшення розміру саме пені, будь-які згадки та нормативне обґрунтування штрафу по тексту описової частини заяви відсутнє. За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява стосується саме вимоги про збільшення розміру пені.

З огляду на дотримання позивачем встановленої процедури та відповідності поданої заяви вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, в частині заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1 995 800 грн 00 коп.

В частині заявленої в прохальній частині заяви вимоги про стягнення з ТОВ "ЛСТК - СТРОЙ" штрафу в розмірі 2 054 500 грн 00 коп., суд відмовив в її прийнятті до розгляду (враховуючи помилковість її зазначення позивачем в цій заяві, а також з огляду на те, що за своїм змістом заявлена вимога про стягнення штрафу є новою вимогою, заявленою з нових підстав, які не існували на час подання позивачем позову у цій справі, а отже не відповідає вимогам ст.46 ГПК України).

Протокольною ухвалою суду від 07.11.2019 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 26.11.2019, про що сторін повідомлено ухвалою-повідомленням від 08.11.2019.

В подальшому представником позивача через канцелярію суду подано заяву за вих.№03-30/1259 від 22.11.2019 про збільшення розміру позовних вимог з додатковими документами, в якій останній збільшив розмір заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені до 2 553 450 грн 00 коп. (враховуючи п.п.2.1., 4.2.,10.6 договору, а також період допущеного відповідачем прострочення з 31.08.2019 по 26.11.2019) (а.с.2-9, т.2).

З огляду на дотримання позивачем встановленої процедури та відповідності поданої заяви вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв подану заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгяду, про що постановив протокольну ухвалу від 26.11.2019.

Отже, подальшому розгляду підлягають наступні позовні вимоги позивача до відповідача : про розірвання договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017, укладеного між сторонами; стягнення з відповідача нарахованої пені в сумі 2 553 450 грн (враховуючи період прострочення з 31.08.2019 по 26.11.2019).

Ухвалою суду від 26.11.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, по 01.01.2020 (включно), відкладено підготовче засідання на 16.12.2019.

Ухвалою суду від 16.12.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 13.01.2020.

Протокольною ухвалою суду від 13.01.2020 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 28.01.2020, про що сторін повідомлено ухвалою-повідомленням від 14.01.2020.

В судове засідання 28.01.2020 прибув представник позивача.

Відповідач наразі не забезпечив участі представника в судових засіданнях, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду. Зокрема, ухвали суду під час розгляду справи направлялися за адресою місцезнаходження, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також за адресою, зазначеною в договорі будівельного підряду №68 від 23.08.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 03.10.2019 відповідачу був встановлений строк для подачі відзиву на позовну заяву. Ухвалою суду про відкладення підготовчого провадження від 17.10.2019 було також запропоновано відповідачу подати відзив на позов.

Обґрунтованих клопотань про продовження встановлених судом процесуальних строків для подачі відзиву чи відкладення підготовчого засідання від відповідача не надходило.

Разом з тим, судом враховується, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, подача відзиву є правом відповідача, а не обов`язком.

За змістом ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Також, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні суд встановив фактичні обставини справи, заслухав пояснення представника позивача, розглянув наявні у справі матеріали, дослідив докази.

В судовому засіданні 28.01.2020 постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

23.08.2017 між Управлінням капітального будівництва Луганської області державної адміністрації, яке перейменовано на Департамент будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації (далі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛСТК-СТРОЙ (далі генпідрядник, відповідач) укладено договір будівельного генпідряду №68 (далі договір) (а.с.88-94, т.1).

Так, відповідно до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 22.04.2019 №332 Про внесення змін до Положення про управління капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації та посадової інструкції його начальника Управління капітального будівництва Луганської обласної державної адміністрації було перейменовано в Департамент будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування в Луганської обласної державної адміністрації (а.с.18-19, т.1).

Матеріали справи свідчать про те, що в подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди №1 від 05.09.2017 (а.с.96, т.1), №2 від 25.10.2017 (а.с.98, т.1), №3 від 07.03.2018 (а.с.99-100, т.1), №4 від 26.04.2018 (а.с.104, т.1), №5 від 06.07.2018 (а.с.105, т.1), № 6 від 09.07.2018 (а.с.106, т.1), №7 від 31.08.2018 (а.с.107, т.1), № 8 від 28.12.2018 (а.с.109, т.1), №9 від 10.06.2019 (а.с.111, т.1), №10 від 26.06.2019 (а.с.113, т.1).

Згідно предмету договору сторони погодили, що замовник доручає, генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти від генпідрядника і оплатити роботи, що передбачені п. 1.2. цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору види робіт: Реконструкція будівель по вул. Чехова, 9 та Чехова, 9-Б під житловий будинок в м. Рубіжне, Луганської області .

Пунктом 1.3. договору встановлено, що місцезнаходження об`єкту, на якому проводяться роботи за цим договором: Луганська область, м. Рубіжне, вул.Чехова, 9 та Чехова, 9 Б, під житловий будинок.

Невід`ємною частиною цього договору є календарний графік виконання робіт (додаток №1 до цього договору), в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів) робіт (п. 2.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони неодноразово змінювали строк закінчення виконання робіт, пролонгуючи його.

Зокрема, первісно в п 2.1. договору сторони встановили, що початок виконання робіт - 23.08.2017; закінчення виконання робіт 31.08.2018.

Додатковою угодою №7 від 31.08.2018 до договору сторони змінили п.2.1., погодивши закінчення виконання робіт 31.12.2018, додаток №1 до договору - календарний графік виклали в новій редакції.

В подальшому, додатковою угодою № 8 від 28.12.18 сторони знову внесли зміни до п.2.1. договору, визначивши початок виконання робіт 23.08.2017, але не раніше оформлення дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт. Закінчення виконання робіт 30.08.2019.; додаток №1 до договору - календарний графік виклали в новій редакції; внесли зміни в п.10.11 договору, визначивши строк дії договору до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Порушення генпідрядником строків виконання робіт є підставою для розірвання цього договору (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди №3 від 07.03.2018 ціна договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і розрахункової відповідності до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Договірна ціна складає 29 350 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4 891 666,67 грн., у тому числі:

-на 2017 рік 18 834 282,07 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 139 047,01 грн.;

-на 2018 рік 10 515 717,93 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 752 619,66 грн.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що фінансування об`єкта здійснюється за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово здійснюють свої повноваження, які мають цільове призначення і використовуються тільки на оплату за виконані роботи за даним договором.

Замовник має право проводити попередню оплату робіт, розмір якої не може перевищувати 70 відсотків вартості річного обсягу робіт на строк не більше трьох місяців. По закінченню вказаного терміну невикористана сума повертається замовнику (п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди № 6 від 09.07.2018).

Відповідно до п. 4.3. договору розрахунок за виконані роботи проводиться в межах фактичних надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника.

Замовник здійснює оплату на підставі довідок про вартість виконаних робіт (примірна форма № КБ-3 відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), підписаних сторонами, які складаються генпідрядником по мірі готовності окремих робіт (п. 4.4. договору).

Згідно з п. 5.1. замовник після укладення цього договору передає генпідряднику на період виконання робіт і до їх закінчення затверджену проектно-кошторисну документацію.

Передання проектно-кошторисної документації оформлюється двостороннім актом прийому-передачі. У разі відсутності зауважень генпідрядника стосовно проектно-кошторисної документації на протязі 5-ти днів з моменту її отримання, вона вважається прийнятою підрядником без зауважень для виконання робіт по даному договору (п. 5.2. Договору).

Генпідрядник має право вносити пропозиції замовнику щодо поліпшення проектних рішень, виконання робіт та оформлення документації (п.7.1., п.п.7.1.1 договору).

Генпідрядник зобов`язаний:негайно приступити до будівництва після отримання дозвільних документів на початок робіт, будівельного майданчика, проектно-кошторисної документації; - виконувати всі вказівки замовника з приводу виконання робіт у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, графіками виконання робіт та інформувати замовника про хід виконання робіт, надавати необхідну для цього виконавчу документацію; своєчасно попереджувати замовника про всі обставини, які загрожують якості або придатності результату роботи; передати результат роботи та спільно з замовником, ввести в дію об`єкт у цілому (п. 7.2., п.п. 7.2.1.,7.2.8., 7.2.9., 7.2.14., договору).

Замовник має право: давати вказівки щодо способу та строків виконання робіт; ініціювати внесення змін до договору, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Генпідрядником умов договору (п.7.3.1, п.п. 7.3.2, 7.3.9 договору).

Відповідно до п.8.1. договору приймання виконаних генпідрядником робіт здійснюється на підставі наданих ним замовнику актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрати (примірні форми №КБ-2в і №КБ-3 відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Додатки У,Т).

Замовник підписує акти протягом 5 робочих днів з дня їх надання генпідрядником, або в цей же термін надає обґрунтовані причини відмови від їх підписання.

Так, в пункті 12.3. договору сторони передбачили, що у випадку порушення умов договору однією стороною друга сторона має право у випадках передбачених законом, розірвати цей договір із стягненням усіх збитків, що виникли, з винної сторони.

Відповідно до п.10.9. договору при розірванні договору в односторонньому порядку, сторони інформують одна одну за 10 днів до набрання чинності цього рішення. При цьому розірвання договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань: генпідрядника-виконання робіт на суму вже отриманого фінансування у відповідності з будівельними нормами і правилами та у встановлені графіком строки виконання робіт; замовника - оплати договірної ціни пропорційно виконаним генпідрядником робіт.

Відповідно до п.12.4 сторона, що прийняла рішення про розірвання цього договору або призупинення його дії повинна повідомити про це письмово іншу сторону не менше ніж за 10 днів до вступу в дію такого рішення і, якщо на протязі цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінились, сторона що виявила ініціативу, має право розірвати цей договір з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору, роботи передбачені в календарному графіку виконання робіт (в редакції додаткової угоди від 28.12.2018 № 8) по об`єкту Реконструкція будівель по вул. Чехова, 9 та Чехова, 9-Б під житловий будинок в м. Рубіжне, Луганської області у встановлений строк - до 30.08.2019 не виконав.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 28.05.2019 №03-30/160, в якій вимагав в найкоротший строк виконати всі види (етапи) робіт, які передбачені календарним графіком виконання робіт та строк виконання яких настав, і надати належним чином оформлені документи, що засвідчують факт виконання будівельних робіт (а.с.114-117, т.1).

Відповідач відповіді на претензію не надав, роботи не виконав.

В подальшому, позивач 12.09.2019 направив відповідачу пропозицію щодо розірвання договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017, вимагав вчинити відповідні дії щодо повернення сплачених замовником в якості переплати грошових коштів та сплатити пеню у зв`язку із допущеним простроченням у виконанні робіт, в строк до 23.09.2019.

Як вбачається, претензія була отримана відповідачем 17.09.2019, однак відповіді на неї відповідач не надав, роботи не виконав, грошові кошти не повернув (а.с.120-122, 129, т.1).

Зазначене стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду. Наразі позивач у зв`язку з істотним порушенням генпідрядником умов договору (не виконання робіт з реконструкції об`єкту у визначені строки) на підставі ч.2 ст.651, ч.2 ст.852 Цивільного кодексу України, положень п.2.4. договору, заявив вимогу про розірвання договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017, укладеного між сторонами, в судовому порядку. Крім того, відповідно до п.10.6 договору просив стягнути з відповідача нараховану пеню в сумі 2 553 450 грн 00 коп. у зв`язку із допущеним простроченням у виконанні робіт.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору підряду.

Часиною 1 статті 837 Цивільного кодексу встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

В п.10.6. договору сторони погодили, що за порушення строків передбачених п.2.1, 4.2 договору з вини генпідрядника, він виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Сплата неустойки генпідрядником не звільняє його від виконання зобов`язань або усунення порушень (п.10.12. договору).

Застосування штрафних санкцій до сторони, що порушила зобов`язання за договором, не звільняє її від подальшого виконання зобов`язань (п.10.7. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони неодноразово змінювали строк закінчення виконання робіт, пролонгуючи його.

Як вже зазначалося, відповідно до затвердженого сторонами календарного графіку виконання робіт (в редакції умов додаткової угоди №8 від 28.12.2018) генпідрядник повинен був закінчити виконання робіт по об`єкту - реконструкція будівель по вул.Чехова, 9 та 9-Б під житловий будинок в м.Рубіжне Луганської області в термін до 30.08.2019.

Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (п. 2.5. договору).

Відповідно до п.8.1. договору приймання виконаних генпідрядником робіт здійснюється на підставі наданих ним замовнику актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрати.

Відповідно до розрахунку вартості робіт, вартість зазначених вище робіт складає 29 350 000 грн 00 коп, є ціною предмету договору та визначена на підставі договірної ціни (п.3.1. договору, а.с.10, т.2).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивачем було перераховано 05.09.2017, 25.10.2017, 04.06.2018, 26.04.2018, 09.07.2018 відповідачу в якості попередньої оплати 20 927 000 грн 00 коп., що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень (т.2, а.с.17-20).

Натомість сторонами були підписані акти та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, КБ-3 лише на суму 6 874 141 грн 35 коп. (т.2, а.с.37-74):

- акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 2 410 794 грн 19 коп.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 1 205 669 грн 44 коп.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 1 748 487 грн 88 коп.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року на суму 1 509 189 грн 84 коп.

З наявних матеріалів вбачається, що підписані сторонами акти за грудень 2017 року на суму 2 410 794 грн 19 коп. та 1 748 487 грн 88 коп. були оплачені замовником в грудні 2017 року, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень (т.2, а.с.18).

Згідно пояснень наданих позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 22.11.2019 №03-30/1259, за домовленістю сторін, відповідно до довідок про вартість виконаних робіт від 20.12.2017 та 10.10.2018 акти приймання виконаних робіт на суми 1 205 669 грн 44 коп.; 1 509 189 грн 84 коп., були прийняті до розрахунку між сторонами в якості погашення отриманої від замовника попередньої оплати.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем як генпідрядником виконано лише частину замовлених будівельних робіт.

В порушення п.2.1. договору, затвердженого сторонами календарного графіку виконання робіт (в редакції умов додаткової угоди №8 від 28.12.2018) відповідач не виконав погоджений обсяг робіт та не закінчив їх виконання по об`єкту в термін до 30.08.2019.

Будь-яких доказів на підтвердження виконання своєчасно робіт згідно календарного графіку матеріали справи не містять.

Зазначене свідчить про неналежне виконання підрядником зобов`язань за договором, порушення відповідачем строків виконання робіт, чого відповідачем під час розгляду спору не спростовано.

Крім того, суд зауважує про те, що факт неналежного виконання підрядником зобов`язань за договором, зокрема допущення прострочення у виконанні робіт також було встановлено Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи №913/371/19 за позовом Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації до ТОВ "ЛСТК - СТРОЙ" про стягнення штрафу в розмірі 55774,57 грн на підставі п.10.14 договору в редакції додаткової угоди №10 від 26.06.2019 у зв`язку із допущеним відставанням в роботах. За результатами розгляду справи судом прийнято рішення від 09.10.2019, яким позов задоволено повністю. Рішення набрало законної сили.

Так, ч 2 ст. 883 Цивільного кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Пунктом 113 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2005 № 668 встановлено, що якщо договором підряду за невиконання зобов`язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, в п.10.6. договору сторони погодили, що за порушення строків передбачених п.2.1, 4.2 договору з вини генпідрядника, він виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань підрядником за договором, допущення прострочення у виконанні робіт, замовником нараховано до стягнення пеню у розмірі 2 553 450 грн 00 коп. за період допущеного прострочення з 31.08.2019 по 26.11.2019 (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог за вих.№03-30/1259 від 22.11.2019).

Перевіривши правильність наведеного позивачем розрахунку пені у розмірі 2 553 450 грн 00 коп. за період прострочення з 31.08.2019 по 26.11.2019 (а.с.7, т.2), суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність встановленим судом обставинам справи.

За вказаних обставин позовна вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 2 553 450 грн 00 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

З приводу заявленої позивачем вимоги про розірвання договору будівельного генпідряду №68 від 23.08.2017, укладеного між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовних матеріалів, на обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ч.2 ст.651, ч.2 ст.852 Цивільного кодексу України, положень п.2.4. договору, зазначаючи, що відповідач як підрядник не виконав обумовлений обсяг підрядних робіт у визначений договором строк, що свідчить про допущення істотних відступів від умов договору підряду.

Позивач наголошував, що як замовник розраховував на своєчасне виконання відповідачем, як генпідрядником будівельних робіт за договором. Оскільки відповідачем будівельні роботи виконані не були, то позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, та просить розірвати договір в судовому порядку.

Відповідно до ст.852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Разом з цим, суд зауважує позивачу про те, що положення ст.852 Цивільного кодексу України стосуються саме підстав допущення підрядником відступів у роботах, якості виконаних робіт, виявлених недоліках тощо, а не порушення зобов`язання щодо своєчасності виконання робіт, що регламентовано положеннями ст.849 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду із наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду цієї справи має самостійно перевірити доводи сторін та надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму має бути застосовано для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Правовий аналіз частин другої та четвертої ст.849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Крім того, зазначена норма встановлює право замовника відмовитися від договору (розірвати його в односторонньому порядку) повідомивши про це підрядника.

