Постанова

від 05.02.2020 по справі 904/257/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020 року м. Дніпро Справа № 904/257/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.) від 06.12.2019р. (дата складання повного тексту ухвали - 09.12.2019) з розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 904/257/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21", м. Дніпро

про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 984 348,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019 у справі № 904/257/18:

- заяву Приватного виконавця Осельського Євгена Сергійовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі 904/257/18 - задоволено ;

- замінено позивача (стягувача) у виконавчому провадженні №60554034 з виконання рішення у справі 904/257/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" (35738549) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (24427542).

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне підприємство "Спецбудмонтаж-21", в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019 у справі № 904/257/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким оскаржувану ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження скасувати та у задоволенні заяви приватного виконавця відмовити.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- станом на 08.11.2019р. у ПП "Спецбудмонтаж-21" були відсутні зобов`язання за договором субпідряду № 160816 від 16.08.2016р., оскільки його було розірвано рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі, а тому у ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" були відсутні підстави для передачі своїх прав за договором, що припинив свою дію;

- у відповідача за договором субпідряду № 160816 від 16.08.2016р. були відсутні будь-які грошові зобов`язання, тому у позивача були відсутні підстави для відступлення неіснуючих вимог, а договір відступлення прав вимоги від 02.03.2017р. № 02/03-17КП є неукладеним, тому не підлягає визнанню недійсним;

- позивачем не доведено належними доказами факту здійснення розрахунків за договором відступлення прав вимоги від 02.03.2017р. № 02/03-17КП, а суд першої інстанції не врахував цього при прийнятті оскаржуваної ухвали;

- за договором відступлення прав вимоги від 02.03.2017р. № 02/03-17КП позивачем відступлено право вимоги за судовим рішенням, що не передбачено чинним законодавством України;

- внаслідок заміни кредитора у справі відповідач був позбавлений права на одержання від позивача грошових коштів, стягнутих з нього за іншими судовими рішеннями, що порушує право позивача на судовий захист.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019р. у справі № 904/257/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 22.01.2020р.

Також, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна", в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019 у справі № 904/257/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного виконавця Осельського Євгена Сергійовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі 904/257/18 - відмовити; у здійсненні заміни позивача (стягувача) у виконавчому провадженні № 60554034 з виконання рішення у справі 904/257/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" (35738549) його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- ТОВ "Юейчем Україна" є стягувачем грошових коштів з позивача у об`єднаному виконавчому провадженні, а внаслідок заміни кредитора у даній справі апелянт був позбавлений права на одержання від позивача грошових коштів, стягнутих з нього за іншим судовим рішенням, тому оскаржувана ухвала стосується його прав та інтересів;

- позивачем за договором відступлення прав вимоги від 02.03.2017р. № 02/03-17КП відступлені новому кредитору неіснуючи вимоги, що не відповідає ст.ст. 512, 514 ЦК України;

- позивачем не доведено належними доказами факту здійснення розрахунків за договором відступлення прав вимоги від 02.03.2017р. № 02/03-17КП, а тому новий кредитор не набув право вимоги за цим договором.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019р. у справі № 904/257/18 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21", розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 22.01.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 05.02.2020р.

У судовому засіданні представники апелянтів доводи своїх апеляційних скарг підтримали у повному обсягу.

Приватне підприємство "Спецбудмонтаж-21" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" у відзивах на апеляційні скарги та їх представники в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечують, вважають оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційні скарги безпідставними, посилаючись при цьому на те, що умови договору відступлення прав вимоги від 02.03.2017р. № 02/03-17КП відповідають чинному законодавству, договір був виконаний сторонами та недійсним в судовому порядку не визнавався, отже у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви приватного виконавця про здійснення процесуального правонаступництва.

Приватний виконавець Осельський Є.С. надав у судовому засіданні усні пояснення, згідно з якими просить вирішити справу у відповідності до чинного законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників апелянтів, кредиторів та приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі № 904/257/18 позов задоволений частково:

- розірвано договір № 160816 від 16.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" та Приватним підприємством "Спецбудмонтаж-21";

- стягнуто з Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" борг у розмірі 913 434, 86 грн., пеню в розмірі 35 698,62 грн. інфляційні втрати в розмірі 27 209,87 грн. витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 407,15 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2019р. у справі № 904/257/18 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

28.10.2019 на виконання вищенаведеного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано відповідний наказ.

26.11.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Приватного виконавця Осельського Євгена Сергійовича про зміну сторони виконавчого провадження у справі 904/257/18 стягувача - ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" його правонаступником ТОВ "Українсько - Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019 у справі № 904/257/18:

- заяву Приватного виконавця Осельського Євгена Сергійовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі 904/257/18 - задоволено ;

- замінено позивача (стягувача) у виконавчому провадженні № 60554034 з виконання рішення у справі 904/257/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС".

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Запорізької області 06.12.2019р. у справі № 904/257/18, яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно з ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Також, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі Договору відступлення прав вимоги № 02/03-17 КП від 02.03.2017 ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" право вимоги до Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" за Договором субпідряду № 160816 від 16.08.2016 року.

В подальшому, між сторонам було складено Акт приймання-передачі документів від 08.11.2019 року. У відповідності до п. 1.3. Договору відступлення прав вимоги, з моменту передачі зазначених документів, права та обов`язки перейшли до нового кредитора.

