Постанова

від 04.02.2020 по справі 922/2416/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. Справа № 922/2416/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Дучал Н.М. , суддя Россолов В.В. ,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача, Судаков Д.О.,юрисконсульт,

від відповідача, не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за вх. №3436 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "10" жовтня 2019 р. (повний текст складено 17.10.2019, суддя Суслова В.В.) у справі №922/2416/19

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина", м.Луцьк,

про стягнення 514 430, 04 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 514430, 04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.02.2018 по 30.11.2018 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136900:01:001:0005), яка належить територіальній громаді м. Харкова, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 514430,04 грн. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст.1112 -1114 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Господарським судом Харківської області 10.10.2019 по справі № 922/2416/19 прийнято рішення яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 33513052) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код платежу: 24062200, рахунок: 31419611020002; МФО: 899998; код ЄДРПОУ 37999649; банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач УДКСУ у м. Харкові Харківської області) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 514430,04 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7716,45 грн.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Галичина звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати, у задоволені позову відмовити.

Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що судом першої інстанції зроблено безпідставний висновок про не вчинення ТОВ Завод Галичина дій щодо оформлення права користування земельною ділянкою. Так, рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2017 р. по справі №922/1396/17 було задоволено позов ТОВ Завод Галичина до Харківської міської ради та розірвано договір оренди землі , укладений 05.04.2006 р. між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю САЙЛЕЙНТ . Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги твердження відповідача щодо здійснення усіх дій спрямованих на укладання договору оренди земельної ділянки. Наполягає, що метою заявленого позову не є захист порушених законних прав, а навпаки нездійснення існуючого обов`язку щодо укладання договору оренди землі відповідно до діючого законодавства. Крім того, суд безпідставно не врахував, що відповідач за 2018 р. сплатив земельний податок у розмірі 22 832,22 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 р. відкрите апеляційне провадження по справі № 922/2416/19.

18.12.2020р. від Харківської міської ради (позивача по справі) надійшов відзив в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертають увагу суду, що відповідно до листа Головного управління ДФС у Харківській області № 25140/9/20-40-12-03-17 від 13.08.2019, який наявний в матеріалах справи, ТОВ Завод Галичина є платником земельного податку за земельну ділянку, розташовану у Слобідському районі м. Харкова (копія листа наявна в матеріалах справи). В наданих відповідачем платіжних дорученнях не міститься інформації саме за користування якою земельною ділянкою, сплачено відповідні кошти.

26.12.2019 р, ухвалою Східного апеляційного господарського суду розгляд справи призначено на 14 січня 2020р.

У зв`язку з відпусткою на дату розгляду справи судді Гетьмана Р.А., який входить до складу колегії суддів на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І. суддя Россолов В.В., суддя Дучал Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. в судовому засідання оголошувалася перерва до 04.02.2020.

31.01.2020 від позивача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли пояснення в яких позивач повідомив суд, що відповідач в добровільному порядку на виконання рішення суду здійснив наступні платежі.

06.12.2019 р. на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 13 056,00 грн, 14232,00 грн, 15246,00 грн, 18805,00 грн, 52000,00 грн (загальна сума 113 339,00 грн)

09.12.2019 на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 3 230, 00 грн, 9 156,00 грн, 27662,45 грн, 283777,00 грн (загальна сума 68 425,45 грн)

17.01.2020 на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 16 409,00грн, 31 136,00грн, 39479,00грн (загальна сума 87 024,00грн)

Таким чином, на виконання рішення суду першої інстанції позивач в добровільному порядку сплатив 268 788,45грн.

В судові засідання, які відбулися 14.01.2020р. та 04.02.2020. з`явився представник позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача у судові засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення представника позивача, заслухавши пояснення представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено.

Харківською міською радою (позивачем), відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, були здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 30.07.2019 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:001:0005 по вул. Броненосця Потьомкіна, 4 у місті Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 (стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів), право власності на яку зареєстровано за відповідачем.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Броненосця Потьомкіна, 4 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:001:0005) від 06.06.2019 № 938/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,0931 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Броненосця Потьомкіна, 4 у місті Харкові від 30.07.2019.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.07.2019 № 174104825 право власності на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 45,8 кв.м. по вул. Броненосця Потьомкіна, 4, у м. Харкові з 13.02.2014 зареєстроване за ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2008 №5061.

Згідно з інформацією КП Харківське міське БТІ від 10.01.2019 № 245/04-08/19 право власності на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 45,8 кв.м. по вул . Броненосця Потьомкіна, 4 м. Харкові станом на 31.12.2012 проведена КП Харківське міське БТІ Харківської міської ради за ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2008 №5061.

Призначення вищезазначеної нежитлової будівлі згідно матеріалів інвентаризаційної справи - громадська будівля.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2019 № 174826376 на земельну ділянку по вул. Броненосця Потьомкіна, 4 з кадастровим номером 6310136900:01:001:0005 з 05.04.2006 по 01.03.2031 було зареєстроване право оренди земельної ділянки за ТОВ фірма САЙЛЕНТ . Інше речове право припинено 23.01.2018.

На вказану земельну ділянку 19.02.2018 зареєстроване право власності за Харківською міською радою на підставі Закону України від 06.09.2012 № 5245-VІ.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.07.2019 № НВ-0003479682019 земельна ділянка по вул. Броненосця Потьомкіна, 4 з кадастровим номером 6310136900:01:001:0005 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 06.04.2006.

ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Судом першої інстанції також було встановлено, що ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА у період з 01.02.2018 по 30.11.2018 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Броненосця Потьомкіна, 4 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого, як стверджує позивач, зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресом майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Відповідно до інформації ГУ ДФС у Харківській області від 23.01.2019 № 1971/9/20-40-12-03-17 ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА є платником земельного податку у Слобідському районі м. Харкова. Загальна сума надходжень земельного податку становить: у 2016 - 47 387,56 грн., 2017 - 32 619,93 грн., з 01.01.2018 по 30.11.2018 - 12 786,06 грн.

Судом першої інстанції також було встановлено, що Харківською міською радою при здійсненні розрахунку розміру безпідставно збережених коштів було враховано сплату ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА земельного податку за земельну ділянку, яка розташовується саме у Слобідському районі м.Харкова.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Броненосця Потьомкіна, 4 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:001:0005) від 06.06.2019 № 938/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Встановлені Харківською міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Броненосця Потьомкіна, 4 у місті Харкові.

Як зазначалося вище, судом першої інстанції позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частина 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до чинного законодавства.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Предметом позову в цій справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Галичина - власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою площею по вул.Броненосця Потьомкіна,4 у м.Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:001:0005, на якій цей об`єкт розміщений.

Зазначені правовідносини регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 та частини 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судова колегія зазначає, що положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зокрема, частиною 2 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

Таким чином, зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондиційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності за адресом вул. Броненосця Потьомкіна, 4 у м.Харкові, кадастровий номер 6310136900:01:001:005 .

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомості.

При цьому, відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Матеріалами справи підтверджено, що власником земельної ділянки за адресом вул. Броненосця Потьомкіна, 4 у м.Харкові, кадастровий номер 6310136900:01:001:005 є територіальна громада міста Харкова.

Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.02.2018 по 30.11.2018 свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування".

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, при здійсненні розрахунку розміру безпідставно збережених коштів, враховано сплату ТОВ "Завод "Галичина" земельного податку, а тому твердження заявника апеляційної скарги на не врахування судом першої інстанції, при прийнятті рішення по справі, сплати відповідачем у 2018 р. земельного податку, спростовується матеріалами справи.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги, що саме з вини позивача не було своєчасно укладено між сторонами договору оренди земельної ділянки .

Як зазначалося вище, частиною 2 ст.1212 ЦК України встановлено, що обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат - наявність безпідставного збагачення.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було обґрунтовано у тексті рішення підстави відхилення усіх доводів відповідача на які він посилався під час розгляду справи.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Названий Суд також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофімчук проти України )

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина", м.Луцьк, на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.19 у справі №922/2416/19 - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 10.10.19 у справі №922/2416/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.02.2020.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.В. Россолов