В матеріалах справи наявний лист позивача від 12.09.2019, яким останній звернувся до відповідача із пропозицією щодо розірвання договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017, вимагав вчинити відповідні дії щодо повернення сплачених замовником в якості переплати грошових коштів та сплатити пеню у зв`язку із допущеним простроченням у виконанні робіт, в строк до 23.09.2019, зазначивши що у разі не надходження відповіді на цю пропозицію та відсутність дій щодо повернення коштів, позивач звернеться до суду із позовом про розірвання договору, стягнення штрафних санкцій.

Як вбачається, претензія була отримана відповідачем 17.09.2019, однак відповіді на неї відповідач не надав, роботи не виконав, грошові кошти не повернув (а.с.120-122, 129, т.1).

Зазначений лист-пропозиція про розірвання договору, за висновком суду, не є одностороннім правочином про розірвання договору в розумінні ст.849 ЦК України. Зі змісту листа вбачається, що позивачем лише подана на розгляд пропозиція про розірвання, а не волевиявлення щодо відмови від договору в односторонньому порядку, дати з якої договір вважається розірваним позивачем не зазначено. За вказаних обставин відсутні підстави вважати, що у зв`язку із направленням позивачем листа-пропозиції відповідачу договір є таким, що розірваний в односторонньому порядку.

Наразі позивачем у зв`язку із неотриманням відповіді відповідача був обраний інший шлях щодо розірвання вказаного договору в судовому порядку, що не заборонено законом.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК УКраїни є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В п.2.4. договору сторони визначили, що порушення генпідрядником строків виконання робіт є підставою для розірвання цього договору.

Також в пункті 12.3. договору сторони передбачили, що у випадку порушення умов договору однією стороною друга сторона має право у випадках передбачених законом, розірвати цей договір із стягненням усіх збитків, що виникли, з винної сторони.

Разом з цим, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 10.11. договору (в редакції додаткової угоди №8 від 28.12.2018) сторони передбачили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих не себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Однак, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), що узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, що враховується судом при вирішенні даного спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приписами п.2 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема відсутній предмет спору.

Враховуючи наведені обставини, оскільки на час вирішення спору судом строк дії договору закінчився 31.12.2019, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині заявленої позивачем вимоги про розірвання договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню у розмірі 2 553 450 грн 00 коп.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та повернення судового збору, ставки судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Зокрема, відповідно до п.п.2, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 грн 00 коп.

Наразі зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, одна немайнового характеру (розірвання договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017), друга - майнового характеру (стягнення нарахованої пені за невиконання будівельних робіт у встановлений договором строк у розмірі 2 553 450 грн 00 коп. (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог за вих.№03-30/1259 від 22.11.2019)., що відповідає розміру судовому збору в сумі 40222 грн 75 коп. (1921 грн 00 коп. + 38301 грн 75 коп.)

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що при зверненні із позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір в більшому розмірі в сумі 50 188 грн 50 коп. згідно платіжних доручень №371 від 12.06.2019 в сумі 30817 грн 50 коп. та №902 від 31.10.2019 в сумі 19371 грн 00 коп.

У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначене, на даний час існує необхідність повернення позивачу судового збору в розмірі 9 965 грн 75 коп., який може бути повернуто останньому з Державного бюджету України на підставі ухвали суду у разі звернення позивачем із відповідним письмовим клопотанням.

Крім того, відповідно до п.5 ч.1. Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі було закрито в частині позовної вимоги немайнового характеру, сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн 00 коп. також може бути повернутий позивачу з Державного бюджету України на підставі ухвали суду, у разі звернення позивачем із відповідним письмовим клопотанням.

Судовий збір у сумі 38301 грн 75 коп. покладається на відповідача, що відповідає пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.123, 129, п.2 ч.1 статті 231, ст.ст.232, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТК-СТРОЙ" про розірвання договору будівельного генпідряду та стягнення 2 553 450 грн 00 коп. задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині заявленої позовної вимоги про розірвання договору будівельного підряду №68 від 23.08.2017, укладеного між Департаментом будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТК-СТРОЙ".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТК-СТРОЙ" (49114, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 59А, ідентифікаційний код 36162236) на користь Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації (93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59, ідентифікаційний код 04011555) 2 553 450 грн 00 коп.- пені, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 38301 грн 75 коп

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 07.02.2020.

Суддя О.В. Драгнєвіч