Зазначені обставини стали підставою для звернення приватним виконавцем до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Задовольняючи заяву Приватного виконавця Осельського Євгена Сергійовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі 904/257/18 - ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона 788" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" місцевий господарський суд виходив з презумпції правомірності укладеного між сторонами договору про відступлення права вимоги та наявності підстав, встановлених чинним законодавством України для заміни кредитора у зобов`язанні, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За змістом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Договір відступлення прав вимоги № 02/03-17 КП від 02.03.2017р. у судовому порядку не розривався та недійсним не визнавався, а встановлення дійсності або недійсності договору про відступлення права вимоги не входить до предмету дослідження під час розгляду судом заяви про заміну сторони правонаступником, відтак будь-які посилання учасників судового процесу на вказані обставини мають бути доведені належними доказами, тобто відповідним судовим рішенням.

Вищенаведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2019р. у справі № 910/9439/13.

Окрім цього, Договір відступлення прав вимоги № 02/03-17 КП від 02.03.2017р. виконаний його сторонами, що ними не оспорюється та підтверджується Актом приймання-передачі документів від 08.11.2019 року, копіями платіжних доручень від 02.03.2017р. та 24.03.2017р. про сплату обумовлених договором сум, а також листом ПАТ АБ Рада Банк від 05.12.2019р. № 7581/04-1-1.

З урахуванням підтвердження здійснення платежів за договором відступлення прав вимоги банківською установою, в апеляційного суду відсутні підстави для сумнівів у добросовісному здійсненні ТОВ "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" своїх процесуальних прав та обов`язків щодо подання доказів по справі, а доводи апелянта щодо недоведення новим кредитором підстав для набуття ним права вимоги за Договором відступлення прав вимоги № 02/03-17 КП від 02.03.2017р. є безпідставними.

При цьому, апеляційний суд, також враховує, що умови Договору відступлення прав вимоги № 02/03-17 КП від 02.03.2017р. не пов`язують набуття новим кредитором права вимоги до боржника з перерахуванням ним на користь первісного кредитора грошових коштів за відступлення права вимоги.

Отже, істотні умови Договору відступлення прав вимоги № 02/03-17 КП від 02.03.2017р. узгоджені його сторонами, що ними підтверджується, а договір фактично виконаний ними, що унеможливлює визнання його неукладеним.

Враховуючи вищенаведене, а також правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2019р. у справі № 910/9439/13, правові висновки, у наведених апелянтом та раніше прийнятих постановах Верховного Суду, не підлягають застосуванню під час розгляду даної справи.

Відхиляються апеляційним судом і доводи апелянта про відсутність у відповідача грошового зобов`язання за Договором субпідряду № 160816 від 16.08.2016 року на час укладення Договору відступлення прав вимоги № 02/03-17 КП від 02.03.2017р. та припинення прав позивача за Договором субпідряду № 160816 від 16.08.2016 року внаслідок його розірвання судом, оскільки п.п. 10.8., 12.2. цього договору, зокрема встановлений обов`язок відповідача повернути позивачу неосвоєні вчасно грошові кошти, які перераховувалися в якості попередньої оплати (авансу), з урахуванням індексу інфляції та річної відсоткової плати, які і були стягненні рішенням суду у даній справі, але не виконані на час набуття новим кредитором права вимоги згідно з п. 1.3. Договору відступлення прав вимоги № 02/03-17 КП від 02.03.2017р., яким моментом переходу права вимоги визначено передання судових рішень та наказів суду, якими встановлений факт заборгованості, тобто договір відступлення права вимоги укладений до ухвалення судового рішення у даній справі про розірвання договору субпідряду і стягнення грошових коштів, а його умови пов`язують з судовим рішенням, яким підтверджується факт та розмір заборгованості, лише момент переходу права вимоги та не передбачають передачу права вимоги за судовим рішенням.

Безпідставними є і доводи апелянта, що внаслідок заміни кредитора у справі він був позбавлений права на одержання від позивача грошових коштів, стягнутих з нього за іншими судовими рішеннями, оскільки зазначені обставини згідно з ст.ст. 512-514 ЦК України та ст.ст. 52, 334 ГПК України не є перешкодою для заміни кредитора у зобов`язанні та підставою для відмови у здійсненні процесуального правонаступництва.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва позивача у справі, доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими, а оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави, передбачені ст.ст. 277, 278 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області 06.12.2019р. у справі № 904/257/18 відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1921,00грн. слід покласти на останнього.

Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна", то колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне закрити апеляційне провадження з її розгляду.

Так, згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист, апеляційний перегляд справи здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт - ТОВ "Юейчем Україна" не був учасником провадження у даній справі, а апеляційна скарга подана ним як особою, права, інтереси та обов`язки, якої були вирішені судом при постановлені оскаржуваної ухвали, тобто в порядку ч. 1 ст. 254 ГПК України.

Втім, виходячи з обставин справи та змісту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019р. у справі № 904/257/18, апеляційний суд не вбачає вирішення Господарським судом Дніпропетровської області оскаржуваною ухвалою будь-яких прав, інтересів та обов`язків ТОВ "Юейчем Україна".

Так, виходячи з вищенаведеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Отже, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 ГПК України, повинна довести, наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).

Між тим, будь-яких висновків щодо вирішення прав, інтересів та обов`язків ТОВ "Юейчем Україна" ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019р. у справі № 904/257/18 не містить.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що доводи ТОВ "Юейчем Україна" щодо вирішення оскаржуваною ухвалою його прав, інтересів та обов`язків є безпідставними, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою останнього на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019р. у справі № 904/257/18 підлягає закриттю.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 255, 264, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юейчем Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019р. у справі № 904/257/18 - закрити.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецбудмонтаж-21" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019р. у справі № 904/257/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2019р. у справі № 904/257/18 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Спецбудмонтаж-21".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 10.02.2020 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька